Справа № 446/1687/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.08.2024 м.Кам`янка-Бузька
Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Котормус Т. І. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
05.08.2024 представник позивача ОСОБА_1 адвокатка Гапоненко В.В. через систему «Електронний суд» подала до суду позовну заяву про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні малолітніх дітей з батьком.
Ухвалою суду від 07.08.2024 відкрито загальне позовне провадження у даній справі, а справу призначено до підготовчого слухання.
08.08.2024 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 забезпечити відео зв`язок позивача з дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які походять від спільного шлюбу сторін, шляхом використання мобільних застосунків, що функціонують на телефонному пристрої кожного з батьків дітей (Viber, Watts App, Telegram - на вибір) два рази на тиждень в четвер та неділю, враховуючи графік дітей, тривалістю кожний до 40 хвилин, але не менше 10 хвилин з кожним з дітей в проміжку часу з 10:00 до 20:30, згідно часового поясу, в якому перебувають діти та до моменту розгляду справи по суті. Також, просив суд прийняти та зазначити перелічені у резолютивній частині заяви порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви заявник вказує на те, що ним був поданий до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позов про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні малолітніх дітей з батьком, так як на сьогодні відповідачка ОСОБА_2 повністю унеможливила його участь у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми, місце перебування яких йому невідоме. Заявник вважає, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії, що є відмінними від позовних вимог, такі зокрема є необхідними при розгляді даної справи, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав, за яким він звернувся до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Згідно з частинами третьою, десятою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Судове рішення про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми та визначення способів участі у їх вихованні, спілкуванні з дітьми спрямовано на збереження емоційного зв`язку дітей з батьком. Заходи ж забезпечення позову, що полягають у наданні позивачу можливості спілкування з дітьми за допомогою відеозв`язку два рази на тиждень в четвер та неділю, враховуючи графік дітей, тривалістю кожний до 40 хвилин, але не менше 10 хвилин з кожним з дітей в проміжку часу з 10:00 до 20:30, згідно часового поясу, в якому перебувають діти та до моменту розгляду справи по суті, спрямовані на сприяння забезпечення відновлення відносин та емоційного контакту дітей особисто з їх батьком на час вирішення по суті спору щодо усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною.
Із позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють можливості батька регулярно спілкуватися із дітьми.
Відповідно до статті 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частини перша, друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»). Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дітей, також має право на особисте спілкування з ними, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дітей і таке спілкування відбувається саме в їх інтересах.
Суд враховує, що у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні малолітніх дітей з батьком, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітніх дітей особисто з їх батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дітей від зустрічей із батьком.
З метою запобігання втрати емоційного контакту батька з малолітніми дітьми, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні малолітніх дітей з батьком, суд вважає за необхідне застосувати захід забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог чинного законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2023 року у справі № 757/21377/22-ц.
Таким чином, оцінивши доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням права батька на особисте спілкування з дітьми, відсутність випадків, які обмежують право на таке спілкування, а також, враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі у їх вихованні, спілкуванні з ними, суд дійшов висновку про доцільність забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідачки надавати позивачеві можливість спілкування з малолітніми дітьми, за допомогою відеозв`язку.
Забезпечення позову шляхом надання можливості спілкування батька з дітьми за допомогою відео зв`язку спір по суті не вирішує, оскільки такі є відмінними від застосованого заходу забезпечення позову.
Поряд із цим, розглянувши запропонований позивачем порядок виконання ухвали про забезпечення позову з урахуванням наявних обставин справи, суд вважає, що в цій частині заяви необхідно відмовити.
Так, не може розцінюватись як порядок виконання ухвали про забезпечення позову доводи позивача про зобов`язання ОСОБА_2 надати інформацію щодо місця перебування та проживання: малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Суд вважає, що такий порядок виконання ухвали про забезпечення позову не узгоджуються з поняттям та видами забезпечення позову, які регламентовані у главі 10 ЦПК України.
А тому, у задоволенні цієї частини ухвали необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 149-155,157 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Застосувати вид забезпечення позову та зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити відеозв`язок ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом використання мобільних застосунків, що функціонують на телефонному пристрої кожного з батьків дітей (Viber, Watts App, Telegram - на вибір) два рази на тиждень в четвер та неділю, враховуючи графік дітей, тривалістю кожний до 40 хвилин, але не менше 10 хвилин з кожним з дітей в проміжку часу з 10:00 до 20:30, згідно часового поясу, в якому перебувають діти та до моменту розгляду справи по суті.
У решті заявлених вимог - відмовити.
Дану ухвалу надіслати заявнику, особам, яких стосуються вжиті заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала складена та підписана 08.08.2024.
Суддя Т.І. Котормус
Суд | Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2024 |
Оприлюднено | 13.08.2024 |
Номер документу | 120936374 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
Котормус Т. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні