Постанова

від 07.08.2024 по справі 915/1802/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1802/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" Кошкін О.В.,

від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Берестовенко О.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2024, прийняте суддею Семенчук Н.О., м. Миколаїв, повний текст складено 24.04.2024,

у справі №915/1802/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка"

до відповідача: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 3 334 691,14 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" звернулося з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальній сумі 3334691,14 грн, з яких: 2512811,12 грн основної заборгованості, 125158,64 грн 3% річних та 696721,38 грн інфляційних втрат.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 13.12.2023 відкрито провадження у справі №915/1802/23.

В подальшому ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.02.2024 у справі №915/1802/23 замінено відповідача Державне "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на його правонаступника Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі №915/1802/23 позов задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" заборгованість у сумі 2512811,12 грн, 3% річних у розмірі 118549,61 грн, інфляційні втрати у розмірі 558511,86 грн та судовий збір у розмірі 47849,49 грн; у задоволенні решти позову відмовлено.

29.02.2024 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" надійшла заява б/н від 29.02.2024 (вх.№2379/24 від 29.02.2024) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16050 грн.

Вказана заява мотивована тим, що позивачем у зв`язку з розглядом даної справи в місцевому господарському суді були понесені судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16050 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №915/1802/23 (суддя Семенчук Н.О.) стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" витрат на правничу допомогу у розмірі 15353,43 грн.

Додаткове рішення обґрунтоване тим, що заявлені до стягнення витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, підтвердженими документально та пов`язаними з розглядом даної справи, у зв`язку з чим останні, з огляду на часткове задоволення позову, мають бути компенсовані позивачу пропорційно розміру задоволених вимог.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2024 у справі №915/1802/23 та ухвалити нове рішення, яким зменшити суму стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 1000 грн.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що під час ухвалення оскаржуваного додаткового рішення місцевий господарський суд безпідставно не врахував, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та співмірності зі складністю справи, витраченим адвокатом часом, ціною позову та значенням справи для сторони, тим більше, що кількість підготовлених процесуальних документів та обсяг аналітичної роботи є мінімальними, а представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" у цій нескладній справі не потребувало значних зусиль.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 03.06.2024 (вх.№1601/24/Д1 від 03.06.2024) Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", а додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2024 у справі №915/1802/23 залишити без змін. Зокрема, позивач стверджує про наявність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" професійної правничої допомоги у даній справі у заявленому до стягнення розмірі, який є обґрунтованим, розумним та співмірним.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 02.05.2024 у справі №915/1802/23 за вищенаведеною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 20.05.2024 призначено справу №915/1802/23 для розгляду вказаної апеляційної скарги на 26.06.2024 об 11:30.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2024 у справі №915/1802/23 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та оголошено у судовому засіданні перерву до 10:30 год 07.08.2024.

У судовому засіданні 07.08.2024 представник Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" апеляційну скаргу підтримав; представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" висловив заперечення проти її задоволення.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Миколаївської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2023 між Адвокатським об`єднанням "Адвокатська фірма "Камелот" ("Виконавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" ("Замовник") укладено договір про надання послуг адвоката б/н (далі договір б/н від 26.07.2023), за умовами пункту 1 якого (у редакції додаткової угоди №1 від 16.11.2023) Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг адвоката шляхом представництва інтересів Замовника в Господарському суду Миколаївської області по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості в сумі 2512811,12 грн, 3% річних в сумі 125158,64 грн та індексу інфляції в сумі 696721,38 грн, судового збору в сумі 50020,36 грн, витрат на оплату послуг адвоката у сумі 16050 грн.

Відповідно до пункту 2.1 договору б/н від 26.07.2023 (у редакції додаткової угоди №1 від 16.11.2023) адвокатські послуги надаються Виконавцем шляхом складання та підписання від імені Замовника позовної заяви; розрахунку розміру судового збору; надсилання копії позовної заяви з додатками та інших заяв по суті справи відповідачу; надання усних консультацій по юридичним питанням, пов`язаним з даною справою; складання та підписання від імені Замовника заяв, клопотань, відповіді на відзив, письмових пояснень у випадку необхідності; участі Виконавця у судових засіданнях в якості представника Замовника в Господарському суді Миколаївської області по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості в сумі 2512811,12 грн, 3% річних в сумі 125158,64 грн та індексу інфляції в сумі 696721,38 грн, судового збору в сумі 50 020,36 грн, витрат на оплату послуг адвоката в сумі 16050 грн.

Вищенаведені послуги надає адвокат Адвокатського об`єднання "Адвокатська фірма "Камелот" Майорова Н.М. (пункт 2.2 договору б/н від 26.07.2023).

Згідно з підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 договору б/н від 26.07.2023 (у редакції додаткової угоди №1 від 16.11.2023) Замовник зобов`язується видати Виконавцю довіреність на ім`я Майорової Н.М. для представництва інтересів Замовника у судових інстанціях по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості в сумі 2512811,12 грн, 3% річних в сумі 125158,64 грн та індексу інфляції в сумі 696721,38 грн, судового збору в сумі 50 020,36 грн, витрат на оплату послуг адвоката в сумі 16050 грн.

Положеннями підпункту 3.1.2 пункту 3.1 договору б/н від 26.07.2023 визначено, що Замовник зобов`язується оплатити надані Виконавцем послуги адвоката у порядку та на умовах, передбачених даним договором.

В силу пункту 4.1 договору б/н від 26.07.2023 вартість послуг адвоката, які надаються Виконавцем Замовнику згідно з умовами даного договору, складає 16050 грн. Оплата послуг адвоката здійснюється Замовником у національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця в Одеському ОБУ ОАО "Ощадбанк" №2600830103960, МФО 328845, не пізніше 5-ти робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору.

У пункті 5.1 договору б/н від 26.07.2023 вказано, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором в повному обсязі.

На виконання договору б/н від 26.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" сплатило на користь Адвокатського об`єднання "Адвокатська фірма "Камелот" грошові кошти у сумі 16050 грн, про що свідчить копія платіжної інструкції №71 від 26.07.2023.

29.03.2024 між Адвокатським об`єднанням "Адвокатська фірма "Камелот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" було підписано без зауважень та скріплено печатками акт приймання-передачі виконаних робіт №1, відповідно до якого Виконавець у повному обсязі виконав роботи за договором б/н від 26.07.2023, а саме: складання та підписання позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості в сумі 2512811,12 грн, 3% річних в сумі 125158,64 грн та індексу інфляції в сумі 696721,38 грн, судового збору в сумі 50 020,36 грн, витрат на оплату послуг адвоката в сумі 16050 грн (кількість витраченого часу 4 год); розрахунок 3% річних, індексу інфляції та судового збору (кількість витраченого часу 30 хв); відправлення копії позовної заяви відповідачу (кількість витраченого часу 30 хв); складання, підписання та відправлення заяви про усунення недоліків по справі №915/1802/23 (кількість витраченого часу 30 хв); складання, підписання та відправлення заяви про відшкодування послуг адвоката по справі №915/1802/23 (кількість витраченого часу 30 хв); складання, підписання та відправлення відповіді на відзив по справі №915/1802/23 (кількість витраченого часу 3 год); приймання участі в судовому засіданні призначеному на 08.02.2024 в режимі відеоконференції по справі №915/1802/23 (кількість витраченого часу 30 хв); приймання участі в судовому засіданні призначеному на 27.03.2024 в режимі відеоконференції по справі №915/1802/23 з врахуванням часу проїзду Одеса-Миколаїв (кількість витраченого часу 5 год); час витрачений на проїзд Одеса-Миколаїв на судове засідання по справі №915/1802/23, призначене на 05.03.2024, яке не відбулось, у зв`язку з повітряною тривогою (кількість витраченого часу 4 год). Загальна вартість виконаних робіт за договором б/н від 26.07.2023 складає 16050 грн (з розрахунку 1 год робочого часу 868 грн).

Процесуальні документи від імені позивача підписані адвокатом Майоровою Н.М., яка діяла на підставі довіреності від 26.07.2023, виданої на представництво даним адвокатом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка", зокрема, у судах всіх юрисдикцій та інстанцій з усіма правами, що відповідно до законодавства надаються позивачу.

В судових засіданнях у даній справі, які були проведені місцевим господарським судом, представництво інтересів позивача забезпечувала адвокат Майорова Н.М., що підтверджується протоколами відповідних судових засідань.

У матеріалах справи також міститься копія виданого Майоровій Н.М. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2040 від 31.05.2011.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

З матеріалів справи вбачається, що Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до суду першої інстанції було подано клопотання б/н від 22.12.2023 (вх.№16772/213 від 22.12.2023) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 1000 грн. Вказане клопотання мотивоване тим, що заявлена позивачем до стягнення у даній справі сума витрат на професійну правничу допомогу є недоведеною, документально не обґрунтована, а також не відповідає критеріям реальності та співмірності.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді першої інстанції та розміру останніх Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" було надано низку документів, а саме: копії договору про надання послуг адвоката б/н від 26.07.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська фірма "Камелот", разом з додатковою угодою №1 від 16.11.2023 до нього; складеного на виконання даного договору акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 29.03.2024; платіжної інструкції №71 від 26.07.2023 на суму 16050 грн, а також виданого Майоровій Н.М. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2040 від 31.05.2011 та довіреності від 26.07.2023, виданої на представництво даним адвокатом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка", зокрема, у судах всіх юрисдикцій та інстанцій.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, колегія суддів вбачає, що відповідно до пункту 4.1 договору б/н від 26.07.2023 гонорар адвоката за надання правової допомоги позивачу у даній справі в суді першої інстанції встановлюється у фіксованій сумі та складає 16050 грн, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Доводи апелянта про неузгодженість вартості 1 години роботи адвоката Південно-західним апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата, які відрізняються порядком обчислення, а тому, беручи до уваги те, що гонорар адвоката у договорі б/н від 26.07.2023 визначено у фіксованій сумі, фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, не обчислюється, у зв`язку з чим наявність/відсутність відомостей про погодинну ставку адвоката жодним чином не впливає на розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Даний висновок апеляційного господарського суду повність відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

Колегією суддів також критично оцінюються твердження Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" стосовно того, що дана справа є нескладною, кількість підготовлених процесуальних документів та обсяг аналітичної роботи є мінімальними, а представництво інтересів позивача у цій нескладній справі не потребувало значних зусиль, адже відповідні судження відповідача є оціночними та суб`єктивними, натомість ця справа не віднесена чинним процесуальним законодавством до малозначних і зміст поданих позивачем документів не підтверджує дублювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" певного правового висновку суду касаційної інстанції, сформульованого у спірних правовідносинах, які є аналогічними до правовідносин у цій справі, натомість процесуальні документи позивача містять посилання на значний обсяг нормативної бази (і на загальне законодавство: Господарський кодекс України, і на спеціальні нормативно-правові акти: Закон України "Про санкції", постанову Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" тощо).

Посилання скаржника на те, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям розумності та співмірності, апеляційним господарським судом відхиляються з підстав їх необґрунтованості, оскільки на підтвердження вказаних посилань апелянтом не надано належних у розумінні процесуального закону доказів, натомість зазначені твердження фактично ґрунтуються на нічим не підтверджених припущеннях відповідача.

Водночас, проаналізувавши опис послуг, які наведені в акті приймання-передачі виконаних робіт №1 від 29.03.2024 до договору б/н від 26.07.2023, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про те, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг повністю відповідає матеріалам справи (зокрема, документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка", подані останнім в межах розгляду справи №915/1802/23, підписані адвокатом Майоровою Н.М., яка брала участь у судових засіданнях в суді першої інстанції).

Отже, обставини щодо понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" у зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16050 грн доведені згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.

Таким чином, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обсяг виконаних робіт та документальне підтвердження позивачем вказаних витрат у сумі 16050 грн, беручи до уваги, що зазначена сума є розумною та не має надмірний характер (становить 0,48% від ціни позову), Південно-західний апеляційний господарський суд, враховуючи часткове задоволення позовних вимог (позов задоволено на 95,66%) погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" б/н від 29.02.2024 (вх.№2379/24 від 29.02.2024) і, відповідно, стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь позивача 15353,43 грн витрат на професійну правничу допомогу (розраховано наступним чином: 16050 грн х 95,66% = 15353,43 грн).

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтранстехніка" б/н від 29.02.2024 (вх.№2379/24 від 29.02.2024) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного додаткового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2024 у справі №915/1802/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.08.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук