Рішення

від 07.08.2024 по справі 910/12912/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2024Справа № 910/12912/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед"

про скасування наказу та рішення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати та поновлення на роботі,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ганган В.Г. за ордером від 28.09.2023 року серії АА № 1357941.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" (код ЄДРПОУ 42079330) ОСОБА_2 від 13.04.2023 року № 13/2023 в частині звільнення позивача;

- визнання протиправним та скасування наказу єдиного учасника ОСОБА_2 № 1/к про звільнення ОСОБА_1 ;

- стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 14.04.2023 року по день поновлення на роботі з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів із розрахунку середньоденної заробітної плати позивача в сумі 311,63 грн.;

- стягнення протиправно недоплачених коштів за період з 01.03.2022 року по 13.04.2023 року в загальній сумі 137 856,69 грн.;

- зобов`язання відповідача негайно поновити ОСОБА_1 на роботі.

Ухвалою від 18.08.2023 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням позивачу строку та способу усунення її недоліків.

01.09.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 30.08.2023 року про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 06.09.2023 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/12912/23, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 03.10.2023 року.

03.10.2023 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про продовження йому процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 03.10.2023 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/12912/23 на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 08.11.2023 року. Крім того, суд продовжив відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 13.10.2023 року, а також встановив позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 26.10.2023 року, встановив відповідачу строк на подання заперечень до 07.11.2023 року.

13.10.2023 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача.

23.10.2023 року через систему "Електронний суд" (а також 25.10.2023 року засобами поштового зв`язку) надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву.

До початку призначеного підготовчого засідання 08.11.2023 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача.

08.11.2023 року відповідачем через систему "Електронний суд" подано клопотання про повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 08.11.2023 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 08.11.2023 року, в якому останній просив суд призначити у справі № 910/12912/23 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

У підготовчому засіданні 08.11.2023 року суд відклав вирішення клопотання відповідача про призначення судової експертизи до встановлення фактичних обставин справи та постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи необґрунтованість такого клопотання. Разом із тим, суд відклав підготовче засідання на 22.11.2023 року.

13.11.2023 року через систему "Електронний суд" (а також 16.11.2023 року засобами поштового зв`язку) надійшли заперечення позивача проти призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

20.11.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 20.11.2023 року про долучення до матеріалів справи, зокрема, висновку експерта від 15.11.2023 року № 3432 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою адвоката Гангана В.Г.

21.11.2023 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача від 20.11.2023 року про розрахунок судових витрат у справі № 910/12912/23, в якій останній, зокрема, вказав, що докази на підтвердження розміру понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" судових витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в даній справі в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

До початку призначеного підготовчого засідання 22.11.2023 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення позивача проти приєднання до матеріалів справи поданих відповідачем додаткових доказів (висновку експерта від 15.11.2023 року № 3432).

У підготовчому засіданні 22.11.2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи наданих відповідачем разом із клопотанням від 20.11.2023 року доказів до матеріалів справи, а також дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду по суті клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи з огляду на наявний у матеріалах справи наданий відповідачем та прийнятий судом висновок експерта від 15.11.2023 року № 3432.

Ухвалою від 22.11.2023 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/12912/23 та призначив її до судового розгляду по суті на 06.12.2023 року.

04.12.2023 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача, в якому останній просив суд призначити у справі № 910/12912/23 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України або Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою від 06.12.2023 року господарський суд міста Києва залишив вищенаведене клопотання відповідача про призначення у справі № 910/12912/23 судової почеркознавчої експертизи без розгляду.

У судових засіданнях 06.12.2023 року та 26.12.2023 року оголошувалися перерви до 26.12.2023 року та 24.01.2024 року відповідно.

16.01.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача від 16.01.2024 року.

Разом із тим, судове засідання, призначене у даній справі на 24.01.2024 року, не відбулося, у зв`язку з оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.

Ухвалою від 24.01.2024 року господарський суд міста Києва призначив судове засідання у справі № 910/12912/23 на 06.02.2024 року.

Рішенням від 06.02.2024 року в справі № 910/12912/23 господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" ОСОБА_2 від 13.04.2023 року № 13/2023 в частині звільнення позивача, визнання протиправним та скасування наказу єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" ОСОБА_2 № 1/к про звільнення ОСОБА_1 , зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" негайно поновити ОСОБА_1 на роботі та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У той же час, суд закрив провадження у справі № 910/12912/23 в частині вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" протиправно недоплачених коштів за період з 01.03.2022 року по 13.04.2023 року в загальній сумі 137 856,69 грн. на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, а також роз`яснив позивачу, що розгляд цього спору в частині означеної вимоги віднесено до юрисдикції суду загальної юрисдикції.

Разом із тим, суд призначив судове засідання для вирішення питання про витрати відповідача на правничу допомогу відповідача на 13.03.2024 року та зобов`язав останнього протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати докази понесення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.

13.02.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла сформована у вказаній системі 12.02.2024 року заява відповідача щодо ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" 39 300,00 грн. судових витрат, з яких: 21 000,00 грн. - витрати на професійну правову допомогу, 15 000,00 грн. - витрати на проведення судової експертизи, 3 300,00 грн. - витрати на посвідчення заяв свідків.

До цієї заяви позивачем долучено, зокрема, копію рахунку від 19.12.2023 року № 0001/23 на оплату визначених договором від 28.09.2023 року про надання правової допомоги послуг, копію акта здачі-приймання висновку експертів від 15.11.2023 року № 3432 за заявою адвоката Гангана В`ячеслава Георгійовича від 07.11.2023 року вх. № 9301 на суму 15 000,00 грн., копії довідок від 07.11.2023 року, виданих Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дуленко Ольгою Олегівною щодо сплати ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вартості засвідчення справжності підписів останніх на заявах свідків, копію договору від 07.11.2023 року № 07/11-3, укладеного між адвокатом Ганганом В`ячеславом Георгійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово-експертна установа", копію платіжної інструкції від 10.11.2023 року № @2PL443014 щодо оплати експертизи у справі № 910/1219/23 на суму 15 000,00 грн. та копію платіжної інструкції від 20.12.2023 року № @2PL443036 щодо оплати відповідачем адвокату Гангану В`ячеславу Георгійовичу послуг за договором про надання правової допомоги від 28.09.2023 року.

13.03.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 12.03.2024 року про відкладення судового засідання на іншу дату.

Проте, призначене на 13.03.2024 року судове засідання не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ломаки В.С.

Ухвалою від 18.03.2024 року в справі № 910/12912/23 господарський суд міста Києва призначив судове засідання у даній справі на 24.04.2024 року.

У той же час, 20.03.2024 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 року про витребування матеріалів справи № 910/12912/23 у господарського суду міста Києва, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року.

Ухвалою від 20.03.2024 року господарський суд міста Києва зупинив провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" про компенсацію судових витрат у справі № 910/12912/23 до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року в справі № 910/12912/23 та до повернення матеріалів вказаної справи до господарського суду міста Києва.

Постановою від 10.06.2024 року Північний апеляційний господарський суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; змінив рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року в справі № 910/12912/23 в частині відмови у позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" про визнання протиправним та скасування рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" ОСОБА_2 від 13.04.2023 року № 13/2023 в частині звільнення позивача, визнання протиправним та скасування наказу єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" ОСОБА_2 № 1/к про звільнення ОСОБА_1 , зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" негайно поновити ОСОБА_1 на роботі та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виклавши мотивувальну частину в редакції вказаної постанови. Крім того, апеляційний господарський суд скасував рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року в частині закриття провадження у справі № 910/12912/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" протиправно недоплачених коштів за період з 01.03.2022 року по 13.04.2023 року в загальній сумі 137 856,69 грн. (та в частині роз`яснення, що розгляд цього спору в частині вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" протиправно недоплачених коштів за період з 01.03.2022 року по 13.04.2023 року в загальній сумі 137 856,69 грн. віднесено до юрисдикції суду загальної юрисдикції), задовольнивши позовні вимоги в цій частині; стягнув з відповідача на користь позивача 13 856,69 грн. недоплачених коштів за період з 01.03.2022 року по 13.04.2023 року.

18.07.2024 року матеріали справи № 910/12912/23 надійшли до господарського суду міста Києва.

Слід також зазначити, що 21.06.2024 року через систему "Електронний суд" до господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 21.06.2024 року, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у даній справі.

Ухвалою від 25.07.2024 року господарський суд міста Києва поновив провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" про компенсацію судових витрат у справі № 910/12912/23 та призначив судове засідання на 07.08.2024 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.08.2024 року підтримав вимоги заяви від 12.02.2024 року та наполягав на їх задоволенні.

Позивача про дату, час і місце розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" про стягнення судових витрат був повідомлений належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання 07.08.2024 року не забезпечив.

Розглянувши у судовому засіданні 07.08.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" від 12.02.2024 року про стягнення судових витрат у справі № 910/12912/23, а також заслухавши пояснення представника відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Проте, разом із відзивом на позовну заяву відповідач не подав до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що лише у заяві від 20.11.2023 року відповідач вказав, що поніс витрати на проведення експертизи в сумі 15 000,00 грн., а також зазначив про намір подати докази на підтвердження усіх понесених відповідачем судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Згідно з частиною 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як було зазначено вище, на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу відповідачем до матеріалів справи долучено копію укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" (клієнт) та адвокатом Ганганом В`ячеславом Георгійовичем (адвокат) договору про надання правової (правничої) допомоги від 28.09.2023 року, за умовами якого адвокат взяв на себе обов`язок представляти права та інтереси клієнта у справі № 910/12912/23 в господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді та в інших справах і судах першої, апеляційної, касаційної інстанції без обмежень у процесуальних повноваженнях відповідно до ЦПК, ГПК України незалежно від процесуального статусу клієнта.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Договору від 28.09.2023 року загальний розмір гонорару адвоката за надання професійної правової (правничої) допомоги складається із загального витраченого часу адвокатом при виконанні доручення клієнта, пов`язаного з представництвом інтересів клієнта за вказаним Договором. Документом, який підтверджує надання правової допомоги, є акт про надання правової допомоги, в якому зазначається вартість послуги та кількість годин, витрачених адвокатом на виконання доручення, який повинен бути підписаний сторонами Договору.

За таких обставин, умовами Договору прямо та конкретно не визначено фіксованого розміру гонорару або ставки та порядку розрахунку погодинної оплати адвокатських послуг, тоді як наведена угода містить лише положення про те, що вартість наданої правової допомоги за даним Договором визначається в акті про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано поняття ціни договору. Так, за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та конкретної ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 року в справі № 914/359/18, від 06.03.2019 року в справі № 922/1163/18 та інших.

Таким чином, відсутність у Договорі від 28.09.2023 року конкретно визначеного розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), не дає як суду, так і іншій стороні спору (зокрема, позивачу), можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, а також не дозволяє позивачу висловити відповідні заперечення щодо обґрунтованості такого розміру цих судових витрат.

Окрім того, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, зі змісту наявного у матеріалах справи акту від 07.11.2023 року прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги на суму 21 000,00 грн. вбачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу в господарській справі № 907/12912/23, що розглядається господарським судом Закарпатської області.

За таких обставин, відповідачем до матеріалів справи не надано належних доказів, на підставі яких суд міг би встановити погоджений між відповідачем та адвокатом Ганганом В`ячеславом Георгійовичем розмір гонорару, як і порядку його обчислення, у справі № 910/12912/23, що розглядалась господарським судом міста Києва.

У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Таким чином, беручи до уваги не подання відповідачем разом із відзивом на позовну заяву попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які останній поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відсутність у тексті договору про надання правової допомоги від 28.09.2023 року, інших наявних у матеріалах справи документах умов (пунктів) щодо порядку та механізму обчислення чи конкретної ціни послуг, що надаються адвокатом, з огляду на те, що заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості, а також розумності, співмірності та пропорційності, зважаючи що такий розмір не підтверджений належними доказами, а також враховуючи інші зазначені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача в частині стягнення з позивача 21 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо вимог відповідача про стягнення з ОСОБА_1 15 000,00 грн. витрат на проведення судової експертизи та 3 300,00 грн. витрат на посвідчення заяв свідків, суд зазначає таке.

У частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи (пункт 1 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Під час розгляду справи № 910/12912/23 суди дійшли висновку, що доводи учасників справи щодо обставин належного чи неналежного розпорядженням позивачем коштами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед", орендних правовідносин відповідача з третіми особами, обставин укладення та виконання договору поворотної фінансової допомоги від 07.06.2018 року № 01/2018 не входять до безпосереднього предмета доказування у справі № 910/12912/23.

За таких обставин, суд зазначає, що заяви свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , а також висновок експерта від 15.11.2023 року № 3432, подані на підтвердження обставин, що не входять до предмета доказування у справі

Відтак, витрати відповідача у розмірі 15 000,00 грн. на проведення судової експертизи та 3 300,00 грн. на посвідчення заяв свідків, безпосередньо не пов`язані з предметом спору в справі № 910/12912/23 та не відповідають критерію їх неминучості, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх покладення на позивача.

З урахуванням вищенаведених підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у даній справі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес Мед" від 12.02.2023 року про стягнення судових витрат відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 12.08.2024 року

Суддя В.С. Ломака