Рішення

від 12.08.2024 по справі 917/860/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2024 Справа № 917/860/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В., розглянувши справу № 917/860/24

за позовною заявою Приватного підприємства "АЛЬФАПРОММЕТ", вул. Г. Граб`янки, 1, кв. 1, м. Дніпро, 49024

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС КОНТІНЕНТАЛЬ", вул. Олени Пчілки, 19 А, м. Полтава, 36002

про стягнення 135 308,79 грн заборгованості,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

23.05.2024 року Приватне підприємство "АЛЬФАПРОММЕТ" звернулось до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС КОНТІНЕНТАЛЬ" про стягнення 135 308,79 грн заборгованості за договором поставки №21/01-1 від 21.01.2021 року, з яких 48 070,00 грн - сума основної заборгованості, 51 284,26 грн - пеня, 9 614,00 грн - штраф, 21 664,15 грн - інфляційні нарахування, 4 676,38 грн - 3 % річних (вх. № 920/24).

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, а саме 2 422,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на оплату професійної правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання умов договору поставки №21/01-1 від 21.01.2021 року, а саме: не здійснення оплати за поставлений товар відповідно до накладної №АЛ-7 від 02.02.2021 року на відпуск товарно-матеріальних цінностей на суму 96 140,02 грн.

Ухвалою від 27.05.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

28.05.2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7567) та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх. № 7510).

Ухвалою від 29.05.2024 року суд повернув ТОВ "ТРАНС КОНТІНЕНТАЛЬ" відзив на позовну заяву (вх. № 7567 від 28.05.2024 року) та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх. № 7510 від 28.05.2024 року) без розгляду.

Відповідно до довідки Господарського суду Полтавської області про доставку електронного листа ухвала суду від 27.05.2024 року доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС КОНТІНЕНТАЛЬ 27.05.2024 року 10:55 год. (а. с. 25).

Пунктом 2 частини 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Суд звертає увагу, що справа розглянута 12.08.2024, оскільки з 17.06.2024 року по 23.07.2024 року включно суддя Тимощенко О. М. знаходилася у відпустці. Тому рішення ухвалене, а текст рішення складено та підписано після виходу судді з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

21.01.2021 року між Приватним підприємством "АЛЬФАПРОММЕТ" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС КОНТІНЕНТАЛЬ" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 21/01-1 (далі - договір № 21/01-1, а. с. 6 - 9), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує промислову продукцію та товари для залізничної галузі (далі по тексту "товар" та/або "продукція"), найменування, кількість, асортимент і ціна яких визначаються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.1 договору № 21/01-1 ціна договору є договірною та встановлюється в національній валюті України українських гривнях (UAН). Ціна товару погоджується сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Валютою цього договору та валютою платежів по ньому є гривня (UAН).

Відповідно до п. 2.2договору загальна кількість товару продукції, поставленою за цим договором, визначається відповідними специфікаціями до цього договору та первинними обліковими документами (накладні та/або акти тощо).

Згідно з п. 3.5. договору постачальник поставляє товар однією або окремими партіями відповідно до заявок покупця не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання заявки покупця, або в інший строк, визначений у заявці покупця, специфікаціях.

У накладних на товар, що поставляється відповідно до цього договору, постачальник зазначає найменування кожної асортиментної позиції товару, його кількість та загальну вартість (п. 3.8 договору).

Право власності на товар, ризики по втраті і пошкодження товару переходять до покупця в момент здійснення поставки та після підписання відповідних первинних облікових документів (накладних, товарно - транспортних накладних, актів приймання -передачі тощо) (п. 3.11 договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору оплата товару здійснюється шляхом здійснення безготівкового переказу покупцем на банківські рахунки постачальника, які вказуються в цьому договорі, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту поставки товару на підставі рахунку постачальника та/або супровідних документів на товар.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що умови та строки оплати визначаються сторонами в специфікаціях до цього договору, але в будь-якому випадку строк оплати не може перевищувати 30 календарних днів від дати здійснення поставки.

Відповідно до пункту 5.3. договору сторони погоджують можливість здійснення попередньої оплати в повному обсязі та/або частково за цим договором, якщо такі умови визначені специфікаціями.

Датою оплати вважається день надходження грошових коштів на рахунок постачальника (п. 5.4 договору).

Відповідно до пункту 5.5. договору рахунок постачальника виставляється на підставі узгодженої і підписаної сторонами специфікації до цього договору.

Згідно з п. п. 6.1.1 п. 6.1 договору постачальник зобов`язаний поставити продукцію, товари, якісні характеристики якої відповідають вимогам виробника.

Відповідно до п. п. 6.3.1. п. 6.3. договору покупець зобов`язаний оплачувати вартість товару у відповідності із умовами цього договору та умовами, визначеними у специфікаціях до договору.

В разі несвоєчасної оплати згідно умов цього договору покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочки, без обмеження періоду нарахування пені. За прострочення грошових зобов`язань понад 20 календарних днів від граничної дати виконання зобов`язання, винна сторона додатково зобов`язана сплатити штраф у розмір 20% від суми простроченого зобов`язання.

Крім того, за порушення покупцем грошового зобов`язання, останній зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми (п. 10.3 договору).

Відповідно до пункту 14.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині взаєморозрахунків між сторонами - до повного виконання сторонами свої зобов`язань за договором.

Згідно з п. 14.2. договору при відсутності пропозицій сторін про розірвання/припинення цього договору за один календарний місяць закінчення його строку, цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік.

Відповідно до пункту 14.3. договору цей договір складається як із тексту цього договору так і з додатків, додаткових угод, специфікацій, доповнень до нього, які є його невід`ємною частиною. Всі зміни, додатки, додаткові угоди, специфікації і доповнення до цього договору дійсні у разі, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані повноважними представниками обом сторін і скріплені їх печатками за наявності. Всі зміни, доповнення, специфікації та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами.

Специфікацією № 1 до договору № 21/01-1 сторони погодили найменування, одиницю виміру, кількість, вартість за тону, суму товару, умови оплати та поставки.

Так, відповідно до вказаної вище специфікації, сторони погодили, що поставляється круг ф40 мм ст.60С2А; кількість - 2,530; вартість за т., грн без ПДВ - 31 666,67; сума, грн, без ПДВ - 80 116,68, разом з ПДВ- 96 140,02 грн.

Умова оплати: 50% передплата, 50 % - на протязі 21 календарного дня, по факту відвантаження.

Строк поставки: протягом 5 календарних днів.

Дана специфікація підписана та скріплена печатками з обох сторін без зауважень та заперечень.

На виконання умов договору позивачем виставлено рахунок №АЛ-9 від 21.01.2021 року та поставлено відповідачу товар на загальну суму 96 140,02 грн. Вказане підтверджується рахунком №АЛ-9 від 21.01.2021 року, накладною №АЛ-7 від 02.02.2021 року на відпуск товарно - матеріальних цінностей на суму 96 140,02 грн, товарно - транспортною накладною № АЛ-7 від 02.02.2021 року (а. с. 12 - 14).

Позивач зазначає, що відповідач частково оплатив товар, отриманий за вказаною вище накладною, перерахувавши передплату 50% у розмірі 48 070,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №105 від 29.01.2021 року (а. с. 15).

Як стверджує позивач, з метою досудового врегулювання він проводив з відповідачем телефонні переговори, однак сума боргу у розмірі 48 070,00 грн залишається несплаченою.

У зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку оплати товару, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 10.3 договору нарахував відповідачу 3% річних на суму 4 676,38 грн, інфляційні на суму 21 664,15 грн, пеню на суму 51 284,26 грн та штраф на суму 9 614,00 грн.

Отже, вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 48 070,00 грн основного боргу, 4 676,38 грн 3% річних, 21 664,15 грн інфляційних втрат, 51 284,26 грн пені та 9 614,00 гнр штрафу.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): договору поставки №21/01-1 від 21.01.2021 року, специфікації №1 від 02.02.2021 року, накладної №АЛ-7 від 02.02.2021 року на відпуск товарно - матеріальних цінностей на суму 96 140,02 грн, товарно - транспортної накладної № АЛ-7 від 02.02.2021 року, рахунку №АЛ-9 від 21.01.2021 року, платіжного доручення №105 від 29.01.2021 року, витягу з ЄДРЮОФОПГФ відносно позивача, довіреності від 24.11.2023 року, ордеру серія АЕ №1288099 від 22.05.2024 року.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 96 140,02 грн. Дана обставина підтверджується підписаною сторонами накладною №АЛ-7 від 02.02.2021 року на відпуск товарно - матеріальних цінностей на суму 96 140,02 грн, товарно - транспортною накладною № АЛ-7 від 02.02.2021 року.

Відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 48 070,00 грн, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в сумі 48 070,00 грн.

Відповідач доказів сплати суми боргу суду не надав.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним поставки товару, тоді як відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором не оплатив отриманий товар у повному обсязі і заборгованість останнього складає 48 070,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленого товару і позовна вимога в частині стягнення основного боргу в сумі 48 070,00 грн є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що за ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати згідно умов цього договору покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочки, без обмеження періоду нарахування пені. За прострочення грошових зобов`язань понад 20 календарних днів від граничної дати виконання зобов`язання, винна сторона додатково зобов`язана сплатити штраф у розмір 20% від суми простроченого зобов`язання.

Крім того, за порушення покупцем грошового зобов`язання, останній зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені у розмірі 51 284,26 грн, інфляційних втрат у розмірі 21 664,15 грн, 3% річних у розмірі 4 676,38 грн та штрафу у розмірі 9 614,00 грн, судом встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними, обґрунтованими та відповідають вимогам законодавства.

Розрахунки судом зробленого за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон".

Відповідач контррозрахунків пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних суду не надав.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати за поставлений товар і позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 48 070,00 грн., пені в сумі 51 284,26 грн, штрафу в сумі 9 614,00грн, 3% річних в сумі 4 676,38 грн та інфляційних втрат у сумі 21 664,15 грн є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими документально та нормами матеріального права та такими, що підлягають задоволенню.

Суд встановив, що при подачі цього позову позивач сплатив 2 422,40 грн судового збору за платіжною інструкцією №2464 від 20.05.2024 року (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору відповідно до ч. 3 с. 4 ЗУ "Про судовий збір") (а. с. 5).

Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 20.05.2024 року (а. с. 21).

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2 422,40 грн покладається на відповідача у повному розмірі .

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС КОНТІНЕНТАЛЬ" (вул. Олени Пчілки, 19 А, м. Полтава, 36002, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35107352) на користь Приватного підприємства "АЛЬФАПРОММЕТ" (вул. Г. Граб`янки, 1, кв. 1, м. Дніпро, 49024, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41436345) 48 070,00 грн основного боргу, 51 284,26 грн пені, 9 614,00 гр штрафу, 4 676,38 грн 3% річних, 21 664,15 грн інфляційних втрат та 2 422,40 грн судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 12.08.2024 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко