Ухвала

від 12.08.2024 по справі 383/989/24

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/989/24

Номер провадження 2-а/383/14/24

УХВАЛА

12 серпня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Адаменко І.М., розглянувши у м. Бобринець Кіровогрдської області в приміщення Бобринецького районного суду Кіровоградської області матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кропивницької митниці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовними вимогами до Кропивницької митниці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та разом із позовом подав заяву про поновлення пропущеного строку на зевернення до адміністративного суду.

У порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України, 12.08.2024 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, головуючим суддею у справі № 383/989/24 визначено суддю Адаменко І.М..

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, за правилами статті 123 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 286 КАС України.

Як встановлено, позовні вимоги обґрунтовані протиправністю постанови в.о. заступника начальника начальника управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби від 10.06.2021 року, щодо порушення митних правил, відповідальність за яку передбачена ст.485 МК України, яку позивач просить скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити, та строк на оскарження якої закінчився 21.06.2021 року, при цьому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом після спливу вказаного строку лише 12.08.2024 року.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позову додана заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій позивачем зазначено, що про оскаржувану постанову №0056/11000/21 від 10.06.2021 року позивач дізнався лише 08.08.2024 року, коли його представник адвокат Яриш Д.В. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №74493576 від 19.03.2024 року.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які вона (сторона) вчиняла, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності (постанова КАС ВС від 28.06.2023 року у справі №зд/380/8/2).

Однак, досліджуючи причини пропуску позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, суд визнає їх неповажними, з огляду на таке.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року у справі № 17-рп/2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки ж звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

При цьому підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження №К/9901/49805/18).

Так, згідно постанови Дніпровської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №0056/11000/21 від 10 червня 2021 року, винесеної в.о. заступника начальника начальника управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби Денисом Кононовим, долученої до матеріалів позовної заяви, встановлено, що позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України (а.с.12 зворот 13 зворот).

З описової частини постанови вбачається, що позивач надавав пояснення по суті адміністративного правопорушення від 12.03.2021 року та пояснив, що транспортний засіб «OPEL VECTRA», VIN НОМЕР_1 на митну територію України він не ввозив. Вищевказаний автомобіль залишив йому на зберігання власник автомобіля.

До матеріалів справи також долучено лист Кропивницької митниці від 06.03.2024 року за №7.22-1/20-02/8.19/878 адресований начальнику Бобринецького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), з якого вбачається, що відповідно до п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», 22.01.2024 року митницею отримано від Бобринецького відділу державної виконавчої служби в Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.12.2022 року ВП №66368914 у зв`язку з тим, що у боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутнє майно та кошти, на які можливо звернути стягнення і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.11-12).

Крім того, згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи виданої 14.04.2021 року за №2.3-17/319 Кетрисанівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою, АДРЕСА_1 з 10.10.1995 року і по теперішній час (а.с.8 зворот).

Таким чином, суд звертає увагу на те, що позивачу ОСОБА_1 було відомо про винесення відносно нього постанови, на що він надав особисті пояснення по суті вчиненого правопорушення від 12.03.2021 року, дізнався про обставини прийняття рішення та про порушення своїх прав. Крім того, реєстрація місця проживання позивача не змінилася і виконавче провадження було відкрите за зареєстрованою адресою позивача.

Тобто, обставин за яких позивач об`єктивно не міг дізнатись про існування постанови в справі про порушення митних правил №0056/11000/21 від 10.06.2021 року винесеною в.о. заступника начальника начальник управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби, та які унеможливили вчасне подання позивачем адміністративного позову не наведено.

З огляду на вказане, суд не вбачає поважності причин пропущеного позивачем строку для звернення до суду, такі обставини не підтверджені відповідними та належними доказами, а тому суд визнає такі підстави неповажними та на підставі ч.ч.1,2 ст.123 КАС України адміністративний позов ОСОБА_1 залишає без руху, роз`яснивши, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою вказавши інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ст. 161 КАС України, вважаю за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали суду.

Керуючись ст.ст.122,123,169,248, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кропивницької митниці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Запропонувати позивачу ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали звернутися до суду з заявою вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Адаменко