Рішення

від 06.09.2024 по справі 383/989/24

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/989/24

Номер провадження 2-а/383/14/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі

головуючої - судді Адаменко І.М.,

за участю секретаря судового засідання - Зербул С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/989/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кропивницької митниці Державної митної служби Українита Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Яриш Д.В., звернувся з вказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що 07 серпня 2024 року у телефонній розмові від державного виконавця дізнався, що відносно нього відкрите виконавче провадження про стягнення штрафу на суму близько 600 тисяч гривень. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження стало відомо, що 10 червня 2021 року відносно нього в.о. заступника начальника начальник управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби Денис Кононов виніс постанову в справі про порушення митних правил №0056/11000/21, якою притягнув його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі трьохсот відсотків від несплаченої суми митних платежів, що складає 591419,64 грн.

З вказаною постановою ОСОБА_1 не згодний, вважає її такою, що суперечить вимогам закону і підлягає скасуванню, так як відповідачем не було дотримано процедури розгляду справи. У порушення ст.488 МК України, позивач не був присутнім при складанні протоколу про порушення митних правил. Такий протокол йому не направлявся, та він не отримував його примірника. Також, вказує, що його жодним чином не було повідомлено про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Крім того вказує, в оскаржувальній постанові №0056/11000/21 від 10.06.2021 року на підтвердження вини позивача міститься посилання на лист Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Кіровоградській області від 11.02.2021 року, яким повідомлено митницю, про те, що якась особа зі схожим прізвищем та ініціалами, як у позивача, начебто 02.02.2021 року притягувалася до адміністративної відповідальності працівниками Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП у Кіровоградській області за порушення, передбачене ч.1 ст.126 та ст.125 КУпАП України. Вказує, що він не користувався транспортним засобом OPELVECTRA, р.н. НОМЕР_1 , а також не є декларантом відповідного транспортного засобу та особою відповідальною за дотримання режиму тимчасового ввезення, а також не є платником митних платежів при його ввезені на територію України, тому просить визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення та закрити справу на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.08.2024 року відкрито провадження у адміністративній справіза правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеномустаттею 262 КАС України.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02.09.2024 року задоволено клопотання представника відповідача Кропивницької митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05.09.2024 року задоволено клопотання представника відповідача Кропивницької митниці про слухання справи в режимі відеоконференції.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Яриш Д.В. в судове засідання не з`явилися про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, до суду від представника позивача надійшла заява про слухання справи у відсутності сторони позивача.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися. Також представник відповідача Кропивницької митниці не з`явився в судове засідання в режимі відеоконференції з технічних причин неможливості встановити відеозв`язок із залом суду, заяв про відкладення розгляду справи не подав, тому, за таких обставин, неявка належним чином повідомлених учасників справи та їх представників не перешкоджає судовому розгляду.

Від представника відповідача Кропивницької митниці до суду надійшов відзив, який обґрунтований тим, що позивачу було вчасно надіслано примірник протоколу про порушення ним митних правил від 17.02.2021 року №0056/11000/21, а саме 18.02.2021 року, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти. Крім того, з метою отримання пояснень щодо факту перебування та використання на митній території України транспортного засобу OPELVECTRA, р.н. НОМЕР_1 , Дніпропетровською митницею направлено позивачу запрошення від 10.02.2021 року, також у даній справі містяться письмові пояснення ОСОБА_1 датовані 12.03.2021 року, в яких він повідомив, що транспортний засіб на митну території України не ввозив, вищевказаний автомобіль йому залишив на зберігання власник автомобіля. Факт того, що позивач користувався автомобілем, стосовно якого були надані пільги по сплаті митних платежів, в інших цілях ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги підтверджено тим, що позивач 02.02.2021 року притягувався до адміністративної відповідальності працівниками Бобринецького ВП Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області за порушення передбачене ч.1 ст.126 та ст.125 КУпАП. Таким чином, просять відмовити в задоволені позову в повному обсязі (а.с.62-64).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Дніпровської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №0056/11000/21 від 10.06.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 591419,64 грн (а.с.12 зворот - 13).

Зі змісту вказаної постанови слідує, що ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він використовував транспортний засіб OPELVECTRA, VINW0L000036V1957569, реєстраційний номер НОМЕР_2 , стосовно якого були надані пільги по сплаті митних платежів в інших цілях ніж ті, у зв`язку з якими надано такі пільги, що призвело до несплати митних платежів у сумі 197139,88 грн, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст.485 Митного кодексу України. Вказані обставини були виявлені відповідачем, на підставі листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Кіровоградській області від 11.02.2021 року №2772/41/34/01-2021, митницю повідомлено, що ОСОБА_1 02.02.2021 року притягувався до адміністративної відповідальності працівниками Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області за порушення, передбачене ч.1 ст.126 та ст.125 КУпАП (постанова серії БАА №82905, транспортний засіб OPELVECTRA, VINW0L000036V1957569, реєстраційний номер PLWKZ92YN). Справа розглянута без присутності особи, що притягується до відповідальності та представника особи, що притягується до відповідальності.

Відповідно до ч.5 ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.276 МК України платником мита є особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу);

Відповідно до ст. 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі, якщо при вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

Відповідно до ч.3 ст.325 МК України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.5 ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Відповідно до ч.6 ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Відповідно до ч.1 ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Так, статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає, у тому числі, у використанні товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

При цьому, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого ст. 485 Митного кодексу України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами.

Таким чином, сукупний аналіз наведених вище норм діючого законодавства дає підстави для висновку про те, що використання транспортного засобу особистого користування іншою особою, крім тієї, яка здійснила ввезення такого транспортного засобу, становить порушення режиму тимчасового ввезення, яке, зокрема, виявляється у використанні відповідного транспортного засобу, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими надано пільги щодо оподаткування.

При цьому, суб`єктом відповідальності за таке протиправне використання товару (транспортного засобу особистого користування) є особа, яка здійснює таке використання.

Аналогічна правова позиція стосовно висновку, хто в даних відносинах є суб`єктом правопорушення, висловлена Верховним Судом у постановах від 18.12.2018 р. у справі №295/16296/16-а та від 29.08.2019 р. у справі №697/12/17.

Як передбачено ч.1 ст.466 МК України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Як визначено ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через 6 (шість) місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил не пізніше, ніж через 6 (шість) місяців з дня виявлення цих правопорушень.

В теорії адміністративного права під «триваючими» адміністративними проступками розуміють проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, що припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Тобто, «триваючі» правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

За положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Системний аналіз норм ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП дає підстави для висновку, що протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, тобто є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

За визначенням, наведеним у статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 268 КУпАП Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною першою статті 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до змісту протоколу про порушення митних правил № 0056/11000/21 від 17 лютого 2021 року час та суть порушення викладені наступні чином: в Дніпровській митниці Держмитслужби за листом УСБУ в Полтавській області від 16.02.2021 № 61/к/355 проводились перевірочні заходи з приводу перебування та використання громадянином України транспортного засобу OPEL VECTRA, VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами яких з`ясовано, що відповідно до бази даних АСМО «Інспектор» зазначений вище автомобіль 08.11.2017 року в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року ввіз YUNUSOV TURAN. Листом Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Кіровоградській області від 11.02.2021 року №2772/41/34/01-2021 було повідомлено про те, що ОСОБА_1 02.02.2021 року притягувався до адміністративної відповідальності працівниками Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, за порушення, передбачене ч.1 ст.126 та ст.125 КУпАП (постанова серії БАА №82905, транспортний засіб OPEL VECTRA, VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер PL WKZ92YN) (а.с.46 зворот - 47).

Аналогічний зміст зазначено у постанові Державної митної служби України Дніпровська митниця в справі про порушення митних правил № 0056/11000/21 від 10.06.2024 року.

При цьому, у порушення ст.ст.256, 284 КУпАП, ні у спірній постанові, ні у протоколі про порушення митних правил, на підставі якого винесена спірна постанова, не зазначено часу вчинення адміністративного правопорушення, чи періоду використання саме позивачем транспортного засобу OPEL VECTRA, VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Суд виходить з того, що вимоги ст.256, 284 КУпАП про встановлення часу вчинення адміністративного правопорушення є категоричними і встановлення часу вчинення діяння чи діянь, які мають ознаки порушення митних правил як триваючих, так і інших, є необхідним для вирішення питання дотримання строку накладення за порушення митних правил.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова не містить повного опису обставин, установлених під час розгляду справи про порушення митних правил, зокрема часу вчинення порушення митних правил, чи періоду використання транспортного засобу, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги саме позивачем, що свідчить про недотримання під час винесення вказаної постанови ч.2 ст.283 КУпАП.

Крім того, відповідачем не доведено дотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи правові положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Крім того, згідност.494 Митного кодексу України протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. В разі відмови особи від отримання примірника протоколу або ж в разі відсутності особи при складені протоколу - до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою.

За вимогамист.526Митного кодексуУкраїни справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Як встановлено судом, як складення протоколу 17.02.2021 року так і розгляд справи про адміністративне правопорушення 10.06.2021 року позивача відбувся не у присутності позивача, що відповідачем не заперечується.

Так, до відзиву відповідач додав копію протоколу про порушення митних правил від 17.02.2021 року з інформацією про розгляд справи 10.06.2021 року о 11 год. 00 хв., та копію поштової квитанції про надіслання вказаного протоколу позивачу, яка виготовлена неякісно та з якої не можливо встановити, що позивача було повідомлено про розгляд справи 10.06.2021 року та рекомендоване повідомлення, з якого також не вбачається, що позивача викликали на вищевказану дату саме на розгляд його справи, а сам по собі запис у протоколі про те, що його примірник направлено поштою, не дає підстав встановити , а ні дати такого відправлення, а ні особи, якій цей примірник направлено. Також відсутні будь-які інші докази, щодо своєчасного та належного сповіщення позивача про розгляд адміністративної справи 10.06.2021 року.

Тобто, спірна постанова винесена 10 червня 2021 року у відсутність позивача, та відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів про своєчасне сповіщення позивача про час та місце розгляду адміністративної справи щодо нього.

В своїй прецедентній практиці даючи тлумачення Конвенції Європейський Суд неодноразово повторював, що з метою забезпечення змагальності процесу всі докази мають, як правило, подаватися у присутності особи, яка притягається до відповідальності з наданням достатньої і належної можливості спростувати такі докази під час розгляду справи. Із цього природно випливає, що в разі, якщо особа, що притягається до відповідальності, не мала можливості ефективно здійснювати процесуальні права з отриманням правничої допомоги за її клопотанням, права сторони захисту виявляються обмеженими настільки, що передбачені статтею 6 Конвенції гарантії виявляються порушеними. Обвинувачення не може ґрунтуватися виключно або вирішальною мірою на доказах, які сторона захисту не мала можливості спростувати (пункт 41 справи «Олег Колесник проти України» , пункт 54 Рішення Європейського Суду у справі «Корнєв і Карпенко проти України»).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про порушення права на захист позивача під час розгляду адміністративної справи, оскільки останній під час розгляду адміністративної справи не був завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, у протоколі про порушення митних правил органм, який розглянув справу, не було встановлено часу вчинення адміністративного правопорушення отже позивач був позбавлений можливості ефективно здійснювати передбачені законом процесуальні права.

Наявність процедурних порушень є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №405/7568/16-а (2-а/405/219/16).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Розглядаючи справу №813/3415/18 у постанові від 12.06.2019 року Верховний Суд висловив правову позицію, в якій зазначив про наступне: «Суд звертає увагу на те, що штраф у розмірі 223380 грн., який було застосовано до позивача, є суттєвим. Така санкція співмірна з покаранням за злочин… Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Положення п.6 Порядку №509 покладає цей обов`язок на уповноважену особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про інформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право не дієвим. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи…З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови».

Згідно ч.2ст.77 КАСУв адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, викладених у постановівід 10 червня 2021 року в справі про порушення митних правил №0056/11000/21, а відповідачем порушено як підстави так і порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності та його право на участь у розгляді справи, визнечене ст.268 КУпАП, при цьому, відповідачем не доведено зворотного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню як незаконна та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Також суд звертає увагу, що Рішенням Конституційного Суду України № 4-р (ІІ)/2022 від 15.06.2022 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) абзац другий статті 485 Митного кодексу України.

Оцінюючи оспорюваний припис статті 485 Кодексу на предмет дотримання принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, Суд бере до уваги, що цей припис установлює відповідальність за низку різних протиправних діянь, визначених в абзаці першому цієї ж статті Кодексу, які можуть різнитися за ступенем суспільної шкідливості, змістом, тощо. Водночас санкція статті є безальтернативною та фактично встановлює лише один вид стягнення штраф, який до того ж визначається у сталому розмірі відсотків.

Суд наголосив, що відсутність в оспорюваному приписі інших видів стягнень та неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначається штраф, унеможливлює реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності порушника митних правил з урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Суд зазначив, що потреба в індивідуалізації розміру штрафу є нагальною у випадках, коли цей розмір є істотним, унаслідок чого його застосування може бути надмірним втручанням у низку конституційних прав винної особи.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що припис абзацу другого статті 485 Кодексу суперечить частині другій статті 61 Конституції України.

Враховуючи всі вищезазначені обставини, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи на приписи ч.1 ст.139 КАС України, та враховуючи, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Дніпровської митниці Державної митної служби Українина користь позивача судові витрати в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 271, 286, 292, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. заступника начальника - начальника управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби Дениса Кононова від 10 червня 2021 року №0056/11000/21 у справі про порушення митних правил ОСОБА_1 , за ст.485 Митного кодексу України.

Справу про адміністративне правопорушення за ст.485 Митного кодексу України відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з Дніпровської митниці Державної митної служби Українини на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати в розмірі 605,60грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_4 , орган видачі 3515 від 10.03.2021 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Кропивницька митниця Державної митної служби України, код ЄДРПОУ44005668, місцезнаходження: вул. Лавандова 27-Б, м. Кропивницький Кіровоградської області, п.і. 25030.

Відповідач - Дніпровська митниця Державної митної служби України, код ЄДРПОУ 43350935, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, п.і.49087.

Повний текст рішення складено 06.09.2024 року.

Суддя І.М. Адаменко