Ухвала

від 12.08.2024 по справі 367/3426/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3426/15-ц

Провадження №2/367/18/2024

УХВАЛА

Іменем України

про закриття провадження

07 серпня 2024 року м.Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області, в складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю секретаря Шпильового Р.О.,

представників позивачів ОСОБА_1 , Хованської Т.О.,

представника відповідача СТ «Бучанка» Жабен Л.І.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в м.Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Садівницького товариства «Бучанка», ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_9 про визнання рішення загальних зборів недійсними, визнання загальних зборів такими, що не відбулися, визнання нової редакції Статуту недійсною, припинення протиправних дій, витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2015 року ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулисядо судуіз позовноюзаявою доСадівницького товариства«Бучанка» провизнання рішеннязагальних зборівнедійсними,визнання загальнихзборів такими,що невідбулися.

17.10.2022 року судом було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Садівницького товариства «Бучанка», ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_9 про визнання рішення загальних зборів недійсними, визнання загальних зборів такими, що не відбулися, визнання нової редакції Статуту недійсною, припинення протиправних дій, витребування майна зі зміненим предметом позову.

Остаточно позивачі просили:

- визнати недійсним і нікчемним рішення загальних зборів СТ «Бучанка» від 19.05.2012 року про затвердження нової (зміненої) редакції Статуту, а загальні збори СТ «Бучанка» від 19.05.2012 року такими, що не відбулися;

- визнати недійсною нову (змінену) редакцію Статуту СТ «Бучанка» із резолюцією про затвердження від 19.05.2012 року, в тому числі із послідуючими змінами;

- визнати рішення загальних зборів СТ «Бучанка» від 31.05.2014 року про обрання головою СТ «Бучанка» ОСОБА_2 , а загальні збори СТ «Бучанка» від 31.05.2014 року такими, що не відбулись;

- припинити дії із протиправного використання печатки шляхом витребування у ОСОБА_2 майна у вигляді круглої печатки та кутового штампу Садівницького товариства «Бучанка» й заборонити ОСОБА_2 використовувати круглу печатку і кутовий штамп Садівницького товариства «Бучанка» у будь-якому вигляді, витребувані печатки передати попередньому голові Садівницького товариства «Бучанка» ОСОБА_9 .

В обґрунтування позову зазначили, що позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_5 безспірно є членами СТ «Бучанка» смт.Гостомель Київської області, проте їх було позбавлено права брати участь в управлінні, оскільки 19.05.2012 року загальні збори СТ «Бучанка» було проведено із порушеннями. А саме, за відсутності кворуму, на зборах проводилося лише обговорення Статуту, але згодом виявилося, що було виготовлено рішення загальних зборів про затвердження Статуту.

Щодо членства в СТ «Бучанка» ОСОБА_8 зазначили, що остання користується з 1998 року земельною ділянкою і розташованим на ній незареєстрованим садовим будинком за адресою АДРЕСА_1 , який був побудований до 1992 року членом СТ «Бучанка» ОСОБА_10 , та який уступив свої права на садовий будинок ОСОБА_8 .. Вказане право ОСОБА_8 на садовий будинок є предметом іншого судового розгляду.

Щодо членства в СТ «Бучанка» ОСОБА_7 зазначили, що останній з середини 90-х років користується земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_11 уступила свої права члена СТ ОСОБА_7 . З цього приводу також існує судовий спір із ОСОБА_12 .

Крім того, вимоги про недійсність Статуту та його окремих положень обґрунтовують порушенням ним прав та інтересів позивачів, затвердженням його на зборах 19.05.2012 року за відсутності кворуму та завчасного повідомлення про порядок денний зборів, внаслідок чого в Статуті, зареєстрованому 25.04.2013 року, містяться положення, які суперечать законодавству України, принципу верховенства права і деякі його положення є дискримінаційними.

Станом на кінець 2016 року в редакції Статуту вказано, що СТ це об`єднання власників землі, у той час, як позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_8 і ОСОБА_7 не є власниками землі.

Отже, вказане положення Статуту є дискримінаційним, таким, що не відповідає чинному законодавству і меті, яка зазначена у статуті, зокрема, захист законних інтересів членів, яким можуть бути і не власники земельних ділянок, а користувачі, тобто пункт 1.1 суперечить п.3.1. Статуту. Ті громадяни, хто не отримав у власність чи у користування земельну ділянку, або ті, хто приєдналися до товариства згодом, а не об`єдналися у момент об`єднання, за Статутом не є і не можуть бути членами СТ «Бучанка». Як випливає зі змісту п.3.2. Статуту, не може бути членом СТ той, кому ще не надана земельна ділянка, але буде надана згодом.

При цьому, всі позивачі мають земельні ділянки, однак щодо двох позивачів тривають судові спори. Тому реакція Статуту поставила позивачів, які не є власниками земельних ділянок в СТ, в умови, в яких позивачі, особливо ОСОБА_8 , і ОСОБА_7 , постійно зазнають обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Крім того, є неприпустимими положення п.5.12.1 Статуту щодо накладання штрафу, яке вирішує правління СТ, та суперечливими і такими, що не відповідають законодавству України пункти 3.3., 3.4.1., 3.4.3., 3.4.7., 3.4.8., 3.4.10., 3.4.11., 3.4.12., 7.1. Статуту.

Також зазначили про порушення в частині проведення реєстрації Статуту СТ «Бучанка», який затверджений 07.09.1981 року, вважаючи його таким, що не є зареєстрованим.

Зазначили, що таким чином 19.05.2012 року загальні збори СТ «Бучанка» у кількості 52 осіб, протиправно керуючись незареєстрованим Статутом 1982 року, який не мав юридичної сили, розглядали проєкт нового Статуту, тому при вирішенні даного спору слід керуватися положеннями Закону України «Про кооперацію» 2003 року.

Щодо права на звернення до суду із цим позовом, посилаючись на преюдиціальність судового рішення, яку має бути створено для інших справ, зазначили, що позивачі періодично проживали з 1998 року до нині і мають і надалі проживати в СТ «Бучанка», мають достатні та триваючі зв`язки із конкретними місцями в СТ «Бучанка», однак положення Статуту обмежують їх у правах і свободі вибору місця проживання, гіпотетичне наступне виселення їх з відповідного житла через редакцію Статуту, який було прийнято з порушеннями, є невиправданим втручанням відповідачів СТ «Бучанка» і ОСОБА_2 в приватну сферу позивачів, порушенням їх прав на повагу до житла.

Позивач ОСОБА_3 в письмових поясненнях від 28.10.2015 року (т.2 а.с.99-100) та в письмовій заяві від 22.02.2023 року підтримав позовні вимоги, просив розглядати справу за його відсутності.

Позивач ОСОБА_5 в письмових поясненнях від 28.10.2015 року підтримав позовні вимоги (т.2 а.с.101-102), в заяві від 27.08.2020 року просив проводити розгляд справи без його участі.

Під час судового розгляду представником відповідача СТ «Бучанка» адвокатом Жабен Л.І. було подано відзив на позовну заяву (т.7 а.с.65-71), в якому заперечила проти задоволення позовних вимог у зв`язку із відсутністю факту порушення особистих прав позивачів. Зазначила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не є членами СТ «Бучанка», а ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , хоча і являються членами СТ «Бучанка», проте ніхто із них ані в позовній заяві, ані в доданих ними письмових документах не зазначають які саме права, свободи та інтереси безпосередньо позивачів були порушені СТ «Бучанка» прийняттям оспорюваних ними рішень загальних зборів. Крім того, аналогічні позовні вимоги були предметом розгляду в справі №826/7947/14, в якій було відмовлено у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 в письмових запереченнях (т.8 а.с.121) просила відмовити у задоволенні позову, зазначила, що позивачами-членами СТ «Бучанка» ОСОБА_3 , ОСОБА_5 не зазначено, які саме їх права, свободи, інтереси порушені. Позивачі ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не є членами СТ «Бучанка» та не мають права висувати сумніви щодо рішень загальних зборів і законності Статуту товариства, оскільки їх права жодним чином не порушені.

Третя особа ОСОБА_9 12.10.2022 року подав заяву, в якій позов не визнав, зазначив, що Хованські ніколи не були членами СТ «Бучанка», статут і СТ «Бучанка» було зареєстровано 10.01.1983 року. Просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області 01.07.2024 року подав заяву про розгляд справи за відсутності представника, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

02.06.2015 року ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області було відкрито провадження в даній справі.

11.02.2020 року ухвалою суду було постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено по справі підготовче засідання.

30.11.2023 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 16.04.2024 року задоволено заяву про самовідвід судді Кравчук Ю.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024 року справу передано судді Черновій О.В.

Ухвалою судді Чернової О.В. від 23.04.2024 року справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 22.07.2024 року було залучено до участі в цивільній справі №367/3426/15-ц в якості правонаступника позивача ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_6 , та в якості правонаступника позивача ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 .

В судове засідання правонаступники позивачів ОСОБА_3 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ОСОБА_6 не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Правонаступником позивача ОСОБА_5 ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку було подано заяву, в якій остання просила закрити провадження у справі, зазначивши, що не має претензій до відповідачів, статуту та рішень зборів. З огляду на не зазначення підстав для закриття провадження у справі та неявки в судове засідання, судом вказану заяву залишено без розгляду.

В судовому засіданні представники позивачів ОСОБА_8 і ОСОБА_7 ОСОБА_13 , ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях, вступному слові (т.8 а.с.182-191), додатково зазначили, що Статут був прийнятий за відсутності кворуму, суперечить законодавству, оскільки в ньому зазначено, що членами СТ є власники земельних ділянок. До суду в інші справи надавалися Статути з різним змістом. ОСОБА_8 ОСОБА_14 вважають, що вони є членами СТ, вони мали книжку члена СТ і платили членські внески, вони подавали заяви про вступ в СТ в 1990 х роках, натомість рішення про прийняття їх в члени СТ відсутнє. У них немає довіри до керівництва СТ. У ОСОБА_8 є технічний паспорт на садовий будинок в СТ «Бучанка», але їй перешкоджає ОСОБА_15 в набутті права на земельну ділянку і будинок, який їй був проданий у 1997 році Рожківським, але права не були оформлені. Про вказане право наявні судові спори.

В судовому засіданні представник відповідача СТ «Бучанка» адвокат Жабен Л.І. проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснила, що права позивачів не порушені, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 не є і не були членами СТ і не можуть оспорювати Статут і рішення СТ. ОСОБА_3 і ОСОБА_5 є членами СТ, проте в позовній заяві не зазначили які саме їх права порушені. Аналогічні позовні вимоги цих же позивачів розглядалися ОАСК, в позові було відмовлено. Голова СТ «Бучанка» ОСОБА_15 неодноразово вже була переобрана головою СТ. ОСОБА_7 в 2012 році пред`являв позов до Щербатої щодо права на земельну ділянку, проте в позові було відмовлено. ОСОБА_8 також юридично не оформила право на земельну ділянку в СТ, рішенням суду їй відмовлено.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_15 проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, підтримуючи позицію і заперечення представника відповідача СТ «Бучанка». Додатково пояснила, що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 були членами СТ «Бучанка», та були присутні на загальних зборах СТ, не заперечували проти прийнятих рішень. Сім`я ОСОБА_8 ОСОБА_14 не має будь-яких прав на земельні ділянки в СТ, не є його членами, вони подавали заяви про вступ в СТ, але їм було відмовлено. Вказане підтверджено судовими рішеннями. Належна Рожківському земельна ділянка на праві користування після його смерті не переоформлена на спадкоємців, які після вступу в члени СТ матимуть право далі нею розпоряджатися.

Суд, вислухавши доводи сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.06.2014 року, 03.06.2019 року Садівницьке товариство «Бучанка», ідентифікаційний код юридичної особи 37076054, організаційно-правова форма садівниче товариство, засновники: Державне підприємство «Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості «УкрНДІпроект», вид діяльності: 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів, керівник ОСОБА_2 з 15.04.2010 року, дата державної реєстрації, дата та номер запису в ЄДР про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу: 10.01.1983, 22.04.2013 року (т.6 а.с.29-30, 40-42).

10.09.1981 року загальними зборами садоводів інституту «УкрНДІпроект» і ОЕЗ затверджено Статут товариства садоводів «Бучанка» інституту УКРНДІпроект і ОЕЗ Міністерства вугільної промисловості СРСР (т.6 а.с.174-187, т.1 а.с.98-123).

Відповідно до рішення Виконкому Києво-Святошинської районної ради народних депутатів Київської області №22 від 10.01.1983 року зареєстровано садове товариство інституту «УкрНДІпроект» і дослідно-експериментального заводу Міністерства вугільної промисловості СРСР та затверджено проект колективного саду прийнятий загальними зборами статут товариства (т.1 а.с.135).

Відповідно до копії протоколу №4 загальних зборів СТ «Бучанка» від 19.05.2012 року рішенням загальних зборів було затверджено Статут СТ «Бучанка» з урахуванням змін і доповнень. За вказане рішення проголосували 46 із 52 присутніх осіб (т.1 а.с.19-23).

Згідно протоколу №13 загальних зборів СТ «Бучанка» від 08.06.2013 року було внесено зміни до Статуту СТ, доповнено розділами 7, 8 (т.6 а.с.208-209).

Згідно протоколу загальних зборів СТ «Бучанка» від 05.11.2016 року було внесено зміни до Статуту СТ, доповнено розділ 7 пунктом 7.7. (т.6 а.с.225).

З наданої суду копії реєстраційної справи СТ «Бучанка» вбачається подання 22.04.2013 року документів для проведення державної реєстрації Садівницького товариства «Бучанка» та в подальшому змін до установчих документів (т.6 а.с.165-242).

Так, державну реєстрацію змін до установчих документів було проведено 25.04.2013 року, 11.06.2013 року, 05.06.2014 року, 15.11.2016 року (т.6 а.с.40-42, 192-198, 211-219).

ОСОБА_2 обиралася головою СТ «Бучанка» 15.05.2010 року згідно копії протоколу №1 засідання правління СТ «Бучанка», 31.05.2014 року відповідно до копії протоколу звітно-виборчих зборів членів садівничого СТ «Бучанка», 02.06.2018 року відповідно до копії протоколу звітно-виборчих зборів членів садівничого СТ «Бучанка» (т.6 а.с.173, т.1 а.с.240-243, т.6 а.с.39).

Рішенням загальних зборів членів СТ «Бучанка» відповідно до протоколу від 23.05.2015 року підтверджено довіру ОСОБА_2 виконувати обов`язки і бути головою СТ «Бучанка», підтверджено Статут СТ «Бучанка», затверджений загальними зборами 19.05.2012 року (т.4 а.с.3-10).

Відповідно до Списку членів Садівницького товариства «Бучанка» членами СТ є ОСОБА_5 власник ділянки АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 власник ділянки АДРЕСА_4 , ОСОБА_12 власник ділянки АДРЕСА_2 . Крім того, зазначено, що ОСОБА_10 був користувачем ділянки АДРЕСА_1 , помер у 2002 р., власність СТ (т.3 а.с.193-197, т.5 а.с.285-331).

Право власності на земельні ділянки ОСОБА_12 також підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (т.5 а.с.171).

На замовлення ОСОБА_8 28.12.2021 року виготовлено технічний паспорт на садовий будинок в СТ «Бучанка» по АДРЕСА_1 (т.7 а.с.235-242).

Відповідно до Статуту Садівницького товариства «Бучанка», затвердженого 19.05.2012 року, із наступними змінами, Садівницьке товариство «Бучанка» - це добровільне об`єднання, на основі членства громадян власників землі, яка складається із земель загального користування, що знаходяться у колективній власності членів товариства та із земель, які знаходяться у приватній власності членів товариства, що підтверджується державними актами, та із земельних ділянок землекористувачів (п.1.1.).

Метою Товариства є ведення садівництва та городництва на власних земельних ділянках, захист законних прав інтересів членів Товариства (п.2.1.).

Розділом 3 Статуту визначено членство у Товаристві, зокрема п.3.1.-3.4.1., 3.4.3.-3.4.7. визначено: членами Товариства є громадяни України, які виявили бажання об`єднатись у Товариство і які рішенням Гостомельської селищної Ради отримали у приватну власність чи в користування земельні ділянки для садівництва. Членом Товариства може бути громадянин, що досягнув 16-ти років, якому надана земельна ділянка, що знаходиться в межах територіального розташування Товариства, та який виявив бажання брати участь у здійсненні мети і видів його діяльності, зазначених Статутом Товариства. Вважати, що виявленням наміру бути членом Товариства є: одержання громадянином України права власності на земельну ділянку чи на її користування, яка пройшла державну реєстрацію та розташована на території Товариства «Бучанка» чи межує з її територією. В разі придбання земельної ділянки за договором купівлі-продажу, дарування, міни, спадщини громадянин автоматично становиться членом Товариства. Датою вступу до Товариства вважається дата прийняття рішення правління про прийняття особи, яка подала заяву про вступ. Власник чи користувач земельної ділянки протягом 10 днів з дня набуття ними права власності земельною ділянкою чи її користування, що розміщена на території Товариства, окрім письмової заяви на вступ до Товариства, зобов`язані надати правлінню Товариства необхідні відомості для обліку землеволодінь у Товаристві. Рішення правління Товариства про прийняття даної особи до Товариства підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Копія Рішення загальних зборів підписується головою правління та завіряється печаткою, видається на руки новому члену, що являється підтвердженням його членства в Товаристві та надається йому членська книжка).

У випадку смерті члена Товариства право користування земельною ділянкою зберігається за членами сім`ї і надається право на вступ до Товариства одному із членів сім`ї за згодою інших членів сім`ї або згідно рішення суду про спадщину (п.3.4.8.).

Розділом 4 Статуту закріплені права членів Товариства, зокрема, брати участь у загальних зборах Товариства, у разі відсутності члена Товариства може приймати участь з правом голосу його довірена особа (член сім`ї) за дорученням. Обирати та бути обраним до органів управління. Брати участь у господарській діяльності Товариства.

Розділом 6 Статуту визначені органи управління Товариством і контролю, зокрема, вищим органом управління Товариства є загальні збори членів Товариства. Чергові загальні збори Товариства скликаються правлінням або головою правління у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени Товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Рішення загальних зборів вважається правочинним, якщо за нього проголосувало 75% складу присутніх, кількість яких повинна бути не менше 40 осіб.

Загальні збори Товариства розглядають та вирішують наступні питання, зокрема: а) затверджують Статут Товариства, вносять в нього зміни та доповнення, приймають інші рішення щодо діяльності Товариства; б) обирають правління Товариства та ревізійну комісію; д) заслуховують та затверджують рішення правління про прийняття нових членів у Товариство (п.6.5.).

У перервах між загальними зборами Товариства управління всією його діяльністю здійснюється правлінням Товариства, яке обирається на 4 роки в кількості 5 осіб. Очолює правління голова, повноваження якого визначаються Статутом і обирається загальними зборами на 4 роки (п.6.6.).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2014 року в справі №826/7947/14, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015 року, 18.06.2015 року, та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2017 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 до Головного управління статистики у Київській області, Державного реєстратора Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Борозенця Олександра Вікторовича, Державного реєстратора Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Скоріної Олени Миколаївни, треті особи Головне управління юстиції у Київській області, Садівницьке товариство Бучанка про визнання протиправними дій державного реєстратора щодо реєстрації змін до установчого документу Статуту СТ Бучанка і скасування їх державної реєстрації від 11 червня 2013 року №13571050003003206; визнання протиправними дій державного реєстратора щодо реєстрації змін до установчого документу Статуту СТ Бучанка і скасування їх державної реєстрації від 25 квітня 2013 року №13571050002003206; визнаня протиправними дій щодо внесення 22 квітня 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про юридичну особу СТ Бучанка, керівника, й визнання недійсною виписки від 07 травня 2013 року № 468892 серії АА з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видану державним реєстратором Борозенцем О.В.; скасування здійсненої 22 квітня 2013 року державної реєстрації СТ Бучанка, розташованого в смт.Гостомель Києво-Святошинського району Київської області; зобов`язання ГУ статистики у Київській області виключити з ЄДРПОУ дані про СТ Бучанка, розташоване в смт.Гостомель Києво-Святошинського району Київської області.

Статтею 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до частини першоїстатті 3 ЦПК Україниу редакції, чинній на момент пред`явлення позову, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Застаттею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин справи.

Частиною першоюстатті 15 ЦПК Україниу редакції, чинній на час звернення позивачів з позовом, установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічна норма закріплена й у частині першійстатті 19 ЦПК Україниу чинній редакції.

З 28 березня 2014 року - часу внесення змін до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу Україниу редакції підпункту 1 пункту 3Закону України від 10 жовтня 2013 року №642-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", який набрав чинності 28 березня 2014 року, процесуальний закон відніс до юрисдикції господарського суду розгляд справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою, яка не є господарським товариством (фермерське господарство, кооператив, приватне, колективне підприємство тощо), та її учасниками (засновниками, членами), у тому числі учасником, який вибув, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи.

Стаття 12 ГПК Україниу редакції, чинній на час пред`явлення позову, визначає, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Стаття 20 ГПК України у чинній редакції визначає перелік справ, що підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно господарським судам підвідомчі справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

В данійсправі позивачамизаявлено вимогипро визнання недійсним і нікчемним рішення загальних зборів СТ «Бучанка» від 19.05.2012 року про затвердження нової (зміненої) редакції Статуту, а загальні збори СТ «Бучанка» від 19.05.2012 року такими, що не відбулися; визнання недійсною нову (змінену) редакцію Статуту СТ «Бучанка» із резолюцією про затвердження від 19.05.2012 року, в тому числі із послідуючими змінами; визнання рішення загальних зборів СТ «Бучанка» від 31.05.2014 року про обрання головою СТ «Бучанка» ОСОБА_2 , а загальних зборів СТ «Бучанка» від 31.05.2014 року такими, що не відбулись; про припинення дій із протиправного використання печатки шляхом витребування у ОСОБА_2 майна у вигляді круглої печатки та кутового штампу Садівницького товариства «Бучанка» й заборонення ОСОБА_2 їх використання.

ОСОБА_3 і ОСОБА_5 є членами Садівницького товариства «Бучанка» , що не оспорюється сторонами.

Законодавство про кооперацію ґрунтується на нормахКонституції УкраїниіЦК України, цього Закону, інших нормативно-правових актах з питань кооперації (стаття 5 Закону України "Про кооперацію"(далі -Закон №1087-IV).

Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимогГК України, інших законодавчих актів (стаття 94 цього Кодексу).

Згідно зістаттею 2 Закону №1087-IVобслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворений шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою здійснення ними господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 % від загального обороту кооперативу.

Відповідно достатті 1 Закону №1087-IVкооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Устатті 3 цього Законувказано, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану (стаття 6 цього Закону).

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Устатті 8 Закону №087-IVпередбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

А стаття 12 Закону перераховує основні права члена кооперативу, серед яких: участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб.

Відповідно достатті 15 Закону №1087-IVвищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Устатті 16 цього Законувказано, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу.

Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років.

Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК Українивідносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності. Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Відповідно достатті 94 ГК Українигосподарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цьогоКодексу, інших законодавчих актів.

За змістом положень статей2,6,9 Закону України "Про кооперацію"кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

Корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Згідно зістаттею 99 ЦК Українизагальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Можна зробити висновок, що кооперація є одним із різновидів господарської діяльності, здійснюваної у формі кооперативу, правовідносини з питань участі членів кооперативу в управлінні кооперативом та обранні органу управління належать до юрисдикції суду і не є внутрішньою діяльністю кооперативу.

Спір, що виник між сторонами у цій справі, стосується реалізації прав членів садівницького товариства на управління товариством, тобто корпоративних за змістом правовідносин, а відповідно до пункту 4ч.1 статті 12 ГПК України(у редакції, чинній на час пред`явлення позову) господарським судам підвідомчі справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів, тому він підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі №695/2665/16-ц (провадження №14-105цс20).

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, відповідно до вимог положень п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд вважає, що провадження по справі в частині вимог ОСОБА_3 ,правонаступником якогоє ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,правонаступником якогоє ОСОБА_6 до Садівницького товариства «Бучанка», ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_9 про визнання рішення загальних зборів недійсними, визнання загальних зборів такими, що не відбулися, визнання нової редакції Статуту недійсною, припинення протиправних дій, витребування майна підлягає закриттю, із роз`ясненням права звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. ст. 255, 258 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі №367/3426/15-ц за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Садівницького товариства «Бучанка», ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_9 про визнання рішення загальних зборів недійсними, визнання загальних зборів такими, що не відбулися, визнання нової редакції Статуту недійсною, припинення протиправних дій, витребування майна в частині позовних вимог ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_6 ,- закрити

Роз`яснити правонаступникам позивачів їх право на звернення до суду шляхом подання позову на загальних підставах в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали виготовлено 12.08.2024 року.

Суддя: О.В. Чернова