Ухвала

від 07.08.2024 по справі 530/59/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/59/24 Номер провадження 11-сс/814/188/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

представника ПП „Агроекологія" - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 в інтересах ПП „Агроекологія" на ухвалу слідчого судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року, -

встановила:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах ПП „Агроекологія" на постанову старшого слідчого СВ ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 27.12.2023 року про закриття кримінального провадження №12023170490000481 від 25.10.2023 року в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя вказав, що перевірка проведена в повному обсязі, постанова про закриття кримінального провадження є обґрунтованою та такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального законодавства.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити скаргу та скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження. В обґрунтування мотивів апеляційної скарги вказав, що в ході досудового розслідування слідчим не в повній мірі виконано вимоги положень ч.2 ст.9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної оцінки зібраним у провадженні доказам.

Слідчим не було враховано обставини, викладені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не проведено всіх необхідних слідчих дій, направлених на встановлення вини особи, причетної до кримінального правопорушення, не взято до уваги, що самовільний обробіток земельної ділянки здійснюється ОСОБА_7 за допомогою залученої нею техніки, яка належить третім особам, для обробки, посіву та збирання врожаю, а також вивезення врожаю із земельної ділянки.

Вказав, що земельна ділянка належить до особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання, а відомості про такий статус перебувають у Держгеокадастрі України, але довідки про такий статус слідчий у компетентного органу не отримував.

При цьому, ПП „Агроекологія" користується земельною ділянкою на підставі договору оренди, зареєстрованого 16.06.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Полтавського МУЮ Полтавської області, але у зв`язку із її самозахопленням, позбавлене можливості здійснювати законну господарську діяльність.

Крім того, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий не провів ряд слідчих дій, а саме:

- виїмки у Зіньківському районному суді Полтавської області та Полтавському апеляційному суді матеріалів справи №530/342/17, №530/1662/19;

- огляду місця події за фактичним розташуванням земельної ділянки (кадастровий номер 5321 1386 000:00:009:0013) з метою документування протиправних дій ОСОБА_8 ;

- виїмки у Полтавській РВА реєстраційної справи щодо права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5321 1386 000:00:009:0013);

- виїмки у ОСОБА_9 оригіналу договору оренди землі;

- виїмки у Зіньківському ВДВС Східного міжрегіонального управління МЮ (м.Суми) виконавчих проваджень №60402021 з примусового виконання ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області у справі 530/342/17

Інші учасники судового розгляду ухвалу слідчого судді не оскаржили.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з`явився. Просив розгляд провадження провести за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку представника ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.

Норми п.2 ч.5 ст.110 КПК України вказують на те, що мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення КПК України. Таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, слідчим було всебічно, повно і неупереджено досліджено обставини кримінального провадження, надано належну правову оцінку обставинам, викладеним у заяві представника ПП „Агроекологія".

Відомості до ЄРДР внесено 25.10.2023 року за ч.2 ст.197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, яка перебуває в оренді ПП „Агроекологія".

Частиною 2 статті 197-1 КК України передбачено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель.

Безпосередній об`єкт цього кримінального правопорушення - земельні відносини як суспільні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Предметом злочину є земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст. 79 ЗК).

Об`єктивна сторона полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки. Самовільне зайняття ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельної ділянки. Остання належить на праві власності іншій особі (фізичній чи юридичній), яка володіє нею на інших законних підставах (наприклад, на підставі договору оренди). Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею.

Самовільне зайняття земельної ділянки з об`єктивної сторони може полягати у різних діях - у незаконному огорожуванні ділянки, знищенні і встановленні «своїх» межових знаків, у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження насіння, дерев чи кущів, виконання меліоративних, інших робіт, завезення і розміщення будівельних матеріалів тощо. Але у всіх випадках особа протиправно заволодіває земельною ділянкою, вчинює відносно неї певні дії як «власник» чи «законний користувач» і при цьому порушує суб`єктивні інтереси учасників земельних правовідносин у галузі правомірного використання, відтворення та охорони земель.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується умисною виною: особа усвідомлює, що самовільно, з порушенням встановленого порядку займає (захоплює) чужу для неї земельну ділянку, передбачає, що власнику чи законному володільцю буде спричинена її діями значна шкода, і бажає цього. Мотив і мета злочину - корисливі та інші.

Самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель. Під останніми розуміють окремі види земель, що з урахуванням їх агроекологічних, історико-культурних чи інших особливостей (висока родючість, наявність унікальних природних комплексів, історико-археологічних об`єктів або об`єктів культурної спадщини) становлять особливу цінність. Належність до особливо цінних земель наведена у ст.150 ЗК. На ці землі поширюється особливий правовий режим охорони, який гарантує запобігання їх використання для потреб, не пов`язаних із забезпеченням режиму таких земель. Але у кожному випадку висновок щодо визнання незаконним зайняття ділянки як землі, що є особливо цінною, має вирішуватися на підставі екологічної експертизи.

Самовільне зайняття земельної ділянки, на яку є певні обмеження прав (земель зі спеціальним правовим режимом), земель в охоронних зонах. Охоронні зони створюються: а) навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів; б) уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання пошкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти (ст.112 ЗК).

Самовільне зайняття земельної ділянки земель в зонах санітарної охорони. Зони санітарної охорони створюються навколо об`єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об`єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності. У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об`єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені (ст. 113 ЗК).

Самовільне зайняття земельної ділянки, земель в санітарно-захисних зонах. Санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей (ст. 114 ЗК).

Самовільне зайняття земельної ділянки земель у зонах особливого режиму використання. Зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об`єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об`єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель (ст. 115 ЗК).

Органом досудового розслідування, в межах даного кримінального провадження, було допитано свідка ОСОБА_9 щодо законності підстав володіння земельною ділянкою, долучено правовстановлюючі документи на земельну ділянку, ухвали місцевого та апеляційного судів по цивільних справах за позовом ОСОБА_9 до ПП „Агроекологія", надано матеріали з державної виконавчої служби щодо стану розгляду виконавчих проваджень, проведено ряд оперативно-розшукових заходів з метою виявлення причетних до кримінального правопорушення осіб, встановлення свідків та очевидців події.

При цьому, слідчий під час розслідування даного кримінального провадження керувався інформацією та доводами, які викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 31.08.2023 року, яким надав належну правову оцінку з врахуванням наявних в матеріалах провадження доказів та всіх обставин провадження в їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів провадження 21.12.2016 року Сиволога успадкувала земельну ділянку (пай), загальною площею 4,7800 га, що розташована на території Ставківської сільської ради (кадастровий номер 5321386000:00:009:0013), після смерті її чоловіка ОСОБА_10 , який, за життя, уклав договір оренди землі з ПП „Агроеклогія". Вказаний договір оренди ОСОБА_10 оскаржує в судовому порядку.

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, вказана земельна ділянка має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_9 на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.12.2016 року.

Під час досудового розслідування інформації, що дана земельна ділянка відноситься до особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, встановлено не було.

Крім того, жодних даних про те, що самовільне зайняття земельної ділянки призвело до завдання ПП „Агроекологія", як її законному володільцю, значної шкоди, яка у сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, слідчим не встановлено і апелянт про такі обставини не повідомляє.

В свою чергу, ОСОБА_10 являється законним власником земельної ділянки, а тому в її діях відсутня об`єктивна сторона цього кримінального правопорушення.

Отже, відсутні будь-які обставини, що могли б свідчити про наявність в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

Враховуючи викладене, слідчим винесено законну постанову про закриття кримінального провадження, а тому слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги представника ОСОБА_6 .

Тому, підстав для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає, в зв`язку з чим апеляційна скарга представника ПП „Агроекологія" ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ПП „Агроекологія" залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4