Рішення

від 31.07.2024 по справі 331/3451/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження № 2/331/47/2024

Справа № 331/3451/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі :

головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря Постарнак М.М.,

розглянув за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2022 р. від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника адвоката Лоскот С.С. до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Нова Баварія», за результатом розгляду якої позивачі просить: стягнути з відповідачів на їх користь матеріальну шкоду в розмірі 465 239,80 гривень; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень; стягнути з відповідачів на їх користь судові витрати в розмірі 15 776,02 гривень (т. 1 а.с. 3-15).

В подальшому, 14.11.2022 та 03.07.2023, позов було уточнено, виключено відповідача ТОВ «Нова Баварія» та остаточно позивачі просять судсолідарностягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на їх користь матеріальну шкоду в розмірі 465 239,80 гривень; солідарностягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень; солідарностягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень;солідарно стягнути з відповідачів на їх користь судові витрати в розмірі 15 776,02 гривень (т. 1 а.с. 152-153, т. 2 а.с. 127-131).

Позиція позивачів.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що15.07.2021 близько 14 год.40 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем MAN TGS, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом SCHMITZ SK024, д.н.з НОМЕР_2 поблизу с. Дороге Синельникивського району Дніпропетровської області, 217 км автошляху М-18 Симферопіль-Харків скоїв ДТП шляхом зіткнення із задньою частиною автомобіля «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , після чого автомобіль «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 своєю передньою частиною зконтактував з автомобілем MAN TGS, д.н.з. НОМЕР_4 , в результаті чого автомобіль «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 отримав значні механічні пошкодження.

Вину ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного ДТП встановлено постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 27.09.2021р. у справі № 331/4968/21.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 станом на 15.07.2021 складала Свр = 582 914,80 грн.

Транспортний засіб «MAN TGS», д.н.з. НОМЕР_5 , з причепом SCHMITZ SK024, д.н.з НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , був застрахований в ТзДВ «СК Кредо», яка здійснила страхове відшкодування збитків у розмірі 127 375 грн.

За таких обставин сума невідшкодованої шкоди, завданої діями ОСОБА_3 позивачам, становить - 476 154,22 грн., яка складається з:

582 914,80 грн., вартість відновлювального ремонту- 127 375 грн., сума страхового відшкодування+ 8 700 грн., послуги з транспортуванняавтомобіля «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 з Синельникове до Полтави» 400 км + 1000грн., послуги з транспортуванняавтомобіля FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 грн. з траси до Синельниківського РУП ГУНП+6589,82 грн., судоваавтотехнічна експертиза + 4 324,60 грн.,автотоварознавча експертиза.

Сідловий тягач MAN TGS, д.н.з. НОМЕР_1 (vin ТЗ НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 10.03.2017р.), на час скоєння ДТП належав на праві приватної власності ОСОБА_4 , у зв`язку з чим позивачі пред`являють вимоги також до власника транспортного засобу.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 16.07.2021р.,на час скоєння ДТП,він працював водієм в ТОВ «НОВА БАВАРІЯ», тому первісні позовні вимоги були пред`явлені до трьох відповідачів: водія ОСОБА_3 , власника автотранспорту ОСОБА_4 та підприємства - ТОВ «НОВА БАВАРІЯ».

Однак відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_3 у нього не було трудових стосунків ізТОВ «НОВА БАВАРІЯ», у зв`язку з чим позивачами подано уточнену позовну заяву, відповідно до якоїТОВ «НОВА БАВАРІЯ» виключеноіз числа відповідачів (т. 1 а.с. 122-125, 152-153).

Як на правові підстави заявлених вимог позивачі посилаються на статті 1166, 1172,1187, 1192, 1194 ЦК України.

30 листопада 2022 року через підсистему Електронний суд від представника позивачів адвоката Лоскот С.С., до суду надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_3 , де зазначено, що відповідачем не надано доказів того, що автомобіль позивачів фізично знищено в розумінні ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також не надано доказів вартості автомобіля до ДТП, а вартість транспортного засобу, зазначена в експертизі розрахована на момент скоєння, а не до ДТП (т.1 а.с.206-217).

23 лютого 2023 року від позивачів до суду надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_4 , де зазначено, що відповідач ОСОБА_4 є власником джерела підвищеної небезпеки та на правовій підставі володіє транспортним засобом. Доказів того, що ОСОБА_3 , на час ДТП, користувався транспортним засобом на відповідній правовій підставі (договір оренди, підряду, тощо), суду не надано. Також не надано доказів того, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом поза волею його власника. Тому вимоги до власника транспортного засобу правомірні(т. 2 а.с.107-109).

Позиція відповідача ОСОБА_3

ОСОБА_3 визнає вимоги про стягнення моральної шкоди та вартості евакуації транспорту. Проти вимог про стягнення з нього матеріального збитку заперечує та зазначає, що ремонт транспорту є економічно необґрунтованим, тому що відповідно до експертизи витрати на ремонт (582719,38 грн.) перевищують ринкову вартість транспортного засобу (412388,89 грн.). Отже, автомобіль вважається фізично знищеним, а реальна вартість його залишків не встановлена. Отже, реальний розмір матеріального збитку не встановлено.Також відповідач ОСОБА_3 заперечує проти стягнення витрат на проведення автотехнічної та автотоварознавчої експертиз, у зв`язку з тим, що його провина була явною, а розмір матеріального збитку встановлено аварійним комісаром страхової компанії (т. 1 а.с. 160-165).

30 листопада 2022 року через підсистему Електронний суд від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Целінського А.В. подано клопотання про зменшення розміру матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_3 знаходиться у тяжкому матеріальному стані у зв`язку з неможливістю трудової діяльності внаслідок похилого віку, інвалідністю 2-ї групи, перенесеної операції та воєнного стану в країні (а.с. 176-177).

Позиція відповідача ОСОБА_4 .

Представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Яковлевою Т.В. зазначено, що транспортний засіб «MAN TGS 18.400», д.н.з. НОМЕР_1 , дійсно належить відповідачу ОСОБА_4 , однак під час скоєння ДТП, автомобілем на законних підставах керував ОСОБА_3 , вину якого визнано постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя № 331/4968/21.Транспортний засіб було застраховано ТзДВ «СК Кредо. У зв`язку із настанням страхового випадку, страхова компанія здійснила відшкодування в розмірі 127375 грн. У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_4 не перебував за кермом транспортного засобу, не є винуватцем ДТП і не порушував прав та законних інтересів позивачів, просить відмовити в задоволенні позову відносно нього (т. 2 а.с. 18-21).

28.02.2023 через підсистему Електронний суд від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Яковлевої Т.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що ОСОБА_3 на підставі п. 2.2 ПДР України під час ДТП мав при собі документи на транспортний засіб та посвідчення водія, отже, користувався автомобілем на законних підставах і вважається володільцем.Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ОСОБА_4 , як власником транспорту (т. 2 а.с. 112-115).

Процесуальні дії у справі,заяви та клопотання учасників процесу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 жовтня 2022 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду у підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 97).

15 листопада 2022 року відповідачем ОСОБА_3 подано клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на позов та відзив (т. 1 а.с. 160-165).

25 листопада 2022 року через підсистему Електронний суд від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Яковлевої Т.В., надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву (т. 1 а.с. 173-174).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2022 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у цій справі до 23 січня 2023 року (т.1 а.с.185-186).

20 січня 2023 року через підсистему Електронний суд від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Яковлевої Т.В., подано клопотання про виключення ОСОБА_4 з числа відповідачів у зв`язку з тим, що він не перебував за кермом транспортного засобу, не є винуватцем ДТП і не порушував прав та законних інтересів позивачів (т. 2 а.с. 18-21).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2023 року закрито підготовчепровадження посправі; призначено справудорозгляду по суті (т. 2 а.с. 66-67).

Ухвалами Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.10.2022, 25.11.2022, 27.01.2023, 30.03.2023, від 09.05.2023, 19.06. 2023, 11.07.2023, 07.09.2023, 10.10.2023, 08.11.2023, 21.11.2023, 12.01.2024, 14.02.2024, 01.04.2024, задоволені клопотання представників сторін про проведення судових засідань в режимі відеоконференції (т. 1 а.с. 106, 149, 201, т. 2 а.с. 84, 94, 100, 138, 161, 174, 193, 197, 207, 213, 229, т. 3 а.с. 10).

Представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Чудненко В.В. подана заява про розгляд справи без участі позивачів та їх представника. (т. 3 а.с. 136-137)

Представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Целінським А.В. подано заяву про розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_3 та його представника. (т. 3 а.с. 135)

Представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Яковлевою Т.В., подано заяву про розгляд справи без відповідача ОСОБА_4 та його представника. (т. 3 а.с. 139)

Суд, перевіривши докази, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі усі докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до такого.

Відповідно до статей15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно достатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правиламистатті 12 та частини першої статті 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зістаттею 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимогстатті 77ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Матеріалами справи встановлено та неоспорюється сторонами у справі, що 15.07.2021 близько 14 год.40 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем MAN TGS, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом SCHMITZ SK024, д.н.з НОМЕР_2 поблизу с. Дороге Синельникивського району Дніпропетровської області, 217 км автошляху М-18 Симферопіль-Харків скоїв ДТП шляхом зіткнення із задньою частиною автомобіля «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , після чого автомобіль «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 своєю передньою частиною зконтактував з автомобілем MAN TGS, д.н.з. НОМЕР_4 , в результаті чого автомобіль «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 отримав значні механічні пошкодження.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 21.08.2021 в результаті ДТП пасажирка автомобілю «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 отримала легкі тілесні ушкодження(т. 1 а.с. 64-66).

Згідночастини другої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вину ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного ДТП встановлено постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2021р. у справі № 331/4968/21, яка знаходиться у відкритому доступі за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99880616 і не підлягає доказуванню.

Постанова в апеляційному суді не оскаржувалась. Спору щодо обставин ДТП та винної особи не існує.

В суді також встановлено та не оспорюється сторонами, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 .

Власником пошкодженого транспортного засобу «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 (т. 1 а.с. 56).

Транспортний засіб сідловий тягач «MAN TGS 18.400, д.н.з. НОМЕР_1 , vin ТЗ НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 10.03.2017р., на час скоєння ДТП належав на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (т. 1 а.с. 59).

Причеп SCHMITZ SK024, д.н.з НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (т. 1 а.с. 59 зв.).

Сторонами визнається та підтверджується на сайті МТСБУ, щотранспортний засіб «MAN TGS, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом SCHMITZ SK024, д.н.з НОМЕР_2 , яким ОСОБА_7 , був застрахованим в ТзДВ «СК Кредо», поліс АР 16866054.

У зв`язку із настанням страхового випадку страхова компанія здійснила страхове відшкодування збитків внаслідок вчинення ДТП у розмірі 127 375 грн., що підтверджується скріншотом з додатку ПриватБанка та листом ТзДВ «СК Кредо»№ 1327 від 04.07.2024(т. 1 а.с. 55, т. 3 а.с. 127).

Позиція суду.

За частиною другою статті11ЦК Україниоднією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди це правовідносини, у силу яких одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами ст.ст.1187-1188 ЦК України.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон Українивід 01 липня 2004 року№ 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Щодо складу відповідачів.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина другастатті 1187 ЦК України).

Тобто відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди.

Така особа відповідно достатті 1192 ЦК Українимає відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦКшкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

Згідно з пунктом 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Оскільки автомобіль MAN TGS, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом SCHMITZ SK024, д.н.з НОМЕР_2 , на момент ДТП перебував у правомірному володінні ОСОБА_3 , він є єдиним належним відповідачем, що відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанова від 23.05.2018 по справі № 729/1523/14, постанова від 05.08.20520 по справі № 456/881/17).

Отже, суд погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_4 - адвокатом Яковлевою Т.В, щодо того, що ОСОБА_4 у цій справі є неналежним відповідачем у цій справі. На підставі викладеного, позовні вимоги до ОСОБА_4 не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення майнової шкоди та визнання автомобіля позивачів знищеним.

Відповідно до висновку експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса» від 28.10.2021 № 1167-1168 вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 , визначається рівною ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження 15.07.2021, відповідно до п.8.2 (а) (1) і складає 412 388,89 гривень. Вартість відновлювального ремонту автомобіля - складала Свр = 582 914,80 грн. Ринкова вартість автомобіля «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 , складала С = 412 388,89 грн. (т. 1 а.с. 27-47).

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8ЦК(аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Відповідно до інформаціїТзДВ «СК Кредо», лист № 1327 від 04.07.2024:

«Отже, автомобіль FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 , вважається фізично знищеним і вартість матеріального збитку дорівнює ринковій вартості транспортного засобу до ДТП 357088,50 грн….

Відповідно до звіту № 19468 від 06.09.2021 вартість утилізації пошкодженого майна FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 , складатиме 191117,09 грн.

Отже, 357088,50 грн. - 191117,09 грн. = 165971,41 грн.

Оскільки розрахована сума 165971,41 грн. перевищує розмір страхової суми (ліміт відповідальності) згідно Полісу, яка дорівнює 130000 грн. на одного потерпілого, за шкоду заподіяну майну, потерпілій особі підлягає до виплати ліміт страхової суми згідно полісу.

2600 грн. франшиза згідно Полісу». (т. 3 а.с. 127)

Враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 , більше на 170525,91 грн. від його вартості на момент ДТП, суд погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_3 , що ремонт пошкодженого транспортного засобу є економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним.

Зазначений висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанова від 25.04.2018 по справі № 551/968/16-ц;

Зазначена правова норма не вимагає згоди потерпілого із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, а пов`язує це виключно з технічною неможливістю проведення ремонту транспортного засобу, або економічною необґрунтованістю такого ремонту.

При цьому суд критично відноситься до твердження позивачів, що відповідачем не доведена вартість автомобіля до ДТП на підставі такого.

Саме позивачі заявили вимогу про стягнення суми відшкодування, для визначення розміру якого і має значення вартість авто до та після ДТП. За таких умов обов`язок доказування даної обставини має бути покладено саме на позивачів.

За нормамистатті 1194ЦК Українипередбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В суді встановлено і не оспорюється сторонами по справі, що ТзДВ «Страхова компанія Кредо», яка застрахувала транспортний засіб «MAN TGS, д.н.з. НОМЕР_5 , з причепом SCHMITZ SK024, д.н.з НОМЕР_2 , здійснила страхове відшкодування збитків ОСОБА_1 у розмірі 127 375 грн., що підтверджується випискою AT ПриватБанк по банківській картці ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 55).

З виплаченим страховою компанією розміром страхового відшкодування позивач погодився. Страхова компанія визнала автомобіль фізично знищеним, однакпозивачі не надали згоди передати залишки транспортного засобу, що впливає на розрахунок відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 729/1523/14 сформульовано висновок про те, що розмір шкоди обраховується як різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП у разі, якщо власник автомобіля не погоджується із визнанням його фізично знищеним.

У разі його згоди з визнанням автомобіля фізично знищеним, позивачі повинні були передати залишки транспортного засобу особі, яка відповідає за завдану шкоду, і тим самим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.

В суді встановлено, що під час розгляду цієї справи, а саме 08.11.2022 ОСОБА_1 продала транспортний засіб FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 за ціною 42 000 грн., що підтверджується інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС і Харківській, Полтавській та Сумській областях, лист № 31/32/6348 від 05.07.2024 та договором купівлі-продажу транспортного засобу 6348/2022/3499771 від 08.11.2022. (т. 3 а.с. 129-131)

Отже, відчуження пошкодженого транспортного засобу унеможливило вирішити питання щодо передачі його особі, відповідальній за шкоду, та отримання доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. Тобто саме дії позивача призвели до неможливості встановлення розміру відшкодування шкоди відповідно достатті 30 Закону № 1961-IV.

Витрати позивачів на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП

Відповідно до квитанцій ФОП ОСОБА_8 від 26.11.2021 № 063339 на суму 8 700 грн. та товарним чеком ФОП ОСОБА_9 від 15.07.2021 на суму 1 000 грн., позивачами понесені витрати на евакуацію транспортного засобі FORD ESCAPE» д.н.з НОМЕР_3 , тому вони підлягають стягненню з ОСОБА_3 (т. 1 ав.с. 51,54)

Вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 п. З Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4, відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Визначаючи розмір відшкодування, суд враховує характер та обсяг моральних страждань, яких зазнали позивачі, і виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позовні вимоги позивачів про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн., кожному, визнаються відповідачем ОСОБА_3 , та підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що внаслідок ДТП родина позивачів була позбавлена можливості пересуватися на автомобілі, що порушило звичний життєвий режим та порушило їхні нормальні життєві зв`язки.

Судові витрати

Згідно позовних вимог позивачі просять суд солідарно стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 15 776,02 грн. (т. 1 а.с. 152-153, т. 2 а.с. 127-131)

Згідно з попереднього розрахунку судові витрати складаються з:

-4861,60 грн. судовий збір;

-6589,82 грн. - витрати на проведення судової автотехнічної експертизи;

-4 324,57 грн. витрати на проведення автотоварознавчої експертизи.

Вивчивши докази, які долучені позивачами на підтвердження витрат, суд виходить з такого.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_10 при подачі позову сплачено судовий розмір у розмірі 4861,60 грн., що підтверджується квитанцією № 10161613 від 22.09.2022 р (т. 1 а.с. 2).

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково у розмірі 3%, судовий збір підлягає стягненню зі ОСОБА_3 у розмірі 145,85 грн. на користь ОСОБА_1 .

Щодо стягнення витрати на проведення судових експертиз суд виходить з такого.

Згідно з вимогами ч. 2ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, на відповідача.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на проведення експертизи (п. 2 ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до квитанції № 25 від 10.09.2021 ОСОБА_2 сплатив Полтавському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» вартість послуги за проведення автотоварознавчоїекспертизи (висновок № 1167-1168 від 28.10.2021)в розмірі 4 324,57 грн.

З урахуванням того, що зазначена експертиза є необхідною для доказу матеріальної шкоди, зазначені витрати підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 .

Витрати на проведення автотехнічної експертизи в розмірі 6 586,82 грн., суд визнає недоцільними на підставі такого.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 та постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя № 331/4968/21 від 27.09.2021, водій визнавав свою провину у скоєнні ДТП, отже, в проведенні зазначеної експертизи не було необхідності.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) матеріальну шкоду у розмірі 12300 (дванадцять тисяч триста) гривень 00 копійок, з яких : 2600 (дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок франшиза; 8700 (вісім тисяч сімсот) гривень, 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, а всього 9700 (дев`ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок - витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 ) на користь ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 ) на користь ОСОБА_1 ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) судовий збір у розмірі 145 (сто сорок п`ять) гривень 85 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 ) на користь ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) судові витрати на проведення автотоварознавчої експертизи (висновок експерта № 1167-1168 від 28.10.2021) у розмірі 4324 (чотири тисячі триста двадцять чотири) гривні 60 копійок.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09 серпня 2024 року.

Суддя : Н.Г.Скользнєва