Постанова

від 24.07.2024 по справі 910/19111/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2024 р. Справа№ 910/19111/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Сергієнко-Колодій В.В.

учасники справи:

від позивача: Мясков О.Є.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю промислова група "Спецтехнологія"

про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024

у справі №910/19111/23 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю промислова група "Спецтехнологія"

про стягнення 414 513,92 грн

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2024 у справі №910/19111/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю промислова група "Спецтехнологія" (01103, місто Київ, вулиця Верхогляда Андрія, будинок 4, ідентифікаційний код 32109687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) пеню в розмірі 2 789 (дві тисячі сімсот вісімдесят дев`ять) грн 22 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 41 (сорок одна) грн 84 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислова група "Спецтехнологія" (01103, місто Київ, вулиця Верхогляда Андрія, будинок 4, ідентифікаційний код 32109687) витрати на правничу допомогу у розмірі 19 865 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн 42 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 24.05.2024 через електронний суд, подало апеляційну скаргу, у якій просило прийняти дану Апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі № 910/19111/23. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/19111/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМИСЛОВА ГРУПА "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 411 724,70 грн та стягнення з ТОВ "Оператор ГТС України" 19 865,42 грн витрат на правничу допомогу - скасувати. В цій частині у справі № 910/19111/23 прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМИСЛОВА ГРУПА "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" задовольнити повністю та відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу. Судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі №910/19111/23 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі №910/19111/23 залишити без змін.

24.06.2024 на адресу суду від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю промислова група "Спецтехнологія" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. У даній заяві відповідач просить ухвалити додаткове рішення по справі №910/19111/23, яким стягнути з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на користь ТОВ Промислова група "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 19 000,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).

В додатках до заяви про ухвалення додаткового рішення відповідач надав наступні документи:

1. Довіреність на СИЗОНЕНКО СВІТЛАНА ВІТАЛІЇВНА.

2. Виписка з ЄДР.

3. Договір 25_АО-ЮО_2023.

4. Акт_надання_послуг_№80_від_19_червня_2024_р_.

5. Додатково угода №2.А.

6. Платіжна інструкц.

7. Рахунок_на_оплату_№93_від_19_червня_2024_р_.

8. Ордер1.

9. Свідоцтво СВ.

10. Квитанція про надсилання стороні ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПРОМИСЛОВА ГРУПА "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ" 32109687.

11. Квитанція про надсилання стороні ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" 42795490.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.06.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю промислова група "Спецтехнологія" у справі №910/19111/23 передано на розгляд колегії у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю промислова група "Спецтехнологія" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/19111/23 призначено до розгляду на 24.06.2024. Надано можливість позивачу, у строк до 25.06.2024 надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі.

03.07.2024 через електронний суд позивач направив заперечення проти заяви представника ТОВ Промислова група «Спецтехнологія» щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. В обґрунтування свого заперечення позивач зазначав, що дана справа не є складною і не потребує взагалі правової допомоги, оскільки предмет спору є стягнення коштів за отримані та не отриманні послуги, надання яких передбачено умовами Договору, під час розгляду справи, представником відповідача не подано жодного нового доказу та обґрунтування щодо пред`явлених позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У силу положень пункту 12 частини третьої статті 12 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Впровадження зазначеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю промислова група "Спецтехнологія" про ухвалення додаткового судового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів установила наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

З матеріалів справи убачається, що відповідач звертаючись із відзивом на апеляційну скаргу зазначав, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу становить 15 000,00 грн.

Суд зазначає, що докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

У подальшому, 24.06.2024 відповідач через електронний суд направив заяву про ухвалення додаткового рішення, де просив ухвалити додаткове рішення у справі №910/19111/23, яким стягнути з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на користь ТОВ Промислова група «СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 19 000,00 грн (дев`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).

Отже, як убачається із матеріалів справи, 10.10.2023 між відповідачем та АО «АСТРОН» укладено договір про надання правової допомоги та адвокатських послуг, даним договором сторони визначили, що АО зобов`язується надати відповідачу правові послуги щодо захисту його інтересів, здійснювати представництво відповідача в судових інстанціх. Даний Договір діє до 10.10.2026.

У подальшому, 04.06.2024 між відповідачем та АО «АСТРОН» укладено Додаткову угоду №2/А, де сторони визначили, що гонорар за надання послуг по супроводженню справи становить 15 000,00 грн, а гонорар за надання послуг по представництву інтересів клієнта (відповідача) в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції становить фіксований розмір 4000,00 грн.

Відповідачем також надано суду акт надання послуг від 19.06.2024, підписаний сторонами Договору від 10.10.2023, на суму 19 000,00 грн, де зазначено:

- адвокатські послуги по супроводженню справи №910/19111/23 за позовом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" до ТО8 "Промислова група "Спсцтехнологія" про стягнення коштів в суді апеляційної інстанції: вивчення та аналіз рішення суду першої Інстанції, ознайомлення з апеляційною скаргою, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подання інших заяв по суті та заяв з процесуальних питань (заява про ухвалення додаткового рішення) - 15 000,00 грн;

- підготовка до судового засідання та прийняття участі у судовому засіданні по справі № 910/19111/23 в суді апеляційної інстанції 19.06.2024 - 4000,00 грн.

Також, відповідачем надано платіжну інструкцію №45 від 21.06.2024 на суму 19 000,00 грн.

Згідно ордеру про надання правової допомоги інтереси відповідача представляла адвокатеса Сизоненко С.В.(свідоцтво серія КС №8249/10 від 08.10.2019), АО «АСТРОН».

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен ураховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням складності справи, предмету позову, заперечення позивача та одного судового засідання, здійснення судом оцінки наданих послуг адвокатом заява відповідача підлягає задоволенню у розмірі 10 000,00 грн. Також, колегією суддів береться до уваги, що відповідно до норм ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, а ураховуючи те, що додатково поданих доказів до матеріалів справи не надано, зокрема відповідачем, то на переконання колегії суддів обґрунтованим до стягнення з позивача на користь відповідача розмір адвокатських витрат є 10 000,00 грн.

Отже, оскільки Верховний Суд акцентує увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін та з огляду на заперечення відповідача щодо розміру понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю промислова група "Спецтехнологія" з покладенням на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю промислова група "Спецтехнологія" про ухвалення додаткової постанови щодо відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислова група "Спецтехнологія" (01103, місто Київ, вулиця Верхогляда Андрія, будинок 4, ідентифікаційний код 32109687) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 13.08.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов