Рішення

від 06.08.2024 по справі 903/311/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2024 року Справа № 903/311/24

за позовом: Приватного підприємства "Компанія ММС", м. Луцьк

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬККОМУНБУД», смт. Торчин, Волинська область

про стягнення 35 045,19 грн.

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Сосновська Ю.П.

Представники сторін:

від позивача: Булат Ю.В.

від відповідача: Пилипчук І.Л.

встановив:

Приватне підприємство "Компанія ММС" в позовній заяві від 28.03.2024 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬККОМУНБУД» 35 045,19 грн. заборгованості, 3 505,00 грн. судового збору та 6 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №0102/29 від 02.01.2020 та додаткової угоди №0104/16 від 04.01.2021 до Договору поставки .

Ухвалою суду від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.Підготовче засідання призначено на 30 квітня 2024 року на 11:20 год.

15.04.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про витребування у позивача усіх оригіналів документів, що дадані до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 30.04.2024 представник позивача та представник відповідача не заперечили щодо переходу розгляду справи на по суті.

Додатково представник позивача зазначив про наявність усіх оригіналів документів, що дадані до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

Протокольною ухвалою від 30.04.2024 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 28.05.2024 на 11:15 год.

27.05.2024 на адресу суду від представника Приватного підприємства "Компанія ММС" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.

27.05.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬККОМУНБУД» 9 409,00 грн. заборгованості у зв`язку з добровільною сплатою згідно платіжної інструкції №5637 від 24.05.2024 та за №4206 від 10.11.2021, а в решті позовних вимог відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Суд протокольною ухвалою від 28.05.2024 долучає клопотання представника відповідача з додатками до матеріалів справи.

Ухвалою від 28.05.2024 суд відклав розгляд справи на 11.06.2024 на 11:50 год.

04.06.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.

Ухвалою суду від 11.06.2024 розгляд справи відкладено на 02 липня 2024 року на 10:40 год.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шума М.С. з 02.07.2024 по 22.07.2024 судове засідання по справі №903/364/24, що призначено на 02.07.2024, не відбулося.

Ухвалою суду від 23.07.2024 справу призначено до розгляду по суті на 30 липня 2024 року на 11:10 год.

В судовому засіданні 30.07.2024 представник позивача просив суд провадження у справі на суму 9 409,99 грн. закрити у зв`язку з частковою оплатою боргу відповідно до платіжної інструкції №4206 від 10.11.2021 на сму 842,94 грн. та платіжної інструкції №5637 від 24.05.2024 на суму 8 567.05 грн., а також стягнути з відповідача 25 635,20 грн. заборгованості та судових витрат у справі. Щодо заявленої заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності просив суд відмовити, у зв`язку з безпідставністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.07.2024 просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 8 567,05 грн., а в іншій частині боргу застосувати строки позовної давності.

В судовому засіданні 30.07.2024 судом оголошено перерву до 06.08.2024 на 09:45 год.

В судовому засіданні 06.08.2024 представники сторін підтримали позиції, викладені відповідно у позові, відзиві та у відповіді на відзив.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

02.01.2020 між ПП «Компанія ММС» (Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬККОМУНБУД» (Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки № 0102/29.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах і в порядку, визначених цим договором. Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених сторонами у накладних.

Асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначається сторонами в накладних.

04.01.2021 між ПП «Компанія ММС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬККОМУНБУД» підписано додаткову угоду №0104/16 до Договору поставки № 0102/29 від 02.01.2020.

Відповідно до Додаткової угоди №0104/16 дія Договору поставки № 0102/29 від 02.01.2020 продовжується до 31.12.2021 та автоматично пролонговується на наступний рік, якщо дія цього Договору не була припинена за згодою сторін. .

На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу обумовлений товар.

Згідно видаткової накладної № РН-0330/3 від 30.03.2019 відповідачу було поставлено товар, на суму 11 469,96 грн без урахуванням ПДВ.

Згідно видаткової накладної № РН-0506/3 від 06.05.2021 було поставлено відповідачу товар на суму 12 745,28 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно видаткової накладної № РН-0524/1 від 24.05.2021 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 9 514,54 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно видаткової накладної № РН-0527/6 від 28.05.2021 було поставлено відповідачу товар на суму 1 138,06 грн. з урахуванням ПДВ

Згідно видаткової накладної № РН-0812/5 від 12.08.2021 було поставлено відповідачу товар на суму 417,90 грн. з урахуванням ПДВ.

Видаткові накладні підписані та скріплені печаткою відповідача в графі "Отримав(ла)" без зауважень та заперечень.

Всього за період з 22.01.2020 по 19.10.2021 відповідачу було поставлено товару на загальну суму 110 276,20 грн.

Позивач зазначає, що за період з 22.01.2020 по 19.10.2021 року відповідачем було сплачено товар частково на суму 93 029,02 грн.

У відповідача утворилася заборгованість за отриманий товар у розмірі 35 045,19грн.

25.10.2020 між сторонами було підписано акт звіряння розрахунків, яким сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача на суму 35 045,19 грн.

З метою мирного врегулювання спору, 13.03.2024 позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою перерахувати заборгованість на суму 35 045,19 грн. Претензія залишена відпровідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Після звернення позивача до суду відповідач перерахував позивачу суму заборгованості у розмірі 8 567,05 грн. , що підтверджується копією платіжної інструкції №5637 від 24.05.2024 та

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

З огляду на добровільне перерахування відповідачем 8567,05 грн. заборгованості, провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України слід закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати переданого товару, а тому вимога про стягнення з відповідача боргу в розмірі 25 635,20 грн. підлягають до задоволення.

Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що строк позовної давності до вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬККОМУНБУД» в користь Приватного підприємства "Компанія ММС" в сумі 17 798,01 грн. перебуває за межами строків давності визначеними ст. 257 ЦК України.

При цьому, відповідачем не подано заяви про застосування судом позовної давності

Виходячи з вимог ст. 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом лише (аналог тільки, виключно), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише із наявністю про це заяви сторони.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності .

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В свою чергу відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬККОМУНБУД» (Волинська обл., Луцький район, смт. Торчин, вул.Незалежності, буд.106, код ЄДРПОУ 38079098) на користь Приватного підприємства Компанія ММС (43021, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Набережна, буд.25, код ЄДРПОУ 35298148) 25 635,20 грн. заборгованості, а також 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору .

3. Провадження у справі №903/311/24 в частині стягнення з відповідача 9 409,00 грн. боргу- закрити.

4. Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43021, Волинська обл, м.Луцьк, вул.Стрілецька, 4а, код ЄДРПОУ 38009371) Приватному підприємству Компанія ММС (43021, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Набережна, буд.25, код ЄДРПОУ 35298148) 477.00 грн. сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції №121 від 27.03.2024 .

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено

13.08.2024

СуддяМ. С. Шум