Рішення

від 12.08.2024 по справі 741/638/24

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/638/24

Провадження № 2/741/315/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 12 серпня 2024 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської районної державної адміністрації, Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, товариства з обмеженою відповідальністю «АФ «Україна» про визнання права на земельну частку (пай),

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що з 15 червня 1992 року по 5 квітня 1997 року вона працювала в КСП «Україна» с. Мрин Носівського району Чернігівської області та відповідно була членом цього КСП. Коли проводилась реорганізація КСП та розпаювання земель, які належали КСП «Україна», керівництво КСП повідомили їй (позивачу), що на всіх членів КСП не вистачило землі, а тому їй не належить до видачі сертифікат на право на земельну частку (пай). Вона (позивач) захворіла на онкологічне захворювання і тривалий час не мала можливості займатися вирішенням цього питання. На даний час (позивачу) стало відомо, що правоохоронні органи займаються перевіркою щодо зловживань колишніх керівників КСП «Україна» і останні почали повідомляти членів КСП про наявність вільної землі. Вона (позивач) з`ясувала, що була включена до списку громадян - членів КСП «Україна», який був додатком до державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН № 000092, під дошлюбним прізвищем « ОСОБА_1 » під № НОМЕР_3. На її (позивача) звернення Мринська сільська рада надала інформацію про те, що на даний час на території сільської ради поза межами с. Мрин є вільний земельний пай під № НОМЕР_1 , загальною площею 6,5921 га (4,5588 га - рілля та 2,0633 га - сіножаті), який не сформований в розумінні ЗК України і може бути їй переданий. Сільська рада також повідомила, що розмір паю, на який вона (позивач) мала право при розпаюванні земель КСП «Україна» складав 7,04 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 151 098,94 грн. На її (позивача) заяву про виділення в натурі земельного паю № НОМЕР_1 відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток/паїв» Мринська сільська рада 5 травня 2023 року відмовила у виділенні земельного паю, пославшись на відсутність правовстановлюючого документа. Вона (позивач) вважає, що звертаючись до суду із цим позовом не пропустила строк позовної давності.

ОСОБА_1 просила визнати за нею право на земельну частку (пай) під № НОМЕР_1, загальною площею 6,5921 га (4,5588 га - рілля та 2,0633 га - сіножаті), що еквівалентно 7,04 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 151 098,94 грн., на який вона мала право як член КСП «Україна», розташованого на території Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

У судове засідання позивач та її представник - адвокат Левченко Г.В. не з`явилися, представник подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі та участі позивача.

У судове засідання представник Ніжинської районної державної адміністрації не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, не просив розгляд справи відкласти, подав до суду відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до того, що вони не є належним відповідачем у справі, не є розпорядником інформації про розподіл земельних часток (паїв) між власниками, їх переоформлення та спадкування на території Мринської сільської територіальної громади.

У судове засідання представник Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без їх участі за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання представник Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області не з`явився, про дату, час та місце засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, не просив розгляд справи відкласти.

У судове засідання представник товариства з обмеженою відповідальністю «АФ «Україна» не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, просив розгляд справи проводити без їх участі, у задоволенні позовних вимог до ТОВ «АФ «Україна» відмовити у повному обсязі. Суть відзиву зводиться до того, що ТОВ «АФ «Україна» не є розпорядником невитребуваних земельних часток (паїв), нерозподілених земельних ділянок колишнього КСП «Україна», не є особою, яка має право приймати рішення щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі у рахунок такої частки (паю) тощо, а відтак не є належним відповідачем у цій справі. Саме Мринська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, як розпорядник невитребуваних земельних часток (паїв), нерозподілених земельних ділянок колишнього КСП «Україна», є належним відповідачем у цій справі та особою, на яку покладено обов`язок виконати вимоги позивача. Про вільні земельні ділянки позивач дізналася ще у 2018 році, а звернулася до суду за захистом своїх прав лише у 2023 році.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності учасників справи за наявними у справі доказами, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для його відкладення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була прийнята в члени КСП «Україна», що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 13-15).

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720 від 8 серпня 1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в томі числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

У судовому засіданні встановлено, що 14 листопада 1995 року КСП «Україна» було видано державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН № 000092, який було зареєстровано в книзі видачі державних актів на право колективної власності на землю 14 листопада 1995 року за № 10, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 18-22).

Згідно додатку № 1 до державного акта на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН № 000092 позивач під прізвищем « ОСОБА_1 » була внесена до списку громадян - членів КСП «Україна» за № НОМЕР_3, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 23-24).

Згідно довідки Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 153/03-08 від 25 квітня 2023 року (а.с. 17) на території Мринської сільської ради за межами с. Мрин на землях колективної власності колишнього КСП «Україна» є вільна земельна ділянка за № НОМЕР_1.

У судовому засіданні встановлено, що при розпаюванні земель колишнього КСП «Україна» було визначено розмір паю в умовних кадастрових гектарах - 7,04 га. Загальний розмір паю № НОМЕР_1 складає 6,5921 га, з них рілля - 4,5588 га, сіножаті - 2,0633 га. Нормативно-грошова оцінка паю складає 151098,94 га, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 6).

Таким чином, на момент отримання КСП «Україна» державного акта на право колективної власності на землю позивач була членом цього КСП, була включена до списку осіб, які мають право на одержання земельної частки (паю), і мала правові підстави для отримання відповідного сертифікату.

Право позивача на земельну ділянку (пай) виникло з моменту отримання КСП «Україна» державного акта на право колективної власності на землю.

З цього часу вказане право позивача не оспорювалось та припинено не було.

Відповідно до пункту 6 «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 1 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР 1963 року.

Статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до ст. 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Статтею 76 ЦК Української РСР встановлено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.

Ураховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Таким чином, оскільки право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Зазначений висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 540/1100/18 та від 29 вересня 2021 року у справі № 181/257/19.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Разом з тим, статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлено, що одним із документів, що посвідчують право на земельну частку (пай), є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що позивач є інвалідом ІІ групи, а тому в силу п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а також розмір судового збору, який підлягав би сплаті позивачем при поданні до суду цього позову у разі відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що з Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та ТОВ «АФ «Україна» в рівних частинах підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 1510,98 грн.

Суд вважає, що саме діями/бездіяльністю Мринської сільської ради та колишнього КСП «Україна», правонаступником прав та обов`язків якого є ТОВ «АФ «Україна», було порушено права та інтереси позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) № НОМЕР_1 із земель колишнього КСП «Україна» с. Мрин загальним розміром 6,5921 (4,5588 рілля + 2,0633 сіножаті) в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, вартістю 151098 (сто п`ятдесят одна тисяча дев`яносто вісім) грн. 94 коп., як членом колишнього КСП «Україна» с. Мрин.

Стягнути з Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412337, місцезнаходження: с. Мрин Ніжинського району Чернігівської області, вул. Броварця, 1, в дохід держави судовий збір у розмірі 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 49 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АФ «Україна», код ЄДРПОУ 30885821, місцезнаходження: с. Мрин Ніжинського району Чернігівської області, вул. Броварця, 1, в дохід держави судовий збір у розмірі 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 49 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв