Повістка

від 20.12.2024 по справі 741/638/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

іменем України

20 грудня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 741/638/24

Головуючий у першій інстанції Киреєв О.В.

Апеляційне провадження № 22-з/4823/100/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Мамонової О.Є.,

суддів - Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Герасименко Ю.О.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Ніжинська районна державна адміністрація, Мринська об`єднана територіальна громада в особі Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна»,-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської районної державної адміністрації, Мринської об`єднаної територіальної громади в особі Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» про визнання права на земельну частку (пай),-

У С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ніжинської районної державної адміністрації (далі по тексту - Ніжинська РДА), Мринської об`єднаної територіальної громади в особі Мринської сільської ради (далі по тексту - Мринська ОТГ), Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі по тексту - ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Україна" (далі по тексту - ТОВ «Агрофірма Україна»), в якому просила визнати за нею право на земельну частку (пай) під №542, загальною площею 6,5921 га, з них рілля - 4,5588 га, сіножаті 2,0633 га, що еквівалентно 7,04 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 151 098,94 грн, на який вона має право як член КСП «Україна» с. Мрин, розташованого на території Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) №542 із земель колишнього КСП «Україна» с. Мрин загальним розміром 6,5921 (4,5588 рілля + 2,0633 сіножаті) в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Мринської сільської ради, вартістю 151 098 грн 94 коп., як членом колишнього КСП «Україна» с. Мрин.

Стягнуто з Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в дохід держави судовий збір у розмірі 755 грн 49 коп.

Стягнуто з ТОВ «Агрофірма Україна» в дохід держави судовий збір у розмірі 755 грн 49 коп.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 04.12.2024 апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Україна» задоволено.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 12.08.2024 скасувано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ніжинської РДА, Мринської ОТГ, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, ТОВ «Агрофірма «Україна» про визнання права на земельну частку (пай) - відмовлено.

Компенсовано ТОВ «Агрофірма «Україна» за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України судовий збір за апеляційний розгляд справи в розмірі 2 266,47 грн.

10.12.2024 через систему «Електронний суд» ТОВ «Агрофірма Україна» звернулося із заявою про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрофірма Україна» понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 800 грн.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу ТОВ «Агрофірма Україна» надало копії акта приймання наданих послуг від 05.12.2024 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 94/2024 від 08.04.2024; рахунки №104/2024 від 12.09.2024; №120/2024 від 04.12.2024; платіжні інструкції № 36 від 12.09.2024, № 42 від 06.12.2024; Договір про надання професійної правничої допомоги №94/2024 від 08.04.2024.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Агрофірма Україна», посилаючись на скрутний матеріальний стан та стан здоров`я, зазначала, що є особою з інвалідністю другої групи та потребує постійного дороговартісного лікування у зв`язку із онкологічною хворобою.

Надала суду довідку до акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 446801 від 01.03.2023, відповідно до якої вона є особою з інвалідністю другої групи безстроково; консультативний висновок спеціаліста КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» від 20.12.2022, в якому зазначено, що їй встановлено діагноз рак правої молочної залози; виписний епікриз КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» із медичної карти стаціонарного хворого №8076 від 13.01.2023.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ «Агрофірма «Україна» - адвоката Висіцької І.В., яка підтримала заяву, позивачки ОСОБА_1 , яка заперечувала проти задоволення заяви, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що заява ТОВ «Агрофірма Україна» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 04.12.2024 питання розподілу витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції не вирішувалось.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, в якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Як зазначалось вище, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу у апеляційний суд виходить з наступного.

При зверненні до суду із апеляційною скаргою ТОВ «Агрофірма Україна» зазначало, що акт прийому-передачі послуг може фактично бути підписаний тільки після останнього судового засідання, а оплата послуг фактично здійснюється із розрахунку фактично витраченого часу на надання професійної правничої допомоги, тому ТОВ «Агрофірма Україна» не має можливості до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують весь розмір понесених витрат.

Надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (том 1 а.с. 143).

Так, представництво інтересів ТОВ «Агрофірма Україна» у суді апеляційної інстанції здійснювала адвокат Висіцька І.В. згідно із ордерами про надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1436178 від 25.04.2024 (том 2 а.с. 5) та серії АА № 1482936 від 09.09.2024 (том 1 а.с. 141), виданими на підставі договору про надання правової допомоги № 94/2024 від 08.04.2024 (том 2 а.с. 9-12).

Так, згідно з п. 1.1 Договору № 94/2024 від 08.04.2024, укладеного між Адвокатським бюро Висіцької «Вів Лігал» та ТОВ «Агрофірма Україна», замовник замовляє, а виконавець приймає на себе зобов`язання з якісного і своєчасного надання замовнику послуг, а замовник зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати належним чином надані послуги.

Послугами у даному договорі є сукупність послуг з надання професійної правничої допомоги, включаючи але не обмежуючись:

а) аналіз чинного законодавства та консультування з будь-яких правових питань, які виникають у зв`язку з діяльністю замовника;

б) аналіз чинного законодавства та консультування з питань застосування його норм, у тому числі у галузі зовнішньоекономічної діяльності;

в) складання господарських договорів і інших документів правового характеру;

г) експертизу документів правового характеру;

д) участь у переговорах, що проводяться замовником, з метою представництва його інтересів і правового консультування;

е) представництво інтересів замовника в органах державної влади, в будь-яких судах в Україні та в судових установах в інших державах, перед юридичними і фізичними особами, у тому числі нерезидентами, з питань захисту законних прав і інтересів Замовника, пов?язаних з правовими питаннями, оскарження неправомірних дій органів державного управління по відношенню до замовника тощо. При цьому виконавець (адвокати, які входять до складу виконавця, та/або інші працівники виконавця) наділяється всіма правами, наданими законодавством заявникові, позивачеві, відповідачеві, третій особі, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідальності за порушення митних правил, у тому числі з правом подавати та підписувати заяви, скарги, позовні заяви, знайомитися з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії, представляти докази, приймати участь у досліджені доказів, заявляти клолотання, відводи, давати усні й письмові пояснення суду, заперечувати проти клопотань і доказів інших учасників судового процесу, передавати справу в третейський суд, повністю або частково відмовлятися від позовних вимог, визнавати позов, змінювати предмет позову, укладати мирові угоди, оскаржувати рішення суду, подавати виконавчі листи, судові накази й інші виконавчі документи до виконання, отримувати від державних органів, підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності будь-які документи, в тому числі, але не виключно, накази, розпорядження, повідомлення, вимоги, скарги, запити, оформляти в державних органах будь - які довідки та дозволи, подавати та підписувати від імені довірителя заяви, скарги, клопотання та інші документи, сплачувати судовий збір, оплачувати послуги експертів, перекладачів, спеціалістів, інших учасників судового процесу та здійснювати будь-які інші платежі, які будуть необхідні для представництва інтересів замовника, отримувати належні замовнику кошти, майно, майнові права, у тому числі у порядку виконання судового рішення, а також користуватися всіма іншими процесуальними правами, наданими стороні законодавством України;

є) виконання інших дій, які Сторонами будуть визнані необхідними і узгодженими.

У випадку дострокового надання послуг замовник зобов`язаний достроково прийняти й оплатити такі послуги. За результатами кожного етапу надання послуг, або у межах визначених спільно із замовником періодів часу, виконавець направляє замовнику звіти про надані послуги та акти прийому послуг. Замовник протягом доби з дня отримання акту зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт прийому чи мотивовану відмову від нього. У випадку мотивованої відмови замовника від прийняття послуг, сторони складають двохсторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і строком їх виконання. Датою фактичного надання результатів послуг виконавцем і їх прийняття замовником є дата підписання акту прийому послуг (п. 2.6 Договору).

Відповідно до п. 3.1 сторони досягли згоди, що оплата послуг, наданих у зв`язку з виконанням предмету цього договору, на день підписання договору встановлюється в залежності від посади співробітника виконавця, який безпосередньо виконує конкретне замовлення і складає 3000 грн (керуюча бюро, адвокат). Мінімальною одиницею надання послуг є 6 хв, що становить 1/10 години.

За погодженням сторін до оплачуваного замовником часу включається весь час, витрачений виконавцем на виконання послуг замовника. При цьому сторони погодили, що облік оплачуваного часу починається з моменту початку зустрічі/телефонної розмови контактних осіб сторін щодо отримання від замовника інформації по суті замовлення, а закінчується моментом передачі замовнику результатів виконання замовлення (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.5 замовник зобов`язаний оплатити послуги виконавця протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому послуг, або здійснити передоплату за послуги виконавця в залежності від домовленості сторін.

Відповідно до п. 8.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2028. Подовження дії цього договору здійснюється шляхом укладення додаткової угоди до нього або шляхом укладення нового договору.

Згідно з актом приймання наданих послуг відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги №94/2024 від 08.04.2024 від 05.12.2024 виконавець надав, а замовник прийняв адвокатські послуги відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги №94/2024 від 08.04.2024, які включали в себе:

1. Підготовка апеляційної скарги на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 12.08.2024 у справі № 741/638/24 4 год 12 000 грн;

2. Участь адвоката у судовому засіданні у справі № 741/638/24 в режимі відео конференції, яке відбулося 11.10.2024 0,6 год 1 800 грн;

3. Участь адвоката у судовому засіданні у справі № 741/638/24 в режимі відео конференції, яке відбулося 04.12.2024 1 год 3 000 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість послуг виконавця становить 16 800 грн (том 2 а.с. 14).

Згідно з платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) від 12.09.2024 №36 ТОВ «Агрофірма «Україна» сплатило АБ «Висіцької «Вів Лігал» 9 000 грн за правничу допомогу (підготовка апеляційної скарги на рішення Носівського райсуду від 12.08.2024 у справі № 741/638/24) згідно рахунку № 104/2024 від 12.09.2024 (том 2 а.с. 14 зворот).

Згідно з платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) від 06.12.2024 №42 ТОВ «Агрофірма «Україна» сплатило АБ «Висіцької «Вів Лігал» 7 800 грн за професійну правничу допомогу справі №741/638/24, а саме участь адвоката Висіцької І.В. 11.10.2024 та 04.12.2024 у судових засіданнях у справі №741/638/24 у режимі відеоконференції; підготовка та подання клопотання про залучення доказів та стягнення судових витрат (том 2 а.с. 15).

Так, при розгляді даної справи у суді апеляційної інстанції адвокатом Висіцькою І.В. в інтересах ТОВ «Агрофірма «Україна» складено та подано апеляційну скаргу на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 12.08.2024 (том 1 а.с. 126-139).

Адвокат Висіцька І.В. брала участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції:

- 11.10.2024 тривалістю 41 хвилина, що підтверджується протоколом судового засідання в режимі відеоконференції №3469691 (том 1 а.с. 216-217);

- 04.12.2024 тривалістю 58 хвилин, що підтверджується протоколом судового засідання в режимі відеоконференції №3470041 (том 1 а.с. 231-232).

Розподіляючи понесені ТОВ «Агрофірма «Україна» витрати на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному заявником розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має відповідати критеріям розумної необхідності та реальності таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція Товариства була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору судом першої та апеляційної інстанції, а адвокат Висіцька І.В. надавала правову допомогу Товариству в обох інстанціях, тому, відповідно, була обізнана у справі з усіма деталями, що з неї випливають. При розгляді справи в суді апеляційної інстанції нею було подано апеляційну скаргу (том 1 а.с. 126-139) та взято участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції 11.10.2024 та 04.12.2024 загальною тривалістю 1 год 39 хв.

У постанові Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №810/3213/16 зазначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, має бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним у порівнянні з ціною позову. Суд має також враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

ЦПК України не встановлено граничний розмір витрат на правничу допомогу, які можуть бути стягнуті. Проте, апеляційний суд бере до уваги, що в даному випадку відповідачем є юридична особа, яка має укладений договір з адвокатським бюро на ведення своїх справ, а позивачем фізична особа, 1961 року народження, яка до того ж є особою з інвалідністю другої групи, має онкологічне захворювання. Матеріальні можливості сторін не є рівнозначними.

Заявлені до відшкодування ТОВ «Агрофірма «Україна» витрати на правничу допомогу, на переконання апеляційного суду, є явно завищеними та неспівмірними. Оцінивши їх необхідність колегія суддів прийшла до висновку про зменшення заявленої суми.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при подачі апеляційної скарги адвокат Висіцька І.В. зазначала, що сума витрат за написання апеляційної скарги становить 9 000 грн, при зверненні із заявою про ухвалення додаткового рішення сума за написання апеляційної скарги збільшилася до 12 000 грн.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, врахувавши вік та стан здоров`я позивачки, значення даної справи для кожної з сторін, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 1 500 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 141, 127, 270, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» (місцезнаходження: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Мрин, вул. Броварця, 1, ЄДРПОУ 30885821) 1 500 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2024 року.

Головуюча О.Є.Мамонова

Судді: Н.В. Висоцька

Н.В. Шитченко