Рішення

від 29.07.2024 по справі 909/380/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/380/24Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тисменицької міської ради

до відповідача: Приватної фірми "Софія"

про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 165 423 грн 96 коп., розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

за участю:

від прокуратури: Гоголь Віталій Васильович,

від позивача: представник не з"явився,

від відповідача: представник не з"явився

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся керівник Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тисменицької міської ради з позовною заявою до Приватної фірми "Софія" про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 01.06.2006 у сумі 193544 грн 16 коп, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки кадастровий номер 2625810100:02:036:0606 загальною площею 0,9764 га.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду є порушення, яке полягає у несплаті відповідачем орендних платежів за користування земельними ділянками та відповідно ненадходженням до місцевого бюджету коштів та неналежне здійснення суб"єктом владних повноважень заходів щодо захисту інтересів держави.

За таких обставин, суд визнав обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів Тисменицької міської ради.

30.04.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 03.06.2024.

31.05.2024 відповідач подав відзив на позов вх.№9077/24, який суд прийняв до розгляду.

03.06.2024 суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.06.2024.

05.06.2024 Тисменицька міська рада подала відповідь на відзив вх.№9307/24, яку суд прийняв до розгляду.

Також 05.06.2024 Івано-Франківська окружна прокуратура подала відповідь на відзив вх.№9313/24, яку суд прийняв до розгляду.

18.06.2024 Івано-Франківська окружна прокуратура подала заяву про зменшення позовних вимог вх.№5584/24, яку суд визнав такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, у зв`язку з чим позовними вимогами є стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 165 423 грн 96 коп., розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

19.06.2024 суд постановив підготовче провадження у справі закрити; розгляд справи по суті призначити на 29.07.2024.

Представник Тисменицької міської ради в судове засідання не прибув, причин нез"явлення суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином в судовому засіданні 19.06.2024.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив. Про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 20.06.2024.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача та представника Тисменицької міської ради належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх присутності в судовому засіданні для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів та дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи без їх участі за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.07.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція прокурора та Тисменицької міської ради.

Позовні вимоги мотивовані систематичним порушенням відповідачем зобов"язань зі сплати орендних платежів за землю згідно договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2625810100:02:036:0606, загальною площею 0,9764 га від 01.06.2006, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 165 423 грн 96 коп. та є підставою для розірвання договорів оренди і повернення земельних ділянок орендодавцеві. Обґрунтовані позовні вимоги ст.96,122 ЗК України, ст.15,21,24 Закону України "Про оренду землі".

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов. Вказав, що поданий позивачем розрахунок заборгованості з орендної плати є необґрунтованим, оскільки для розрахунку розміру орендної плати позивач враховував нормативно грошову оцінку станом на 2022 -2024 рік, в той час як мав застосовувати розмір нормативної грошової оцінки землі, яка була чинна на момент договору оренди із змінами згідно Додатку №1 від 13.12.2012 (Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №05-32/096 від 27.01.2012).

Також зазначив про часткову сплату заборгованості з орендної плати в сумі 28 120 грн 20 коп., в підтвердження чого подав платіжні інструкції.

Обставини справи. Оцінювання доказів.

01.06.2006 Тисменицька міська рада та Приватна фірма "Софія" уклали договір оренди, відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для обслуговування деревообробного цеху, яка знаходиться в м.Тисмениця, вул.Височана Тисменицької міської ради.

Відповідно до п.2. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9764 га, у тому числі: під будівлями 0,0562 га, для обслуговування будівель 0,9202 га.

На земельній ділянці знаходяться об"єкти нерухомого майна: ремонтна майстерня, яка належить орендарю на підставі договору купівлі-продажу ремонтної майстерні, АЕА №631931 від 15.10.2001 (п.3.)

Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 229732,98 грн (23,53 грн за 1кв.м.).

Згідно з п.8 договір укладений на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плати вноситься орендарем у формі та розмірі : у грошовій формі в розмірі 2 відсотки від нормативної грошової оцінки землі, що становить 4594,66 грн (0,47 грн за кв. м.) на рік (п.9.).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10).

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця (п.11.)

Розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено необхідними документами; в інших випадках передбачених законом (п.13.).

Цільове призначення земельної ділянки: 1.10.4. - виробництво будівельних матеріалів (за винятком буд. майданчиків) (п.16.).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту відведення земельної ділянки (п.18).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі (п.20.).

Після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.21).

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов"язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.38.).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.43).

Вказаний договір зареєстрований у Тисменицькому районному відділі центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинений запис №040631200011 від 13.12.2006.

13.02.2012 сторони уклали Додаток №1 до договору від 01.06.2006, відповідно до умов якого дійшли згоди змінити певні умови і викласти їх у такій редакції:

1) Пункт 5 договору "Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 673183, 57 грн. на підставі Витягу з техічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №05-32/096 від 27.01.2012.

2) Пункт 9 договору "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8 (вісім) відсотків нормативної грошової оцінки землі, що становить 53854,69 грн в рік".

3) Всі інші пункти укладеного договору оренди землі від 13.12.2006 №040631200011 залишаються незмінними.

На виконання умов договору 01.06.2006 позивач передав відповідачу земельну ділянку площею 0,9764 га у м.Тисмениця по вул.Височана,4, про що складений Акт прийому передачі, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.06.2019 № 963/0/200-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2625810100:02:036:0606 площею 0,9764 га. становить 1 308 476, 96 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 365644682) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2625810100:02:036:0606 площею 0,9764 га. зареєстроване за Тисменицькою міською радою 26.06.2019, а також здійснена державна реєстрація договору оренди землі.

В порушення умов договору відповідач з січня 2022 року не платив орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2625810100:02:036:0606, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка відповідно до листа Тисменицької міської ради №427 від 05.06.2024 та долученого до нього розрахунку, за період січень 2022 року - січень 2024 року становить 165 423 грн 96 коп., що стало підставою для звернення прокурора в інтересах Тисменицької міської ради до суду.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення орендної плати, розірвання спірного договору оренди та повернення землі. Підставою позову зазначене істотне порушення умов спірного договору оренди - систематична несплата орендної плати.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст.21Закону України "Про оренду землі" ).

Згідно з частиною 4статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

У ст.141 ЗК України встановлені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду відповідно до чинного законодавства є систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, передбаченої договором.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) вказано, якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців може бути визнана систематичною. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати - це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Разом з тим за частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди встановлені ст. 611 ЦК України.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Щодо застосування нормативної грошової оцінки яка визначена договором, суд зазначає, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Тобто положення договору, у яких зазначено розмір нормативно-грошової оцінки (та відповідно й розмір орендної плати, розрахованої на підставі цієї оцінки), носять довідковий характер і містять лише інформацію, якою була нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору. Цей пункт договору не впливає на подальші зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які відбуваються у порядку, встановленому законом.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (аб.2 ч.1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч.2 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

ВП ВС висновує, що з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Беручи до уваги доведений перед судом факт істотного порушення відповідачем умов договору та вимог закону, у вигляді систематичної несплати орендної плати за період січень 2022 року - січень 2024 року, що в свою чергу позбавило позивача права на отримання орендних платежів у сумі 165 423 грн 96 коп., на які він розраховував під час укладення договору для належного забезпечення соціально - економічного розвитку населеного пункту, то у суду наявні правові підстави для стягнення орендної плати та розірвання в судовому порядку договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 2625810100:02:036:0606 від 01.06.2006, наслідком чого є повернення спірних земельних ділянок згідно з умовами договорів.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1,2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні з позовом Івано-Франківська обласна прокуратура сплатила судовий збір в сумі 9084 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №625 від 19 квітня 2024 року.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір в 9084 грн 00 коп., суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тисменицької міської ради до Приватної фірми "Софія" про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 165 423 грн 96 коп., розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки задовольнити.

Стягнути з Приватної фірми "Софія", вул. Академіка Філіпова, буд. 62, м. Харків, 61046 (код ЄДРПОУ 21251048) на користь Тисменицької міської ради, вул. Галицька, 17, м. Тисмениця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77401 (код ЄДРПОУ 93530483) 165 423 грн 96 коп. заборгованості з орендної плати.

Розірвати договір оренди землі від 01.06.2006, укладений Тисменицькою міською радою, вул. Галицька, 17, м. Тисмениця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77401 (код ЄДРПОУ 93530483) та Приватною фірмою "Софія", вул. Академіка Філіпова, буд. 62, м. Харків, 61046 (код ЄДРПОУ 21251048) та зареєстрований у Державному реєстрі земель 13 грудня 2006 року за №040631200011.

Приватній фірмі "Софія", вул. Академіка Філіпова, буд. 62, м. Харків, 61046 (код ЄДРПОУ 21251048) повернути Тисменицькій міській раді, вул. Галицька, 17, м. Тисмениця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77401 (код ЄДРПОУ 93530483) земельну ділянку, кадастровий номер 2625810100:02:036:0606 загальною площею 0,9764 га.

Стягнути з Приватної фірми "Софія", вул. Академіка Філіпова, буд. 62, м. Харків, 61046 (код ЄДРПОУ) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000 (отримувач: Івано-Франківська обласна прокуратура, ЄДРПОУ 03530483; Рахунок (ІВАN) UA668201720343120001000003924, в Держказначейській службі України, м.Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 9 084 (дев"ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.08.2024

Суддя Т. В. Максимів