Ухвала

від 08.08.2024 по справі 910/5933/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

м. Київ

08.08.2024Справа № 910/5933/24

За позовом Заступника Генерального прокурора Мустеци Ігоря Васильовича в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерейдо Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛЛІОНАРЕ КАЗІНО КОМПАНІ»про стягнення 187 087 107,92 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача: від відповідача: прокурор:не з`явився; не з`явився; Штін Д.С.ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/5933/24 за позовом Заступника Генерального прокурора Мустеци Ігоря Васильовича (далі також - прокурор) в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі також - позивач, КРАІЛ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛЛІОНАРЕ КАЗІНО КОМПАНІ» (далі також - відповідач) відповідно до якого прокурор просить стягнути до Державного бюджету України заборгованість з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у сумі 176 160 000,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 6 245 227,23 грн та 3% річних в розмірі 4 681 880,69 грн.

Відповідно до ухвали суду від 21.05.2024 відкрито провадження у справі № 910/5933/24 та призначено підготовче засідання на 27.06.2024.

Крім того, 17.05.2024 до суду від прокурора надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та частку в статутному капіталі, а також про заборону вчиняти дії.

30.05.2024 відповідачем заявлено про закриття провадження у справі та подано відзив на позов.

17.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив та письмові заперечення проти закриття.

Прокурор, у свою чергу, 17.06.2024 надав відповідь на відзив, а 21.06.2024 долучив письмові заперечення проти закриття.

26.06.2024 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

Крім того, 27.06.2024 до суду звернувся відповідач із клопотанням про визнання причин пропуску строку для подання доказів поважними та про поновлення строку для подання доказів.

Зважаючи на надходження від відповідача 27.06.2024 нових доказів, суд дійшов висновку, що питання про поновлення строків, долучення та щодо розгляду клопотання про закриття провадження у справі будуть вирішені в наступному підготовчому засіданні.

Крім того, суд наголосив, що для всебічного й повного вирішення заяви про забезпечення позову необхідно з`ясувати, чи дійсно невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконати рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З метою всебічного та повного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, забезпечення рівності та змагальності сторін, суд вирішив відкласти підготовче засідання відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України на 08.08.2024.

25.07.2024 до суду звернувся позивач із клопотанням про перенесення розгляду справи та визнання поважною неявки представника позивача.

Відповідач, 29.07.2024 подав два клопотання про поновлення пропущеного строку та долучення доказів до матеріалів справи, а саме:

1) рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 р. у справі № 320/14533/24;

2) копії наказу ТОВ «БІЛЛІОНАРЕ КАЗІНО КОМПАНІ» від 26.06.2024 р. № 3-оп «Про долучення документів до справи»;

копії листа ГУ ДПС у м. Києві № 60079/6/26-15-07-07-01-07 від 19.10.2022 р. «Про надсилання акту про неможливість проведення фактичної перевірки»;

копії акта про неможливість проведення фактичної перевірки від 10.10.2022 р. № 4811/26-15-07-07-00-17;

фотокопії до акта про неможливість проведення фактичної перевірки від 10.10.2022 р. № 4811/26-15-07-07-00-17;

копії конверту за штрих-кодом 0315127068713.

Прокурор, на виконання вимог суду, 30.07.2024 долучив до справи додаткові письмові пояснення щодо порушення інтересів держави та необхідності їх захисту, підстав їх представництва прокурором в суді. Також, у письмових поясненнях викладено доводи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, до початку підготовчого засідання, 05.08.2024 та 07.08.2024 відповідачем заявлено про відкладення розгляду справи та подано письмові заперечення проти заяви про забезпечення позову.

Прокурор, у свою чергу, 07.08.2024 письмово заперечив проти клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на подання доказів.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників у підготовче засідання 08.08.2024 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Прокурор безпосередньо в підготовчому засіданні 08.08.2024 надав усні пояснення стосовно заявлених у справі клопотань, проти відкладення підготовчого засідання не заперечував.

Проте, у підготовчому засіданні суд наголосив на встановлених законодавством строках розгляду заяв про забезпечення позову. Крім того, підставою для відкладення підготовчого засідання 27.06.2024 було, зокрема, отримання від прокурора додаткових пояснень стосовно необхідності вжиття заходів забезпечення.

Прокурор підтримав необхідність вирішення заяви про забезпечення позову саме в даному підготовчому засіданні.

Суд відмовляє позивачу в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи з огляду на недоведення поважних причин неявки.

Крім того, судом розглянуто заяву відповідача про відкладення, яку мотивовано неможливістю прибути в підготовче засідання через перебування представника на лікарняному.

З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані, у тому числі подані відповідачем письмові заперечення, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача у підготовче засідання 08.08.2024 не перешкоджає вирішенню заявлених у справі клопотань. Суд відмовляє відповідачу у відкладенні підготовчого засідання.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд вирішив відмовити в його задоволенні з огляду на таке.

Як стверджує відповідач у клопотанні від 30.05.2024, реалізація КРАІЛ своїх повноважень щодо ліцензування господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор являється здійсненням владних повноважень, що в свою чергу виключає виникнення майново-господарських відносин між КРАІЛ та організаторами азартних ігор в рамках такої реалізації. Спір виник не у зв`язку зі здійсненням позивачем господарської діяльності в розумінні ст. 20 ГПК України, оскільки реалізація органом державного нагляду (контролю) його повноважень є функцією органу державної влади, а не результатом його господарської діяльності.

Обґрунтовуючи виникнення між позивачем та відповідач саме господарського спору, прокурор, зокрема, наголошував на прийнятті 08.08.2023 КРАІЛ рішень № 98 та № 99 про анулювання виданих ТОВ «БІЛЛІОНАРЕ КАЗІНО КОМПАНІ» ліцензій та на відсутності у КРАІЛ правових підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю), проведення перевірок, складення актів за їх результатами та / або прийняття рішень про застосування фінансових санкцій.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що 29.07.2024 відповідач звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку та долучення до справи копії рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 р. у справі № 320/14533/24, відповідно до якого визнати протиправним та скасовано рішення від 08.08.2023 № 98 та рішення від 08.08.2023 № 99.

Станом на час проведення підготовчого засідання 08.08.2024, доказів, які б підтвердили набрання рішенням від 19.07.2024 у справі № 320/14533/24 надано не було.

Суд наголошує, що сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну «публічно-владні управлінські функції», то зміст поняття «публічно-владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

З огляду на вказане, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17).

Тому помилковим є застосування приписів ст. 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких суб`єкт владних повноважень. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові, зокрема господарські, відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 803/3/18 вказано, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Повноваження КРАІЛ у сфері організації та проведення азартних ігор визначено Законом України від 14.07.2020 № 768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон) і Положенням про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 891 (далі - Положення).

Пунктом 3 Положення встановлено, що основним завданням КРАІЛ є здійснення державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор, а також у лотерейній сфері.

Відповідно до п. 4 Положення КРАІЛ реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор шляхом, зокрема, звернення до суду у випадках, визначених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (далі - постанова КМУ № 106) передбачено, що КРАІЛ контролює справляння входжень до бюджету платежів за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та повинна забезпечити відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного бюджету платежів.

У зв`язку з питаннями внесення щорічної плати за ліцензії відповідачем, між КРАІЛ та ТОВ «БІЛЛІОНАРЕ КАЗІНО КОМПАНІ» виникли господарські-відносини щодо наявності/відсутності в організатора азартних ігор обов`язків щодо внесення плати за ліцензії під час здійснення останнім господарської діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральному закладі казино.

Законом здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральному закладі казино визначено як здійснення господарської діяльності.

Таким чином, внесення щорічної плати за отримання ліцензії є господарським зобов`язанням.

Статтею 20 ГПК України передбачені справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті). Перелік категорій таких справ не є вичерпним.

Ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, можуть бути: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами спору відносин, урегульованих Цивільного кодексу країни (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ПК України), іншими актами законодавства; наявність спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала би вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, яка би прямо передбачала вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 922/980/18).

Отже, з огляду на наведені вище обставини можна дійти висновку, що у зв`язку з порядком внесення плати за ліцензії, між КРАІЛ та ТОВ «БІЛЛІОНАРЕ КАЗІНО КОМПАНІ» виникли господарські відносини стосовно внесення плати за ліцензії під час здійснення останнім господарської діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральному закладі казино. Клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Крім того, суд надав оцінку доводам відповідача щодо поновлення пропущених строків та долучення доказів.

Відповідно до положень ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як вбачається з письмових пояснень відповідача, на момент подання відзиву на позовну заяву рішення у справі № 320/14533/24 ще не було прийняте. На момент подання відзиву на позовну заяву у відповідача були фактично відсутні необхідні копії доказів, на які відповідач посилався у відзиві.

Зважаючи на викладене відповідачем, доводи прокурора у підготовчому засіданні та предмет спору у справі, суд визнає поважними причини пропуску відповідачем строку для подання доказів та долучає докази (подані 27.06.2024 та 29.07.2024) до справи.

За результатами розгляду заяви про забезпечення позову, суд відмовив у її задоволенні, про що виніс відповідну ухвалу.

Зважаючи на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання, відмовляє у задоволенні клопотань позивача та відповідача про відкладення та вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 12, 20, 80, 140, 177, 178, 185, 195, 196, 207, 234, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

2. Судове засідання у справі № 910/5933/24 призначити на 10.10.24 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 21. Явку сторін визнати обов`язковою.

3. Повідомити учасників процесу про розгляд справи по суті.

4. Попередити учасників судового процесу про наслідки неявки в судове засідання відповідно до ст. ст. 202-203 Господарського процесуального кодексу України.

5. Учасникам процесу направити в судове засідання своїх представників, повноваження, яких повинні бути оформлені у відповідності з вимогами ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, а також надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Суддя Ю.О.Підченко