Рішення

від 06.08.2024 по справі 914/676/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2024 Справа № 914/676/24

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймсервіс-Плюс», м. Луцьк,до відповідача:Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновабуд-Плюс», м. Луцьк,про:визнання недійсним в частині рішення.За участю:від позивача:Слісарчук І. О. адвокатка,від відповідача:Сигляк І. Я. представниця,від третьої особи:не з`явився.Судові процедури.

1.На розгляд Господарського суду Львівської області подано справу за позовом ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним в частині рішення.

2.Ухвалою суду від 18.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.04.2024. Окрім того, судом залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Інновабуд-Плюс» у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

3.05 квітня 2024 року до суду надійшла заява адвокатки позивача Слісарчук І. О. про участь у судовому засіданні 09.05.2024 о 13:00 год. по даній справі в режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 9459/24). Вказана заява задоволена судом в ухвалі від 05.04.2024.

4.08 квітня 2024 року відповідачем подано відзив на позов (вх. № 9617/24).

5.Підготовче засідання 09.04.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В. П. по догляду за дитиною. Ухвалою суду від 12.04.2024 підготовче засідання призначено на 14.05.2024.

6.За наслідками підготовчого засідання 14.05.2024 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 27.05.2024.

7.20 травня 2024 року позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 13509/24).

8.22 травня 2024 року до суду надійшла заява адвокатки позивача Слісарчук І. О. про участь в усіх судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 13734/24), яка задоволена судом в ухвалі від 23.05.2024.

9.За клопотанням представниці позивача підготовче засідання 27.05.2024 протокольною ухвалою застосовано розумні строки здійснення підготовчого провадження та відкладено на 01.07.2024.

10.01 липня 2024 року відповідачем подано до суду письмові пояснення (вх. № 16978/24).

11.Підготовче засідання 01.07.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В. П. у період з 01.07.2024 до 12.07.2024. Ухвалою суду від 15.07.2024 підготовче засідання призначено на 23.07.2024.

12.Ухвалою суду від 23.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.08.2024.

13.У судове засідання 06.08.2024 з`явились представниці позивача та відповідача, які надали свої пояснення по суті позовних вимог та не заперечили проти розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

14.У даному засідання судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін.

Обґрунтування позивача, викладені у позовній заяві.

15.Позивач не погоджується із прийнятим Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України рішенням № 63/72-р/к від 21.09.2023 про порушення ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» та ТзОВ «Інновабуд-Плюс» законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у зв`язку з неповнотою з`ясування та недоведеністю обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та у зв`язку з порушенням та неправильним застосуванням норм права.

15.1. Позивач вказує, що Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не досліджено та не враховано:

-відсутність відносин контролю між ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» та ТзОВ «Інновабуд-Плюс»;

-відсутність будь-яких домовленостей (в тому числі письмових) чи доказів, про можливі домовленості між ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» та ТзОВ «Інновабуд-Плюс» щодо участі у вищезазначеному тендері;

-що наявність багаторічних господарських відносин ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» з іншими суб`єктами господарювання не стосуються та/або стосуються предмету процедури закупівлі в Аукціоні.

15.2.Позивач заперечує встановлення антиконкурентних дій, узгодження дій на етапі подання тендерних пропозицій, зазначаючи:

-щодо використання спільних ІР-адрес: ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» у 2021 року не було укладено договір щодо отримання послуг Інтернету за адресою місця реєстрації. Разом з тим, ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» було укладено цивільно - правовий договір з фізичною особою про надання послуг обслуговування щодо участі в Аукціоні (вивантаження документів на майданчику та інше). Таким чином ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» не було відомо з яких ІР - адрес завантажувалась тендерна пропозиція та проводились інші організаційні дії. Також слід зазначити, що в Рішенні ІР - адреси зазначені: «Інформація, доступ до якої обмежено», тому провести повний аналіз співпадіння ІР адрес не є можливим.

Водночас, слід врахувати, що, якщо ІР-адреса динамічна, то вона може одночасно використовуватись декількома користувачами. Використання технологію NAT (Native Address Translation, заміна оригінальної версії), за якою кожного вихідного з`єднання з внутрішнього діапазону адрес обирається новий, незайнятий, вихідний ТСР/UDР порт зовнішньої адреси, та виконується заміна у пакеті даних внутрішньої вихідної ІР адреси на зовнішню.

Таким чином, за кожною з зовнішніх адрес одночасно може виходити в Інтернет безліч користувачів. Окрім того, внутрішня адреса користувача, яка замінювалась на одну зовнішню ІР - адресу, через деякий час може вже бути замінена на іншу.

Це свідчить, що якщо надавач послуг по цивільно-правовому договору користувався офісною та/або домашньою (коворкінг центр або інше офісне приміщення) загальною ІР - адресою, якою одночасно могли користуватися всі інші орендарі (користувачі) офісного приміщення, про що ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» не було відомо.

-щодо пов`язаності дій ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» та ТзОВ «Інновабуд-Плюс» через господарські відносини: наявність багаторічних господарських відносин не стосуються безпосередньо предмету процедури Аукціону. ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» співпрацює з більшістю своїх конкурентів на ринку, що дає змогу збільшити дохід, а відповідно отримати прибуток. Вказане узгоджується з позицією Вищого господарського суду, викладеною у постанові від 24.02.2015 у справі № 917/1518/14.

-щодо властивості файлів та документів: тендерна пропозиція ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» готувалась виключно по шаблону замовника, по документах, яких не надано шаблонів брались зразки з загальнодоступної мережі Інтернет. Також, слід зазначити, що тендерні пропозиції учасників доступні для необмеженого кола осіб, відповідно такі учасники беруть для зразків документи, подані по аналогічних аукціонах в системі Prozorro.Sale, тому співпадіння в певних елементах документів це нормальна практика.

-щодо аналізу цінової пропозиції: до пропозиції конкурсних торгів позивачем було подано цінову пропозицію, що є економічно обґрунтованою та ринковою. Система Прозорро самостійно регламентує поріг зниження ціни, тому учасник самостійно не може коригувати мінімально можливий крок пониження цінової пропозиції. Позивач робив на аукціоні мінімально можливі кроки пониження ціни, як і відповідно інші учасники, для забезпечення отримання прибутку. Цим і пояснюється синхронність пониження ціни учасників аукціону.

-щодо визначення розміру штрафу: рішення відповідача не містить розрахунків розміру штрафу, накладеного на позивача, розрахунків початкового та базового розмірів штрафу, коефіцієнтів, які були застосовані при обчисленні такого розміру, а також розрахунку щодо ступеню впливу на розмір штрафу, обтяжуючих та пом`якшуючих обставин.

15.3.Відтак, позивач просить суд, визнати недійним пункт 1 резолютивної частини рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/72-р/к від 21.09.2023 у справі № 63/5-01-48-2022 в частині щодо визнання дій ТзОВ «Праймсервіс-Плюс», які полягали у спотворенні результатів електронного аукціону №UA-PS-2021-10-20-000054-1, організованого Регіональним відділенням Фонду державного майна приватизації - порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України « Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

16.Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позивачем двомісячного строку, встановленого у ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для оскарження рішення органу Антимонопольного комітету.

Лист відповідача № 63-02/2175 від 27.09.2023 разом із копією рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/72-р/к від 21.09.2023 у справі № 63/5-01-48-2022 отриманий позивачем 03.10.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690016090065.

Двомісячний строк можливості реалізації ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» права на оскарження такого рішення, враховуючи норми ч. 1 ст. 60 і ч. 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» закінчився 04.12.2023. Позов датований 12.03.2024.

Таким чином, судом не можуть братися до уваги доводи позивача щодо необґрунтованості та незаконності рішення № 63/72-р/к від 21.09.2023, оскільки такі заявлені після закінчення строку на його оскарження.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив.

17. 11 січня 2024 року було подано до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заяву про перегляд рішення № 63/72-р/к від 21.09.2023.

23 лютого 2024 таку заяву залишено без розгляду з формальних підстав.

04 березня 2024 року позивачем повторно подано до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заяву про перегляд рішення № 63/72-р/к від 21.09.2023. Результати вирішення такої заяви позивачу невідомі.

Отже, згадане рішення ще не є остаточним і може бути оскаржене до суду.

Позиція відповідача, викладена в письмових поясненнях.

18.Право перегляду рішень органами Антимонопольного комітету України, що передбачене статтею 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не впливає на перебіг строку оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України до господарських судів, передбаченого статтею 60 вказаного Закону.

Третя особа не скористалася своїм правом на подання пояснень по суті позовних вимог.

Обставини справи.

19.Розпорядженням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/51-рп/к від 22.09.2022 у справі № 63/5-01-48-2022 постановлено розпочати розгляд справи за ознаками вчинення ТзОВ «Інновабуд-Плюс» та ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» порушення, передбаченого п. 1 с. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентих узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з продажу обє`кту малої приватизації.

20.Листом № 63-02/1913 від 23.09.2022 відповідачем повідомлено позивача про початок розгляду справи.

21.21 вересня 2023 року Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 63/72-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» у справі № 63/5-01-48-2022.

22.У вказаному рішенні зазначено, що за результатами розгляду справи встановлено факти, які у своїй сукупності свідчать про те, що під час підготовки цінових пропозицій для участі в Аукціоні ТзОВ «Інновабуд-Плюс» та ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» були обізнані щодо участі кожного з них та діяли узгоджено, що підтверджується, зокрема, таким:

- синхронністю дій під час завантаження цінових пропозицій (в один день з різницею у часі 2 хвилини);

- одночасною оплатою за участь у Аукціоні та оплатою гарантійних внесків;

- використанням спільної ІР-адреси для входу в Аукціон;

- спільною підготовкою документів для участі в Аукціоні (однакові особливості документів, однакові дефекти друку);

- подачею заяви на участь в Аукціоні ТзОВ «Інновабуд-Плюс» та ТзОВ «Праймсервіс-Плюс»з ІР-адреси гостьової зони ТзОВ «Е-Тендер» в один день з незначною різницею у часі;

- поданням податкової звітності з одної електронної пошти;

- входом до кабінету учасника Аукціону та входом до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «Клієнт-Банк» АТ КБ «Приватбанк» з однієї ІР-адреси;

- наявністю господарських відносин між ТзОВ «Інновабуд-Плюс» та ТзОВ «Праймсервіс-Плюс», зокрема у період перед проведенням Аукціону;

- наданням поворотної фінансової допомоги між ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» та ТзОВ «Інновабуд-Плюс», зокрема у період перед проведенням Аукціону.

23. Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановлено:

1.Визнати, що товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВАБУД- ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи 42440378; адреса: 43000, Волинська обл., м. Луцьк, просп. Соборності, ЗО) та товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМСЕРВІС-ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи 42897070; адреса: 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Коперника, 8А), вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону, організованого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях - продаж об`єкту малої приватизації: окремого майна - групи інвентарних об`єктів у складі: будівлі адмінбудинку /літер Д-2/загальною площею 728,2 кв.м. та ремонтні бокси з операторною АЗС /літер Г-1/загальною площею 409,9 кв.м., за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, ЗО (електронний аукціон ІІА-Р8-2021- 10-20-000054-1).

2.Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВАБУД- ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи 42440378) штраф у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

3.Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМСЕРВІС- ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи 42897070) штраф у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

24.Відповідачем скеровано позивачу лист № 63-02/2175 від 27.09.2023 разом із копією рішення № 63/72-р/к від 21.09.2023 у справі № 63/5-01-48-2022. З повідомлення про вручення поштового відправлення № 0690016090065, яким скеровувались зазначені документи вбачається, що вони вручені адресату 03.10.2023.

25.Позивач звернувся до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з заявою № 1 від 11.01.2024 про перегляд рішення № 63/72-р/к від 21.09.2023 у справі № 63/5-01-48-2022, де просив переглянути та змінити вказане рішення в частині накладення штрафу.

26.Листом № 63-02/579 від 23.02.2024 відповідач повідомив позивачу про залишення його заяви без розгляду на підставі пункту 3 розділу 10 Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

27.Позивач 04.03.2024 повторно звернувся до відповідача з заявою № 4 про перегляд рішення № 63/72-р/к від 21.09.2023 у справі № 63/5-01-48-2022, де просив переглянути та змінити вказане рішення в частині накладення штрафу.

Позиція суду.

28.Положеннями частини другої статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

29.Статтею 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

30.Згідно з ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

31.Приписами ст. 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

32.Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

33.Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

34.Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

35.Як встановлено судом, 21.09.2023 відповідачем прийнято рішення № 63/72-р/к від 21.09.2023 у справі № 63/5-01-48-2022.

36.Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

37.Отже, приписами вищевказаної норми передбачено строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено.

38.З матеріалів справи вбачається, що копія оскаржуваного рішення була отримана позивачем - 03.10.2023, що підтверджується супровідним листом комітету № 63-02/2175 від 27.09.2023 про направлення копії рішення від 21.09.2023 № 63/72-р/к та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0690016090065.

39.Тож, останній днем двомісячного строку з дня одержання позивачем рішення відповідача для його оскарження є 04.12.2023 (враховуючи, що 03.12.2023 є вихідним).

40.При цьому, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/51-рп/к від 22.09.2022 у справі № 63/5-01-48-2022 лише 12.03.2024, тобто з пропуском встановленого двомісячного строку на оскарження.

41.У п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», судам роз`яснено що у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також частини другої статті 47 цього Закону слід враховувати, що за цими приписами, передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

42.Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і щодо оскарження розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.

43.Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

44.Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2018 у справі № 922/4646/16 також зазначив, що строки оскарження рішень органів Комітету є присічними та відновленню не підлягають. Пропуск встановленого частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячного присічного строку є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення органу Комітету.

45.Крім того, Верховний Суд у постанові від 13.11.2018 у справі № 922/327/18 також зазначив, що строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України є присічними та відновленню не підлягають. Закінчення присічного строку, незалежно від причини його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України та його органів, при цьому на спірні правовідносини не поширюють свою дію приписи статті 257 Цивільного кодексу України та положення про загальну позовну давність.

46.Закінчення строку, визначеного частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів. Отже, передбачений цією статтею строк є присічним. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2020 у справі № 905/1605/19, від 12.02.2019 у справі № 915/352/18, від 08.07.2019 у справі № 915/756/18, від 27.08.2019 у справі № 922/3685/18 від 23.04.2019 у справі № 910/6538/18.

47.При цьому, положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено переривання чи зупинення строку, відведеного для оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України.

48.Таким чином, передбачений цією статтею строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється (у тому числі, у випадку перегляду рішення органу АМК у порядку, визначеному приписами 57 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), а закінчення такого строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) АМК та його органів.

49.Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/2075/20.

50.У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 922/4227/17 зазначено, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що рішення Антимонопольного комітету України оскаржено підприємством до господарського суду з пропуском присічного двомісячного строку, передбаченого ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Вказана підстава для відмови в позові є самостійною та достатньою безвідносно до інших обставин, які встановлені судами попередніх інстанцій у розгляді справи без урахування того, що господарським судом не можуть братися до уваги доводи позивача з приводу незаконності та необґрунтованості рішення, оскільки такі доводи заявлено ним після закінчення строків, встановлених наведеною нормою, внаслідок того, що позивач не скористався своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу у визначений законом строк, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України. Вказана правова позиція також відображена у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 910/4518/22.

51.Враховуючи, що ТзОВ «Праймсервіс-Плюс» пропустило двомісячний строк для оскарження рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/51-рп/к від 22.09.2022 у справі № 63/5-01-48-2022, а пропущений строк не може бути відновлено - у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.

52.Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

53.Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

54.Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

55.За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

56.Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

57.Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати.

58.Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Витрати на оплату судового збору залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 13.08.2024.

Суддя Трускавецький В.П.