Постанова

від 21.11.2024 по справі 914/676/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2024 р. Справа №914/676/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Олех М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймсервіс-Плюс»

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.08.2024 (повний текст рішення складено 13.08.2024, суддя Трускавецький В.П.)

у справі № 914/676/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймсервіс-Плюс», м. Луцьк,

до відповідача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновабуд-Плюс», м. Луцьк,

про визнання недійсним в частині рішення

за відсутності представників сторін

13.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Праймсервіс-Плюс» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним в частині рішення № 63/72-р/к від 21.09.2023 про порушення ТОВ «Праймсервіс-Плюс» та ТОВ «Інновабуд-Плюс» законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у зв`язку з неповнотою з`ясування та недоведеністю обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та у зв`язку з порушенням та неправильним застосуванням норм права.

Господарський суд Львівської області в рішенні від 06.08.2024 відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Праймсервіс-Плюс», оскільки встановив, що позивач звернувся до суду з позовом про оскарження рішення Антимонопольного комітету України поза межами строку, визначеного ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», який є присічним та не підлягає поновленню.

Позивач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку, позаяк вважає, що таке ухвалене судом першої інстанції за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та неправильним застосування норм матеріального права. Зокрема, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд безпідставно не надав оцінку жодному доказу, який був наданий позивачем, натомість обмежився лише покликанням на пропуск останнім строку оскарження рішення. Разом з тим, позивач заперечує наявність з його боку антиконкурентних узгоджених дій, що, на його переконання, підтверджується таким:

-ТОВ «Праймсервіс-Плюс» у 2021 році не було укладено договору щодо отримання послуг Інтернету за адресою місця реєстрації. Разом з тим, ТОВ «Праймсервіс-Плюс» було укладено цивільно-правовий договір з фізичною особою про надання послуг обслуговування щодо участі в аукціоні (вивантаження документів на майданчику та інше). Таким чином, позивачу не було відомо з яких ІР - адрес завантажувалась тендерна пропозиція та проводились інші організаційні дії. Водночас, слід врахувати, що, якщо ІР-адреса динамічна, то вона може одночасно використовуватись декількома користувачами; також, використання технології NAT (Native Address Translation, заміна оригінальної версії), за якою кожного вихідного з`єднання з внутрішнього діапазону адрес обирається новий, незайнятий, вихідний ТСР/UDР порт зовнішньої адреси, та виконується заміна у пакеті даних внутрішньої вихідної ІР адреси на зовнішню. Отже, за кожною з зовнішніх адрес одночасно може виходити в Інтернет безліч користувачів;

-наявність багаторічних господарських відносин не стосується безпосередньо предмету процедури аукціону. Позивач співпрацює з більшістю своїх конкурентів на ринку, що дає змогу збільшити дохід і, відповідно, отримати прибуток. Таким чином, наявність господарських правовідносин між учасниками аукціону, які не стосуються предмета аукціону, сама по собі не може свідчити про узгодженість дій сторін при участі в тендері;

-тендерна пропозиція ТОВ «Праймсервіс-Плюс» готувалась виключно по шаблону замовника, а по документах, яких замовником не надано шаблонів, зразки таких брались з загальнодоступної мережі Інтернет. Також, слід зазначити, що тендерні пропозиції учасників доступні для необмеженого кола осіб, відповідно такі учасники беруть для зразків документи, подані по аналогічних аукціонах в системі Prozorro.Sale, тому співпадіння в певних елементах документів це нормальна практика;

-до пропозиції конкурсних торгів позивачем було подано цінову пропозицію, що є економічно обґрунтованою та ринковою. Система «Прозорро» самостійно регламентує поріг зниження ціни, тому учасник самостійно не може коригувати мінімально можливий крок пониження цінової пропозиції. Позивач робив на аукціоні мінімально можливі кроки пониження ціни, як і, відповідно, інші учасники, для забезпечення отримання прибутку. Цим і пояснюється синхронність пониження ціни учасників аукціону;

-рішення відповідача не містить розрахунків розміру штрафу, накладеного на позивача, розрахунків початкового та базового розмірів штрафу, коефіцієнтів, які були застосовані при обчисленні такого розміру, а також розрахунку щодо ступеню впливу на розмір штрафу, обтяжуючих та пом`якшуючих обставин.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції не надано вказаним доводам позивача належної оцінки, останній просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідач, скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що питання оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України до господарських судів регламентується частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яка передбачає право відповідача оскаржити рішення органу Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, цей строк не може бути відновлено. Рішення № 72 з листом Відділення від 27.09.2023 № 63-02/2175 отримане ТОВ «Праймсервіс Плюс» 03.10.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване) Акціонерного товариства «Укрпошта» № 0690016090065 та не заперечується позивачем. Двомісячний строк можливості реалізації ТОВ «Праймсервіс Плюс» права на оскарження рішення № 72, враховуючи норми ч. 1 ст. 60 і ч.2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», закінчився 04.12.2023, а позов датований 12.03.2024. Таким чином, закінчення зазначеного в ч.1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення № 72, відтак доводи позивача з приводу незаконності та/або необґрунтованості оскаржуваного рішення № 72 не підлягають дослідженню, оскільки такі заявлено позивачем після закінчення строку.

Процесуальний хід розгляду апеляційного скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

Сторони участі уповноважених представників в дане судове засідання не забезпечили, однак позивач подав на розгляд суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю його представника в іншому судовому процесі. Розглянувши вказане клопотання судова колегія відмовила в задоволенні такого, позаяк встановила, що подане позивачем клопотання документально не підтверджене.

З огляду на строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 273 ГПК України, враховуючи, що ухвалами суду апеляційної інстанції участь уповноважених представників в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, а розгляд справи вже відкладався за клопотанням представника позивача, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, судова колегія встановила таке:

Розпорядженням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/51-рп/к від 22.09.2022 у справі № 63/5-01-48-2022 постановлено розпочати розгляд справи за ознаками вчинення ТОВ «Інновабуд-Плюс» та ТОВ «Праймсервіс-Плюс» порушення, передбаченого п. 1 с. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентих узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з продажу об`єкта малої приватизації.

Листом № 63-02/1913 від 23.09.2022 відповідачем повідомлено позивача про початок розгляду справи.

21 вересня 2023 року Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення за № 63/72-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» у справі № 63/5-01-48-2022, в якому вказано, що за результатами розгляду справи встановлено факти, які у своїй сукупності свідчать про те, що під час підготовки цінових пропозицій для участі в аукціоні ТОВ «Інновабуд-Плюс» та ТОВ «Праймсервіс-Плюс» були обізнані щодо участі кожного з них та діяли узгоджено, що підтверджується, зокрема, таким:

- синхронністю дій під час завантаження цінових пропозицій (в один день з різницею у часі 2 хвилини);

- одночасною оплатою за участь у аукціоні та оплатою гарантійних внесків;

- використанням спільної ІР-адреси для входу в аукціон;

- спільною підготовкою документів для участі в аукціоні (однакові особливості документів, однакові дефекти друку);

- подачею заяви на участь в аукціоні ТОВ «Інновабуд-Плюс» та ТОВ «Праймсервіс-Плюс» з ІР-адреси гостьової зони ТОВ «Е-Тендер» в один день з незначною різницею у часі;

- поданням податкової звітності з одної електронної пошти;

- входом до кабінету учасника аукціону та входом до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «Клієнт-Банк» АТ КБ «Приватбанк» з однієї ІР-адреси;

- наявністю господарських відносин між ТОВ «Інновабуд-Плюс» та ТОВ «Праймсервіс-Плюс», зокрема у період перед проведенням аукціону;

- наданням поворотної фінансової допомоги між товариствами з обмеженою відповідальністю «Праймсервіс-Плюс» та «Інновабуд-Плюс», зокрема у період перед проведенням аукціону.

З огляду на вказане, Адміністративна колегія Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнала, що ТОВ «Інновабуд- Плюс» та ТОВ «Праймсервіс-Плюс» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону, організованого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях - продаж об`єкту малої приватизації: окремого майна - групи інвентарних об`єктів у складі: будівлі адмінбудинку /літер Д-2/загальною площею 728,2 м2 та ремонтні бокси з операторною АЗС /літер Г-1/загальною площею 409,9 м2, за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, ЗО (електронний аукціон ІІА-Р8-2021- 10-20-000054-1); відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» наклала на ТОВ «Інновабуд-Плюс» та ТОВ «Праймсервіс-Плюс» штраф по 68000,00 гривень.

27.09.2023 відповідачем було скеровано на адресу позивача лист за № 63-02/2175 разом із копією рішення за № 63/72-р/к від 21.09.2023 у справі № 63/5-01-48-2022.

Вказаний лист разом із копією рішення за № 63/72-р/к від 21.09.2023 отриманий ТОВ «Праймсервіс-Плюс» 03.10.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690016090065.

Позивач звернувся до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з заявою № 1 від 11.01.2024 про перегляд рішення № 63/72-р/к від 21.09.2023 у справі № 63/5-01-48-2022, де просив переглянути та змінити вказане рішення в частині накладення штрафу.

У відповідь на вказаний лист ТОВ «Праймсервіс-Плюс» відповідач листом за № 63-02/579 від 23.02.2024 повідомив про залишення заяви позивача без розгляду на підставі пункту 3 розділу 10 Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

04.03.2024 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою за № 4 про перегляд рішення за № 63/72-р/к від 21.09.2023 у справі № 63/5-01-48-2022, де просив переглянути та змінити вказане рішення в частині накладення штрафу.

Вважаючи, що Західним МТВ АМКУ під час розгляду справи № 63/5-01-48-2022 було допущено порушення ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст. 35, 36, 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», внаслідок якого Відділенням були зроблені помилкові висновки про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ «Праймсервіс-Плюс», останнє 12.03.2024 звернулося до суду з даним позовом.

Оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з огляду на таке:

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються, зокрема, положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України».

Відповідно до ч.3 ст. 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері, у відповідності до ст. 7 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», є розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки.

Підприємництво самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГК України держава підтримує конкуренцію як змагання між суб`єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб`єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб`єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Аналогічне за своєю суттю поняття відображено і в статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Вказане визначення дозволяє зробити висновок, що конкуренцією є таке змагання суб`єктів господарювання, яке призводить або може призвести до отримання такими суб`єктами певних економічних переваг. При цьому такі переваги забезпечуються завдяки їх власним досягненням. Наслідком такого змагання є те, що споживачі отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб`єкти господарювання (учасники конкурентного змагання) не визначають та не диктують умов реалізації товару чи послуг на ринку.

Статтею 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у відповідності до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

21.09.2023 Західним МТВ АКУ прийнято рішення за № 63/72-р/к від 21.09.2023 у справі № 63/5-01-48-2022.

За умовами ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Таким чином, приписами вищевказаної норми передбачено строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, копія оскаржуваного рішення була отримана ТОВ «Праймсервіс-Плюс» 03.10.2023, що підтверджується супровідним листом ЗМТВ АКУ за № 63-02/2175 від 27.09.2023 про направлення копії рішення від 21.09.2023 за № 63/72-р/к та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0690016090065.

Отже, останнім днем двомісячного строку з дня одержання позивачем рішення відповідача для його оскарження є 04.12.2023 (враховуючи, що 03.12.2023 є вихідним днем).

Однак, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за № 63/51-рп/к від 22.09.2022 у справі № 63/5-01-48-2022 лише 12.03.2024, тобто з пропуском встановленого двомісячного строку на оскарження.

Положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено переривання чи зупинення строку, відведеного для оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України.

Отже, передбачений цією статтею строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється (у тому числі, у випадку перегляду рішення органу АМК у порядку, визначеному приписами 57 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), а закінчення такого строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) АМК та його органів, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 18.03.2021 у справі № 910/2075/20.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також частини другої статті 47 цього Закону слід враховувати, що цими нормами, передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

Таким чином, зазначений строк є присічним. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і щодо оскарження розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2018 у справі № 922/4646/16 також зазначив, що строки оскарження рішень органів Комітету є присічними та відновленню не підлягають. Пропуск встановленого частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячного присічного строку є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення органу Комітету.

Також, Верховний Суд у постанові від 13.11.2018 у справі № 922/327/18 зазначив, що строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України є присічними та відновленню не підлягають. Закінчення присічного строку, незалежно від причини його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України та його органів, при цьому на спірні правовідносини не поширюють свою дію приписи статті 257 Цивільного кодексу України та положення про загальну позовну давність.

У постановах від 20.09.2018 у справі № 922/4227/17 та від 14.03.2023 у справі № 910/4518/22 Верховний Суд зробив висновки, які зводяться до того, що пропуск присічного двомісячного строку є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові без дослідження інших обставин на які покликається позивач, як на підставу незаконності та необґрунтованості рішення, оскільки такі доводи заявлено ним після закінчення строків, встановлених частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», внаслідок того, що позивач не скористався своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу у визначений законом строк, а завершення перебігу зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

З огляду на вказане, а також враховуючи те, що ТОВ «Праймсервіс-Плюс» пропустило двомісячний строк для оскарження рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/51-рп/к від 22.09.2022 у справі № 63/5-01-48-2022, який не може бути відновлено, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймсервіс-Плюс» відмовити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 06.08.2024 у справі №914/676/24 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 10.12.2024

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік