Рішення

від 12.08.2024 по справі 918/1099/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"12" серпня 2024 р.м. РівнеСправа № 918/1099/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Лиманському А.Ю., розглянувши матеріали клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці"

про стягнення в сумі 140 000 грн. 00 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" звернулася до господарського суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про стягнення в сумі 140 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/1099/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про стягнення в сумі 140 000 грн. 00 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

28 лютого 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" надійшла заява, в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 лютого 2024 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено на 01 квітня 2024 року.

Відповідно до супровідного листа № 918/1099/23/334/24 від 26 березня 2024 року матеріали справи № 918/1099/23 скеровано до Північно-західного апеляційного господарського суду.

29 березня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 червня 2024 року, зокрема: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технологіч-ний центр охорони праці" на рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2024 року у справі №918/1099/23 задоволено; рішення господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2024 року у справі №918/1099/23 скасовано та ухвалено нове яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технологічний центр охорони праці" задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський експертно-техніч-ний центр праці" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технологічний центр охорони праці" 140 000,00 грн. боргу.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський експертно-технічний центр праці" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технологічний центр охорони праці" 2 684,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 4 026,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

10 червня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

03 липня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду.

08 липня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 липня 2024 року, зокрема: розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено на 22 липня 2024 року; розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено на 22 липня 2024 року; розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про відстрочення виконання рішення суду призначено на 22 липня 2024 року.

16 липня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про виправлення описки в наказі суду від 08 липня 2024 року.

22 липня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про стягнення правничої допомоги.

Окрім того, представник відповідача подав до канцелярії суду заяву про проведення судового засідання призначеного на 22 липня 2044 року без його участі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 липня 2024 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 червня 2024 року № справі № 918/1099/23 відмовлено.

Додатковим рішенням суду від 22 липня 2024 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський екпертно-технічний центр праці" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат, понесених на правову допомогу відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 липня 2024 року відкладено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 05 серпня 2024 року, призначено до розгляду в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" про виправлення описки в наказі суду від 08 липня 2024 року на 05 серпня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 серпня 2024 року відкладено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 12 серпня 2024 року.

В судове засідання 12 серпня 2024 року учасник процесу не з`явилися.

Розглянувши заяву позивача про відшкодування судових витрат, суд зауважує наступне.

Відповідно до правил частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У своєму позові позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на надання правової допомоги складає 14 000 грн. 00 коп.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Однак, позивачем не подано до суду заяви про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та не було подано відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

За положенням частини 2статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Згідно з частиною 1статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша).

Така норма кореспондується з частиною 8 статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України законодавцем унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За умовами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, з наведених положень чинного процесуального законодавства вбачається, що саме учасники справи, які наділені певною процесуальною ініціативою, при зверненні до суду із відповідними заявами визначають свої вимоги (в межах яких і відбувається розгляд цих заяв судом) та несуть ризик настання або ненастання наслідків, пов`язаних з вчиненням відповідних процесуальних дій. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат (зокрема, витрат на професійну правничу допомогу), повинен враховувати, що: - право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124,129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19); - процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21та пункт 20 постанови від 31 травня 2022 року у справі №917/304/21); - якщо сторона до закінчення судових дебатів заявляє про намір подати докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, то така заява може бути подана в усній формі, що підтверджується технічним записом судового засідання, тоді як неподання зазначеної заяви виключає здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи (відповідний висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011; - потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №908/574/20 та від 07.09.2022 року у справі №911/2130/21). Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.11.2023 у справі №905/493/22, якщо справа в суді апеляційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді апеляційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення (судом апеляційної інстанції).

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124,129 ГПК України, кореспондується: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, якщо сторона до закінчення судових дебатів заявляє про намір подати докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, то така заява може бути подана в усній формі, що підтверджується технічним записом судового засідання, тоді як неподання зазначеної заяви виключає здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Наведені вище положення ГПК України та висновки Верховного Суду у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Як встановлено судом, звертаючись із позовною заявою позивачем зроблено заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести (поніс) у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, у відповідності до ст. 124 ГПК України.

Однак, у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №907/850/22 зроблено висновок про те, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України наведення стороною попереднього розрахунку суми судових витрат не є заявою щодо необхідності їх розподілу, яка (заява) з урахуванням зазначених приписів чинного процесуального законодавства повинна подаватися/заявлятися у належній процесуальній формі.

До закінчення судових дебатів позивач не подавав письмової заяви та представники товариства не заявляли усної заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та подання доказів на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення (постанови) суду.

Отже, позивачем пропущено один з обов`язкових етапів практичної реалізації принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме: позивач не скористався своїм правом на надання суду відповідної заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката ані в усній формі до судових дебатів, ані у письмовій формі.

Вказане в свою чергу свідчить про недотримання заявником вимог ГПК України, які надають право стороні на відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. В той же час, незаявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

При цьому, сам по собі факт подання доказів понесення витрат на правничу допомогу протягом встановленого законом п`ятиденного строку не змінює обов`язку заявника вказати про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу та про подання відповідних доказів до судових дебатів (аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 07.02.2024 року у справі №910/216/23).

Таким чином, позивачем не заявлено (не подано) заяву до ухвалення рішення суду першої інстанції про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення постанови, що виключає можливість суду першої інстанції надати їм оцінку та встановити розмір судових витрат, які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до статті 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з правилами статті 115 ГПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 119 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з правилами частини 2 статті 42 ГПК України, учасники справи (серед іншого) зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Таким чином позивач допустив порушення своїх процесуальних обов`язків. Як зазначено вище, поважність причин пропуску строку на подачі заяви представник позивача суду не довів.

На підставі викладеного, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу відмовляється.

Керуючись статтями 129, 221, 232-234, 244 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-технічний центр охорони праці" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат, понесених на правову допомогу - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Войтюк В.Р.