Постанова

від 01.08.2024 по справі 922/2154/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року

м. Київ

Справа № 922/2154/22 (922/3790/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" (вх. № 2514/2024)

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024

у складі колегії суддів: Лакізи В. В. (головуючий), Бородіної Л. І., Здоровко Л. М.

та на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2023

у складі судді Усатого В. О.

у справі № 922/2154/22 (922/3790/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка"

про визнання недійсними договорів

в межах справи № 922/2154/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж",

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

1. 18.07.2023 ухвалою Господарського суду Харківської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (далі - ТОВ "Суффле Агро Україна") відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" (далі - ТОВ "Агрофірма Престиж"); визнано вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна" до ТОВ "Агрофірма Престиж" у розмірі 38 521 227 грн основного боргу, а також 24 810 грн витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 60 300 грн витрат зі сплати винагороди арбітражному керуючому; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиволобова М. М.

2. 14.08.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" (далі - ТОВ "ТД Агродар") з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 85 739 829,01 грн.

3. ТОВ "ТД Агродар", обґрунтовуючи заявлені до боржника грошові вимоги, посилалося, зокрема, на договори надання послуг від 03.08.2020 № 03.08/2020, від 15.08.2020 № 15.08/2020, від 05.10.2020 № 05.10/2020, укладені між ТОВ "Агрофірма Престиж" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (далі - ТОВ "Донснаб-Агротехніка") та договір відступлення права вимоги (заміну кредитора у зобов`язанні) від 16.02.2022 укладений між ТОВ "Агрофірма Престиж", ТОВ "Торговий дім Агродар" та ТОВ "Донснаб-Агротехніка".

Короткий зміст позовних вимог

4. 28.08.2023 до Господарського суду Харківської області в межах справи про банкрутство надійшла заява ТОВ "Суффле Агро Україна" до ТОВ "Агрофірма Престиж", ТОВ "ТД Агродар" та ТОВ "Донснаб-Агротехніка" про визнання недійсними договорів надання послуг від 03.08.2020 № 03.08/2020, від 15.08.2020 № 15.08/2020, від 05.10.2020 № 05.10/2020, та договору відступлення права вимоги (заміну кредитора у зобов`язанні) від 16.02.2022.

5. ТОВ "Суффле Агро Україна" наполягало на фраудаторності оспорюваних ним договорів, які укладені боржником у підозрілий період.

6. Правовими підстави заявленого позову зазначено статтю 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та статті 3, 13, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

7. На обґрунтування свого права на звернення до суду з цим позовом ТОВ "Суффле Агро Україна" зазначило про те, що є ініціюючим кредитором у справі про банкрутство боржника.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Щодо договору про надання послуг від 03.08.2020 № 03.08/2020

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (виконавець) та ТОВ "Агрофірма Престиж" (замовник) укладено договір надання послуг від 03.08.2020 № 03.08/2020, згідно з пунктом 1.1 якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги по сушінню насіння соняшника з використанням власної техніки і обслуговуючого персоналу і паливно-мастильних матеріалів, а замовник - прийняти та оплатити ці послуги, послуги надаються за адресою: село Веселе, вул. Жовтнева, 4, Харківський район, Харківська область.

9. Відповідно до пункту 1.2 договору № 03.08/2020 вартість послуг з сушіння насіння соняшника включає в себе вартість витрат, здійснюваних виконавцем, а також суми податку на додану вартість, і визначається сторонами в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг). Сушіння насіння соняшника здійснюється виконавцем до базисного показника вологості, який повинен складати не більше 8,0% згідно з ДСТУ 7011:2009.

10. У пунктах 2.1 і 2.2 договору № 03.08/2020 сторони погодили, що вартість послуг, початковий показник вологості насіння, його загальна кількість, терміни їх початку та завершення надання послуг за цим договором зазначається в акті приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), на підставі якого здійснюється оплата за надані послуги у строк не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати підписання відповідного акту сторонами.

11. Сторони вказаного договору склали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) із сушіння насіння соняшника від 16.09.2020 № 1446, від 17.09.2020 № 1447, від 17.09.2020 № 1448, від 18.09.2020 № 1464, від 21.09.2020 № 1483, від 21.09.2020 № 1484, від 22.09.2020 № 1485, від 22.09.2020 № 1486, від 23.09.2020 № 1487, від 24.09.2020 № 1433, від 28.09.2020 № 1434, від 29.09.2020 № 1488, від 30.09.2020 № 1490.

12. Крім того, замовник та виконавець підписали до договору № 03.08/2020 акти від 16.10.2020 № 1586, від 16.10.2020 № 1589, від 19.10.2020 № 1590 та від 21.10.2020 № 1591 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з дискування, глибокого рихлення ґрунту та послуг з оранки.

13. Загальна вартість послуг за цими актами становить 12 052 047,50 грн, з них 10 001 047,50 грн - вартість послуг сушіння насіння соняшника, а решта 2 051 000 грн - вартість послуг з дискування ґрунту та рихлення ґрунту, послуги з оранки.

14. Судами також встановлено, що в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) всупереч умовам договору № 03.08/2020 не було зазначено початкових показників вологості насіння, його загальної кількості, термінів початку та завершення надання послуг із сушіння насіння соняшника.

15. У договорі відсутня його ціна. Договір не містить визначення обсягу робіт (кількості насіння соняшника, яке підлягає сушінню) та не визначено ціну послуги за одиницю (наприклад за тонну, тощо); у договорі відсутня інформація про належність насіння соняшника, послуги з сушіння якого є предметом договору, на праві власності (чи інша підстава володіння / розпорядження / користування) ТОВ "Агрофірма Престиж".

16. У звіті боржника про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року зазначено, що у 2020 році у боржника в обробітку було 3 192 га ріллі, із них під соняшником - 1306,40 га. При цьому, весь прогнозований майбутній урожай соняшника знаходився у заставі за двома фінансовими аграрними розписками, а саме:

- фінансовою аграрною розпискою від 18.03.2020 № 235 між ТОВ "Агрофірма Престиж" (боржник) та ТОВ "Суффле Агро Україна" (кредитор) на суму безумовного грошового зобов`язання 10006084,00грн зі строком виконання 15.06.2020, яке забезпечене заставою майбутнього врожаю соняшнику 1 053,272 тонн;

- фінансовою аграрною розпискою від 18.03.2020 № 237 між ТОВ "Агрофірма Престиж" (боржник) та ТОВ "Суффле Агро Україна" (кредитор) на суму безумовного грошового зобов`язання 28 515 143 грн зі строком виконання 15.08.2020, яке забезпечене заставою майбутнього врожаю соняшнику, що орієнтовно складає 3001 тонн 594 кг соняшнику.

17. Разом з цим, як встановлено судами, відповідно до спірного договору від 03.08.2020 боржник стверджував, що отримав послуги з сушіння соняшника більше ніж 9 тонн соняшника. Тобто, зазначений обсяг соняшника втричі більший можливого врожаю боржника у 2020 році.

18. Пояснень з приводу такої значної невідповідності кількості насіння соняшника, вказаній у актах виконаних робіт до договору, з кількістю, яка реально могла бути у боржника в наявності; джерел отримання насіння у кількості, вказаній в актах виконаних робіт, боржником до матеріалів справи не надано, як і доказів того, що він дійсно мав у власності (розпорядженні, користуванні) таку кількість насіння соняшника, яка зазначена в актах.

Щодо договору про надання послуг від 15.08.2020 № 15.08/2020

19. 15.08.2020 ТОВ "Донснаб-Агротехніка" (виконавець) та ТОВ "Агрофірма Престиж" (замовник) уклали договір надання послуг № 15.08/2020, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується в порядку та на умовах цього договору на орендованих сільськогосподарських угіддях замовника, які розташовані за межами с. Копанки Красноградського району, с. Селекційне, Докучаївське, с. Веселе Харківського району Харківської області надати останньому послуги по обробітку землі (десикація посівів соняшнику, культивація ґрунту, рихлення ґрунту, посів пшениці, збирання врожаю соняшника, внесення добрив), з використанням пального замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

20. Згідно з пунктом 1.2 договору № 15.08/2020 сторони домовились, що виконавець надаватиме послуги по оранці ґрунту на наведених нижче умовах та наступних обсягах:

- найменування послуг: десикація посівів соняшника с. Копанки, Красноградський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 2 988,4 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 700 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 2 091 880 грн;

- найменування послуг: культивація ґрунту с. Селекційне, Харківський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 676 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 450 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 304 200 грн;

- найменування послуг: глибоке рихлення ґрунту с. Селекційне, Харківський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 676 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 700 грн загальна вартість наданих послуг з ПДВ 473 200 грн;

- найменування послуг: посів пшениці Докучаєвське, Харківський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 855,8 га вартість послуг за 1 га з ПДВ 850 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 727 430 грн;

- найменування послуг: збирання врожаю соняшника с. Копанки, Красноградський р-н; площа угідь замовника (обсяг) га 1494,2, вартість послуг за 1 га з ПДВ 2 500 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 3 735 500 грн;

- найменування послуг: глибоке рихлення ґрунту с. Докучаєвське, Харківський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 855,8 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 700 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 599 060 грн;

- найменування послуг: внесення добрив с. Веселе Харківський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 885,6 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 750 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 664 200 грн;

- найменування послуг: внесення добрив с. Веселе Харківський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 855,8 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 750 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 641850,00грн.

21. Відповідно до пункту 1.3 договору № 15.08/2020 виконавець надає послуги по оранці ґрунту із застосуванням трактору Versatile MFWD, модель 340, двигун Cummins QSL 8,9 дизель, заводський номер № 509419, який відповідно обладнаний та прийнятний для обох сторін.

22. Оплата за надання послуг здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі акту приймання-передачі надання послуг в строк не пізніше ніж через 10 (десять) робочих днів з дати підписання відповідного акту сторонами (пункт 2.2 договору № 15.08/2020).

23. На підтвердження надання послуг за договором надані наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- акт № 1268 від 17.08.2020 найменування послуг: десикація посівів соняшника с. Копанки, Красноградський р-н; площа угідь Замовника (обсяг) 2988,4 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 700 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 2 091 880 грн;

- акт № 1271 від 18.08.2020 найменування послуг: культивація ґрунту с. Селекційне, Харківський р-н; площа угідь замовника (обсяг) га 676 грн, вартість послуг за 1 га з ПДВ 450 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 304 200 грн;

- акт № 1265 від 21.08.2020 найменування послуг: глибоке рихлення ґрунту с. Селекційне, Харківський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 676 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 700 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 473 200 грн;

- акт № 1266 від 24.08.2020 найменування послуг: посів пшениці Докучаєвське, Харківський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 855,8 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 850 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 727 430 грн;

- акт № 1267 від 25.08.2020 найменування послуг: збирання врожаю соняшника с. Копанки, Красноградський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 1494,2 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 2 500 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 3 735 500,00 грн;

- акт № 1274 від 25.08.2020 найменування послуг: глибоке рихлення ґрунту с. Докучаєвське, Харківський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 855,8 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 700 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 599 060 грн;

- акт № 1279 від 26.08.2020 найменування послуг: внесення добрив с. Веселе Харківський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 885,6 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 750 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 664 200 грн;

- акт № 1275 від 28.08.2020 найменування послуг: внесення добрив с. Веселе Харківський р-н; площа угідь замовника (обсяг) 855,8 га, вартість послуг за 1 га з ПДВ 750 грн, загальна вартість наданих послуг з ПДВ 641 850 грн.

24. ТОВ "Агрофірма Престиж" перерахувало на користь виконавця грошові кошти 1 000 000 грн за договором надання послуг № 15.08/2020.

25. Відповідно до наведених вище актів, послуги надані боржнику на загальну суму 9 237 320 грн. Крім того, в актах вказано, що послуги надавались на площі 5 405,80 га. натомість, відповідно до звіту боржника у 2020 році в обробітку боржника було лише 3 192 га, доказів в підтвердження законного користування 5 405,80 га землі матеріали справи не містять.

Щодо договору про надання послуг від 05.10.2020 № 05.10/2020

26. 05.10.2020 ТОВ "Донснаб-Агротехніка" (виконавець) та ТОВ "Агрофірма Престиж" (замовник) уклали договір надання послуг № 05.10/2020, згідно з пунктом 1.1 якого замовник доручає, в виконавець бере на себе зобов`язання здійснити ремонт тракторів та ґрунтообробної технік (надалі - "техніка") згідно із заявками замовника.

27. Відповідно до пункту 2.2 договору № 05.10/2020 виконавець здійснює ремонт техніки матеріалами замовника, або своїми матеріалами (в тому числі придбаними для виконання робіт за цим договором) і своїми засобами.

28. Відповідно до пункту 2.4 договору № 05.10/2020 факт виконання виконавцем ремонтних робіт засвідчується актом прийому-передачі виконаних послуг, що є невід`ємною частиною цього договору, який датується і підписується уповноваженими представниками обох сторін.

29. Відповідно до пункту 3.1 договору № 05.10/2020 вартість робіт за цим договором визначається на підставі рахунку-фактури за фактом виконання робіт після підписання акту прийому-передачі виконаних послуг.

30. На підтвердження надання послуг за договором № 05.10/2020 його сторони склали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 10 229 000 грн щодо ремонту 18 одиниць техніки, доказів реєстрації права власності на які боржником не надано.

31. Доказів оплати цих послуг повністю чи частково матеріали справи не містять.

32. Також у договорі № 05.10/2020 сторонами не узгоджено обсягів робіт (кількості техніки, що підлягає ремонту, із зазначенням марки, моделі, року випуску, зазначення який саме ремонт необхідно виконати чи які саме запчастини замінити тощо) та вартості таких робіт.

33. ТОВ "Донснаб-Агротехніка" не вчиняло жодних дій для отримання заборгованості за вказаними вище договорами з надання послуг, а у 2022 році відступило своє право вимоги за ними ТОВ "Торговий дім Агродар".

Щодо договору про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов`язанні)

34. 16.02.2022 між ТОВ "Агрофірма Престиж" (боржника), ТОВ "Торговий дім Агродар" (новий кредитор) та ТОВ "Донснаб-Агротехніка" (первісний кредитора) було укладено договір відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов`язанні), відповідно до пункту 1 якого новий кредитор стає кредитором боржника за договорами надання послуг від 03.08.2020 № 03.08/2020, від 15.08.2020 № 03.08/2020, від 05.10.2020 № 05.10/2020.

35. Відповідно до пункту 2 договору від 16.02.2022 до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання зобов`язань боржника, викладених в договорах, а боржник зобов`язується перед новим кредитором належно виконати свої зобов`язання, що викладені в договорах.

36. Боржник зобов`язується забезпечити реалізацію прав нового кредитора згідно з вказаними договорами, що новий кредитор набув. За договором про відступлення права вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору плату в розмірі 31 038 367,50 грн в будь-який не заборонений законом спосіб. В момент підписання договору здійснюється перехід права вимоги первісного кредитора до нового кредитора (пункти 3, 4 договору від 16.02.2022).

37. Доказів оплати нового кредитора первісному кредитору плати в обумовленому сторонами розмірі за перехід права вимоги до боржника матеріали справи не містять.

38. Договір не містить умови в який строк повинна бути здійснена така оплата.

39. Суди попередніх інстанцій також встановили, що учасником ТОВ "Агрофірма Престиж" із часткою 70 % є ТОВ "Агродар-Груп Україна", а кінцевими бенефіціарними власниками із частками по 35 % відповідно є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

40. Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ " Торговий дім Агродар" з прямою часткою володіння (участі) 100 % є ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

41. 06.12.2023 рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/2154/22 (922/3790/23) позовні вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна" задоволено; визнано недійсними договори надання послуг від 03.08.2020 № 03.08/2020, від 15.08.2020 № 15.08/2020, від 05.10.2020 № 05.10/2020, укладені між ТОВ "Агрофірма Престиж" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (далі - ТОВ "Донснаб-Агротехніка") та договір відступлення права вимоги (заміну кредитора у зобов`язанні) від 16.02.2022 укладений між ТОВ "Агрофірма Престиж", ТОВ "Торговий дім Агродар" та ТОВ "Донснаб-Агротехніка".

42. 06.03.2024 постановою Східного апеляційного господарського суду зазначене рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

43. Щодо права ТОВ "Суффле Агро Україна" оспорювати вказані вище правочини, суди зазначили, що визнання грошових вимог ТОВ "Торговий дім Агродар" до боржника, що ґрунтуються, зокрема, на оспорюваних договорах, матиме наслідком збільшення розміру кредиторських вимог до боржника та, відповідно, вплине на їх пропорційний розподіл. У такому випадку частка кожного кредитора у ліквідаційній масі зменшиться. Тобто, збільшення кредиторської заборгованості прямо впливає на права інших кредиторів, зокрема, (оскільки зменшує їх частку у ліквідаційній масі).

44. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про доведеність ознак фраудаторності оспорюваних договорів та їх укладення у межах "підозрілого періоду".

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

45. У касаційній скарзі ТОВ "Агрофірма Престиж" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2023 у справі № 922/2154/22 (922/3790/23); справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

46. Скаржник вказує, що господарські суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування статей 16, 203, 215 ЦК України, викладених у постановах від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17, від 25.06.2020 у справі № 904/2922/18, від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20, від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19, від 29.06.2021 у справі № 916/2040/20 щодо відсутності підстав для задоволення позову у справах про визнання недійсними правочинів, у випадку недоведеності позивачем порушення його прав оспорюваними правочинами; висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.10.2021 у справі № 910/2920/20 (910/14218/20) щодо дії в часі статті 42 КУзПБ; висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 16.02.2021 у справі № 363/3125/17 щодо обов`язку саме позивача довести порушення його прав оспорюваними правочинами.

47. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі ТОВ "Агрофірма Престиж" вказує пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Також судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених пунктом 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

48. У відзиві ТОВ "Суффле Агро Україна" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Доводи відзиву позивача по своїй суті збігаються із висновками судів в оскаржуваних судових рішеннях.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

49. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

50. Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання наявності/відсутності підстав для визнання недійсним в межах справи про банкрутство правочинів за участю боржника.

51. Скаржник вважає, що ТОВ "Суффле Агро Україна" не було заявлено та доведено порушення його прав укладанням спірних договорів, що є підставою для відмови у відповідному позові.

52. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

53. Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

54. Отже закон передбачає право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а положення, закріплені у спеціальній нормі (частині третій статті 215 ЦК України), що стосується недійсності правочину, передбачають можливість оскарження правочину зацікавленою особою, яка не є стороною договору.

55. У постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2040/20, на яку посилається скаржник, Верховний Суд наголосив, що при вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

56. Подібні висновки щодо необхідності з`ясування наявності порушеного права (інтересу) особи оспорюваним правочином викладені у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17, від 25.06.2020 у справі № 904/2922/18, від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20, від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19, на які також посилається скаржник.

57. Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

58. Розгляд та захист порушених прав у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 КУзПБ, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.

59. Відповідно до частини першої статті 42 КУзПБ (в редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі про банкрутство) господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів.

60. Строк, встановлений у статті 42 КУзПБ (три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство), становить так званий "підозрілий період", у межах якого є найбільш вірогідним вчинення боржником правочинів, опосередковано спрямованих на завдання шкоди кредиторам боржника.

61. Застосування положень статті 42 КУЗПБ та визнання згідно з наведеною нормою недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є тим засобом, який спрямований на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого задоволення вимог кредиторів.

62. Колегія суддів також враховує, що правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18).

63. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

64. Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Подібна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом у своїх постановах, зокрема від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 13.10.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011.

65. Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, який закріплений у статті 42 КУзПБ, є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника.

66. Стаття 42 КУзПБ встановлює підстави, з яких правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, а також правові наслідки визнання таких правочинів недійсними.

67. Визначені наведеною нормою підстави є додатковими, специфічними підставами для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

68. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що кредитор боржника ТОВ "Суффле Агро Україна" наділений правом оспорювати правочини боржника, оскільки заявлення ТОВ "ТД Агродар" грошових вимог на підставі оспорюваних у цій справі правочинів і визнання їх матиме наслідком збільшення розміру кредиторських вимог до боржника та, відповідно, вплине на їх пропорційний розподіл. У такому випадку частка кожного кредитора у ліквідаційній масі зменшиться, тобто, збільшення кредиторської заборгованості прямо впливає на права інших кредиторів (оскільки зменшує їх частку у ліквідаційній масі).

69. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про неврахування господарським судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17, від 25.06.2020 у справі № 904/2922/18, від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20, від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19, від 29.06.2021 у справі № 916/2040/20.

70. З цих же мотивів, колегія суддів відхиляє доводи ТОВ "Агрофірма Престиж" про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 16.02.2021 у справі № 363/3125/17 щодо обов`язку саме позивача довести порушення його прав оспорюваними правочинами.

71. Щодо підстав визнання недійсними оспорюваних договорів, то суди першої та апеляційної інстанцій погодилися із доводами позивача про їх фраудаторність.

72. Верховний Суд неодноразово зазначав, що крім визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство на підставі статті 42 КУзПБ, не виключається можливість звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів (висновки Верховного Суду наведені у постанові від 20.02.2020 у справі №922/719/16; Верховного Суду у постанові від 28.09.2021 у справі №21/89б (913/45/20) та інших).

73. Отже, що підставою недійсності оспорюваних правочинів, крім спеціальних вимог - статті 42 КУзПБ, можуть бути і загальні норми ЦК України, ГК України чи інших законів.

74. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц, не виключається визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частини третьої статті 13 ЦК України).

75. Отже, кредитор як особа, в якої наявний інтерес у справі про банкрутство - збільшення ліквідаційної маси боржника та задоволення за рахунок неї його грошових вимог до боржника, має право на звернення до суду з заявою про визнання недійсним правочину боржника, який було вчинено до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів (подібний за змістом висновок щодо права кредитора на оскарження правочину боржника викладений у постанові Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №904/1907/15).

76. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19(905/2445/19) зазначила таке.

77. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

78. Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

79. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

80. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі;

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

81. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).

82. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

83. Слід звернути увагу, у контексті цього спору, на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16: "Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора".

84. Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19(905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19(902/1243/20)).

85. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 904/7905/16 дійшла висновку, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

86. Господарські суди у цій справі встановили, що оспорювані правочини укладені у "підозрілий період", тобто в межах 3 років до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж", та містять ознаки, що свідчать про їх фраудатрність.

87. Так суди попередніх інстанцій виходили з того, що:

1) всі оспорювані договори про надання послуг укладені під час, коли боржник мав невиконані зобов`язання перед ТОВ "Суффле Агро Україна" у значному розмірі. При цьому боржник був достеменно обізнаний про наявність таких зобов`язань та про те, що строк їх виконання настав і ТОВ "Суффле Агро Україна" вимагає погашення боргу у розмірі більше ніж 38 млн грн;

2) договори не містять таких істотних умов як:

- ціна (у договорі про надання послуг із сушіння насіння соняшника не визначено як вартості послуг за одиницю, так і загальної ціни договору; у договорі про надання послуг з ремонту техніки також відсутня як ціна за конкретні види послуг, так і загальна ціна договору). Зазначення в договорах про те, що ціна визначається в актах виконаних робіт, не відповідає принципам чинного законодавства та звичаям ділового обороту, оскільки це означає відсутність узгодженої вартості робіт до їх початку та те, що фактично "виконавець" може зазначити таку вартість на власний розсуд;

- обсяг робіт (в договорах про надання послуг із сушіння насіння соняшника та у договорі про надання послуг з ремонту техніки відсутній визначений обсяг: яку кількість насіння необхідно висушити та яку кількість техніки необхідно відремонтувати із зазначенням конкретного опису робіт, які потрібно виконати, які деталі/агрегати підлягають ремонту чи заміні, марки, моделі техніки тощо);

88. 3) в актах виконаних робіт до договору про надання послуг із сушіння соняшника не зазначено обов`язкових показників, які притаманні таким послугам, та які передбачені в договорі (початковий показник вологості, термін початку та завершення робіт тощо);

89. 4) боржником не підтверджено: правових підстав власності (користування тощо) на більшість техніки, про ремонт якої вказано в актах виконаних робіт; права власності на більш ніж дві третини насіння соняшника, зазначеного в актах виконаних робіт із його сушіння; право власності/користування тощо на всі площі земель, які зазначені в актах виконаних робіт з надання послуг щодо її обробки.

90. Щодо договору про відступлення права вимоги суди окремо зазначили, зокрема, про відсутність оплати за цим договором, що, також, свідчить, на думку судів, свідчить про фраудаторність цього правочину.

91. За наведених обставин в сукупності суди дійшли висновку висновку про те, що оспорювані правочини не були спрямовані на реальне отримання послуг за такими договорами, а також дають підставні сумніви у їх реальному виконанні. Натомість встановлені обставини свідчать про наявність іншої прихованої мети у вчиненні таких правочинів: штучно збільшити кредиторську заборгованість у боржника, чим змінити пропорційність розподілу ліквідаційної маси та ввести до складу кредиторів пов`язану з боржником особу із значною часткою в реєстрі кредиторів та, відповідно, перевагою у кількості голосів.

92. При цьому, Східний апеляційний господарський суд зауважив, що спірні договори підлягають визнанню недійсними з підстав доведеності їх фраудаторності (мали приховану мету) та невідповідності загальним засадам цивільного, господарського законодавства, звичаям ділового обороту та недотримання принципів добросовісності.

93. Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальну роль у процедурі банкрутства відіграє дотримання принципу конкурсного імунітету кредиторів, який спрямований на попередження та усунення будь-яких переваг одних кредиторів на шкоду інших. Важливе значення у дотримані цього принципу має формування конкурсної маси, її реалізації та задоволення вимог кредиторів в установленій законом черговості.

94. Беручи до уваги наведене, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними, оскільки під час їх укладення відповідачі діяли недобросовісно та без реальних наслідків виконання таких договорів.

95. При цьому, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, що господарські суди не врахували висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 19.10.2021 у справі №910/2920/20(910/14218/20) щодо дії в часі положень КУзПБ (застосовування різних редакцій статті 42 КУзПБ), оскільки, як зазначалося вище та вбачається з оскаржуваних судових рішень, в цьому випадку господарські суди застосували положення ЦК України (статті 3, 13, 203, 215 ЦК України), тобто суди виходили із загальних, а не спеціальних (стаття 42 КУзПБ) підстав визнання правочинів недійсним, про що також було зазначено апеляційним судом.

96. Разом з тим різниця між редакціями статті 42 КУзПБ станом на 2020 рік та станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство, полягає в такому:

97. "Правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: ..." (редакція, чинна станом на дату укладення спірних договорів);

98. "Господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів з таких підстав: ..." (в редакції станом на 18.07.2023, тобто на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма Престиж").

99. Тобто відмінність від попередньої редакції статті є в тому, що законодавець розширив права кредиторів від "завдали збитків кредиторам" до "порушили права кредиторів".

100. При цьому Східний апеляційний господарський суд правильно зазначив, що скаржник помилково ототожнює поняття "підстави звернення із заявами про визнання недійсними правочинів, укладених боржником" з "підставами визнання правочинів недійсними".

101. Дійсно, підстави для визнання правочинів недійсними повинні існувати на момент вчинення таких правочинів. Тобто, при вирішенні питання відповідності правочину нормам закону, необхідно встановити відповідність правочину закону/нам чинному/ним на момент укладення такого правочину.

102. Разом з цим різниця редакції статті 42 КУзПБ, на яку посилається скаржник, не є підставою для визнання правочину недійсним та не є нормою закону, якій повинен відповідати укладений правочин, вона визначає за яких обставин кредитору надається можливість оскаржити укладені боржником правочини, а саме, якщо такі правочини порушили права кредиторів.

103. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних постанови та рішення, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм, не знайшли свого підтвердження за під час касаційного перегляду справи.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

104. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що оскаржувані судові рішення у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

105. Враховуючи викладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

106. Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2023 у справі № 922/2154/22 (922/3790/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

К. Огороднік