Ухвала

від 13.08.2024 по справі 761/9572/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9572/24

Провадження № 2-з/761/496/2024

У Х В А Л А

13 серпня 2024 року суддя Шевченківський районний суд міста Києва Осаулов А.А., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОК «Наш Дім», про визнання права власності на майнові права, витребування майна, скасування державної реєстрації права власності-

в с т а н о в и в:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа, яка призначена до розгляду у загальне позовне провадження згідно ухвали суду від 15.03.2024 року.

В серпні 2024 р. позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в цілому на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825287280000, що належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Заява мотивована тим, що предметом спору у даній справі є визнання права власності на майнові права на фактично оплачені 35,8 кв.м однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Позивач дізнався, що 30.10.2023 вказана квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 . Звертають увагу, що на вказаний будинок накладено арешт у кримінальному провадженні. Вважають, що існує загроза відчуження майна теперішнім власником.

Вказане стадо підставою для звернення до суду.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Згідно вимог п.4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення можливого рішення про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач просить право власності на майнові права на фактично оплачені 35,8 кв.м однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , витребування майна, скасування державної реєстрації права власності щодо квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається існування реального спору між сторонами, за вирішенням якого позивач і звернувся з позовом до суду. При цьому захід забезпечення у виді накладення арешту на майно є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки вказане майно є безпосереднім предметом спору у справі.

Зважаючи на предмет позовних вимог, діями відповідача можуть бути порушені права позивача щодо вказаного об`єкту нерухомого майна та наявна реальна об`єктивна можливість відчуження в подальшому на користь третіх осіб квартири, що значно ускладнить розгляд справи, а тому заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОК «Наш Дім», про визнання права власності на майнові права, витребування майна, скасування державної реєстрації права власності,- задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2825287280000, що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Дані про стягувача:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Дані про боржника:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов