Ухвала

від 13.08.2024 по справі 332/4495/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4495/24

Провадження №: 2/332/2218/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Блажко У.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Запорізька торгова біржа «Гілея», про визнання правочину дійсним,

встановила:

ОСОБА_1 01.08.2024 звернулась до Заводського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Запорізька торгова біржа «Гілея», про визнання правочину дійсним.

У позовній заяві міститься клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що позивачка є пенсіонеркою, додаткових доходів, окрім пенсії, не має.

До клопотання додана довідка Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 31.07.2024 № 04.09-06/1311, зі змісту якої випливає, що позивачка не перебуває на обліку даного Департаменту. З довідки про доходи, сформованої Пенсійним фондом України 30.07.2024 №7216092159721217, встановлено, що доходи позивачки за період з січня 2024 року по липень 2024 року становлять 26365,45 грн. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 31.07.2024 за період з ІV кварталу 2023 року по І квартал 2024 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податку стосовно ОСОБА_4 відсутня.

Вирішуючи питання щодо клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з такого.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право на доступ до суду, закріплене устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ураховуючи положення статті 6 Конвенції та прецедентну практику ЄСПЛ, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України «Про судовий збір».

Закон України «Про судовий збір»не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи і у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Але, як наголошено в постанові Верховного Суду у справі від 29 вересня 2021 року №160/12251/20 (адміністративне провадження № К/9901/19150/21), документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 120/3505/2 (адміністративне провадження № К/990/32559/22, К/990/9999/23).

Позивачка не надала документів, які б відображали суму її доходу за попередній, 2023 рік, що позбавляє суд можливості визначити, чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2023 рік. Також позивачкою не надано доказів на предмет віднесення її до категорій осіб, визначених пунктом 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір". Крім того, предметом заявленого позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

На підставі наведеного вище суд доходить висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору.

Згідно з п. 4 ст. 177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028,00 грн.

Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн та надати суду оригінал платіжного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 177, 185 ЦПК України,

ухвалила:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Запорізька торгова біржа «Гілея», про визнання правочину дійсним залишити без руху для усунення недоліків заяви.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ст. 185 ЦПК України позивач повинен усунути виявлені недоліки заяви не пізніше десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення заяви без руху, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 261 ЦПК України) та оскарженню не підлягає.

Суддя У. В. Блажко