Ухвала

від 13.08.2024 по справі 380/19665/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 380/19665/23

адміністративне провадження № К/990/29021/24

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року

у справі №380/19665/23 за позовом Вищого професійного училища № 35 м. Стрия до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне підприємство «СЧН ЖИТЛО-БУД» про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

Вище професійне училище №35 м. Стрия звернулося до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-29-009587-а від 01 серпня 2023 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-29-009587-а від 01.08.2023.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Західний офіс Держаудитслужби звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалами Верховного Суду від 19 червня 2024 року та від 11 липня 2024 року касаційні скарги Західного офісу Держаудитслужби повернуто скаржнику.

25 липня 2024 року відповідач повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник вказує пункт 3 частину 4 статті 328 КАС України, та зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме пункту 4 статті 2 КАС України (порушено принцип судочинства, що полягає у змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі); статті 9 КАС України, статті 242 КАС України (рішення суду не ґрунтується на засадах верховенства права, є необґрунтованим, ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, та неповно і не всебічно з`ясовано обставини в адміністративній справі, не запропоновано надати докази на підтвердження певних обставин, не надано оцінки всім аргументам учасників справи), стаття 244 КАС України (під час ухвалення рішення суд не дослідив чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються та чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження); статті 245 КАС України (суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково), 246 КАС України (у мотивувальній частині рішення не зазначена мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, а саме щодо відсутності заперечень та обґрунтування позивача щодо всіх порушень, відображених у Висновку), пункту 4-1 Постанови КМУ № 710 «Про ефективне використання бюджетних коштів» та вимог пунктів 3 та 28 Особливостей №1178.

Аналізуючи вказані відповідачем норми права (2, 9, 242, 244, 245, 246 КАС України), Судом встановлено, що вони є загальними, та є такими, що не застосовувались судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Разом з тим, у тексті касаційної скарги міститься зазначення, що стосовно застосування вимог пункту 4-1 Постанови КМУ №710 «Про ефективне використання бюджетних коштів» є правовий висновок, що викладений у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі №160/15844/22.

Суд зазначає, що у першому випадку скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 4-1 Постанови КМУ № 710 «Про ефективне використання бюджетних коштів», а в іншому випадку вказує, що вже існує висновок Верховного Суду щодо вказаної норми права.

Але такі підстави є взаємовиключними, та не можуть вважатись судом належним обгрунтуванням підстав касаційного оскарження.

При цьому, касаційна скарга не містить обґрунтувань щодо неправильного застосування судами пунктів 3 та 28 Особливостей №1178, та в чому полягає необхідність у наданні висновку Верховного Суду щодо цих норм.

Наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №380/19665/23 за позовом Вищого професійного училища № 35 м. Стрия до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне підприємство «СЧН ЖИТЛО-БУД» про визнання протиправним та скасування висновку - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська