Рішення

від 14.08.2024 по справі 401/1917/23

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.08.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/1917/23 Провадження № 2/401/1308/24

14 серпня 2024 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

з участю: секретаря судового засідання Рудської В.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Леасия»про стягненнязаборгованості задоговором орендитранспортного засобу, -

ВСТАНОВИВ:

Процедура (рух справи):

У червні 2023 року представник позивача, адвокат Веснянко О.М., звернувся до суду з позовом до ТОВ «Леасия» про стягнення заборгованості за договором оренди транспортних засобів, що складається з: основний борг - 136051,59 грн., інфляційне збільшення - 33346,01 грн., 3% річних -6904,54 грн., пеня - 93914,86 грн.

Заочним рішенням суду від 05 грудня 2023 року позовну заяву задоволено.

Ухвалою суду від 03 червня 2024 року заяву відповідача задоволено, заочне рішення суду від 05 грудня 2023 року скасовано, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.

Представник позивача надав суду письмові заяви про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності позивача, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в судове засідання не прибув.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом в силу ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Аргументи позивача, ОСОБА_1 :

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 24 вересня 2020 року між ОСОБА_1 , як наймодавцем та ТОВ «Леасия», як наймачем було укладено договір найму транспортних засобів:TRAILOR S 383EL, державний номерний знак НОМЕР_1 ; ППЦ VOZILA GORICA PCS,державний номерний знак НОМЕР_2 ; ПП MENCI, державний номерний знак НОМЕР_3 . Договір завірено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Роженко Л.М. Наймодавець передав транспортні засоби наймачу згідно умов уколеного договору, а наймач їх прийняв. Згідно договору відповідач зобов`язався вносити щоквартально плату в розмірі 13500 грн. до кожного 15 числа кожного першого місяця кварталу, на картковий рахунок наймодавця. Починаючи з 24 вересня 2020 року відповідачем не здійснено оплат за договором оренди транспортних засобів. Позивач 03 березня 2021 року направила претензію на адресу відповідача з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання відповідно до договору, проте заборгованість відповідачем не сплачена. Таким чином станом на 17 травня 2023 року ТОВ «Леасия» має борг перед позивачем за користування транспортними засобами, що складається з основного боргу-136051,59грн.,інфляційне збільшення-33346,01грн.,3%річних-6904,54грн.,пеня-93914,86грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано суду копії доказів: договір найму (оренди) транспортних засобів від 24 вересня 2020 року; відповідь директора ТОВ «Леасия» на претензію наймодавця від 22 березня 2021 року; виписку про фінансові трансакції по рахунку ОСОБА_1 .

Аргументи відповідача:

У наданому відзиві на позовну заяву відповідач частково заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що позовна вимога в частині стягнення пені є подвійним притягення відповідача до одного і того ж виду відповідальності що є протиправни. Договором стягнення пені не передбачено. Проти решти позовних вимог не заперечував. Відповідач надав заяву про розгляд справи без його участі.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та зміст заяв позивача та відповідача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в судовому засіданні доведені належними та допустимими доказами, тому позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Встановлені судом обставини справи:

24 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Леасия» укладено договір найму (оренди) транспортних засобів. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Роженко Л.М.

За умовами п. 1. договору «Наймодавець» передав, а «Наймач» прийняв у тимчасове платне користування строком на 3 роки транспортні засоби: TRAILOR S 383EL, державний номерний знак НОМЕР_1 ; ППЦ VOZILA GORICA PCS, державний номерний знак НОМЕР_2 ; ПП MENCI, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 5 договору за користування транспортними засобами «Наймач» вносить щоквартальну плату в розмірі 13500,00 грн. Внесення плати здійснюється щоквартально до 15 числа першого місяця кожного кварталу. Сума квартальної плати сплачується безготівково на картковий рахунок наймодавця № НОМЕР_4 ПАТ АБ «Південний».

З виписки про фінансові трансакції за рахунком позивача №4029610033425799 ПАТ АБ «Південний» вбачається, що відповідач ТОВ «Леасия» у період з 15 жовтня 2020 року по 15 квітня 2023 року не вносив щоквартальну плату за користування транспортними засобами, як це передбачено умовами договору від 24 вересня 2020 року.

На письмову претензію ОСОБА_1 про розірвання договору в односторонньому порядку у зв`язку з відсутності оплати за користування транспортними засобами відповідач ТОВ «Леасия» повідомив, що орендна плата буде виплачена у строк до 15 квітня 2021 року.

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 24 вересня 2021 року в розмірі 136051,59 грн., окрім того просила стягнути з відповідача 33346,01 грн. інфляційного збільшення, 6904,50 грн. 3% річних та пеню у розмірі 93914,86 грн.

Зазначені вище обставини свідчать про невиконання ТОВ «Леасия», взятих на себе договірних зобов`язань.

Представник відповідача ТОВ «Леасия» надіслав до суду відзив на позовну заяву у якому заперечив лише проти стягнення пені.

Оцінка суду:

У відповідності до вимог частини 1статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першої статті15, частини першої статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першоюстатті 627 ЦК Українивизначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальними положеннями про найм (оренду) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або обов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (стаття 759 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 5, 6ст. 762 ЦК Україниза найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 612 ЦК Українивизначено, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо його не виконав у строк, встановлений договором.

За умовами ст. ст.549,551 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно достатті 625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Відповідно дост.ст.12,81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок суду:

Відповідно до укладеного 24 вересня 2020 року договору ТОВ «Леасия» прийняв від позивача у тимчасове платне користування строком на 3 роки транспортні засоби: TRAILOR S 383EL, державний номерний знак НОМЕР_1 ; ППЦ VOZILA GORICA PCS, державний номерний знак НОМЕР_2 ; ПП MENCI, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 5 договору за користування транспортними засобами відповідач ТОВ «Леасия» зобов`язався вносити щоквартальну плату в розмірі 13500,00 грн. Внесення плати здійснюється щоквартально до 15 числа першого місяця кожного кварталу. Сума квартальної плати сплачується безготівково на картковий рахунок наймодавця № НОМЕР_4 ПАТ АБ «Південний».

З наданого позивачем розрахунку заборгованості з урахуванням інфляційного збільшення, 3% річних та пені на рівні подвійної облікової ставки НБУ відповідачу станом на 17 травня 2023 року нараховано заборгованість перед позивачем за користування транспортними засобами в сумі 136051,59 грн., інфляційне збільшення-33346,01 грн., 3% річних-6904,54 грн., пеня - 93914,86 грн.

За змістом ст.ст.610,611,612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами ст.610 ЦК України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ч.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Отже, ТОВ «Леасия» є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання, тому на вимогу кредитора зобов`язано сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Законодавець у ч. 1 ст. 614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки, під якою розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Різновидами неустойки є штраф та пеня.

Умовами передбачена сплата пені, як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

Оскільки штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу є подвійним притягненням (застосуванням заходів) до цивільно-правової відповідальності, що є порушенням положень Конституції України.

Задоволення вимоги позивача щодо стягнення інфляційного збільшення та 3% річних виключає існування законної можливості прийняття рішення про стягнення одночасно й пені. Відтак, в цій частині позов задоволенню не підлягає.

ЄСПЛ вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги доведено та ґрунтуються на вимогах закону і умовах договорів, а тому їх слід частково задовольнити.

Беручи до уваги, що позов слід частково задовольнити, а тому в порядку розподілу судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам слід стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1762,87 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 83, 89, 141, 223, 264, 265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526,530,549,611, 625, 762,798,799 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леасия» про стягнення заборгованості за договором оренди транспортного засобу, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леасия» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди транспортних засобів в розмірі основного боргу -136051 грн.59 коп., інфляційне збільшення 33346 грн. 01 коп., 3% річних 6904 грн. 54 коп., а також судовий збір у розмір 1762 грн. 87 коп

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Леасия», адреса місцезнаходження: вул. Ювілейна, буд. 1Д, кім. 115, м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 43106421.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом