Рішення

від 13.08.2024 по справі 461/1938/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/1938/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Старовецька С.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -

В С Т А Н О В И В :

рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 липня 2024 року задоволено позов та вирішено визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 згідно наказу Управління молодіжної політики Департаменту розвитку Львівської міської ради від 07.02.2024 №14к.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора установи дитячо-юнацький та молодіжних клубів Галицького району Львівської міської територіальної громади.

Стягнути з Управління молодіжної політики Департаменту розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ 43436268) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.02.2024 року у розмірі 183104,40 грн.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з Управління молодіжної політики ДР ЛMP суму витрат на правову допомогу у розмірі 30000 грн; замінити відповідача з Управління молодіжної політики ДР ЛМР на Управління спорту та молодіжної політики ДР ЛМР.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заяву підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення заяви заперечила.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 270 ЦПК Українипередбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 2, 3ст.270 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1ст.141 ЦПК України).

Як встановлено судом, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 липня 2024 року задоволено позов та вирішено визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 згідно наказу Управління молодіжної політики Департаменту розвитку Львівської міської ради від 07.02.2024 №14к.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора установи дитячо-юнацький та молодіжних клубів Галицького району Львівської міської територіальної громади.

Стягнути з Управління молодіжної політики Департаменту розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ 43436268) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.02.2024 року у розмірі 183104,40 грн.

Позивач вказує, що фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках справи №461/1938/24 в суді першої інстанції складає 30 000, 00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Сибалем О.Б. був підписаний Договір № 0758/ц від 05.10.2023 року.

Крім цього, до матеріалів справи долучений ордер на надання правничої допомоги Серія ВС № 12511257, що виданий на основі угоди №0758/ц від 05.10.23; ордер про надання правничої (правової) допомоги адвокатом Неофіта Дмитром Богдановичем Серія ВС № 1284069 на підставі договору про надання правової допомоги від 22.05.2024; ордер про надання правової допомоги адвокатом Бартків Ігорем Богдановичем Серія ВС №1292491 відповідно до договору від 22.05.2024 №23/1.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є необґрунтованою, такою, що не відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, з огляду на наступне.

В частині 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом; вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема, частина 5 ст. 137 ЦПК України, вказує на те, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у справі №201/14495/16-ц від 30.09.2020 приходить до висновку, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд мас виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи».

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Згідно із заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача заявлено розрахунок витрат у розмірі 30000 гривень.

Справа про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не належить до складних справ за критеріями предмету та підстав позову, кількості учасників та предмету доказування, справа не становить суспільний інтерес.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу, позов задоволено, а позивач отримав адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, суд вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

З урахуванням зазначеного, враховуючискладність справи, виконані роботи, час, витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатських послуг, кількість судових засідань та час, протягом якого проходили судові засідання, у яких приймали участь адвокати, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 30000 грн не є пропорційним до предмета спору та складності справи, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг, та вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 5000 грн.

Щодо заміни відповідача суд зазначає наступне.

Стаття 270 ЦПК України містить перелік підстав, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, а саме:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу.

Заміна ж відповідача у справі відбувається згідно ст.51 ЦПК України, відповідно до якої, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З аналізу вказаних норм, вбачається, що заміна відповідача допускається лише під час судового процесу, тобто до ухвалення судового рішення по справі.

Проте, на час звернення заявника із заявою про заміну відповідача, розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління молодіжної політики Департаменту розвитку Львівської міської ради про поновлення на роботі закінчено ухваленням рішення.

Тобто заявникові необхідно звертатися з вимогою про заміну сторони виконавчого провадження, а не сторони у справі.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що цивільна справа розглянута, а заміна саме відповідача у справі після закінчення розгляду справи чинним ЦПК України не передбачена, суд дійшов висновку, що заява про заміну відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись стст.133,137,141,246,270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

заяву задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №461/1938/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління молодіжної політики Департаменту розвитку Львівської міської ради про поновлення на роботі.

Стягнути з Управління молодіжної політики Департаменту розвитку Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана учасниками справи до Львівського апеляційного суду безпосередньо або через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Волоско І.Р.