Ухвала

від 13.08.2024 по справі 581/704/24

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/704/24

Провадження № 2/581/356/24

У Х В А Л А

13 серпня 2024 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., за участю секретаря судового засідання Мазур О.А., розглянувши в судовому засіданні без виклику сторін заяву представника позивача адвоката Воронцова Віктора Геннадійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Липоводолинська селищна рада Роменського району Сумської області, Липоводолинська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,

в с т а н о в и в:

12 серпня 2024 року представник позивача адвокат Воронцов В.Г. звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № 1899 від 11 грудня 2020 року, видане ОСОБА_2 як спадкоємцю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у рамках спадкової справи № 174/2020;

скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 60605391 від 27 вересня 2021 року - щодо земельної ділянки кадастровий 5923282600:03:003:0170, загальною площею 2,7362 га (зареєстрована за ОСОБА_2 , реєстратор - Липоводолинська селищна рада, номер відомостей про речове право 44171943, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2465366259232);

скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 60604961 від 27 вересня 2021 року - щодо земельної ділянки кадастровий номер 5923282600:04:001:0532, загальною площею 0,3102 га (зареєстрована за ОСОБА_2 реєстратор - Липоводолинська селищна рада, номер відомостей про речове право 44171572, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2465350659060).

визнати право власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна в порядку спадкування за законом після смерті рідної баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 :

земельну ділянку з кадастровим номером 5923282600:03:003:0170 загальною площею 2,7362 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2465366259232;

земельну ділянку з кадастровим номером 5923282600:04:001:0532 загальною площею 0,3102 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2465350659060;

земельну ділянку з кадастровим номером 5923282600:03:002:0271 загальною площею 0,1134 га;

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 5923282600:03:003:0170 загальною площею 2,7362 га, земельну ділянку за кадастровим номером 5923282600:04:001:0532 загальною площею 0,3102 га.

Одночасно з пред`явленим позовом представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій ставиться питання про накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 5923282600:03:003:0170 загальною площею 2,7362 га, та на земельну ділянку за кадастровим номером 5923282600:04:001:0532 загальною площею 0,3102 га; про накладення заборони державним/приватним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації, в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним та територіальним органам, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5923282600:03:003:0170 загальною площею 2,7362 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2465366259232, земельної ділянки за кадастровим номером 5923282600:04:001:0532 загальною площею 0,3102 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2465350659060 та щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5923282600:03:002:0271 загальною площею 0,1134 га.

Заява обґрунтована тим, що предметом позову у даній справі є правовідносини щодо законності успадкування відповідачем земельних ділянок площею 2,7362 га, кадастровий номер 5923282600:03:003:0170, площею 0,3102 та, кадастровий номер 5923282600:04:001:0532, площею 0,1134 га кадастровий номер 5923282600:03:002:0271, після смерті ОСОБА_3 . Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача у разі задоволення заявленого позову, оскільки відповідач, як власник спірних земельних ділянок на даний час жодним чином не обмежений у своїх правах та має можливість здійснити відчуження спірної земельної ділянки, тому вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та третьої особи, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів позивача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача права користування ним.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Судом встановлено, що предметом позову у справі є оспорення правомірності набуття відповідачем права власності на земельну ділянку площею 2,7362 та, кадастровий номер 5923282600:03:003:0170, земельну ділянку площею 0,3102 та, кадастровий номер 5923282600:04:001:0532 та земельну ділянку площею 0,1134 га кадастровий номер 5923282600:03:002:0271, належних ОСОБА_2 .

У разі вчинення ОСОБА_2 дій, пов`язаних із відчуженням чи іншим розпорядженням належним йому майном земельними ділянками, виконання можливого рішення суду про задоволення позову буде істотно ускладненим.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане майно, представником позивача не враховано, що арешт передбачає не лише заборону реалізації (відчуження) майна, а й заборону користування майном, що на думку суду є невідповідним заходом, тому у даній вимозі слід відмовити.

Окрім того, оголошення заборони невизначеному волу осіб, яких зазначає представник позивача, а саме державним/приватним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації, в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним та територіальним органам, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, тощо, не може вважатись обґрунтованим, оскільки не відповідатиме вимогам щодо необхідності дотримання юридичної визначеності.

Враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір, беручи до уваги обставини справи, необхідність забезпечення співмірності виду забезпечення позову із заявленими представником позивача вимогами, а також те, що невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що у даному випадку необхідним та достатнім видом забезпечення позову буде заборона відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням або передачею у заставу, оренду, суборенду, емфітевзис, користування будь-яким іншим особам спірних земельних ділянок, оскільки такий захід забезпечення позову відповідає вимогам закону, забезпечує баланс між інтересами сторін, не позбавляє ОСОБА_2 права володіти земельними ділянками.

Про можливість відступу судом від заходу забезпечення позову, запропонованого представником позивача, та застосування іншого, який суд вважає необхідним та достатнім, зроблено висновок Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2021 року по справі №643/12369/19.

Частиною 8 статті 153 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Однак суд вважає, що на даний час відсутні підстави вважати, що існують обставини щодо обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачені частиною 3 статті 154 ЦПК України, у зв`язку з чим зустрічне забезпечення судом не застосовується.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача адвоката Воронцова Віктора Геннадійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Липоводолинська селищна рада Роменського району Сумської області, Липоводолинська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням або передачею у заставу, оренду, суборенду, емфітевзис, користування будь-яким іншим особам майна: земельної ділянки з кадастровим номером 5923282600:03:003:0170 площею 2,7362 га, земельної з кадастровим номером 5923282600:04:001:0532 площею 0,3102 та, та земельної ділянки з кадастровим номером 5923282600:03:002:0271 площею 0,1134 га.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Ухвалу допустити до негайного виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області.

Примірник ухвали направити заявнику, копію - учасникам справи.

Суддя О. В. Кузьмінський