Ухвала

від 13.08.2024 по справі 697/1684/24

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1684/24

№ пров. 2/697/689/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у забезпеченні позову

13.08.2024 р. м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенський І.І., розглянувши клопотання представника позивача адвоката Хорошун Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про застосування судом заходів забезпечення позову, подану одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Хорошун Оксана Володимирівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Черкаського нотаріального округу Черкаської області Стеблина Сергій Вячеславович про визнання права переважного права купівлі частки в спільній власності,-

В С Т А Н О В И В:

Діючи в інтересах ОСОБА_1 , як її представник, адвокат Хорошун Оксана Володимирівна звернулася до суду з позовом про визнання права переважного права купівлі частки в спільній власності.

Ухвалою судді від 13.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Одночасно з позовом адвокат Хорошун О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , як представник, звернулася з клопотанням щодо застосування судом заходів забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо купівлі-продажу та реєстрації 2/5 (двох п`ятих) часток у праві власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7110300000:01:001:0168, з розташованими на ній 2/5 (двома п`ятими) частками житлового будинку, з належними до нього будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи заяву тим, що наразі є спірним питання щодо переважного права купівлі-продажу частки спільного майна, тому у позивача є реальне побоювання, що відповідачі у справі здійснять відчуження повторно частки житлового будинку та земельної ділянки на якій воно розташоване, у зв`язку з чим, невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

На підставі ч. 1ст. 153 ЦПК України суддя вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

У відповідності до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, до яких, зокрема, належить заборона вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу дійшов наступного висновку.

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди до виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову.

Таким чином, у зв`язку з тим, що позивач не навів достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову, суд вважає вимогу про забезпечення позову безпідставною та необґрунтованою, тому приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача адвоката Хорошун Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про застосування судом заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Канівського

міськрайонного суду І . І . Деревенський