Постанова

від 12.08.2024 по справі 911/2576/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. Справа№ 911/2576/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Палія В.В.

суддів: Сибіги О.М.

Вовка І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024

у справі №911/2576/23 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Пром»

про стягнення 44 500,00 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне некомерційне підприємство «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради» (далі - позивач/підприємство) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Пром» (далі - відповідач/товариство) про стягнення 44 500,00 грн надлишково перерахованого податку на додатну вартість за договорами поставок від 17 квітня 2020 року №№ 88, 89, 90.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Комунальним некомерційним підприємством «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради» за перевіреними закупівлями було зайво сплачено кошти внаслідок включення, зокрема, до вартості товарів, що звільнені від оподаткування ПДВ, суми, що є порушенням вимог Податкового кодексу України та вимог Переліку №224, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2023 матеріали позовної заяви Підприємства передано за належною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для повернення підприємству грошових коштів коштів (податку на додану вартість) у загальному розмірі 44 500,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне некомерційне підприємство «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі №911/2576/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також рішення не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, скаржник зазначає, що включення відповідачем до ціни товару суми ПДВ при здійсненні операції з постачання товарів, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість суперечить вимогам чинного заонодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/2576/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Палій В.В. - головуючий суддя; судді - Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Ухвалою суду від 20.05.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі №911/2576/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

На адресу суду надійшли матеріали справи.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №911/2576/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Палій В.В., судді Сибіга О.М., Вовк І.В.

Ухвалою суду від 29.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі №911/2576/23 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Частина 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

17 квітня 2020 року у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі», між Підприємством та Товариством були укладені договори: №88, №89 та №90, за умовами яких останнє зобов`язалось поставити позивачу товар - захисний одяг (ДК021:2015 18130000-9 спеціальний робочий одяг), кількість, асортимент, одиниця виміру та вартість якого зазначається у специфікаціях (додаток № 1), які є невід`ємною частиною вказаних угод.

Дані правочини підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цих суб`єктів господарювання.

Ціна договору №89 становить 45 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 7 500,00 грн; ціна договору №90 - 66 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 11 000,00 грн; ціна договору №88 - 156 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 26 000,00 грн (пункту 2.1. вищевказаних правочинів).

За умовами пунктів 2.2.- 2.4. договору Підприємство оплачує поставлений йому товар за цінами, зазначеними у специфікації, які включають вартість перевезення, відвантаження (на склад, до полиці), пакування та маркування. Оплата проводиться після пред`явлення Товариством рахунку та накладної протягом 30-ти робочих днів з моменту підписання накладної Підприємством.

Відповідно до пунктів 4.1.- 4.3., 4.5. вищевказаних правочинів товар повинен бути поставлений Підприємству протягом 5-ти календарних днів з дати отримання письмової заявки останнього. Датою поставки товару є дата приймання Підприємством партії товару. Перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття представником позивача партії товару. Доказом прийняття партії товару є накладна, оформлена належним чином та підписана уповноваженими особами. Адреса поставки: місто Новомосковськ, вулиця Сучкова, 40, склад.

Вказані договори вважаються укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання сторонами та діють до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (пункт 6.1. зазначених угод).

Специфікацією від 17 квітня 2020 року №1 до договору №89 сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару за вказаним договором, а саме: халати у кількості 300 штук, загальною вартістю 45 000,00 грн, з яких ПДВ - 7 500,00 грн.

Специфікацією від 17 квітня 2020 року №1 до договору №90 сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару за вказаним договором, а саме: комбінезони з капюшоном у кількості 200 штук, загальною вартістю 66 000,00 грн, з яких ПДВ - 11 000,00 грн.

Специфікацією від 17 квітня 2020 року №1 до договору №88 сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару за вказаним договором, а саме: комбінезони з синтетичних тканин у кількості 400 штук, загальною вартістю 156 000,00 грн, з яких ПДВ - 26 000,00 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство поставило Підприємству обумовлену зазначеними договорами продукцію на загальну суму 267 000,00 грн, що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними від 27 квітня 2020 року: №215 на суму 156 000,00 грн, №217 на суму 45 000,00 грн та №216 на суму 66 000,00 грн.

Вищенаведені видаткові накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками. Жодних заперечень щодо кількості, асортименту, якості переданого товару не містять.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивач повністю оплатив поставлений йому товар на суму 267 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: від 8 травня 2020 року №192 на суму 66 000,00 грн, від 14 травня 2020 року №201 на суму 45 000,00 грн та №202 на суму 156 000,00 грн.

Факт належного та повного виконання сторонами усіх покладених на них зобов`язань за вищевказаними правочинами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями звітів про виконання договорів про закупівлю від 3 січня 2021 року: UA-2020-04-17-001346-b, UA-2020-04-17-003422-b та UA-2020-04-17-003065-b, а також не заперечувався самим позивачем у його позовній заяві.

Однак, в акті перевірки закупівель Підприємства від 16 червня 2023 року № 04.04-27/4, складеному посадовими особами Східного офісу Державної аудиторської служби України було встановлено, що: «Підприємством за перевіреними закупівлями було зайво сплачено кошти в розмірі 54 182,99 грн внаслідок включення, зокрема, до вартості вищезазначених товарів, що звільнені від оподаткування ПДВ, вказаної суми, що є порушенням вимог Податкового кодексу України та вимог Переліку №224, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року».

У зв`язку з цим Підприємство 28 червня 2023 року направило на адресу відповідача претензію від 26 червня 2023 року № 1, у якій просило повернути зайво перераховану суму ПДВ за вищевказаними договорами на загальну суму 44 500,00 грн. Однак, ця претензія залишена Товариством без відповіді та виконання, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання правочину недійсним; примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Суд апеляційної інстанції підкреслює, що податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків (пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Положеннями пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції, чинній на момент укладення Договору та здійснення операції з купівлі-продажу товарів за ним) встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020 було затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (назва в редакці Постанови КМУ №271 від 08.04.2020) (далі - Перелік № 224).

Згідно примітки 1 до Переліку № 224, коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

Одночасно, колегія суддів підкреслює, що приміткою 3 до Переліку №224 визначено, що для віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:

- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №753 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №754 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №755 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. №761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216);

- або подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Отже, колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020 визначено, що лише за умови подання декларації про відповідність та нанесення на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, знаку відповідності технічним регламентам, або за умови подання повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, - операції з постачання товарів медичного призначення звільняються від оподаткування на додану вартість.

При цьому слід підкреслити, що декларації про відповідність та нанесення на товар або його упаковку знаку відповідності технічним регламентам або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію на товар, поставлений відповідачем на підставі договорів №88, №89 та №90 матеріали справи не містять.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про помилкову сплату суми ПДВ за договорамм поставки товару №88, №89 та №90 є необґрунтованими та спростовуються зазначеним вище.

Разом з тим, колегія суддів також вважає необхідне звернути увагу на наступні положення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Аналогічні приписи містить частина 1 статті 180 ГК України.

Частиною 7 ст. 179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Одночасно, пунктом 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України закріплено принцип свободи договору.

Згідно з ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Враховцючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції підкреслює, що сторони самостійно та на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Крім того, частиною 3 ст. 632 ЦК України унормовано, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Одночасно, як встановлено судом першої інстанції та підтверджуться матеріалами справи, на момент звернення позивача до суду укладений між позивачем та відповідачем договір був виконаний у повному обсязі, як в частині поставки обумовленого договором товару, так і в частині оплати поставленого товару, а відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у позивача відсутнє право вимагати повернення коштів (податку на додану вартість) у розмірі 44 500,00 грн.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким позовні вимоги задоволено частково.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки останнє було прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не встановив (ч. 4 ст. 269 ГПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі №911/2576/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі №911/2576/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі №911/2576/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Комунальне некомерційне підприємство «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради».

4. Матеріали справи №911/2576/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, передбачених п.2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено після виходу судді Вовка І.В. з відпустки - 12.08.2024.

Головуючий суддя В.В. Палій

Судді О.М. Сибіга

І.В. Вовк