Постанова

від 07.08.2024 по справі 925/1242/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2024 р. Справа№ 925/1242/15(925/751/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Поліщука В.Ю.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю учасників справи та їх представників:

Костогриз О.П. (особисто);

від Костогриза О.П. : Шульгін Є.Г. - за довіреністю № 939 від 17.05.2022;

від ТОВ «Лейс»: Конопатський О.О. - за ордером серія СА № 1067214 від 08.12.2023.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15 (925/751/20) (суддя Хабазня Ю.А., повний текст рішення складено та підписано - 11.09.2023)

за позовом фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс»

про стягнення 1 916 533,91 грн

в межах справи № 925/1242/15

за заявою ініціюючого кредитора, Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області

до фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича

про банкрутство юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

12.06.2020 фізична особа-підприємець Костогриз Олександр Петрович в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича (надалі також позивач/скаржник) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» (надалі також ТОВ «Лейс»/відповідач) про стягнення 1 916 533,91 грн, у тому числі: 811 701,50 грн заборгованості з оплати фактично виконаних будівельних робіт, 79 277,39 грн заборгованості з оплати будівельних матеріалів, 731 531,99 грн пені, 213 834,93 грн інфляційних втрат, 80 188,10 грн 3% річних.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав своїх зобов?язань з оплати робіт, виконаних на підставі укладеного між ТОВ «Лейс» та фізичною особою-підприємцем Костогризом Олександром Петровичем договору будівельного підряду № 1 від 21.06.2012.

Історія справи

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.09.2022 у справі № 925/1242/15(925/751/20) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» на користь фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича 845 467,20 грн, у тому числі: 766 189,81 грн заборгованості з оплати фактично виконаних будівельних робіт, 79 277,39 грн заборгованості з оплати будівельних матеріалів; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 у справі № 925/1242/15(925/751/20) апеляційні скарги ліквідатора фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2022 у справі № 925/1242/15(925/751/20) - без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2022 у справі № 925/1242/15(925/751/20) скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення 845 467,20 грн; передано у цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції; у решті судові рішення у справі залишено без змін.

Отже, предметом нового судового розгляду у справі були вимоги у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» на користь фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича заборгованості у сумі 845 467,20 грн (з яких: 766 189,81 грн заборгованості з оплати фактично виконаних будівельних робіт та 79 277,39 грн заборгованості з оплати будівельних матеріалів).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

За наслідками нового розгляду, рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) (суддя Хабазня Ю.А., повний текст рішення складено та підписано - 11.09.2023) відмовлено у задоволенні позовної заяви боржника в особі ліквідатора в частині позовних вимог про стягнення 845 467,20 грн.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 11, 256, 257, 260, 261, 264, 265, 267 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване спливом строку позовної давності, при цьому позивачем не надано доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску такого строку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, фізична особа-підприємець Костогриз Олександр Петрович в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» на користь фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича 845 467,20 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У апеляційній скарзі ліквідатор фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича, арбітражний керуючий Лойфер Антон Едуардович зазначає, що про наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» перед фізичною особою-підприємцем Костогризом Олександром Петровичем дізнався в десятих числах січня 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, коли було оприлюднене рішення Господарського суду Черкаської області від 29.12.2017 у справі № 925/1879/15, а відтак, саме в січні 2018 року розпочався строк позовної давності для скаржника, як окремого суб`єкта у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича.

Крім того, як зазначає скаржник, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лейс» своїми діями визнавало наявність заборгованості за Договором будівельного підряду № 1 від 21.06.2012 (підписанням акту звірки взаємних розрахунків за період з 21.08.2012 по 01.02.2014; листуванням з арбітражним керуючим - ліквідатором, в тому числі у листі від 01.06.2018).

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

18.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким відповідач просить суд, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1242/15(925/751/20) за позовом боржника у особі ліквідатора банкрута до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» про стягнення 1 916 533,91 грн. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) до надходження матеріалів справи.

13.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду Черкаської області надійшли матеріали справи № 925/1242/15 (925/751/20) в п`яти томах.

16.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду Черкаської області надійшли матеріали справи № 925/1242/15 (925/751/20) в семи томах.

19.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від керівника апарату Господарського суду Черкаської області надійшов лист № 925/1242/15(925/751/20)/13177/2023 від 12.10.2023 у якому повідомлено, що справа № 925/1242/15 (925/751/20) була направлена до Північного апеляційного господарського суду супровідними листами від 09.10.2023 № 925/1242/15(925/751/20)/13002/2023 та від 10.10.2023 № 925/1242/15(925/751/20)/13066/2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) залишено без руху.

31.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича надійшло клопотання про відстрочення оплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) відхилено клопотання фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20).

27.11.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги апеляційної скарги.

Необхідно зазначити, що суддя Сотніков С.В. перебував у відпустці з 15.11.2023 по 04.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20), зокрема, відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20); розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) призначено 17.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 925/1242/15(925/751/20) відмовлено у задоволенні усного клопотання Костогриза Олександра Петровича про зміну процесуального статуса арбітражного керуючого; закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20).

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2024 у справі № 925/1242/15(925/751/20) касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича задоволено частково; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 925/1242/15(925/751/20) скасовано; справу № 925/1242/15(925/751/20) передано для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

13.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду повернулися матеріали справи № 925/1242/15(925/751/20) для продовження розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 925/1242/15(925/751/20), поміж іншого, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В; розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) призначено на 07.08.2024.

25.07.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Слід зазначити, що суддя Поляков Б.М. перебував у відпустці з 22.07.2024 по 02.08.2024, головуючий суддя (суддя-доповідач) Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 22.07.2024 по 04.08.2024 та суддя Сотніков С.В. перебуває у відпустці з 22.07.2024 по 26.08.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2547/24 від 05.08.2024 у зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/1242/15(925/751/20).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 для розгляду справи № 925/1242/15(925/751/20) сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поліщук В.Ю., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 925/1242/15(925/751/20) апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поліщук В.Ю., Поляков Б.М.; задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс», Конопатського Олександра Олеговича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Явка представників учасників справи

07.08.2024 у судове засідання з`явилися Костогриз Олександр Петрович (особисто) та його представник, а також представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» (в режимі відеоконференції).

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 07.08.2024 Костогриз Олександр Петрович (особисто) та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» на користь фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича 845 467,20 грн.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» у судовому засіданні 07.08.2024 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15(925/751/20) - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лейс» (замовник) та фізичною особою-підприємцем Костогризом Олександром Петровичем (підрядник) укладено договір будівельного підряду № 1 (надалі - Договір).

За Договором, підрядник зобов`язався на свій ризик виконати з власних матеріалів або матеріалів замовника та здати замовнику в установлені Договором строки будівельні роботи у відповідності до Договору та додатків до нього на об`єкті: «Реконструкція існуючої будівлі з розміщенням в ній швейної майстерні з індивідуального пошиття одягу по вул. Лесі Українки 6/2 у м.Черкаси» (надалі - Об`єкт будівництва), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані підрядником роботи на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість робіт за Договором складається з вартості всіх робіт, виконуваних згідно з договірними цінами до Договору, які є невід`ємною частиною Договору. Сторони узгодили, що загальна вартість робіт за договором складає 3 455 547,59 грн. Взаєморозрахунки між сторонами проводяться за фактично виконані обсяги робіт, з урахуванням усунення недоліків за рахунок підрядника, або шляхом попередньої оплати на підставі договору. Розрахунок за фактично виконані роботи замовник проводить протягом п`яти банківських днів після підписання останнього акту здачі-приймання виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін. Оплата за виконані роботи здійснюється замовником згідно з фактично виконаними та прийнятими обсягами робіт на основі договірної ціни (п.п. 12.1, 12.2, 12.3 Договору). Порядок здачі-приймання закінчених робіт узгоджений сторонами у розділі 13 Договору. Щомісячно до 25 числа звітного місяця підрядник передає замовнику наступну документацію: акт здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в, довідку про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, відомість ресурсів, акт на виконані скриті роботи та ін. Передача-приймання виконаних робіт відповідно до Договору оформляється сторонами шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 протягом п`яти днів з моменту закінчення робіт та надання підрядником вказаних актів замовнику на підпис (п. 13.1 Договору).

24.10.2012 згідно з актом приймання-передачі матеріалів, фізична особа-підприємець Костогриз Олександр Петрович придбав та передав відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 79 277,39 грн.

У період липень-грудень 2012 року сторонами підписано 57 актів здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 за період липень-грудень 2012 року на загальну суму 2 485 924,81 грн (зокрема, три акти за грудень (т. 4 а.с. 31-49). Шість з шістнадцяти договірних цін (на загальну суму 1 653 382,52 грн) містять печатку ТОВ «Лейс», яка при візуальному дослідження тотожна печатці, які міститься на Договорі будівельного підряду №1 від 21.06.2012. Сорок чотири з п`ятдесяти семи довідок про вартість виконаних будівельних робіт (на загальну суму 1 817 355,29 грн) та акти до них містять не лише підпис замовника, але й печатку ТОВ «Лейс».

19.01.2013 вступив у дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI, чинній з 19.01.2013, надалі - Закон № 4212-VI). Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону № 4212-VI «Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. (у редакції Закону України від 06.12.2012 № 5518-VI).

У період з червня 2012 року по січень 2013 року відповідач сплатив фізичній особі-підприємцю Костогризу Олександру Петровичу за виконані роботи 1 633 000,00 грн двадцять одним платежем.

15.11.2013 укладено Договір поруки, відповідно до положень якого ОСОБА_3 зобов`язався як солідарний боржник відповідати за оплату ТОВ «Лейс» виконаних робіт за Договором підряду.

01.02.2014 - Костогризом О.П та керівником ТОВ «Лейс» підписано акт звірки на суму 291 144,62 грн за період з 21.06.2012 до 01.02.2014 (т. 9 а.с. 15-17).

28.02.2014 фізична особа-підприємець Костогриз О.П. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕЙС» та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду та поруки солідарно з ТОВ «Лейс» та ОСОБА_3 на користь позивача 1000,00 грн 3 % річних, стягнути з ТОВ «Лейс» на користь позивача заборгованість щодо оплати будівельних робіт в сумі 852 924,81 грн, 79 277,39 грн заборгованості щодо оплати поставки будівельних матеріалів, 99 032,75 грн пені, 2 031,02 грн 3 % річних та судові витрати в сумі 3 654,00 грн (згідно з судовими рішеннями Макарівського районного суду Київської області у справі № 370/399/14-ц в ЄДРСР).

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 30 квітня 2014 року провадження у справі № 370/399/14-ц закрито.

25.06.2014 колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 30 квітня 2014 року скасувала та направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

09.10.2014 рішенням Макарівського районного суду Київської області визнано недійсним договір поруки від 15 листопада 2013 року, укладений між фізичною особою-підприємцем Костогризом О.П. та ОСОБА_3 з моменту його укладення. Судове рішення набрало законної сили 08 грудня 2014 року.

22.01.2015 рішенням Макарівського районного суду Київської області (суддя В.О.Оберемко) у справі № 370/399/14-ц у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав недоведеності заявлених вимог, у зв`язку із чим не є встановленим сам факт порушення прав позивача у справі в даному випадку, а відповідно підстав для задоволення позову суд не вбачає.

23.04.2015 ухвалою Апеляційного суду Київської області рішення Макарівського районного суду Київської області від 22 січня 2015 року в частині позовних вимог фізичної особи-підприємця Костогриза О.П. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду скасовано, а провадження у справі в цій частині закрито з тих підстав, що спір виник практично між юридичними особами і підлягає розгляду в господарському суді, тому вважати обґрунтованим рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ФОП Костогриза О.П. до ТОВ «Лейс» не має підстав, рішення суду в цій частині необхідно скасувати, а провадження закрити відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України. В іншій частині рішення суду залишено без змін, оскільки договір поруки, відповідно до якого заявлені вимоги, судом визнано недійсним.

29.07.2015 ухвалою Господарського суду Черкаської області прийнято заяву Головного управління ДФС у Черкаській області про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Костогриза О.П. до розгляду та призначено підготовче засідання.

12.08.2015 постановою Господарського суду Черкаської області у справі №925/1242/15 ФОП Костогриза О.П. визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича.

30.11.2015 до Господарського суду Черкаської області у справі №925/1879/15 звернувся ФОП Костогриз О.П. з позовом до ТОВ «Лейс», в якому з урахуванням поданої 24.10.2017 заяви про уточнення позовних вимог, яка була прийнята місцевим господарським судом до розгляду, просив стягнути з відповідача 1 734 892,20 грн, з яких: 811 701,50 грн - заборгованість по оплаті будівельних робіт, 79 277,39 - заборгованість по оплаті поставки будівельних матеріалів, 62 575,57 грн - пеня, 127 573,35 грн - три відсотка річних за період з 16.11.2012 по 23.10.2017, 653 764,39 грн - інфляційні втрати за період з 23.10.2014 по 23.10.2017.

У постанові від 13.04.2016 у справі №908/4804/14 Верховний Суд України дійшов висновку, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Крім викладеного касаційний суд вважає за необхідне звернути увагу на застосування Верховним Судом України норм законодавства щодо порядку розгляду спорів за участю осіб, щодо яких було порушено провадження у справі про банкрутство в порядку норм Закону про банкрутство в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених в цей закон змін (що має місце стосовно Товариства у справі № 10/5026/2337/2011). Так, правова позиція щодо підвідомчості спорів за участю боржника викладена у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14, відповідно до якої положення ст.ст. 12, 16 ГПК України, в силу приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, застосовуються і до справ про банкрутство, провадження у яких здійснюється за Законом про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013. Нормами ж п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі спори з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Згідно з ч. 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

16.06.2017 експертом, за результатами проведення призначеної у справі №925/1879/15 судової будівельно-технічної експертизи, складено висновок №22/51-16-17 від 16.06.2017, яким підтверджено виконання робіт на суму 2 444 701,50 грн та не підтверджено виконання будівельних робіт на суму 41 223,31 грн.

29.12.2017 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/1879/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018, позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ «Лейс» на користь ФОП Костогриза О.П. 811 701,50 грн заборгованості по оплаті будівельних робіт, 79 277,39 грн заборгованості по оплаті поставки будівельних матеріалів, 62 575,57 грн пені, 127 573,35 грн 3% річних, 653 764,39 грн інфляційних втрат, 63 852,00 грн витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи та 26 023,40 грн судового збору.

08.05.2018 ТОВ «Лейс» звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.12.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі №925/1879/15.

21.05.2018 ухвалою Верховного Суду поновлено ТОВ «Лейс» строк на подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.12.2017 і на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 925/1879/15 та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою.

01.06.2018 (т.4 а.с.129) ТОВ «Лейс» на адресу арбітражного керуючого Лойфера А.Е. направило лист про те, що відповідач готовий приступити до погашення боргу відповідно до рішення суду від 29.12.2017, що погашати не має можливості у зв`язку з арештом коштів на рахунках та усього майна у виконавчому провадженні, що просить вирішити питання про розстрочення погашення боргу у зв`язку з наявністю міжнародного контракту.

18.09.2018 постановою Верховного Суду у справі №925/1879/15 рішення Господарського суду Черкаської області від 29.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області. Рішення мотивовано тим: що обставини щодо наявності у фізичної особи-підприємця Костогриза О.П. права на подання позову у цій справі та обставини припинення діяльності фізичної особи-підприємця Костогриза О.П. не були досліджені місцевим господарським судом під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та залишені поза увагою судом апеляційної інстанції; що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою обставини визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора банкрута і не врахували, що громадянин, який мав статус суб`єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі - від імені суб`єкта господарювання, що ліквідується, діє ліквідатор юридичної особи (арбітражний керуючий).

14.11.2018 ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі №925/1879/15 залишено без розгляду позов ФОП Костогриза О.П. до ТОВ «Лейс» про стягнення 1 734 892,20 грн, оскільки позивач Костогриз О.П. особисто) не мав права на подання позову у даній справі. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.11.2018 у справі №925/1879/15 залишено без змін.

18.03.2019 за №02-02/27 ліквідатором банкрута подано заяву (вх.суду №8894/19 від 21.03.2023, (т. 6 а.с. 53 ) про затвердження мирової угоди, укладеної відповідно до ст. 92 Закону №4212-VI, яка підписана боржником (у особі арбітражного керуючого Лойфера А.Е.), головою комітету кредиторів (представником ДПІ у м.Черкаси) і третьою особою (ТОВ «Лейс» у особі керівника) та схвалений комітетом кредиторів боржника (протокол комітету кредиторів № 7 від 18.03.2019), згідно з умовами якої: загальна сума вимог перед кредиторами, яка підлягає погашенню становить 832 982,36 грн (п. 2.7); третя особа має заборгованість перед боржником у сумі 291 144,62 грн згідно з актом звірки за період з 21.06.2012 до 01.02.2014 (п. 3.1), але бере на себе зобов`язання повністю погасити вимоги перед кредиторами у сумі 832 982,36 грн (п. 3.2) згідно з доданим графіком (який передбачає її сплату протягом 210 календарних днів з дня затвердження судом), шляхом сплати коштів третьою особою на поточний рахунок кожного кредитора (п. 3.7); у разі невиконання мирової угоди кредитори мають право застосувати заходи примусового стягнення коштів з третьої особи (п. 4.8).

21.03.2019 ухвалою суду заяву про затвердження мирової угоди призначено до розгляду.

05.06.2019 постановою Верховного Суду ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.11.2018 у справі №925/1879/15 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 залишено без змін з тих мотивів, що з дня порушення господарським судом Черкаської області провадження у справі №925/1242/15 про банкрутство ФОП Костогриза О.П. визнання його банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лойфера А.Е. (з 12.08.2015), до останнього перейшли повноваження щодо пред`явлення від імені ФОП Костогриза О.П. до третіх осіб вимог, зокрема, про повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

21.10.2019 втупив у дію Кодекс України з процедур банкрутства.

21.02.2020 вх №2835 (т.8 а.с.81) від ліквідатора Лойфера А.Е. у цю справу № 925/1242/15 надійшла заява про залишення без розгляду заяви № 02-02/27 від 18.03.2019 про затвердження мирової угоди, яка мотивована тим, що судом визнані недійсними результати аукціону від 06.06.2018, що скасовано ухвалу від 07.05.2019, у зв`язку з чим умови мирової угоди є неактуальними.

05.03.2020 ухвалою суду у справі про банкрутство залишено без розгляду заяву ліквідатора банкрута №02-02/27 від 18.03.2019 про затвердження мирової угоди.

06.04.2020 (т.4 а.с.139) боржник в особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера А.Е. звернувся до відповідача з претензією №02-02/04 про погашення заборгованості, в якій викладена вимога про сплату вартості фактично виконаних за Договором робіт та вартості будівельних матеріалів. Відповідач отримав зазначену претензію, але зобов`язання не виконав.

09.06.2020 за №02-02/05 (вх.суду №8849/20 від 12.06.2023) боржник у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Лойфера А.Е., звернувся до суду із позовною заявою у цій справі №925/1242/15(925/751/20) з вимогами: стягнути з ТОВ «Лейс» на користь фізичної особи-підприємця Костогриза О.П. суму 1 916 533,91 грн, з яких: 811 701,50 грн - заборгованість з оплати вартості фактично виконаних будівельних робіт; 79 277,39 грн - заборгованість з оплати будівельних матеріалів; 731 531,99 грн - пеня, 213 834,93 грн - інфляційні втрати, 80 188,10 грн - 3% річних; судові витрати покласти на відповідача.

25.06.2020 ухвалою Господарського суду Черкаської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

02.10.2020 у відзиві на позов (т. 5 а.с. 38-40) відповідачем заявлено про пропуск строку позовної давності. Заяву обґрунтовано тим, що про порушення своїх прав позивачу було відомо ще у лютому 2014 року, про що свідчить позовна заява від 14.02.2014, що звернення Костогриза О.П. у 2015 році з позовом до Господарського суду Черкаської області у справі №925/1879/15 не перериває перебіг строку позовної давності, оскільки її подано із процесуальними порушеннями (висновок Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №6-1763цс16).

19.10.2020 ухвалою Господарського суду Черкаської області призначено у даній справі судову експертизу, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково дослідного інституту судових експертиз.

19.10.2020 (т. 5 а.с. 72) до суду у цій справі надійшли заперечення арбітражного керуючого Лойфера А.Е. на застосування позовної давності.

25.10.2021 складено висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 25.10.2021 №1351/20-23, 1427-1428/21-23, яка була призначена у цій справі ухвалою суду від 19.10.2020, згідно з яким вартість фактично виконаних Боржником робіт із будівництва (реконструкції) за Договором становить (з ПДВ) 2 399 189,81 грн.

06.09.2022 у цій справі №925/1242/15(925/751/20) Господарським судом Черкаської області прийнято рішення стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» на користь фізичної особи-підприємця Костогриза О.П. 845 467,20 грн, з яких: 766 189,81 грн - заборгованість з оплати фактично виконаних будівельних робіт, 79 277,39 грн заборгованість з оплати будівельних матеріалів та 12 710,70 грн витрат зі сплати судового збору, а у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

21.11.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційні скарги ліквідатора Костогриза О.П. арбітражного керуючого Лойфера А.Е. і ТОВ «Лейс» залишено без задоволення, а рішення суду від 06.09.2022 у цій справі без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2022 у справі №925/1242/15(925/751/20) скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення 845 467,20 грн та у цій частині справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2022 у справі №925/1242/15(925/751/20) залишено без змін.

За наслідками розгляду вищевказаної позовної заяви в частині переданій на новий розгляд, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши думку Костогриза Олександра Петровича (особисто) та його представника, а також представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс», обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В силу ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; (…) спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; (…) Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ч. 1 ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Нормами ч. 1 ст. 260 ЦК України визначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вказує позивач у позовній заяві, ТОВ «Лейс» сплатило ФОП Костогризу О.П. за виконані роботи 1 633 000,00 грн, а відтак розмір заборгованості з оплати фактично виконаних будівельних робіт становить 766 189,81 грн (2 399 189,81 грн - 1 633 000,00 грн).

При цьому, є обґрунтованою вимога про стягнення заборгованості з оплати будівельних матеріалів на загальну суму 79 277,39 грн, які ФОП Костогриз О.П. придбав та передав ТОВ «Лейс» згідно з Актом приймання-передачі матеріалів від 24.10.2012.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно погодився з висновками судів, які викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішенні Господарського суду Черкаської області від 06.09.2022 у справі №925/1242/15(925/751/20) про наявність доказів для її стягнення.

Разом з тим слід зазначити, що у цій частині (щодо наявності доказів і підстав для стягнення цієї суми з відповідача) рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2022 є не скасованим.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 13.04.2023 однозначно вказав на те, що «звертаючись з касаційною скаргою на судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволення вказаних позовних вимог, Відповідач не спростовує наведені висновки щодо наявності спірного зобов`язання у відповідній частині» (п. 35), що «у решті судові рішення підлягають залишенню без змін, адже в касаційному порядку не оскаржені» (п. 45), що «під час нового розгляду справи судам необхідно взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку обґрунтованості заяви Відповідача про застосування позовної давності та запереченням Боржника на таку заяву» (п. 44).

За таких обставин, дослідженню підлягають лише обставини, пов`язані із перетіканням строку позовної давності та застосуванням його наслідків у разі спливу і відсутності поважних причин для захисту порушеного права.

Так, строк оплати за Договором підряду (п. 12.2) закінчився 09.01.2013 та відлік строку позовної давності настав з 10.01.2013. При цьому, є необґрунтованими доводи Костогриза О.П. , оскільки суд вважає «останнім актом» три акти за грудень 2012 року, які не містять їх точної календарної дати підписання, тому вважаються підписаними у останній день місяця 31.12.2012.

Отже, строк позовної давності спливає 10.01.2016.

Факт підписання 01.02.2014 Костогризом О.П та керівником ТОВ «Лейс» акту звірки на суму 291 144,62 грн за період з 21.06.2012 до 01.02.2014 свідчить про переривання строку позовної давності стосовно вимог Договором підряду на вказану суму.

Проте, 28.02.2014 Костогриз О.П. звернувся до Макарівського районного суду Київської області у справі №370/399/14-ц з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» та його поручителя про стягнення заборгованості як за договором будівельного підряду, в сумі 852 924,81 грн, так і про стягнення вартості переданих будівельних матеріалів на загальну суму 79 277,39 грн, а також 99 032,75 грн пені, 2 031,02 грн 3 % річних та судові витрати в сумі 3 654,00 грн.

Пред`явлення позову про стягнення будматеріалів є фактично вимогою про їх оплату (постанови Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11та від 25.01.2023 №504/3770/15).

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 264 ЦК України, пред`явлення позову у справі №370/399/14-ц є перериванням строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за Договором підряду в сумі 852 924,81 грн.

Таким чином, строк позовної давності спливає 28.02.2017.

Водночас, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відхилення доводів відповідача оскільки позов у справі №370/399/14-ц було пред`явлено повноважною особою, а закон пов`язує переривання строку позовної давності саме з фактом пред`явлення позову повноважною особою, який є доведеним. Провадження у справі було закрито, а не залишено позов без розгляду, тому й немає підстав для застосування ч. 1 ст. 265 ЦК України.

Факт же пред`явлення позову 30.11.2015 до Господарського суду Черкаської області у справі №925/1879/15 особисто Костогризом О.П. не має наслідком переривання строку позовної давності. У даному випадку ч. 1 ст. 265 ЦК України однозначно вказує, що «залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності». Одночасне «переривання» і «перетікання» строку позовної давності неможливе і суперечило б цій нормі - тобто, якщо перебіг строку позовної давності після пред`явлення позову (який надалі залишається судом без розгляду) продовжує «перетікати» відповідно до ч. 1 ст. 265 ЦК України, то він не може бути «перерваним» відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України.

До того ж, необхідно вказати, що 12.08.2015 постановою Господарського суду Черкаської області у справі №925/1242/15 ФОП Костогриза О.П. визнано банкрутом, тобто йому було відомо про припинення його повноважень як фізичної особи-підприємця у спірних правовідносинах, а його доводи про те, що йому про це не було відомо, суд вважає нікчемними, оскільки без його належного повідомлення таке рішення не могло бути прийняте судом.

Відтак, Костогриз О.П. повинен був передати усі документи і своє майно ліквідатору банкрута, для того, щоб той здійснював повноваження від його імені, однак такого не зробив. Позов подано особою, яка не мала права на його подання, тобто дія неуповноваженої особи з подання позову не є фактом, який перериває перебіг строку позовної давності. За змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред`явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається.

Так, з моменту спливу строку позовної давності 28.02.2017 до 12.06.2020 (дата реєстрації позовної заяви від 09.06.2020 арбітражного керуючого Лойфера А.Е.) пройшло більше трьох років, при цьому позивачем не надано доказів, що протягом усього цього періоду існували обставини, які перешкоджали арбітражному керуючому Лойферу А.Е. звернутися з позовом.

На виконання постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2023 арбітражний керуючий Лойфер А.Е. мав вказати конкретні періоди (у межах загального періоду з 28.02.2017 до 12.06.2020), у які він не міг подати позов, та по кожному конкретному періоду викласти причини неможливості подання позову і зазначити на докази тих обставин, які суд мав би визнати поважними причинами неподання позову раніше.

Разом з тим, доводи ліквідатора банкрута про те, що початок відліку строку позовної давності для ліквідатора банкрута може відрізнятися від початку для самого боржника є необґрунтованими, оскільки спеціальних норм про позовну давність (у тому числі для звернення до суду арбітражного керуючого із позовною заявою про стягнення боргу) не встановлено.

Також, доводи Костогриза О.П. про те, що у не скасованій частині судовими рішеннями установлено преюдиційний факт дати початку перебігу строку позовної давності з моменту пред`явлення вимоги ліквідатором банкрута (06.04.2020) є необґрунтованими, так як це є висновки суду, а не факти.

Крім того, лист від 01.06.2018 (т. 4 а.с. 129) ТОВ «Лейс» на адресу арбітражного керуючого Лойфера А.Е. про те, що відповідач готовий приступити до погашення боргу відповідно до рішення суду від 29.12.201 не є визнанням боргу, оскільки спрямований виключно на виконання рішення суду, яке на час написання листа набрало законної сили і не було скасоване та оскільки першою дією ТОВ «Лейс» було саме оскарження цього судового рішення. Суд вважає переконливими аргументи щодо підстав написання цього листа - це те, що фактично рішенням припинено діяльність підприємства та що відповідач шукав засоби відновити свою діяльність. Крім того вказаний лист як і мирова угода були складені після спливу строку позовної давності, тому не могли його перервати, 01.06.2018 (т. 4 а.с. 129) ТОВ «Лейс» на адресу арбітражного керуючого Лойфера А.Е. направило лист про те, що відповідач готовий приступити до погашення боргу відповідно до рішення суду від 29.12.2017.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовної заяви в частині позовних вимог про стягнення 845 467,20 грн.

Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15 (925/751/20) та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Приписами статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15 (925/751/20) підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання даної апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2023 у справі № 925/1242/15 (925/751/20) залишити без змін.

3. Справу № 925/1242/15 (925/751/20) повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 14.08.2024.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

В.Ю. Поліщук