Рішення

від 14.08.2024 по справі 908/1484/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/106/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2024 Справа № 908/1484/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА», (69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, буд. 73)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ», (69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 1, кв. 61)

про стягнення 391 243,27 грн.

16.05.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 10.05.2024 (вх. № 1618/08-07/24 від 16.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ», м. Запоріжжя про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 342 129,41 грн., 11581,28 грн. 3 % річних та 37 532,58 грн. інфляційних втрат, а всього 391 243,27 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024 справу № 908/1484/24 за вищевказаною позовною.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.06.2024 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1484/24, справі присвоєно номер провадження справи 4/106/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 11.11.2024.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. ст. 120, 125 ЗК України,ст. ст. 6, 7 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 15, 16, 377, 1212, 625 ЦК України. Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що позивач та відповідач, кожен окремо, володіють на праві власності об?єктами нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 230100000:07:052:0002, загальною площею 2,5054 га, яка є комунальною власністю Запорізької міської ради. У користуванні Відповідача за п. 1.1. договору купівлі-продажу від 14.02.2018 перебуває земельна ділянка площею 0,3582 га, відповідно Позивач користується - 2,1472 га площі земельної ділянки. Дана земельна ділянка перебувала в оренді у попереднього власника об?єктів нерухомого майна - ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ-АВТО» на підставі укладеного з Запорізькою міською радою договору оренди землі. У якості підстав позовних вимог Позивач стверджує, що в силу вимог ч. 1 ст. 377 ЦК України та ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України до нього перейшло право оренди земельної ділянки зкадастровим номером 2310100000:07:052:0002 після укладання 17.09.2021 договору купівлі-продажу з попереднім орендарем земельної ділянки - ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ-АВТО». 3 моменту переходу до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА» права власності на нерухоме майно та права оренди земельної ділянки позивач приступив до виконання зобов?язання по сплаті плати за землю у вигляді орендної плати за договором оренди землі за вказану земельну ділянку. Так, протягом вересня 2021 року - квітня 2023 року вказані зобов?язання позивачем виконувалися належним чином, та за користування (оренду) земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:07:052:0002, площею 2,5054 га ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА» загалом сплачено 2086818,69грн. Разом з тим, оскільки фактично у користуванні позивача перебуває лише частина площі вказаної земельної ділянки у розмірі 2,1472 га., а інша її частина у розмірі 0,3582 га з 14.02.2018 перебуває під належними відповідачу на праві власності об`єктами нерухомості, набуваючи які, останній, як фактичний орендар відповідної частини земельної ділянки, зобов?язався компенсувати витрати, пов?язані з внесенням плати за користування нею пропорційно до її розміру до моменту набуття ним означеного статусу юридично шляхом державної реєстрації права користування цією земельною ділянкою. Отже, вважає, що відповідач, будучи фактичним орендарем та користуючись частиною земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:052:0002, на якій розташовані належні йому об`єкти нерухомості, до моменту реєстрації за ним відповідного права користування земельною ділянкою безпідставно збагачується за рахунок утримання сум компенсації орендної плати, належних до перерахування позивачу, котрий сплачує останню, виходячи з усієї площі земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:052:0002. За розрахунком позивача пропорційний розмір належної до перерахування відповідачем суми компенсації орендної плати за частину земельної ділянки площею 0,3582 га за період з вересня 2021 року по березень 2024 року складає 342 129,41 грн., з урахуванням звільнення позивача, за період з березня 2022 року по грудень 2022 року (включно) від сплати орендної плати за земельну ділянку через введення воєнного стану та ведення бойових дій на території м. Запоріжжя. Також, позивачем нараховані 11581,28 грн. 3 % річних та 37 532,58 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання. На підставі зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

25.06.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ», м. Запоріжжя надійшов Відзив на позовну заяву вих. № б/н, сформований в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 24.06.2024, (вх. № 13105/08-08/24 від 25.06.2024).

Ухвалою суду від 27.06.2024 відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ», м. Запоріжжя вих. № б/н, сформований в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 24.06.2024, (вх. № 13105/08-08/24 від 25.06.2024) прийнятий до розгляду та залучений до матеріалів справи №908/1484/24.

Відповідач заявлені вимоги вважає необґрунтованими і недоведеними. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем не доведено того факту, що він є орендарем спірної земельної ділянки, а отже відповідач має обов`язок сплачувати оренду плату власнику земельної ділянки - Запорізькій міській раді, яка в даному випадку є належним позивачем. Також, зауважив, що право оренди не переходить від відчужувача до набувача, якщо об`єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці комунальної власності. Оренда земельної ділянки комунальної власності жодним чином не може автоматично переходити, оскільки вона належить до власності територіальної громади. Підтвердженням того, що позивач діи?сно має право оренди земельноі? ділянки комунальноі? власності є договір оренди, укладении? між ним та Запорізькою міською радою на підставі рішення ради, однак такі документи позивачем не надані. Крім того, зазначив, що відповідач не має можливості розрахувати орендну плату так як йому невідома ані нормативна грошова оцінка земельної ділянки за вказаний позивачем період, ані ціна договору оренди, адже дані документи позивач не надав. На підставі викладеного, відповідач вважає, що позовні вимоги у даній справі задоволенню не підлягають, а тому просить суд в позові відмовити повністю.Також відповідачем зазначено про покладення на позивача судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 12000,00 грн.

04.07.2024 через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА» подано відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 03.07.2024 (вх. №13620/08-08/24 від 04.07.2024).У відповіді на відзив позивач зауважив, що чинне на момент придбання позивачем нерухомого маи?на за договором купівлі-продажу від 17.09.2021 земельне та цивільне законодавство імперативно передбачало перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості. Таким чином, вважає, що позивач набув права користування земельною ділянкою в силу закону, якии? діяв на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого маи?на (17.09.2021), оскільки вказана земельна ділянка перебувала в оренді у попереднього власника нерухомості.

23.07.2024 через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ» подано заперечення на відповідь на відзив б/н від 22.07.2024 (вх. № 14729/08-08/24 від 23.07.2024).

Ухвалою суду від 14.08.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ», м. Запоріжжя продовжено процесуальний строк для подання запереченнь на відповідь на відзив до 23.07.2023 включно.

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач заперечує проти наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог доводів та вважає, що оренда земельноі? ділянки комунальноі? власності жодним чином не може автоматично переходити, оскільки вона належить до власності територіальноі?? громади та, відповідно і?і? відчуження має своі? особливості, а саме прии?няття на пленарному засіданні ради відповідного рішення. Також, зауважив, що домовленість щодо компенсаціі? вартості орендноі? плати за частину земельноі? ділянки, якою він користується відповідач мав з попереднім орендарем земельноі? ділянки ТОВ «Запоріжжя-Авто». В тои? же час, жодного договору між відповідачем та позивачем з даного питання укладено не було та у договорі купівлі-продажу, укладеного між відповідачем та ТОВ «Запоріжжя-Авто» не було погоджено сторонами правонаступництва сторони у зобов`язаннях. Крім того, зазначив, що позивачем невірно здійснений розрахунок суми заявленої до стягнення. Згідно інформації з ДЗК про право власності на речові права нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 43 297 571,18грн. З урахуванням цього відповідач наводить свій контррозрахунок розміру орендної плати пропорційно його частині земельної ділянки, який за період вересень 2021 квітень 2023 становить 131068,30грн. За відсутності доказів сплати орендної плати позивачем з травня 2023р. по березень 2024р. суд не може стягнути компенсацію за цей період. Просить суд відмовити у задоволені позову.

23.07.2024 на адресу господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ» надійшло клопотання про витребування доказів за вх. № б/н від 23.07.2024 (вх. № 14731/08-08/23 від 23.07.2024).

Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1484/24 в порядку спрощеного позовного провадження, та вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно норм ч. 8 ст. 251 ГПК Українипри розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Статтею 81 ГПК України передбачено строки і порядок подання клопотання про витребування доказів. Зокрема, відповідач у відзиві на позовну заяву має заявити про всі докази, які в нього відсутні, обґрунтувати обставини, які підтверджують відповідні докази та заявити відповідне клопотання.

У зв`язку з порушенням порядку та строку подання відповідного клопотання, суд залишає без задоволення клопотання ТОВ «ІНФО МЕТ» про витребування доказів за вх. № б/н від 23.07.2024 (вх. № 14731/08-08/23 від 23.07.2024).

Статтею 161 ГПК України передбачено, що при розгляді справ судом учасники справи викладають всі свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення і міркування виключно в письмових заявах по суті спору , визначених цим кодексом. Такими заявами зокрема є відзив, відповідь на відзив та заперечення, та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання ,яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

30.07.2024 через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА» подані додаткові пояснення б/н від 29.07.2024 (вх. № 15183/08-08/24 від 30.07.2024), з якими позивач подає нові докази зокрема платіжні доручення за період лютий-квітень 2024, копію договору оренди землі від 07.12.2007, та уточнюючу декларацію з плати за землю від 22.06.2023.

07.08.2024 через підсистему електронний суд ТОВ «ІНФО-МЕТ» подані додаткові пояснення, в яких наведені свої аргументи і міркування щодо позиції позивача викладеної в додаткових поясненнях від 30.07.2024.

08.08.2024 через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА» подані нові додаткові пояснення щодо аргументів відповідача викладених в його додаткових поясненнях.

Розглянувши вищезазначені додаткові пояснення по справі подані сторонами, суд залишає їх без розгляду, оскільки їх подання не передбачено нормами господарсько процесуального кодексу. Сторони в порушення вимог ст.161 ГПК наводять у вказаних додаткових поясненнях нові доводи і аргументи , подають нові докази з порушенням порядку та строків їх подання.

07.08.2024через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА» надійшло клопотання вих. № б/н від 07.08.2024 (вх. № 15714/08-08/24 від 07.08.2024), в якому позивач просить: визнати причини строку на подання клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження поважними; поновити строк для подання клопотання; здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розгляд справи почати зі стадії відкриття провадження у справі та призначити підготовче засідання суду; долучити до матеріалів справи докази. Також, в зазначеному клопотанні позивач просить прийняти зменшені позовні вимоги, та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ» безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 298 431,69 грн., 8201,75 грн. 3 % річних та 19 866,69 грн. інфляційних втрат, а всього 326500,13 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК позивач вправі позивач збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 07.07.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Наслідки пропуску процесуальних строків визначені в ст. 118 ГПК України, якою унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на подання заяви про зменшення позовних вимог, позивач посилається на необхідність здійснення запиту до Державного земельного кадастру щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки для здійснення розрахунку орендної плати. Враховуючи викладене, позивачем здійснено перерахунок орендної плати з урахуванням вірної діючої НГО земельної ділянки та відкориговано відповідні податкові накладні. Позивач зазначив, що оскільки інформація про діючу НГО земельної ділянки, стосовно неточностей у розрахунках стала відомою позивачеві лише зараз і не була відомою під час наданого судом строку для подання відповідного клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, а також у зв?язку з цим лише зараз було подано уточнюючі податкові декларації щодо плати за землю за 2021-2024 роки, позивач просить суд визнати пропущення строку для подання клопотання поважним та поновити такий строк.

Суд вважає за необхідне зазначити, що отримання витягу з Державного земельного кадастру щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є поважною причиною пропуску строку встановленого законом, оскільки позивач як сторона, яка ініціює судовий процес повинен зібрати та подати докази одночасно з пред`явленням позову.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Отже, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання позовної заяви певних дій, в тому числі щодо подання доказів у справі, такі дії мають бути вчинені.

Проте, позивачем ні разом з позовною заявою, а ні у тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, таких доказів подано не було.

З урахуванням викладеного, зважаючи, що заява про зменшення позовних вимог подана позивачем поза межами встановленого ст. 252 ГПК України тридцятиденного терміну наданого сторонами на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, судом вказана заява про зменшення позовних вимог залишається без розгляду, як подана з порушенням встановлених законом процесуальних строків.

Також, суд не вбачає підстав для розгляду справи в загальному позовному провадженні, а тому в задоволенні клопотання позивача в цій частині також відмовляється.

Оскільки клопотання позивача про зменшення позовних вимог не прийнято судом до розгляду, суд залишає без розгляду додаткові пояснення у справі, подані ТОВ «ІНФО-МЕТ» (вх..№ 16024/08-08/24 від 13.08.2024.)

Таким чином, судом у даній справі розглянуті і вирішені по суті первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ», м. Запоріжжя про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів у розмірі 342 129,41 грн., 11581,28 грн. 3 % річних та 37 532,58 грн. інфляційних втрат, а всього 391 243,27 грн.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Рішення у цій справі прийнято без його проголошення 14.08.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

14.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя-Авто» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ» (відповідач,покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Вовк І. І. та зареєстрований у реєстрі за № 980 (далі - договір № 1).

Пунктом 1.1. договору № 1 визначено, що на умовах, передбачених цим договором продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нерухоме майно (далі за текстом - об?єкт продажу), а саме: бокси, інв. 396, лті. Д, що розташовані аз адресою: м. Запоріжжя. вул. Базова, буд. за номером 6 (шість), загальною площею 247,8 кв.м., та зобов?язується сплатити за ньоговизначену за домовленістю сторін грошову суму. Вказане нерухоме майно складається з: бокси, інв. 396, літ. Д, загальною площею 247,8 кв.м., металеві склади літ. М, Н, О, П; ворота № 6.

Об?єкт продажу розташований на земельній ділянці площею 2,5054 га, кадастровий номер 2310100000:07:052:0002. В користувания покупцю переходить земельна ділянка площею 0,3582 га згідно узгодженого сторонами абрису земельної ділянки, що єневід?ємною частиною цього договору.

Згідно з п.1.2 договору № 1 об`єкт продажу належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30.11.2006 року Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-2699. Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване у Державному рестрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1461310023101

Відповідно до п.3.1 договору № 1 право власності на об`єкт продажу виникає у покупця з дня державної реєстрації права власності на нього за покупцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка здійснюється в день укладення та нотаріального посвідчення цього договору.

Пунктом 4.3.3 договору № 1, сторони погодили, що зобов?язання по внесенню оплати за землю виникає у покупця з моменту переходу права власності на нерухоме майно до покупця. Плату за користувания земельною ділянкою, на якій розташований об?єкт продажу, сплачує продавець до моменту державної реєстрації покупцем права користування земельною ділянкою, при цьому покупець в строк до 5 числа кожного місяця компенсує продавцю такі витрати.

Право власності на вказане нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова 6 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ» 14.02.2018, номер запису 24836228, що підтверджується Інформацією з Державного ресстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 377467091 від 07.05.2024.

Право користування земельною ділянкою площею 0.3582 га, на якій придбане нерухоме майно розміщене, ТОВ «ІНФО-МЕТ» оформлено не було. Відповідні докази суду не надані.

17.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯ-АВТО» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА» (покупець, позивач) укладено договір купівлі- продажу нерухомості (далі - договір №2).

Відповідно до п. 1. договору №2 об?єкти, що є предметом договору, знаходяться на орендованій земельній ділянці площею 2,5054 кадастровий номер 2310100000:07:052:0002.

Пунктом 3.2 договору №2 сторони узгодили, що зобов?язання по сплаті плати за землю за вказану земельну ділянку виникають у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА» з моменту переходу права власності на нерухоме майно та права оренди земельної ділянки до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА».

Згідно з п.4.2.4,4.2.6 договору №2 продавець зобов`язався передати покупцю в момент підписання Акту приймання передачі Нерухомого майна повний обсяг документів, а саме договір оренди землі від 07.12.2007 з додатками та витяг з

Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди; та документи щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:052:0002 (ряд рішень Запорізької міської ради з цього питання, технічна документація із землеустрою, тощо). Також, продавець зобов`язався протягом 10 робочих днів з дати отримання від Покупця завіреної копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «Торговий Дім «ІМПЕРІЯ РА» повідомити ТОВ «ІНФО МЕТ» про зміну орендаря земельної ділянки площею 2,5054га кадастровий номер 2310100000:07:052:0002, а також про перехід прав кредитора щодо зобовязань ТОВ «ІНФО-МЕТ» про компенсацію орендної плати за 0,3582га вказаної земельної ділянки.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 20.09.2021, речове право - право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:052:0002, площею 2,5054 га, з 20.09.2021 зареєстровано за позивачем.

Матеріали справи не містять доказів проведення сторонами поділу спірної земельної ділянки під належними позивачу та відповідачу об`єктами нерухомого майна з укладенням окремих договорів оренди з Запорізькою міською радою по земельним ділянкам, якими вони користуються.

Як зазначає позивач, ТОВ «ЗАПОРІЖЯ-АВТО» повідомимо ТОВ «ІНФО-МЕТ», як власника нерухомого майна (бокси, інв. 396, літ. Д, загальною площею247,8 кв.м., металеві склади лті. М, Н, О, П та ворота, які знаходяться на частині земельної ділянки площею 2,5054 га, кадастровий номер 2310100000:07:052:0002 (площа цієї частини земельної ділянки складає 0,3582га), про перехід права власності на нерухоме майно та права оренди земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:052:0002 до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА». Проте, доказів зазначеного позивачем суду не подано.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання покладених обов?язків щодо сплати за користування (оренду) спірною земельною ділянкою ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА» за період з вересня 2021 року по квітень 2023 року сплачено загалом 2 086 818,69 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №l30 від 19.10.2021, №l47 від 26.11.2021, №166 від 17.12.2021, №8 від 27.01.2022, №25 від 28.02.2022, №37 від 18.03.2022, №99 від 29.07.2022, №100 від 29.07.2022, №101 від 29.07.2022, №102 від 29.07.2022, №120 від 30.08.2022, №137 від 23.09.2022, №160 від 28.10.2022, №l77 від 30.11.2022, №193 від 29.12.2022, № 15 від 27.01.2023, №28 від 28.02.2023, №52 від 30.03.2023, № 67 від 27.04.2023, № 81 від 30.05.2023.

Як зазначає позивач, оскільки ТОВ «ІНФО-МЕТ» фактично користується частиною земельної ділянкою, а саме площею 0,3582 га, то повинен здійснювати плату за користування земельною ділянкою.

Проте, таку плату здійснювало ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА» виходячи з усієї площі земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:052:0002.

За розрахунком позивача пропорційний розмір належної до перерахування відповідачем суми компенсації орендної плати за частину земельної ділянки площею 0,3582 га, за період вересень 2021 - березень 2024 року, становить 342129,41 грн. Доказів перерахування плати за користування земельною ділянкою відповідачем не надано.

У вересні 2023 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА» звернулося до ТОВ «ІНФО-МЕТ» з претензією про компенсацію плати за користування земельною ділянкою, на якій розташований об?єкт відповідача, за період з вересня 2021 року по квітень 2023 року у сумі 298 354,94 грн, а також сплату нарахованих на вказану суму 3% річних у розмірі 9 458,09 грн. та інфляційних втрат у розмірі 43 624,14 грн.

Вказана претензія була направлена позивачем та отримана відповідачем 28.09.2023, що підтверджується трекінгом із сайту АТ «Укрпошта».

Зазначена претензія залишена останнім без відповіді та задоволення.

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача на підставі ст.1212 ЦКУ безпідставно отримані грошові кошти ( в розмірі компенсації плати за користування земельною ділянкою) в сумі 342 129,41 грн., а також 11581,28 грн. 3 % річних та 37 532,58 грн. інфляційних втрат, а всього 391 243,27 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази подані сторонами, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже право особи на захист своїх цивільних прав та інтересів забезпечене законом, зокрема статтею 15 Цивільного кодексу України. Перелік способів захисту порушеного права та/або інтересів визначений у статті 16 Цивільного кодексу України та не є вичерпним.

За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Як вбачається з наданого позивачем витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 20.09.2021, речове право - право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:052:0002, площею 2,5054 га, з 20.09.2021 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА». Підставою для реєстрації був договір оренди землі від 07.12.2007, договір купівлі продажу об`єктів нерухомого майна від 17.09.2021.

Частиною 1 ст. 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі"до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Таким чином, у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна ) припиняється відповідним договором , на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню.

Враховуючи наведене , суд доходить висновку , що позивач у справі фактично став орендарем у договорі оренди спірної земельної ділянки із Запорізькою міською радою замість ТОВ «Запоріжжя-Авто» , за яким у нього виник обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:052:0002.

Проте, оскільки позивачем в порядку передбаченому ГПКУ не було подано суду договір оренди землі від 07.12.2007 з додатками, укладений між Запорізької міською радою та ТОВ «Запоріжжя-Авто», то встановити дійсний обсяг та умови зобовязань позивача щодо сплати орендної плати суд не може.

У якості норми матеріального права для стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в розмірі сум компенсації орендної плати позивач посилається на ст. 1212 ЦК України та зауважує, що спірні правовідносини, які виникли між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА» та ТОВ «ІНФО-МЕТ» за своїм змістом є кондикційними.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають зі заподіяння шкоди майну, характерним,є зокрема,зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов?язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

З аналізу змісту наведеної норми діючого цивільного законодавства слідує, що умовами виникнення зобов`язань внаслідок безпідставного збереження майна є: 1) збереження особою майна, яке мало б бути нею витрачене; 2) втрата або зменшення майна у іншої особи; 3) причинний зв`язок між збереженням майна однією особою і відповідною втратою іншою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збереження майна однією особою за рахунок іншої. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, самого потерпілого чи третіх осіб. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

Зобов`язанням такого виду є, зокрема, несплата послуг, якими фактично скористувався набувач, неотримання послуги, яка фактично була оплачена особою, виконання зобов`язань замість третіх осіб тощо.

Отже, безпідставність отримання майна виникає лише у випадку коли майно набувається без правової підстави і за рахунок іншої особи.

Так , стала судова практика з питання застосування глави 15, ст.120, ст..125 ЗКУ та положень ст.1212 ЦКУ сформувала позицію, згідно якої випливає , що фактичний користувач земельної ділянки , який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею , зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, позивач та відповідач , кожен окремо , володіють на праві власності об`єктами нерухомого майна , яке розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:07:052:0002, яка є комунальною власністю Запорізької міської ради. Позивач став орендарем всієї площі земельної ділянки 2,5054га. замість попереднього орендаря-продавця нерухомого майна. Відповідач своє право користування частиною земельної ділянки під належними йому об`єктами нерухомого майна не оформив.

В даному випадку суд приходить до висновку , що позивач не має права вимоги до відповідача щодо повернення йому компенсації частини орендної плати у вигляді безпідставно отриманих коштів , оскільки відповідач як фактичний користувач земельної ділянки має такий обов`язок лише перед власником земельної ділянки, Запорізької міською радою.

Що стосується правонаступництва Позивача (перехід прав кредитора) в зобов`язаннях ТОВ «ІНФО-МЕТ» щодо компенсації орендної плати за 0,3582 га згідно з п.4.2.6 Договору купівлі продажу від 17.09.2021р, позивачем також не надано відповідного належного повідомлення відповідача про заміну кредитора та відповідних актів наданих послуг з компенсації орендної плати на підставі яких у відповідача виник би обов`язок з компенсації за спірний період.

Проаналізувавши наданий позивачем в позовній заяві розрахунок заявленої до стягнення суми суд не може визнати його обґрунтованим, доведеним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивач не підтвердив належними доказами виходячи з якої нормативно грошової оцінки земельної ділянки і якої ставки орендної плати ним визначалась та сплачувалась орендна плата за спірний період, тому і визначити розмір частки відповідача не передбачається можливим.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, aнадання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторонисудового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж небули.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з??ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.

В даному випадку Суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17).

Суд зауважує, що позивачем не подано договір оренди земельної ділянки, а отже і встановити обсяг та умови зобов`язань позивача щодо сплати орендної плати за вказаною земельною ділянкою не є можливим. Крім того, не подано діючий Витяг нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,5054 га (кадастровий №2310100000:07:052:0002).

Зазначений факт не заперечується позивачем, про що ним зазначено у клопотанні вих. № б/н від 07.08.2024 (вх. № 15714/08-08/24 від 07.08.2024) про зменшення позовних вимог, яке подане позивачем з порушенням встановлених законом процесуальних строків та залишено судом без розгляду.

Таким чином, суд доходить висновку, що вимоги позивача є нормативно необґрунтованими, документально не підтвердженими, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, частково враховані судом при вирішенні даного спору.

Оскільки судом відмовляється в задоволенні вимог про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 342 129,41 грн., правові підставі для стягнення 11581,28 грн. 3 % річних та 37 532,58 грн. інфляційних втраттакож відсутні.

Враховуючи вище наведене, в задоволені позову відмовляється повністю.

Що стосується витрат на правничу допомогу адвоката, заявлених відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

В підтвердження витрат на послуги адвоката, відповідачем додано до матеріалів справи: копію Договору про надання правничої допомоги б/н від 11.06.2024, укладеного з адвокатом Вишняковою І.О., Додаток №2 до договору про надання правничої допомоги б/н від 11.06.2024, копію акту приймання-передачі наданих послуг №2 від 24.06.2024 до Договору про надання правничої допомоги б/н від 11.06.2024, копію довiдки про отримання грошових коштiв від 28.06.2024,копію акту приймання-передачі наданих послуг №3 від 22.07.2024 до Договору про надання правничої допомогиб/н від 11.06.2024, копію довiдки про отримання грошових коштів від 29.07.2024., копію акту приймання-передачі наданих послуг №4 від 06.08.2024 до Договору про надання правничої допомоги б/н від 11.06.2024, копію акту приймання-передачі наданих послуг №5 від 12.08.2024 до Договору про надання правничої допомоги б/н від 11.06.2024, а також довідка про отримання грошових коштів в загальній сумі 3000грн.

Згідно з актом приймання-передачі послуг №2 від 24.06.2024 адвокатом ВишняковоюІ.О. відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 11.06.2024 надані послуги: підготовка та подання відзиву на позовну заяву, вартість наданих послуг 3000,00 грн.; підготовка та подання адвокатського запиту, вартість наданих послуг 1500,00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі послуг №3 від 22.07.2024 адвокатом ВишняковоюІ.О. відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 11.06.2024 надані послуги:підготовка та подання заперечення. Вартість наданих послуг 3000,00 грн.

Згідно з актами приймання передачі №4 від 06.08.2024 та №5 від 12.08.2024 адвокатом надані послуги із підготовки і подання заперечень на додаткові пояснення та підготовка і подання додаткових пояснень на загальну суму 3000грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач заперечень щодо розміру заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу не навів.

Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті приймання-передачі наданих послуг №2 від 24.06.2024 та Акті №3 від 22.07.2024 до Договору про надання правничої допомоги б/н від 11.06.2024, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам вказаного Договору, а час, витрачений на складання та подання цих документів, є обґрунтованим, оскільки виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Що стосується обсягу наданих послуг передбачених актом приймання -предачі №№4,5, суд не присуждає їх до стягнення з позивача,оскільки подані представником відповідача додаткові пояснення не прийняті до розгляду як такі що не передбачені ГПКУ.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу відповідача в розмірі 7500,00 грн.

Судові витрати зі сплати позивачем судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ», м. Запоріжжя про стягнення 391 243,27 грн. відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІМПЕРІЯ РА», (69068,м. Запоріжжя, вул. Кругова, буд. 73, ідентифікаційний код юридичної особи 40884473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ», (69071, м. Запоріжжя,вул. Цитрусова, буд. 1, кв. 61, ідентифікаційний код юридичної особи 40960501) 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Повне судове рішення складено та підписано « 14» серпня 2024 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.