Ухвала

від 07.08.2024 по справі 910/7152/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.08.2024Справа № 910/7152/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні справу

за позовом Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва

в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб»

про розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок,

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання від 07.08.2024

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб», що містить такі вимоги:

1) розірвати договір оренди земельних ділянок, які розташовані на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва з кадастровими номерами 8000000000:90:009:0023 площею 245067 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 24607 кв.м. та 8000000000:90:010:0169 площею 157369 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 68436 кв.м., укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 12.04.2006 та зареєстрований в реєстрі за № 238, а також зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 13.04.2006 за № 63-6-00348;

2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку 8000000000:90:009:0023 площею 245067 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 24607 кв.м., розташовану на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання;

3) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку 8000000000:90:010:0169 площею 157369 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 68436 кв.м., розташовану на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.

Позовні вимоги обґрунтовано систематичним невиконанням відповідачем своїх обов`язків за договором оренди земельних ділянок від 12.04.2006 в частині сплати орендних платежів, а також невикористанням земельних ділянок відповідно до умов договору та п. 3.13. рішення Київської міської ради № 827/3402 від 19.07.2005, що є підставою для розірвання вказаного договору оренди земельних ділянок та повернення їх власнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7152/24, підготовче засідання призначено на 01.07.2024.

27.06.2024 до суду через систему Електронний Суд від Київської міської ради надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 3, 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що Київською міською радою самостійно було подано аналогічний позов до Господарського суду міста Києва, за яким відкрито провадження у справі № 910/7451/24.

В підготовче засідання 01.07.2024 з`явився прокурор, інші учасники справи не з`явились, однак про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлялись належним чином.

Прокурор в підготовчому засіданні 01.07.2024 заперечував проти задоволення клопотання Київської міської ради про залишення позову без розгляду.

Заслухавши думку прокурора, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ст. 183 ГПК України ухвалив оголосити в підготовчому засіданні перерву до 07.08.2024, надати прокурору можливість у строк протягом 10 днів з дня даного підготовчого засідання для надання письмових заперечень на клопотання Київської міської ради про залишення позову без розгляду.

09.07.2024 до суду через систему Електронний Суд від прокуратури надійшли заперечення на клопотання Київської міської ради про залишення позову без розгляду у даній справі, у яких зазначено про дотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що є достатнім для підтвердження підстав для представництва. Так, прокурор зазначив, що Київську міську раду ще у січні 2024 року повідомлено про виявлені порушення вимог земельного законодавства, однак остання впродовж 5 місяців жодних заходів щодо захисту інтересів територіальної громади міста Києва не вживала, хоча про такі порушення знала ще з 2019 року, що підтверджується, зокрема, зверненням Київської міської ради у 2020 році до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» заборгованості по орендній платі (справа № 910/20838/20). Однак, лише після звернення прокурора із даним позовом до суду, Київська міська рада, достовірно знаючи про таке звернення, подала самостійно позов про розірвання договору оренди земельних ділянок, який, в свою чергу, не містить вимоги про повернення земельних ділянок, що вказує на неефективність обраного Київською міською радою способу захисту.

07.08.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

В підготовче засідання 07.08.2024 з`явився прокурор та представник відповідача. Представник Київської міської ради не з`явився, однак про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 07.08.2024 підтримав подане ним клопотання про залишення позову прокуратури без розгляду. Прокурор проти задоволення даного клопотання заперечував.

Розглянувши подані Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» клопотання про залишення позову прокурора без розгляду, суд зазначає таке.

Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельних ділянок, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 12.04.2006 та зареєстрований в реєстрі за № 238 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 13.04.2006 за № 63-6-00348; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:009:0023 площею 245067 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 24607 кв.м., розташовану на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку 8000000000:90:010:0169 площею 157369 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 68436 кв.м., розташовану на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.

Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Разом з цим, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

З огляду на наведене, враховуючи роль прокуратури в демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Так, положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Суд зазначає, що системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Звертаючись до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради, Керівник Дарницької окружної прокуратури міста Києва зазначив, що компетентним органом (Київською міською радою) не вжито жодних заходів щодо усунення порушень закону у судовому порядку, а тому з метою поновлення порушеного права власності територіальної громади столиці, даний позов до суду пред`явлено прокуратурою.

Так, до позовної заяви прокуратури долучено листи Дарницької окружної прокуратури міста Києва від 08.01.2024 № 46-110ВИХ24 та від 26.03.2024 № 46-1718ВИХ-24, спрямованих до Київської міської ради щодо надання інформації про вжиті заходи реагування цивільно-правового характеру щодо усунення порушень вимог законодавства щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 8000000000:90:009:0023 та 8000000000:90:010:0169.

На вказані листи прокуратури Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано відповіді листами від 17.01.2024 № 057031-641 та від 08.04.2024 № 05716-4701, у яких зазначено про невжиття Київською міською радою заходів цивільно-правового характеру щодо порушених у листах прокуратури питань. Водночас, додано, що Департаментом опрацьовується питання щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру про розірвання Договору оренди у зв`язку з порушенням умов цього Договору.

Із матеріалів справи судом встановлено, що про звернення до суду прокурор повідомив Київську міську раду листом від 04.06.2024 № 46-3244ВИХ-24, в якому вказав про підготовку позовної заяви до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» про розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва з кадастровими номерами 8000000000:90:009:0023 та 8000000000:90:010:0169.

07.06.2024 прокурором подано даний позов до Господарського суду міста Києва.

При цьому, як встановлено судом із системи «Діловодство спеціалізованого суду», 14.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов позов Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» про розірвання договору оренди земельних ділянок від 12.04.2006 № 238, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб», який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Книзі записів державної реєстрації договорів від 13.04.2006 № 63-6-00348 та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» повернути Київській міській раді у придатному для використання стані земельні ділянки із кадастровими номерами 8000000000:90:009:0023 та 8000000000:90:010:0169, що розташовані на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 (суддя Грєхова О.А.) відкрито провадження у справі № 910/7451/24 за вищевказаним позовом Київської міської ради та наразі судом здійснюється розгляд цього позову.

Тобто, із наведеного вбачається, що компетентним органом після отримання повідомлення прокуратури в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» самостійно вжито заходи із захисту прав та інтересів територіальної громади, що свідчить про передчасність звернення прокурора із позовом до суду.

За наведених обставин у їх сукупності, суд вважає, що скерувавши даний позов до суду, прокурор діяв саме як альтернативний суб`єкт звернення, замінивши позивача який може самостійно захищати інтереси держави в суді.

В пункті 54 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що даний позов Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» про розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок підлягає залишенню судом без розгляду саме на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, а не пунктів 3, 5 вказаної норми, на які посилалась Київська міська рада.

Керуючись статтями 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позов Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» про розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано: 13.08.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко