Рішення

від 08.08.2024 по справі 911/515/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"08" серпня 2024 р. Справа № 911/515/20

За заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/515/20

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Крюківщина Преміум", 5. ОСОБА_2 , 6. Лю Яньянь, 7. ОСОБА_3 , 8. ОСОБА_4 , 9. ОСОБА_5 , 10. ОСОБА_6 , 11. ОСОБА_7 , 12. ОСОБА_8 , 13. ОСОБА_9 , 14. ОСОБА_10 , 15. ОСОБА_11 , 16. ОСОБА_12 , 17. ОСОБА_13 , 18. ОСОБА_14 , 19. ОСОБА_15 , 20. ОСОБА_16 , 21. ОСОБА_17 , 22. ОСОБА_18 , 23. ОСОБА_19 , 24. ОСОБА_20 , 25. ОСОБА_21 , 26. ОСОБА_22 , 27. ОСОБА_23 , 28. ОСОБА_24 , 29. ОСОБА_25 , 30. ОСОБА_26 , 31. ОСОБА_27 , 32. ОСОБА_28 , 33. ОСОБА_29 , 34. ОСОБА_30 , 35. ОСОБА_31 , 36. ОСОБА_32 , 37. ОСОБА_33 , 38. ОСОБА_34 , 39. ОСОБА_1 , 40. ОСОБА_35 , 41. ОСОБА_36 , 42. ОСОБА_37 , 43. ОСОБА_38 , 44. ОСОБА_39 , 45. ОСОБА_40 , 46. ОСОБА_41 , 47. ОСОБА_42 , 48. ОСОБА_43 , 49. ОСОБА_44 , 50. ОСОБА_45 , 51. ОСОБА_46 , 52. ОСОБА_47 , 53. ОСОБА_48 , 54. ОСОБА_49 , 55. ОСОБА_50 , 56. ОСОБА_51 , 57. ОСОБА_52 , 58. ОСОБА_53 , 59. ОСОБА_54 , 60. ОСОБА_55 , 61. ОСОБА_56 , 62. ОСОБА_57 , 63. ОСОБА_58 , 64. ОСОБА_59 , 65. ОСОБА_60 , 66. ОСОБА_61 , 67. ОСОБА_62 , 68. ОСОБА_63 , 69. ОСОБА_64 , 70. ОСОБА_65 , 71. ОСОБА_66 , 72. ОСОБА_67 , 73. ОСОБА_68 , 74. ОСОБА_69 , 75. ОСОБА_70 , 76. ОСОБА_71 , 77. ОСОБА_72 , 78. ОСОБА_73 , 79. ОСОБА_74 , 80. ОСОБА_75 , 81. ОСОБА_76 , 82. ОСОБА_77 , 83. ОСОБА_78 , 84. ОСОБА_79 , 85. ОСОБА_80 , 86. ОСОБА_81 , 87. ОСОБА_82 , 88. ОСОБА_83 , 89. ОСОБА_84 , 90. ОСОБА_85 , 91. ОСОБА_86 , 92. ОСОБА_87 , 93. ОСОБА_88 , 94. Товариства з обмеженою відповідальністю "Віллас Крюківщина"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова Артема Володимировича

3. Приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Базир Наталії Михайлівни

4. Приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Герасимів Юлії Вадимівни

5. ОСОБА_89

про визнання права вимоги за кредитним договором, визнання права вимоги та права іпотекодержателя на об`єкти нерухомого майна, визнання недійсними правочинів, визнання протиправними та скасування рішень та відповідних реєстраційних записів, переведення прав і обов`язків

суддя Н.Г.Шевчук

за участю:

представника позивача: Штокало Т.В.

представника відповідача ОСОБА_1 : Шишка Ю.О.

установив:

В провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/515/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс" до юридичних та фізичних осіб, зокрема ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) про визнання права вимоги за кредитним договором, визнання права вимоги та права іпотекодержателя на об`єкти нерухомого майна, визнання недійсними правочинів, визнання протиправними та скасування рішень та відповідних реєстраційних записів, переведення прав і обов`язків.

Господарський суд Київської області рішенням від 04.07.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс" задовольнив частково, а саме визнав недійсним договір про внесення змін та доповнень № 3 до Іпотечного договору № 328/ІП-2 від 03.08.2006, укладений 28.04.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за № 1388. В іншій частині позовних вимог, зокрема заявлених до фізичних осіб, суд відмовив.

09 липня 2024 року через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від ОСОБА_1 за підписом його представника ОСОБА_90 надійшло клопотання б/н від 09.07.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/515/20, в якому заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката та поштові витрати у загальному розмірі 50 794, 96 грн.

Господарський суд Київської області ухвалою від 10.07.2024 прийняв до розгляду клопотання ОСОБА_1 ; призначив судове засідання на 08.08.2024 о 14:10; запропонував позивачу подати до суду заперечення / пояснення на заяву відповідача.

У судове засідання 08.08.2024 прибули представники заявника та позивача. Представник заявника у судовому засіданні підтримала клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та просить їх задовольнити у повному обсязі. Представник позивача заперечує проти клопотання відповідача.

До початку судового засідання 08.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення проти клопотання Щербини М.Ю. про ухвалення додаткового рішення, за змістом прохальної частини яких позивач просить залишити без розгляду клопотання відповідача, оскільки, як вважає позивач, ОСОБА_1 пропущено встановлений частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк на подання доказів понесених судових витрат. Зокрема, до відзиву такі докази долучено не було; відзив не містив посилання на те, що такі докази будуть подані протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення; докази не подано до закінчення судових дебатів у справі, клопотання про поновлення строку також подано не було. Посилаючись на судову практику позивач зазначає, що можливість реалізувати право на подання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення не є безумовною, а є наслідком реалізації стороною, чітко визначеної законом дії, яка не була реалізована відповідачем, у зв`язку із чим клопотання останнього має бути залишено без розгляду, відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України

Дослідивши заяву відповідача та заперечення позивача в сукупності з матеріалами справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункти 1, 4 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини першої статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Як свідчать матеріали справи, у відзиві на позовну заяву представником ОСОБА_1 адвокатом Шишкою Ю.О. наведено орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, який складав 112 923, 00 грн та було зазначено, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України. В прохальній частині відзиву на позовну заяву, зокрема, відповідачем заявлено про те, щоб судові витрати покласти на позивача.

04 липня 2024 року Господарський суд Київської області прийняв рішення у справі № 911/515/20.

Заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення надіслана до суду та зареєстрована канцелярією суду 09.07.2024.

Отже, у встановлений законом строк, відповідачем заявлено про те, що докази понесення судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі, у цьому випадку така заява була зроблена відповідачем у відзиві на позовну заяву, та через п`ять днів після ухвалення рішення суду останній надав відповідні докази для розподілу таких витрат.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано порядок звернення та надання до суду доказів для розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Посилання ж позивача на правові позиції Верховного Суду у справах № 340/2823/21, № 401/1086/23, № 600/752/22-а, в розрізі недотримання стороною процедури заявлення та доказового підтвердження розміру понесених судових витрат, суд відхиляє, оскільки позивачем невірно тлумачаться висновки Верховного Суду.

Зокрема колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 340/2823/21 у ухвалі від 07.07.2023 за аналогічних умов процесуального закону зауважила на тому, що судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину.

З цього випливає, що прохання відповідача викладене у відзиві про покладення на позивача судових витрат та подання доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення, виконано останнім в межах строків, встановлених частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи наведене, правові підстави для залишення без розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення відсутні.

Отже, як випливає з положень пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Водночас у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування / заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Так на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 разом із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат було подано до суду копії:

договору про надання правничої допомоги від 24.01.2024, укладеного між адвокатом Шишкою Юлією Олександрівною та ОСОБА_1 ;

додаткової угоди № 1 від 24.01.2024 до договору про надання правничої допомоги від 24.01.2024;

опису виконаних робіт;

звіту про хід та результати виконання доручення, підписаного 09.07.2024 між адвокатом Шишкою Юлією Олександрівною та ОСОБА_1 .

За умовами договору про надання правничої допомоги від 24.01.2024, адвокат зобов`язався надати клієнту правничу допомогу з питань захисту прав та інтересів останнього у Господарському суді Київської області в справі № 911/515/20, а клієнт зобов`язався виплатити адвокату гонорар (винагороду) за надання правничої допомоги та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором (пункт 1).

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 24.01.2024 до договору про надання правничої допомоги, сторони домовились про вартість послуг та форму їх розрахунків.

Згідно із розрахунком розміру винагороди за договором про надання юридичних послуг, розмір винагороди за представництво інтересів ОСОБА_1 склав: ознайомлення з матеріалами справи № 911/515/20 в Господарському суді Київської області 8 760, 00 грн; усна консультація клієнта, узгодження правової позиції, підготовка адвокатського висновку за наслідками ознайомлення з матеріалами справи № 911/515/20 6 570, 00 грн; підготовка та подання відзиву на позовну заяву в редакції від 19.10.2020 року у справі № 911/515/20 15 000, 00 грн; підготовка та подання клопотання про продовження строку на подання відзиву від відповідача 39 від 19.02.2024 у справі № 911/515/20 в Господарському суді Київської області 2 190, 00 грн; підготовка та подання відповідачем 39 клопотання про повернення без розгляду заяви позивача про зміну предмета позову від 18.01.2024 у справі № 911/515/20 в Господарському суді Київської області 2 190, 00 грн; супровід судових засідань у справі № 911/515/20 в Господарському суді Київської області (29.02.2024, 14.04.2024) 8 000, 00 грн; підготовка та подання заяви про розгляд справи без участі представника відповідача 39 та про заперечення проти задоволення позовної заяви в повному обсязі у справі № 911/515/20 в Господарському суді Київської області 1 460, 00 грн; підготовка та подання клопотання про ухвалення додаткового рішення про компенсацію позивачем витрат відповідача 39 на правничу допомогу, підготовка звіту, підготовка опису виконаних робіт 5 110, 00 грн. Всього 49 280, 00 грн.

За результатами здійсненого судом аналізу наданих доказів, суд вважає, що їх достатньо для встановлення факту надання відповідачу ОСОБА_1 . професійної правничої допомоги, отже витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

Водночас, у вирішенні питання щодо витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у розмірі 49 280, 00 грн, за відсутності клопотання позивача щодо зменшення суми судових витрат, суд, керуючись правилами, встановленими у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку не покладати на позивача всі витрати ОСОБА_1 .

Суд враховує, що ОСОБА_1 просить стягнути витрати на підготовку та подання клопотання про ухвалення додаткового рішення про компенсацію позивачем витрат на правничу допомогу, підготовку звіту, підготовку опису виконаних робіт. Однак заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (такий висновок щодо застосування статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

Отже, оцінивши те, що справа є складною, враховуючи критерії реальності і розумності, об`єму матеріалів (28 томів справи) та проведеної роботи у межах справи, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу, за виключенням підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення, які становлять 44 170, 00 грн відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, та відповідно підлягають до стягнення з позивача.

Також відповідач в заяві про ухвалення додаткового рішення зазначав, що ним були понесені поштові витрати, а саме витрати які здійснювалися, у зв`язку з відправленням копій відзиву позивачу та іншим відповідачам у справі № 911/515/20 на загальну суму 1 514, 96 грн. Зазначені поштові витрати підтверджуються фіскальними чеками, які містяться в матеріалах справи.

Судом перевірено вказані поштові витрати, зокрема відповідність фіскальних чеків описам вкладень, які долучені до відзиву відповідача, як доказ направлення копії відзиву учасникам справи. Такі витрати є арифметично вірними та такими що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс" витрат на правничу допомогу в розмірі 44 170, 00 грн та поштових витрат в розмірі 1 514, 96 грн. В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись статтями 123, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/515/20.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс" (03191, місто Київ, вулиця Дмитра Луценка, будинок 10, код ЄДРПОУ 43476227) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 45 684 (сорок п`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 96 коп. судових витрат.

3. Відмовити в іншій частині заяви.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 14.08.2024