Постанова

від 04.11.2024 по справі 911/515/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа№ 911/515/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Коротун О.М.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Штокало Т.В.

від відповідачів: Шишка Ю.О. (представник Щербини М.Ю.)

інші учасники справи: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс"

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2024, повний текст якого складено та підписано 14.08.2024

у справі № 911/515/20 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон",

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Крюківщина Преміум",

5. ОСОБА_1 ,

6. ОСОБА_96,

7. ОСОБА_2 ,

8. ОСОБА_3 ,

9. ОСОБА_4 ,

10. ОСОБА_5 ,

11. ОСОБА_6 ,

12. ОСОБА_7 ,

13. ОСОБА_8 ,

14. ОСОБА_9 , 15. ОСОБА_10 ,

16. ОСОБА_11 ,

17. ОСОБА_12 ,

18. ОСОБА_13 ,

19. ОСОБА_14 ,

20. ОСОБА_15 ,

21. ОСОБА_16 ,

22. ОСОБА_17 ,

23. ОСОБА_18 ,

24. ОСОБА_19 ,

25. ОСОБА_20 ,

26. ОСОБА_21 ,

27. ОСОБА_22 ,

28. ОСОБА_23 ,

29. ОСОБА_24 ,

30. ОСОБА_25 ,

31. ОСОБА_26 ,

32. ОСОБА_27 ,

33. ОСОБА_28 ,

34. ОСОБА_29 ,

35. ОСОБА_30 ,

36. ОСОБА_31 ,

37. ОСОБА_32 ,

38. ОСОБА_33 ,

39. ОСОБА_34 ,

40. ОСОБА_35 ,

41. ОСОБА_36 ,

42. ОСОБА_37 ,

43. ОСОБА_38 ,

44. ОСОБА_39 ,

45. ОСОБА_40 ,

46. ОСОБА_41 ,

47. ОСОБА_42 ,

48. ОСОБА_43 ,

49. ОСОБА_44 ,

50. ОСОБА_45 ,

51. ОСОБА_46 ,

52. ОСОБА_47 ,

53. ОСОБА_48 ,

54. ОСОБА_49 ,

55. ОСОБА_50 ,

56. ОСОБА_51 ,

57. ОСОБА_52 ,

58. ОСОБА_53 ,

59. ОСОБА_54 ,

60. ОСОБА_55 ,

61. ОСОБА_56 ,

62. ОСОБА_57 ,

63. ОСОБА_58 ,

64. ОСОБА_59 ,

65. ОСОБА_60 ,

66. ОСОБА_61 ,

67. ОСОБА_62 ,

68. ОСОБА_63 ,

69. ОСОБА_64 ,

70. ОСОБА_65 ,

71. ОСОБА_66 ,

72. ОСОБА_67 ,

73. ОСОБА_68 ,

74. ОСОБА_69 ,

75. ОСОБА_70 ,

76. ОСОБА_71 ,

77. ОСОБА_72 ,

78. ОСОБА_73 ,

79. ОСОБА_74 ,

80. ОСОБА_75 ,

81. ОСОБА_76 ,

82. ОСОБА_77 ,

83. ОСОБА_78 ,

84. ОСОБА_79 ,

85. ОСОБА_80 ,

86. ОСОБА_81 ,

87. ОСОБА_82 ,

88. ОСОБА_83 ,

89. ОСОБА_84 ,

90. ОСОБА_85 ,

91. ОСОБА_86

94. Товариства з обмеженою відповідальністю "Віллас Крюківщина"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова Артема Володимировича

3. Приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Базир Наталії Михайлівни

4. Приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Герасимів Юлії Вадимівни

5. ОСОБА_87

Про визнання права вимоги за кредитним договором, визнання права вимоги та права іпотекодержателя на об`єкти нерухомого майна, визнання недійсними правочинів, визнання протиправними та скасування рішень та відповідних реєстраційних записів, переведення прав і обов`язків

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

26.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс" звернулось до відповідачів (відповідно до переліку, викладеного у вступній частині цієї постанови), зокрема до ОСОБА_34 (відповідач №39) із позовом про визнання права вимоги за кредитним договором, визнання права вимоги та права іпотекодержателя на об`єкти нерухомого майна, визнання недійсними правочинів, визнання протиправними та скасування рішень та відповідних реєстраційних записів, переведення прав і обов`язків.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.01.2021 у справі №911/515/20 (суддя Колесник Р.М.) позов задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 (колегією суддів у складі: Кропивна Л.В. - головуючий, Барсук М.А., Сітайло Л.Г.) рішення суду першої інстанції від 22.01.2021 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові повністю.

Постановою Верховного Суду від 19.07.2022 у цій справі постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За результатами нового розгляду, постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 (колегія суддів у складі: Мальченко А.О. - головуючий, Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) рішення місцевого господарського суду від 22.01.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.06.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2021 скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Київської області від 04.07.2024 (суддя Шевчук Н.Г.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс" задоволено частково. Визнано недійсним договір про внесення змін та доповнень № 3 до Іпотечного договору №328/ІП-2 від 03.08.2006, укладений 28.04.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за №1388. В іншій частині позовних вимог, зокрема заявлених до фізичних осіб, суд відмовлено.

Зазначене рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2024 (повний текст якого складено 19.07.2024) у справі № 911/515/20 набрало законної сили.

Короткий зміст заяви ОСОБА_34 (відповідача №39) про ухвалення додаткового рішення

09.07.2024 ОСОБА_88 подав клопотання (заяву) про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/515/20, в якому він просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс" на його користь витрати на правничу допомогу адвоката та поштові витрати у загальному розмірі 50 794,96 грн. (а.с. 1-35, том 28).

Клопотання (заява) мотивовано тим, що заявник скористався професійною правничою допомогою адвоката, вартість якої за домовленістю сторін складає 49 280,00 грн, а також поніс поштові витрати у сумі 1 514,96 грн. За результатами розгляду справи він отримав позитивний для себе результат. Отже, зазначені судові витрати підлягають стягненню з позивача на його користь на підставі ст. 129 ГПК України.

Також, заявник послався на те, що у своєму відзиві на позовну заяву від 04.03.2024 він заявив про орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 112 923,00 грн та повідомив суд, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України. (а.с. 168-172, том 26).

Заперечення позивача

08.08.2024 позивач подав заперечення на клопотання ОСОБА_89 про ухвалення додаткового рішення, в якому просив залишити його без розгляду, оскільки вважає, що ним пропущено встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України строк на подання доказів понесених судових витрат. Зокрема, до відзиву такі докази долучено не було; відзив не містив посилання на те, що такі докази будуть подані протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення; докази не подано до закінчення судових дебатів у справі, клопотання про поновлення строку також подано не було. Посилаючись на судову практику позивач зазначив, що можливість реалізувати право на подання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення не є безумовною, а є наслідком реалізації стороною, чітко визначеної законом дії, яка не була реалізована відповідачем, у зв`язку із чим клопотання останнього має бути залишено без розгляду, відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2024 заяву ОСОБА_34 про ухвалення додаткового рішення у справі №911/515/20 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс" на користь ОСОБА_34 45 684,96 грн судових витрат. В іншій частині заяви відмовлено.

При вирішенні питання щодо витрат ОСОБА_89 на професійну правничу допомогу у розмірі 49 280,00 грн суд першої інстанції виходив з того, що витрати за подання клопотання про ухвалення додаткового рішення про компенсацію позивачем витрат на правничу допомогу, підготовку звіту, підготовку опису виконаних робіт не підлягають відшкодуванню, а тому визнав обґрунтованою суму понесених заявником витрат у розмірі 44 170,00 грн (за виключенням підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення). Враховуючи, що понесені заявником поштові витрати підтверджуються фіскальними чеками, які містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції визнав такі витрати обґрунтованими у сумі 1 514,96 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_34 від 09.07.2024 про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду або відмовити у її задоволенні.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що ОСОБА_90 подав заяву про намір подати докази понесених судових витрат протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення по суті спору.

Зокрема, апелянт зазначає, що:

- на його думку, клопотання ОСОБА_89 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/515/20 підлягало залишенню без розгляду, враховуючи, що в додатках до відзиву не містилося доказів понесення вказаних витрат та а ні відзив, а ні будь-яка інша заява ОСОБА_91 не містили посилання про те, що докази понесених судових ОСОБА_92 будуть подані протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення у справі № 911/515/20;

- докази понесення ОСОБА_93 суми судових витрат, зазначених у клопотанні від 09.07.2024 не були подані до закінчення судових дебатів та не було подано клопотання про поновлення строку на подання відповідних доказів ОСОБА_94 ;

- ОСОБА_88 не подавав заяву про намір подати докази понесених судових витрат протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення по суті спору, вона відсутня в матеріалах справи, а у своєму відзиві ОСОБА_90 лише послався на ч. 8 ст. 129 ГПК України, з чого неможливо встановити, що він дійсно заявив намір подати докази понесених судових витрат протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення (посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.06.2024 у справі № 401/1086/23 та від 20.03.2024 у справі №600/752/22-а);

- попередній розрахунок судових витрат не свідчить про вияв ОСОБА_91 наміру подати докази судових витрат після ухвалення рішення (в цій частині посилається на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Короткий зміст заперечень ОСОБА_89 щодо апеляційної скарги

ОСОБА_88 не погодився із доводами апеляційної скарги та у відзиві на апеляційну скаргу від 07.10.2024 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржене додаткове рішення залишити без змін.

Зокрема, заявник зазначив про те, що:

- у відзиві на позовну заяву від 04.03.2024 його представником - Шишкою Юлією було наведено орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, який складав 112 923,00 грн та було також зазначено, що докази понесених витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у справі відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України;

- зазначений відзив було направлено іншим учасникам справи;

- апелянтом в апеляційній скарзі не наведено належних обґрунтувань та достатніх підстав для скасування додаткового рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Коротун О.М., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі №911/515/20. Витребувано невідкладно матеріали справи №911/515/20 з Господарського суду Київської області. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 14.10.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 07.10.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 07.10.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

14.10.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 повідомлено учасників справи про призначення справи №911/515/20 до розгляду на 04.11.2024. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_89 в судовому засіданні 04.11.2024 заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а додаткове рішення залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання 04.11.2024 не з`явились за заяв з викладенням своїх правових позицій щодо стягнення витрат на правничу допомогу за заявою ОСОБА_89 не подали.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав позивача та ОСОБА_93 на судовий розгляд заяви про розподіл між ними витрат на правничу допомогу упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників інших учасників справи обов`язковою не є обов`язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, дійшов висновку про можливість розгляду цієї заяви за відсутності інших учасників справи.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржене додаткове рішення без змін.

Джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті додаткової постанови

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 5, 8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Відповідна позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

При цьому, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У відзиві на позовну заяву від 04.03.2024 представником ОСОБА_89 адвокатом Шишкою Ю.О. наведено орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, який складав 112 923,00 грн та було зазначено, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України. (а.с. 168-172, том 26).

09.07.2024 ОСОБА_88 подав клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/515/20, в якому він просив стягнути з позивача на його користь витрати на правничу допомогу адвоката та поштові витрати у загальному розмірі 50 794,96 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_93 разом із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат подано копії:

- договору про надання правничої допомоги від 24.01.2024, укладеного між адвокатом Шишкою Юлією Олександрівною та ОСОБА_95 ;

- додаткової угоди № 1 від 24.01.2024 до договору про надання правничої допомоги від 24.01.2024;

- опису виконаних робіт;

- звіту про хід та результати виконання доручення, підписаного 09.07.2024 між адвокатом Шишкою Юлією Олександрівною та ОСОБА_95 .

За умовами договору про надання правничої допомоги від 24.01.2024, адвокат зобов`язався надати клієнту правничу допомогу з питань захисту прав та інтересів останнього у Господарському суді Київської області в справі № 911/515/20, а клієнт зобов`язався виплатити адвокату гонорар (винагороду) за надання правничої допомоги та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором (пункт 1).

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 24.01.2024 до договору про надання правничої допомоги, сторони домовились про вартість послуг та форму їх розрахунків.

Згідно із розрахунком розміру винагороди за договором про надання юридичних послуг, розмір винагороди за представництво інтересів ОСОБА_89 склав:

- ознайомлення з матеріалами справи № 911/515/20 в Господарському суді Київської області - 8 760,00 грн;

- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції, підготовка адвокатського висновку за наслідками ознайомлення з матеріалами справи № 911/515/20 - 6 570,00 грн;

- підготовка та подання відзиву на позовну заяву в редакції від 19.10.2020 року у справі № 911/515/20 - 15 000,00 грн;

- підготовка та подання клопотання про продовження строку на подання відзиву від 19.02.2024 у справі № 911/515/20 в Господарському суді Київської області - 2 190,00 грн;

- підготовка та подання клопотання про повернення без розгляду заяви позивача про зміну предмета позову від 18.01.2024 у справі № 911/515/20 в Господарському суді Київської області - 2 190,00 грн;

- супровід судових засідань у справі № 911/515/20 в Господарському суді Київської області (29.02.2024, 14.04.2024) - 8 000,00 грн;

- підготовка та подання заяви про розгляд справи без участі представника відповідача 39 та про заперечення проти задоволення позовної заяви в повному обсязі у справі №911/515/20 в Господарському суді Київської області - 1 460,00 грн;

- підготовка та подання клопотання про ухвалення додаткового рішення про компенсацію позивачем витрат ОСОБА_89 на правничу допомогу, підготовка звіту, підготовка опису виконаних робіт - 5 110,00 грн.

Всього: 49 280,00 грн.

З врахуванням викладеного, вбачається, що заявником надано суду належні докази понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, а тому в порядку статті 129 ГПК України такі витрати підлягають стягненню на його користь.

При вирішенні питання щодо витрат ОСОБА_89 на професійну правничу допомогу у розмірі 49 280,00 грн суд першої інстанції виходив з того, що витрати за подання клопотання про ухвалення додаткового рішення про компенсацію позивачем витрат на правничу допомогу, підготовку звіту, підготовку опису виконаних робіт не підлягають відшкодуванню, а тому визнав обґрунтованою суму понесених заявником витрат у розмірі 44 170,00 грн (за виключенням підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення). Враховуючи, що понесені заявником поштові витрати підтверджуються фіскальними чеками, які містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції визнав такі витрати обґрунтованими у сумі 1 514,96 грн.

Отже, суд першої інстанції частково задовольнив заяву ОСОБА_34 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс" витрат на правничу допомогу в розмірі 44 170,00 грн та поштових витрат в розмірі 1 514,96 грн, а в іншій частині у задоволенні заяви відмовив.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині дотримання ОСОБА_93 строку на подання доказів понесених ним витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, зазначає наступне.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Колегія звертає увагу на те, що застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

З огляду на викладене, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Такі висновки щодо застосування частини другої статті 124 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №922/1897/18, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 19.02.2020 у справі №910/16223/18, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, від 10.12.2020 у справі №922/3812/19, від 31.03.2021 №916/2087/18, від 22.06.2023 у справі №912/164/20, від 29.08.2023 у справі №911/174/22, від 13.06.2023 у справі №923/515/21, від 28.11.2023 у справі №947/21726/20, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №295/3068/20. Судова практика є сталою та послідовною.

Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву представником ОСОБА_89 адвокатом Шишкою Ю.О. наведено орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, який складав 112 923, 00 грн та було зазначено, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України. В прохальній частині відзиву на позовну заяву, зокрема, ОСОБА_93 заявлено про те, що судові витрати слід покласти на позивача. (а.с. 168-172, том 26).

09.07.2024 представник ОСОБА_89 подав докази понесених судових витрат, тобто через п`ять днів після оголошення 04.07.2024 судового рішення. (а.с. 1-35, том 28).

Отже, заявник подав такі докази з дотримання вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Водночас, колегія суддів враховує те, що чинним процесуальним законом надано заявнику вибір щодо подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд першої інстанції дослідив зазначені обставини та врахував, що відповідачем заявлено про те, що докази понесення судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі (у відзиві на позовну заяву), та через п`ять днів після ухвалення рішення суду останній надав відповідні докази для розподілу таких витрат у строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Отже, суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_93 дотримано порядок звернення та надання до суду доказів для розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Наведеним спростовуються заперечення позивача про наявність підстав для залишення без розгляду заяви ОСОБА_89 про розподіл судових витрат чи для відмови у задоволенні цієї заяви у зв`язку відсутністю подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до судових дебатів.

Отже, заявником дотримано процедуру подання та стягнення витрат на правничу професійну допомогу, передбачену ст. 129 ГПК України щодо подання орієнтовного (попереднього) розрахунку таких витрат.

В контексті викладеного, колегія суддів зазначає, що, як підсумок роботи адвоката, сторони уклали звіт про хід та результати виконання доручення від 09.07.2024, який за своїм змістом фактично є актом виконаних робіт. Цей звіт укладено 09.07.2024, тобто після прийняття рішення. Отже, цей документ не міг бути складний до прийняття рішення, та поданий заявником у п`ятиденний строк після прийняття рішення відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відтак, колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що заявник порушив вимоги процесуального закону щодо процедури подання доказів понесення судових витрат на правничу (професійну) допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Матеріалами справи підтверджується, що витрати на правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 44 170,00 грн є справедливими з урахуванням складності, обґрунтованості, пропорційності, співмірності та розумності їхнього розміру до предмета спору, що господарським судом було враховано при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Поштові витрати в розмірі 1 514,96 грн також підтверджені заявником.

Водночас доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи позивач не надав.

За результатами апеляційного перегляду судова колегія зазначає, що апелянтом не спростовані висновки суду першої інстанції, всім обставинам, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі судом першої інстанції надана належна правова оцінка на підставі сукупності належних та допустимих доказів. Норми матеріального та процесуального права судом першої інстанції застосовані правильно.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права у діях суду попередньої інстанції під час винесення оскаржуваного додаткового рішення місцевого суду. Оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

Стягнення судових витрат за результатами апеляційного перегляду рішення в частині відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу не здійснюється, оскільки відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за перегляд рішення в цій частині судовий збір не справляється.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі №911/515/20 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 14.11.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.М. Коротун

С.О. Алданова