Ухвала

від 14.08.2024 по справі 914/2489/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.08.2024 Справа № 914/2489/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ігоря Стадника, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Євро-Сервіс» про розстрочення виконання рішення

у справі № 914/2489/23

за позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області

в інтересах держави в особі

позивача: Львівської міської ради,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Євро-Сервіс,

про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 439 159,22 грн,

за участю представників:

прокуратури: Леонтьєва Наталія Теодорівна,

позивача: Кавела Марта Володимирівна,

відповідача: ОСОБА_1 ,

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Євро-Сервіс» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі №Ф-3130 від 25.06.2019 року у сумі 439 159,22 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Євро-Сервіс» на користь Львівської міської ради заборгованість з орендної плати за договором оренди землі в розмірі 439 159,22 грн і 6 587,39 грн судового збору; відмовлено у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2024, яке набрало законної сили 13.02.2024, видано накази від 20.02.2024 про примусове виконання рішення суду.

За результатом апеляційного перегляду вказаного рішення 18.06.2024 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Євро-Сервіс» від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 у справі № 914/2489/23 і закрито апеляційне провадження.

22.07.2024 суд отримав заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Євро-Сервіс» про розстрочення виконання рішення суду від 10.01.2024. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 матеріали заяви передано для розгляду судді Ростиславу Матвіїву.

Ухвалою суду від 23.07.2024 заяву про розстрочення рішення суду призначено до розгляду у судове засідання на 31.07.2024, яке відкладено на 07.08.2024 і на 14.08.2024.

У судовому засіданні 07.08.2024 заслухано додаткові пояснення заявника стосовно заяви про розстрочення виконання рішення суду, відповідно до яких просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 в частині стягнення 481 625,75 грн (основної суми боргу + виконавчого збору) строком на 12 місяців з дати ухвалення відповідного судового рішення про розстрочення та припинити чинність арешту коштів боржника, який накладено постановою про арешт коштів боржника ВП № 75547725 від 18.07.2024, яка прийнята старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ценюхом Н.Б.

У судове засідання 14.08.2024 з`явилися представники обох сторін і прокуратури, 12.08.2024 прокурором подано додаткові пояснення стосовно заяви, підстав для відкладення розгляду заяви судом не встановлено.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Відповідач стверджує про складне матеріальне становище. Зокрема наголошує, що за період 2022-2023 року та через повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України та оголошення військового стану, надходження від продажу майнових прав знизилися більш ніж на 80 %. Відповідно через зниження надходжень, ТОВ «Укр-Євро-Сервіс» не змогло виконувати у 2022-2023 роках зобов`язання в обсязі, передбаченому договірними зобов`язаннями щодо фінансування будівництва об`єктів нерухомості, сплати податків, в тому числі орендної плати за землю, обслуговувати взяті кредитні зобов`язання.

Крім цього, з дати пред`явлення прокурором позову Товариство проводило часткові оплати орендної плати з метою зменшення боргу по орендній платі за землю, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Окрім цього, станом на даний час на рахунку Товариства відсутні кошти для погашення заборгованості, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» про залишок грошових коштів на банківському рахунку Товариства станом на 19.07.2024 року.

ТОВ «Укр-Євро-Сервіс» вважає, що у випадку стягнення у примусовому порядку з Товариства суми заборгованості з орендної плати за землю, такі дії призведуть до накладення арешту на рахунки Відповідача та подальшого його банкрутства, оскільки ТОВ «Укр-Євро-Сервіс» не зможе виконати фінансові зобов`язання, ні перед третіми особами, ні перед державою, в тому числі щодо сплати орендної плати за землю та інших податків і зборів.

Тому станом на 14.08.2024 заявник просить розстрочити виконання рішення суду від 10.01.2024 на 12 місяців і припинити чинність арешту коштів боржника, який накладено постановою про арешт коштів боржника ВП № 75547725 від 18.07.2024.

ПОЗИЦЯ ПРОКУРОРА І ПОЗИВАЧА

Прокурор заперечує стосовно розстрочення виконання рішення суду, зазначаючи, що недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути надано розстрочення виконання судового рішення, а тому посилання заявника на скрутне фінансове становище не є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду.

ВИСНОВКИ СУДУ

Розглянувши заяву відповідача, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення заяви про розстрочення виконання рішення, і зазначає таке.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вказаною статтею передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічні положення передбачені також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження».

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, у кожному конкретному випадку.

Суд зазначає, що заборгованістю, стягнутою рішенням суду від 10.01.2024 в справі № 914/2489/23, є борг відповідача перед позивачем у сумі 439 159,22 грн з орендної плати по договору від 25.06.2019, присуджений до стягнення на користь позивача, а також витрати сплаченого судового збору у сумі 6 587,39 грн, присуджені до стягнення на користь Львівської обласної прокуратури.

Так, на підтвердження тяжкого фінансового становища відповідачем подано виписку з кабінету платника податків щодо нарахування та сплати товариством орендної плати з юридичних осіб за період з 01.01.2024 по 01.07.2024, відповідно до якого заборгованість по орендній платі за землю станом на 01.07.2024 становить 1 557 952,99 грн, та залишок не сплаченої пенi 70 262,59 грн;

-довідку АТ КБ «Приватбанк» від 19.07.2024 про залишок коштів на 19.07.2024 1 869,39 грн;

-акти звірки взаєморозрахунків, відповідно до яких у товариства існує протермінована заборгованість перед ТОВ «ОРРО» у розмірі 438 110,27 грн станом на 03.06.2024, перед ПП «Укртексколор» у розмірі 155 850,50 грн станом на 03.06.2024, та перед ПП «Гідро Тех» у розмірі 15 660,00 грн станом на 03.06.2024 сумарно 609 620,77 грн;

-додаткову угоду № 1 від 19.04.2024 до договору № 09/04-24ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 09.04.2024, укладеного з Фізичною особою - підприємцем Рудюк Наталією Петрівною, на суму 1 000 000,00 грн;

-платіжна інструкція від 14.02.2024 року про примусове списання грошових коштів з рахунку товариства за вимогою податкового органу ВП № 32/07 від 31.01.2024 на суму 51 509,60 грн по сплаті обов`язкових податків та зборів;

-картку рахунку НОМЕР_1 про повернення у липні 2023 року поворотної фінансової допомоги ОСОБА_2 на загальну суму 335 000,00 грн;

-платіжні інструкції за період вересень листопад 2023 року, лютий квітень 2024 по договору оренди землі від 25.06.2019, який є підставою позову в цій справі, на загальну суму 634 930,58 грн, з яких 459 113,72 грн сплачено після постановлення рішення суду 10.01.2024;

-платіжні інструкції від червня, липня 2023 року про сплату ОСОБА_2 фінансової допомоги по договору від 24.06.2020 на загальну суму 2 885 000,00 грн.

Суд враховує, що провадження у справі було відкрито 21.08.2023 і під час розгляду справи відповідач здійснював платежі по договору оренди. Аналогічно відповідач продовжував здійснювати часткові платежі після постановлення рішення у цій справі, хоча такі зараховувались не в погашення заборгованості, визнаної рішенням суду в цій справі, адже жодна зі сторін про таке не стверджує. Така поведінка сторони свідчить про відсутність наміру уникнути виконання рішення суду і навпаки про вжиття заходів щодо виконання своїх зобов`язань та дотримання співпраці з позивачем.

Виконання відповідачем договорів поворотної фінансової допомоги від 24.06.2020 і від 09.04.2024 підтверджує як наявність заборгованості відповідача перед позикодавцем, так і водночас платоспроможність товариства, що не ставить під сумнів фінансову можливість товариства здійснення поступових розрахунків з позивачем.

Суд не заперечує наявності у відповідача кредиторської заборгованості перед іншими контрагентами, хоча односторонньо підписані акти звірки взаєморозрахунків не є належними доказами підтвердження саме вказаних в актах сум. Також суд не вважає однозначним доказом довідку про залишок коштів на рахунку товариства, адже на відміну від виписки по рахунку клієнта банку, в довідці не відображено певного періоду і обігу грошових коштів.

Суд також враховує, що відповідно до платіжних інструкцій за 2024 рік товариство здійснює одноразові платежі на суттєві суми в межах 7 90 тисяч гривень, тобто фінансові операції товариство здійснює.

Під час розгляду заяви відповідач надав також довідку Акцiонерного товариства Комерцiйний банк «Приватбанк» від 06.08.2024 про те, що на 05.08.2024 залишок коштiв на рахунку ТОВ «Укр-Євро-Сервіс» становить 1 171, 96 грн; постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 18.07.2024 про відкриття виконавчого провадження № 75547725 по виконанню наказу від 20.02.2024 у справі № 914/2489/23, про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; банківську виписку за період 01.01.2024 - 06.08.2024.

Згідно з вказаною випискою 22.03.2024 здійснено платіж в сумі 45 816,86 грн орендної плати за землю по договору від 25.06.2019, 11.04.2024 85 700,00 грн, 18.04.2024 98 850,00 грн, 25.04.2024 82 930,00 грн, 20.06.2024 101 300,00 грн, 27.06.2024 96 300,00 грн,11.07.2024 50 000,00 грн, 25.07.2024 53 300,00 грн, 25.07.2024 40 000,00 грн, 02.08.2024 8 500,00 грн, 02.08.2024 80 000,00 грн, тобто всього на суму 696 880,00 грн. водночас жодна зі сторін не стверджує про зарахування таких платежів в погашення боргу, по стягненню якого відкрито виконавче провадження.

Також у виписці відображено платежі по ВП № 175/07 від 25.03.2024 на суму 8,49 грн, по ВП № 261/07 від 23.04.2024 в сумі 0,73 грн, по ВП № 300/07 від 31.05.2024 на суму 46,72 грн, по ВП № 333/07 від 19.06.2024 на суму 230,70 грн, по ВП № 75547725 на суму 1 869,39 грн.

Інших доказів про зменшення суми присудженого до стягнення згідно з рішенням суду від 10.01.2024, крім платежу в сумі 1 869,39 грн, суду не подано. Тому суд зазначає, що на час розгляду заяви не виконаним є зобов`язання в сумі 437 289,83 грн (від 438 159,22 грн віднімаємо 1 869,39 грн). Суд не визнає обґрунтованим зазначення відповідачем суми 481 625,75 грн, яку він отримав додаючи до основної суми боргу (438 159,22 грн) суму виконавчого збору, адже ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість розстрочення саме рішення суду, а не будь-якого існуючого у боржника зобов`язання.

Суд, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суду не може не враховувати балансу інтересів обох сторін. Суд зауважує, що несвоєчасне виконання відповідачем рішення суду в цій справі та несплата 437 289,83 грн за користування земельною ділянкою комунальної власності негативно впливає на місцевий бюджет.

Відповідно до банківської виписки по рахунку відповідача видно також, що відповідач здійснює систематичні розрахунку по заробітній платі, податки та збори, а отримує надходження у вигляді поворотної фінансової допомоги, вартості майнових прав і від фізичної особи. Тобто упродовж восьми місяців товариство здійснює фінансові операції. Крім цього, відповідач, здійснюючи господарську діяльність, має й інші фінансові зобов`язання, зокрема перед бюджетом.

Надання відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка регламентована статтею 331 Господарського процесуального кодексу України та вчиняється судом за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. При відстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів до забезпечення позову (частини п`ята, шоста статті 331 ГПК України).

Отже, законодавцем визначено чіткі критерії для застосування відстрочення виконання судового рішення, обмежено строк надання такого відстрочення виконання, передбачено можливість вжиття заходів забезпечення на період дії відстрочки та не передбачено можливості настання наслідків щодо порушення конституційного принципу обов`язковості виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 р. у справі 905/2912/15).

Наведені відповідачем підстави не є по-особливому виключними, але є достатніми для визнання фінансового стану відповідача складним. Тому часткове розстрочення виконання рішення є допустимим.

Проаналізувавши заяву відповідача з урахуванням заперечень прокурора, суд доходить висновку, що для забезпечення відповідачу можливості виконати, а стягувачу отримати, належним чином рішення суду у розумні строки та з урахуванням балансу інтересів сторін, заява про розстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.

Так відповідач просить розстрочити рішення суду на 12 місяців. Суд зауважує, що відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Рішення у справі № 914/2489/23 ухвалено 10.01.2024, тому максимально можливий термін розстрочення до 10.01.2025. Враховуючи, що до 10.01.2025 залишається менше, ніж 12 місяців, а саме п`ять повних місяців, починаючи з 10.08.2024, а також враховуючи часткову доведеність обставини тимчасово тяжкого фінансового стану товариства, заява підлягає частковому задоволенню, а саме у спосіб розстрочення 437 289,83 грн рівними частинами на 4 місяці по 109 322,46 грн щомісяця.

Щодо заявленої вимоги про припинення чинності арешту коштів боржника, який накладено постановою про арешт коштів боржника ВП № 75547725 від 18.07.2024, то суд звертає вагу про її передчасність і невідповідність приписам процесуального закону, адже при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суду питання чинності та законності арештів, вжитих у межах виконавчого провадження по виконанню рішення суду, що набрало законної сили, автоматично не вирішується. Процедура накладення, припинення та скасування арешту на майно боржника регламентована Законом України «Про виконавче провадження», а суд в межах повноважень, передбачених розділом VI Господарського процесуального кодексу України, здійснює судовий контроль за виконанням судових рішень. Тому в задоволенні такої вимоги суд відмовляє. Водночас роз`яснює, що така відмова не є перешкодою для учасника виконавчого провадження для звернення з такою вимогою в майбутньому при наявності для цього підстав.

Керуючись ст. ст. 2, 331, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Євро-Сервіс» про розстрочення виконання рішення у справі № 914/2489/23 задовольнити частково.

2.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 року у справі № 914/2489/23 терміном на чотири місяці: до 10.09.2024, до 10.10.2024, до 10.11.2024, до 10.12.2024 в сумі 109 322,46 грн щомісяця.

3.У задоволенні вимоги про припинення чинності арешту коштів боржника відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.08.2024.

Суддя Матвіїв Р.І.