Ухвала

від 13.08.2024 по справі 686/24420/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/24420/17

Провадження № 1-кс/686/6759/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м.Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами за клопотанням адвоката ОСОБА_2 , поданим в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна,

встановив:

Адвокат ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, який, з її слів, був накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 р., у кримінальному провадженні №42017240000000195, саме на належну ОСОБА_3 земельну ділянку, з кадастровим номером 6825584600:07:051:0225, площею 2 га. В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 , окрім іншого, зазначає, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем вказаної земельної ділянки, не є підозрюваним чи обвинуваченим у рамках кримінального провадження №42017240000000195, досудове розслідування у якому є довготривалим, тому, з огляду на тривалість арешту майна, подальше обмеження права на відчуження та розпорядження земельною ділянкою, суттєво обмежує права ОСОБА_3 , і є непропорційним втручанням у право останнього на мирне володіння майном.

Дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто, виходячи зі змісту даної норми законодавства, арешт майна слідчим суддею скасовується лише за клопотанням певного кола осіб під час досудового розслідування.

У поданому клопотанні адвокат ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, з кадастровим номером 6825584600:07:051:0225, однак, до клопотання не долучено документів (свідоцтво про право власності, договір купівлі продажу, тощо), які б підтверджували, що саме той ОСОБА_3 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , а не його тезка, на даний час, дійсно є власником вказаної земельної ділянки (долучена до клопотання інформаційна довідка від 31.07.2024 р., яка була виготовлена за параметрами пошуку за частковим співпадінням по фізичній особі, а не за параметрами запиту саме за об`єктом нерухомого майна, не надає можливості слідчому судді з`ясувати, хто на сьогоднішній день є дійсним власником земельної ділянки, з кадастровим номером 6825584600:07:051:0225), не містять матеріали клопотання доказів накладення арешту на вказану ділянку у кримінальному провадженні №42017240000000195 або ж у іншому кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому на даний час здійснюється (та не є закінченим) представниками того органу досудового розслідування, який перебуває в межах територіальної юрисдикції Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, (ухвали слідчого судді від 21.03.2018 р., на яку ОСОБА_2 посилається в своєму клопотанні), що є важливим для з`ясування: за клопотанням якої особи було арештовано майно (для повідомлення її про час та місце судового розгляду); у рамках якого саме кримінального провадження було накладено арешт, і чи взагалі цей арешт було накладено саме під час здійснення досудового розслідування у певному кримінальному провадженні; чи був присутній власник або володілець майна при вирішенні питання про накладення арешту, відповідно, чи має ОСОБА_2 , як представник ОСОБА_3 , з урахуванням тієї обставини, що у клопотанні не зазначено про те, що на даний час відпала потреба у арешті певного майна або що арешт було накладено необґрунтовано, право на звернення із відповідним клопотанням до слідчого судді. Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що клопотання про скасування арешту на майно повинно бути підписано особою, якою воно подано, із зазначенням дати підписання (загальні вимоги до оформлення документів). Однак, не дивлячись на те, що у вступній частині клопотання (заяви) зазначено, що воно подано ОСОБА_3 , а у прохальній частині цього документу вказано, що останній в повному обсязі підтримує зміст поданої заяви, разом з тим, клопотання (заява) була підписана адвокатом ОСОБА_2 , що не може свідчити про підтвердження волевиявлення саме ОСОБА_3 при поданні слідчому судді відповідного клопотання. В даному випадку, зважаючи на коло осіб, яке визначене ч.1 ст.174 КПК України, із клопотанням про скасування арешту з майна, з долученням відповідних документів, про які зазначено вище, в порядку, передбаченому КПК України, мав би звернутись підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Недоліки, виявлені у клопотанні, позбавляють слідчого суддю можливості проведення розгляду цього клопотання.

Положеннями Кримінального процесуального Кодексу України не врегульовано питання повернення клопотання про скасування арешту майна.

Згідно ч. 6 ст.9КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Так, ч.3 ст.172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 КПК, повертає це клопотання прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вказані норми закону, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання повернути його ініціатору, роз`яснивши, що після виправлення вказаних недоліків, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вправі повторно, в порядку, передбаченому КПК України, звернутися до слідчого судді (на стадії досудового розслідування) або ж до суду (під час судового провадження) з відповідним клопотанням.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.7, 8, 9, 172, 174 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_2 , подане в інтересах ОСОБА_3 , щодо скасування арешту майна , - повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя