Ухвала

від 14.08.2024 по справі 368/351/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 368/351/18

провадження № 61-11269ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІН ЕНД СІДЗ» на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 13 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року в справі за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІН ЕНД СІДЗ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Кагарлицька міська рада, про визнання недійсним державного акту, договору оренди, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну ділянку,

встановив:

06 серпня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІН ЕНД СІДЗ» (далі - ТОВ «ДЖІН ЕНД СІДЗ») через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 13 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги долучено документ про сплату судового збору в сумі 39 296, 00 грн.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 1 762, 00 грн.

Заявник оскаржує судові рішення в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та про витребування земельної ділянки.

Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження однієї вимоги немайнового характеру становить 3 524, 00 грн (1 762, 00 грн * 1 * 1 * 200 %).

З огляду на наведене, заявником сплачено судовий збір за оскарження однієї вимоги немайнового характеру.

Разом з тим вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру, тому відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду позивач повинен був сплатити судовий збір за указану вимогу майнового характеру у розмірі 1, 5 відсотка ціни позову.

За приписами пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість спірної земельної ділянки станом на дату звернення з позовом), у зв'язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги в частині оскарження вимоги майнового характеру.

Отже, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову, виходячи з вартості спірного нерухомого майна (земельна ділянка) станом на дату звернення з позовом, подати належні докази на підтвердження такої вартості (наприклад, висновок експерта, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо), а також з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) та у разі необхідності доплатити судовий збір.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.

У прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати, зокрема, «постанову Апеляційного суду Київської області від 26 березня 2024 року». У назві касаційної скарги та її тексті заявник також вказує назву суду апеляційної інстанції - «Апеляційний суд Київської області».

Проте заявник неправильно вказує назву апеляційного суду, оскільки суду з таким найменуванням не існує, натомість є Київський апеляційний суд, яким і була прийнята оскаржувана постанова від 26 березня 2024 року.

Ураховуючи наведене, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно уточнити назву, зміст та прохальну частину скарги, конкретизувати, які саме судові рішення яких саме судів підлягають касаційному перегляду.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України, з урахуванням вимог цієї ухвали з уточненням змісту скарги та її прохальної частини, зокрема, слід конкретизувати, які саме судові рішенняяких саме судів підлягаютькасаційному перегляду. Також заявнику необхідно надати інформацію про ціну позову в частині оскарження вимоги майнового характеру та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в цій частині, розмір якого має бути визначений відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІН ЕНД СІДЗ» на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 13 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов