Ухвала

від 12.08.2024 по справі 440/6188/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6188/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., розглянувши заяви Міністерства юстиції України від 02.08.2024 та ОСОБА_1 від 05.08.2024 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі №440/6188/20 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, треті особи: Державна судова адміністрація України, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України, Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Полтавського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; зобов`язано Полтавський апеляційний суд провести перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення рішення до негайного виконання в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2021 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №440/6188/20 залишено без змін.

Відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене рішення набрало законної сили 21.05.2021.

12.07.2021 Полтавським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи у справі №440/6188/20.

Відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження 04.08.2021 відкрито виконавче провадження ВП№66385048 з примусового виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/6188/20.

02.08.2024 до суду від Міністерства юстиції України надійшла заява про зміну способу виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/6188/20.

Крім того, 05.08.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли дві аналогічні заяви ОСОБА_1 від 05.08.2024 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі №440/6188/20.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 призначено заяви Міністерства юстиції України від 02.08.2024 та ОСОБА_1 від 05.08.2024 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі №440/6188/20 до судового розгляду у відкритому судовому засіданні 12.08.2024.

09.08.2024 до суду надійшли пояснення Державної казначейської служби України щодо заяви Міністерства юстиції України, у яких, зокрема, зазначено, що запропонований спосіб зміни виконання рішення суду фактично змінює по суті рішення суду.

У судове засідання 12.08.2024 учасники справи не з`явились. Про дату, час та місце розгляду заяв повідомлено учасників справи належним чином. Від Полтавського апеляційного суду та Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області надійшли клопотання про розгляд заяв без їх участі.

Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на положення пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяв здійснено судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані заяви та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, відповідно до наведених вище норм остаточне рішення суду є обов`язковим для учасників справи.

Як вище зазначено, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №440/6188/20, зокрема, зобов`язано Полтавський апеляційний суд провести перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

В обґрунтування заяв позивач та Міністерство юстиції України зазначають, що на теперішній час залишається невиплаченою сума суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 у розмірі 555892,11 грн. Зазначено, що зміна способу виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення.

Статтею 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Засади фінансування судів закріплені у статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина перша); функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, крім Верховного Суду і вищого спеціалізованого суду, здійснює Державна судова адміністрація України (частина третя); функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України (частина четверта).

Відповідно до статті 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Положеннями статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом, є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до пунктів 18 і 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень; розпорядником бюджетних коштів є бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

Таким чином, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких, зокрема щодо апеляційних судів, є ДСА України, яка, серед іншого, визначає обсяг видатків розпорядників нижчого рівня на ці потреби.

Натомість, відповідальною особою за безпосереднє нарахування та виплату стягувачу суддівської винагороди за спірний період є боржник - Полтавський апеляційний суд.

Відповідно до підпункту 2.1.1.3 пункту 2.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333, видатки на винагороду відповідно до законодавства здійснюються, зокрема, за Кодом 2113 "Суддівська винагорода":

1) суддівська винагорода (винагорода судді Конституційного Суду України) за встановленими посадовими окладами; надбавка за вислугу років; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді, доплата за науковий ступінь, доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці;

2) допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання щорічної відпустки;

3) вихідна допомога у разі виходу у відставку.

У розпорядженні ДСА України також діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень судів - КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів".

Враховуючи приписи частини першої статті 2, частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе лише у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів.

Водночас, вимоги про стягнення заборгованості з виплати суддівської винагороди і про зобов`язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду (з урахуванням положень статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") є двома різними способами захисту порушеного права, що передбачає відмінний механізм їхнього виконання/реалізації.

Умови та підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення визначені у статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частин першої, третьої якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

Водночас, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.

При цьому здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а, від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а.

Таким чином, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Резолютивна частина рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №440/6188/20 має зобов`язальний характер, суд першої інстанції при розгляді справи не вирішував позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення на користь позивача певної суми коштів.

Суд звертає увагу, що, змінивши спосіб виконання такого рішення в обраний заявником спосіб, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, тоді як зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Наведений вище висновок відповідає висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а.

Указані висновки також узгоджуються з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а (К/9901/1034/17), у якій Суд вказав на те, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяв Міністерства юстиції України від 02.08.2024 та ОСОБА_1 від 05.08.2024 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі №440/6188/20.

Керуючись статтями 14, 248, 256, 294, 370, 372, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяв Міністерства юстиції України від 02.08.2024 та ОСОБА_1 від 05.08.2024 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі №440/6188/20 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, треті особи: Державна судова адміністрація України, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, у порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяТ.С. Канигіна