Ухвала

від 14.08.2024 по справі 500/4699/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/4699/24

14 серпня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої Подлісної І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Тернобуд" про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Тернобуд" про визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 адміністративну справу №500/4699/24 передано для розгляду судді Тернопільського окружного адміністративного суду - Мартиць Оксані Іванівні.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

09.08.2024 до суду надійшла заява позивача про відвід судді, в якій просить відвести суддю Мартиць О.І. від вирішення судового спору у справі №500/4699/24.

Згідно ухвали суду від 12.08.2024, постановленою головуючою суддею у справі №500/4699/24 Мартиць О.І. в порядку письмового провадження, заяву представника позивача про відвід судді в адміністративній справі №500/4699/24 визнано необґрунтованою, та встановлено відсутність обставин упередженості чи небезсторонності судді, та передано заяву про відвід головуючого судді на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2024 заяву про відвід судді у адміністративній справі №500/4699/24 передано для розгляду судді Тернопільського окружного адміністративного суду Подлісна І.М.

Згідно приписів частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 КАС України).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду заяви про відвід у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Вирішуючи подану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Відповідно до статей 8, 9 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Частина перша статті 2 КАС України, визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 5 КАС України наголошує на тому, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у спосіб, який визначений законом.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частини першої та другої статті 7 КАС України, встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно із приписами статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 37 КАС України регламентує підстави відводу судді, коли він брав участь в розгляді даної справи в іншому складі суду та/або в судах інших інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Як слідує зі змісту заяви позивача про відвід, вона просить відвести головуючу суддю Мартиць О.І. від вирішення судового спору у справі №500/4699/24.

В обґрунтування поданої заяви вказує, що суд 31.07.2024 ухвалою про відмову у забезпеченні позову суддя Мартиць О.І. свідомо порушила діючу Конституцію та рішення КСУ, що зовсім не схоже на процесуальні дії судді. Суддя живе у Тернополі, ТМР також тут розташована, а Конституційний Суд України у місті Києві. Для неї подібний суд - це ТМР.

В заяві про відвід судді вказано, що позивач розцінює дії суду, а саме:

- коли суддя до початку розгляду справи висловлює своє відношення до позову, маючи вже зараз ситуацію, в якій наведене рішення ТМР і зміни у ньому були прийняті щодо поділу земельної ділянки із багаточисленними об`єктами нерухомого майна - індивідуальними гаражами, як вільної від забудови, що це очевидна ознака протиправності цього рішення - знову те саме фарисейство - рефрен позивача.

Надаючи оцінку підставам заявленого відводу головуючій судді Мартиць О.І. у справі №500/4699/24, згідно заяви від 09.08.2024, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Одну з найважливіших гарантій незалежності суддів закріплено в частині другій статті 126 Конституції України, відповідно до якої вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Це положення Основного Закону було роз`яснено Конституційним Судом України у Рішенні від 1.12.2004 №19-рп/2004. Таким чином, незалежність суддів передбачає право при здійсненні судочинства бути вільними від будь-якого обмеження, впливу, заанґажованості, тиску, погроз, втручань. Відповідно, задля забезпечення принципу незалежності суддів, відвід судді не може бути задоволено лише з суб`єктивних міркувань сторони, хоча й вони можуть мати логічну послідовність, щодо прогнозованого вирішення справи не на його користь.

У справі "Газета Україна-Центр проти України" рішення від 15.07.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що "відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності".

Як слідує з матеріалів справи, заява про відвід судді Мартиць О.І. подана після постановляння судом ухвали від 31.07.2024 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та фактично мотивована незгодою з ухвалою суду.

Суд зазначає, що судді повинні розглядати справи неупереджено, на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чиєї сторони або з будь-якої причини.

З вищезазначеного слідує, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Таким чином, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Разом з тим, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними рішеннями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним рішенням суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

В свою чергу, в силу приписів частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, здійснюючи оцінку балансу ризиків між обставинами повідомленими заявником у заяві про відвід та дотриманням фундаментальних принципів здійснення правосуддя, суд виходить з того, що право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді.

Суд висновує з того, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Однак, зазначене не свідчить про те, що учасники мають право на зловживання правом на відвід судді та свавільнно його заявляти. На переконання суду, кожен випадок відводу з підстав, які є "завідомо" безпідставними, повинен бути оцінений на наявність ознак зловживання процесуальними права. Надаючи інтерпретацію терміну "завідомо", суд виходить з того, що відвід є завідомо безпідставним, якщо він мотивований підставою, яка в силу прямої вказівки закону виключає можливість учасникам заявити такий відвід (частина четверта статті 36 КАС України). При цьому, заявлення відводу з інших підстав (пункт 4 частини першої статті 36 КАС України), не може вважатись завідомо безпідставним, позаяк відповідає принципу диспозитвності, що дозволяє учасникам з певною (дозволеною законодавцем) свободою розсуду подавати до суду заяви та клопотання з метою обґрунтування своєї позиції у справі, для досягнення успішного для себе правового результату.

Оскільки заявник, незважаючи на імперативне процесуальне застереження, викладене в частині четверті статті 36 КАС України, заявив відвід з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді, то суд розцінює його безпідставним. При цьому, зважаючи на викладені стороною обставини, суд приходить до висновку, що вказані доводи заявника не можуть свідчити про упередженість судді та бути підставою для відводу згідно вимог КАС України.

Судом не встановлено підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б перешкоджали судді брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили про упередженість, з огляду на що, заява представника позивача про відвід головуючої судді Мартиць О.І. від вирішення судового спору в справі №500/4699/23 задоволенню не підлягає

Відповідно до частини дванадцятої статті 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 243 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про відвід головуючої судді Мартиць О.І. в адміністративній справі №500/4699/24 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Тернобуд" про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

суддя Подлісна І.М.