Рішення

від 01.10.2024 по справі 500/4699/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/4699/24

01 жовтня 2024 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Тернобуд" про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Тернобуд" про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради від 02 лютого 2024 року №8/36/114 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , наданої в оренду ОК "Гаражний кооператив "Тернобуд" з урахуванням внесених у нього змін пунктом 6 рішення ТМР від 07.06.2024 №8/39/38 "Про внесення змін в рішення міської ради".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у Тернопільському окружному адміністративному суді розглядається справа №500/469/24 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії - рішення Тернопільської міської ради від 03 листопада 2023 року №8/32/134 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 "

Ознайомившись 07.02.2024 на сайті Тернопільської міської ради зі змістом спірного рішення від 02.02.2024 №8/36/114, 12.02.2024 подала до відповідача інформаційний запит, на який отримала відповідь 26.02.2024

Вважає, що надані відомості не відповідають дійсності, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 31.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 12.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 09.08.2024 про розгляд справи №500/4699/24 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Тернобуд" про визнання протиправним та скасування рішення.

13.08.2024 від відповідача поступив до суду відзив, в якому Тернопільська міська рада просить відмовити позивачу у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії - рішення Тернопільської міської ради від 02 лютого 2024 року №8/36/114 та зміни пункту 6 рішення від 07.06.2024 №8/39/38 "Про внесення змін в рішення міської ради", посилаючись на норми чинного земельного законодавства України.

22.08.2024 позивачем подано до суду інформаційне повідомлення.

Ухвалою суду від 30.08.2024 витребувано у Тернопільської міської ради інформацію щодо всіх документів та обставин, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 02.02.2024 №8/36/114 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , наданої в оренду ОК "Гаражний кооператив "Тернобуд" з урахуванням внесених змін пунктом 6 рішення Тернопільської міської ради від 07.06.2024 №8/39/38 "Про внесення змін в рішення міської ради".

03.09.2024 на виконання вказаної ухвали суду надійшли матеріали.

19.09.2024 до суду від позивача поступили доводи і міркування.

Третя особа не надала суду письмових пояснень щодо позову.

З`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд встановив таке.

У позові вказано про порушення відповідачем прав позивача - власника гаража № НОМЕР_1 , який розташований по вул. Тролейбусна, 5 в м. Тернополі при поділі земельної ділянки площею 0,4568 га за цією ж адресою на 78 земельних ділянок, наданої для будівництва гаражів.

Як слідує з матеріалів справи земельна ділянка загальною площею 6100,00 кв. м., яка розташована в м. Тернополі по вул. Тролейбусна, 5 надана Тернопільською міською радою в тимчасове користування гаражному кооперативу "Тернобуд" згідно договору оренди земельної ділянки від 18.09.2001 з наступними змінами і доповненнями. (угода від 01.11.2004, договори від 24.12.2007, від 23.12.2012).

14.12.2023 від голови правління Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Тернобуд" на ім`я міського голови м. Тернополя С.В. Надала поступила заява про надання дозволу на поділ земельної ділянки площею 0,4568 га, наданої для будівництва (обслуговування) індивідуальних гаражів за адресою АДРЕСА_1 разом з необхідними документами.

Питання надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , наданої в оренду ОК "Гаражний кооператив "Тернобуд" було предметом розгляду постійних комісій Тернопільської міської ради з питань містобудування і з питань регулювання земельних відносин та екології, які вирішили погодити проект рішення міської ради "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою вул. Тролейбусна, 5, наданої в оренду ОК "Гаражний кооператив "Тернобуд", про що свідчать витяги від 17.01.2024 №1.43 і від 18.01.2024 №1.43 відповідно.

Рішенням тридцять шостої сесії восьмого скликання Тернопільської міської ради від 02.02.2024 №8/36/114 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою вул. Тролейбусна, 5, наданої в оренду ОК "Гаражний кооператив "Тернобуд" надано дозвіл обслуговуючому кооперативу "Гаражний кооператив "Тернобуд" (код ЄДРПОУ 25748107) на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,4568га (кад. номер 6110100000:13:006:0042) за адресою вул. Тролейбусна, 5, наданої для будівництва гаражів, яка перебуває в оренді згідно договору оренди землі, зареєстрованого в книзі записів засвідчення факту реєстрації від 08.10.2001 №371, на сімдесят сім земельних ділянок площами зазначеними у нотаріально посвідченій заяві на поділ зареєстрованій в реєстрі за №15148 від 04.12.2023, без зміни їх цільового призначення.

Пунктом 6 рішення тридцять дев`ятої сесії восьмого скликання Тернопільської міської ради №8/39/38 від 07.06.2024 "Про внесення змін в рішення міської ради" внесено зміни в пункт 1 рішення міської ради від 02.02.2024р. №8/36/114 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою вул. Тролейбусна,5, наданої в оренду ОК "Гаражний кооператив "Тернобуд", а саме: замість слів "сімдесят сім" читати "сімдесят вісім" та замість слів та цифр "в реєстрі за №15148 від 04.12.2023" читати "в реєстрі за №3600 від 08.03.2024".

На запит позивача про доступ до публічної інформації від 03.04.2024 №2/04-01-24/ТМР по питанню надання інформації щодо поділу земельної ділянки обслуговуючого кооперативу "Гаражного кооперативу "Тернобуд" виконавчий комітет Тернопільської міської ради інформував наступне.

Земельна ділянка площею 0,4568 га за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває в орендному користуванні гаражного кооперативу "Тернобуд" та на підставі звернення голови правління кооперативу ОСОБА_2 прийнято рішення Тернопільської міської ради від 02.02.2024р №8/36/114 про надання дозволу на поділ земельної ділянки забудованої гаражами членів кооперативу.

На земельній ділянці площею 0,4568 га збудовано 87 гаражів. З них 10 гаражів збудовано не типових, в двох рівнях різними членами гаражного кооперативу, питання по яких щодо приватизації земельної ділянки не врегульовано законодавчо. По тій причині поділ під ними земельної ділянки не проводилося.

Власнику гаража №73 згідно поділу земельної ділянки визначено площу 0.0031 га.

Якщо власником гаража №73 є ОСОБА_1 то їй буде передано у власність земельну ділянку площею 0.0031 га.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно із статтею 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання..

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується, зокрема вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (частина друга статті 116 Земельного кодексу України)

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Так, частиною першою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

У цій справі предметом оскарження є рішення Тернопільської міської ради від 02.02.2024 №8/36/114 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , наданої в оренду ОК "Гаражний кооператив "Тернобуд" з урахуванням внесених змін пунктом 6 рішення Тернопільської міської ради №8/39/38 від 07.06.2024 "Про внесення змін в рішення міської ради".

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У розвиток цієї конституційної норми, частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом

При цьому, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах (стаття 2 КАС України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року №6-зп Суд зазначив, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Окрім того, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Таким чином рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Водночас суд зауважує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Так, за змістом пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Разом з цим, порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відсутність у заявника прав чи обов`язків у зв`язку із вчиненням оскаржуваних дій не породжує для нього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі №712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі №500/477/15-а.

У справі, що розглядається, заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в складі земельної ділянки 0,4568 га є її гараж № НОМЕР_1 , розташований на площі у 26 кв. м. і в разі завершення поділу прийнятим рішенням, земельна ділянка наведеної площі буде фактично поділена на 77 окремих земельних ділянок плюс одна, тобто на 78, що після затвердження технічної документації із землеустрою приведене негайному фактичному та юридичному припиненню договору оренди.

Разом з тим, суд зауважує, що за таких обставин справи права самої ОСОБА_1 не порушені, оскільки оскаржуваним рішенням власнику гаражу №73 згідно поділу земельної ділянки визначено площу 0,0031 га, яку їй буде передано у власність.

Твердження позивача про те, що власники цих гаражів опиняться з гаражами і без землі, яку їм під цими гаражами просто не дадуть приватизувати або надати в оренду, не підтверджено жодними доказами.

При цьому суд враховує, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 позов ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Тернобуд" задоволено повністю і визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської міської ради №8/32/134 від 03 листопада 2023 року №8/32/134 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 "

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

Згідно частин першої-третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку, що відповідачем доведена правомірність винесення спірного рішення, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не вирішується, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Тернобуд" про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради від 02.02.2024 №8/36/114 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , наданої в оренду ОК "Гаражний кооператив "Тернобуд" з урахуванням внесених змін пунктом 6 рішення Тернопільської міської ради від 07.06.2024 №8/39/38 "Про внесення змін в рішення міської ради" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено і підписано 01 жовтня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач:

- Тернопільська міська рада (місцезнаходження: вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ: 34334305);

третя особа:

- Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Тернобуд" (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 5, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46027, код ЄДРПОУ: 25748107) .

Головуючий суддяМартиць О.І.