Ухвала

від 13.08.2024 по справі 461/6552/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/6552/24

Провадження № 2/461/2750/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13.08.2024 року. м. Львів.

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є. отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Винниченко Михайло Петрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Аутлет»» про стягнення заборгованості за договором оренди та виселення з орендованого приміщення,-

в с т а н о в и в:

До Галицького районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Винниченко Михайло Петрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Аутлет»» про стягнення заборгованості за договором оренди та виселення з орендованого приміщення.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2400 євро за договором оренди № 90324 від 09.03.2024 року, штрафні санкції у розмірі пеня 7277,93 грн., інфляційне збільшення боргу 209,66 грн., 3 % річних 793 грн. за простроченням орендних платежів за договором оренди № 90324 від 09.03.2024 року.

Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено ціни позову.

Згідно ч.4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст.175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначається підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1211,20 грн.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, поданої фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Відповідно розмір судового збору становить 968,96 грн.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайного характеру.

Однак, позивачем не додано до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору.

Разом з тим, у позовній заяві позивач просить суд звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору за подання даного позову.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч. 1 ст. 136 ЦПК України).

Так, згідно з частиною 1 статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті (частина 2 статті 8 Закону №3674-VI).

Отже, суд наділений повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин.

При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Тобто, звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 8, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 8, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 (провадження №11-336апп20).

Отже, єдиною підставою за якою суд має право (однак не зобов`язаний) відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати є врахування судом майнового стану заявника (позивача).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Натомість, визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від поданих доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Kniat v. Poland», заява № 71731/01; п. 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland», заява № 73547/01).

Тобто, підтвердження рівня майнового стану сторони має бути повним та всестороннім, для чого особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна обґрунтувати та підтвердити свої доводи відповідними доказами, які б відображали усі аспекти майнової спроможності позивача сплатити передбачений законом розмір судового збору.

Дослідивши матеріали позову та доданих документів, судом не встановлено обставин, які б достеменно свідчили про існуюче складне матеріальне становище позивача, яке б перешкоджало йому сплатити відповідний розмір судового збору при зверненні до суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 15.06.2021 по справі № 504/2642/19, необхідність сплати судових витрат не може визнаватися обмеженням права доступу до суду, оскільки, за змістом положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. Так, згідно прецедентної судової практики ЄСПЛ, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, N 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Суд вкотре наголошує, що звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи, підтвердженим належними доказами.

Враховуючи те, що в межах даного спору позивачем не надано достатніх та повних доказів наявності підстав для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового збору відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає правових підстав для задоволення поданого клопотання про відстрочення позивачу сплати судового збору, що, як наслідок, слугує недоліком позовної заяви.

Позивачем не надано доказів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Невиконання позивачем наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмови у прийнятті позовної заяви до розгляду та повернення її заявнику.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. за одну вимогу майнового характеру та 968,96 грн. за одну вимогу немайнового характеру, у загальному розмірі 1937,92 грн.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Винниченко Михайло Петрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Аутлет»» про стягнення заборгованості за договором оренди та виселення з орендованого приміщення, подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, суд вважає за потрібним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу час для усунення указаних недоліків.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст.175,185 ЦПК України,ЗУ «Про судовий збір», суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Винниченко Михайло Петрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Аутлет»» про стягнення заборгованості за договором оренди та виселення з орендованого приміщення - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- надати документ (квитанцію), який підтверджує сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн.;

- зазначити ціну позову.

Роз`яснити позивачу, що в Галицькому районному суді м. Львова діють наступні реквізити для оплати судового збору: ОтримувачГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ)38008294; Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN)UA898999980313171206000013952; Код банку отримувача (МФО) - 899998; Кодкласифікації доходів бюджету- 22030101, призначення платежу -*;101.

У випадку невиконання даної ухвали про залишення заяви без руху, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя В.Є. Радченко