Рішення

від 14.08.2024 по справі 545/1205/22

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1205/22

Провадження № 2-др/545/20/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2024 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Потетія А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Мамишевої А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава питання ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсним, стягнення отриманого за правочинами у дохід держави,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 01.06.2023 року відмовлено у задоволенні позову заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.05.2021 земельної ділянки площею 2,1037 га кадастровий номер 5324087705:05:007:0075, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.05.2021 земельної ділянки площею 2,1037 га кадастровий номер 5324087705:05:007:0075, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у дохід держави отриманих ним на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2021 грошових коштів в сумі 2 081 611 грн. на рахунок за ККДБ 2401400 символ звітності 111 №UA748999980313050111000016712, код ЄДРПОУ 37959255, отримувач ГУК у Полт.обл./тг м. Полтава/24010400, Казначейство України (ел.адм.подат.);

- стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у дохід держави отриманих ним на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2021 грошових коштів в сумі 2 090 000 грн. на рахунок за ККДБ 2401400 символ звітності 111 № UA748999980313050111000016712, код ЄДРПОУ 37959255, отримувач ГУК у Полт.обл./тг м. Полтава/24010400, Казначейство України (ел.адм.подат.);

- стягнення (звернення) у дохід держави в особі Щербанівської сільської ради (код ЄДРПОУ 41856395) належну ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) земельної ділянки площею 2,1037 га кадастровий номер 5324087705:05:007:0075;

-припинення права власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на земельну ділянку площею 2,1037 га кадастровий номер 5324087705:05:007:0075 у Державному реєстрі прав та реєстрацію права комунальної власності в особі Щербанівської сільської ради (код ЄДРПОУ 41856395) на земельну ділянку площею 2,1037 га кадастровий номер 5324087705:05:007:0075 в Державному реєстрі прав.

Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, реєстраційний рахунок №UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 02910060) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 101 367,16 грн. (сто одна тисяча триста шістдесят сім грн. 16 коп.).

Полтавський апеляційний суд постановою від 18.10.2023 апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру, Щербанівської сільської ради задовольнив частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 01.06.2023 скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 в дохід держави кошти, отримані на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 травня 2021 року, в сумі 2 081 611,00 грн. Стягнув з ОСОБА_2 в дохід держави кошти, отримані на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 травня 2021 року, в сумі 2 090 000,00 грн. Стягнув (звернув) у дохід держави в особі Щербанівської сільської ради належну ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,1037 га, кадастровий номер 5324087705:05:007:0075. В іншій частині позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд постановою від 27 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 18.10.2023 в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки змінив, виклавши її мотивувальну частину в іншій редакції, в частині вирішення позовних вимог про стягнення в дохід держави отриманих на підставі договорів-купівлі продажу коштів та стягнення в дохід держави в особі територіальної громади спірної земельної ділянки скасував, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 01.06.2023 в частині вирішення цих вимог змінив, виклавши його мотивувальну частину в іншій редакції. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, однак з інших мотивів, ніж зазначили суди.

На адресу суду надійшла заява від ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн., оскільки рішенням суду від 01.06.2023 року дана вимога розглянута не була.

Представник позивача заперечувала проти ухвалення додаткового рішення, надала заперечення в письмовій формі та зазначила наступне.

Вказана заява є необґрунтованою та підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Так, рішенням Полтавського районного суду від 01.06.2023 у цій справі відмовлено в позові заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсним, стягнення отриманого за правочинами у дохід держави.

Полтавський апеляційний суд постановою від 18.10.2023 апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру, Щербанівської сільської ради задовольнив частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 01.06.2023 скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 в дохід держави кошти, отримані на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 травня 2021 року, в сумі 2 081 611,00 грн. Стягнув з ОСОБА_2 в дохід держави кошти, отримані на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 травня 2021 року, в сумі 2 090 000,00 грн. Стягнув (звернув) у дохід держави в особі Щербанівської сільської ради належну ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,1037 га, кадастровий номер 5324087705:05:007:0075. В іншій частині позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд постановою від 27 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 18.10.2023 в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки змінив, виклавши її мотивувальну частину в іншій редакції, в частині вирішення позовних вимог про стягнення в дохід держави отриманих на підставі договорів-купівлі продажу коштів та стягнення в дохід держави в особі територіальної громади спірної земельної ділянки скасував, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 01.06.2023 в частині вирішення цих вимог змінив, виклавши його мотивувальну частину в іншій редакції. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, однак з інших мотивів, ніж зазначили суди.

Згідно із статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Окрім того, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має право як зменшити розмір цих витрат, що підлягають розподілу між сторонами (але лише за клопотанням іншої сторони), так і з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від у справі № 922/445/19, від 01.08.2019 року, у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 року, у справі № 905/1795/18 від 17.09.2020, у справі № 904/3583/19 від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 року у справі № 910/353/19 та від 07.09.2022 у справі № 912/1616/21.

У постановах від 19.02.2022 у справі № 755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Так, до відзиву на позов прокурора від 07.09.2022 ОСОБА_3 додала документи, що, на її думку, підтверджують витрати, понесені на професійну правничу допомогу. Зокрема, копію договору про надання правової допомоги від 26.08.2022, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, звіт про роботу адвоката, квитанцію про оплату. В звіті про роботу адвоката над завданням клієнта станом на 02.09.2022 визначено, що робота адвоката оцінена в 25 тис. грн.., яка складається з наступного: проведення консультацій щодо справи (1 год. за 1 тис. гри.), підготовку відзиву на позовну заяву за 22 тис. грн. (вивчення документів , аналіз нормативно-правових актів - 1 год., аналіз судової практики - 2 год., складання відзиву - 19 год.), підготовка заяви щодо клопотання про відстрочення судового збору на 2 тис. грн.(аналіз судової практики - 0,5 год., складання заяви - 1,5 год.).

Однак, проведення консультацій щодо справи вже включає таку послугу як вивчення документів, наданих клієнтом та аналіз нормативно-правових актів, а складання відзиву на 16 сторінках, з яких 7 - це виклад обставин справи та обґрунтування витрат на правничу допомогу, протягом 19 годин, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.

Надання звіту про роботу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному ОСОБА_3 розмірі.

Таким чином, розмір професійної правничої допомоги в сумі 25 тис. грн., які просить стягнути з Полтавської обласної прокуратури Іващенко І.А., не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

У зв`язку з викладеним, просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 545/1205/22.

Інші учасники до суду не з`явилися з невідомих причин.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Так, згідно матеріалів справи, 09.09.2022 року разом з відзивом ОСОБА_3 було подано до суду підтвердження понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_3 в підтвердження понесених витрат надано суду договір про надання правової допомоги від 26.08.2022 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, звіт про роботу адвоката, квитанцію про оплату. В звіті про роботу адвоката над завданням клієнта станом на 02.09.2022 року визначено, що робота адвоката оцінена в 25 тис. грн.., яка складається з наступного: проведення консультацій щодо справи (1 год. за 1 тис. гри.), підготовку відзиву на позовну заяву за 22 тис. грн. (вивчення документів , аналіз нормативно-правових актів - 1 год., аналіз судової практики - 2 год., складання відзиву - 19 год.), підготовка заяви щодо клопотання про відстрочення судового збору на 2 тис. грн.(аналіз судової практики - 0,5 год., складання заяви - 1,5 год.) (а.с.165-169 т.1).

З долучених матеріалів вбачається, що між ОСОБА_3 та адвокатом Сліпченко Ю.А. було укладено договір про надання правової допомоги від 26.08.2022 року по даній справі. Отже, плата за надання правничої допомоги становить 25000,00 грн.

Вартість послуг адвоката та обґрунтування вказаної суми визначено в розрахунку судових витрат.

ОСОБА_3 було здійснено оплату послуг адвоката на суму 25000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2566920444 від 06.09.2022 року на суму 25000,00 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі N 910/906/18.

При зверненні за відшкодуванням варто пам`ятати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

Суд, оцінюючи обґрунтованість вимоги позивача, часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена позивачем сума є обґрунтованою. Попередній аналіз наданих клієнтом документів, консультація клієнта з приводу звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків та прибудинкової території, розробка правової позиції, складання позовної заяви та визначення доказів, якими вона обґрунтовується, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у суді першої інстанції та тривалість судових засідань), критерію реальності таких витрат.

На підставі вище викладеного та враховуючи встановлений ст. 12 ЦПК України принцип змагальності сторін, наявність заперечень позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне зменшити витрати та стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за рахунок позивача у сумі 5000,00 грн., як таких, що відповідач реально поніс та вони були неминучими. Вважаю, що такий розмір витрат є співмірним до складності відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правову допомогу та ухвалити додаткове рішення.

Керуючись ст. ст. 133,135,137,270 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №545/1205/22 за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсним, стягнення отриманого за правочинами у дохід держави.

Стягнути з Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Копію додаткового рішення надіслати учасникам справи.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя: А. Г. Потетій