Справа № 947/13951/24
Провадження № 2/947/3444/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сопової А.Є.,
представника позивача - Самохіна Є.А. ,
третьої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_3 , треті особи - Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту,
ВСТАНОВИВ:
26 квітня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив звільнити об`єкт нерухомого майна - трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 з-під арешту накладеного постановою про арешт майна, серія та номер: ВП НОМЕР_2, виданою 16.07.2019 р., видавник: Другий Київський ВДВС м. Одеси, Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 ; вид обтяження: арешт нерухомого майна; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 .
Ухвалою судді від 29 квітня 2024 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання.
16 травня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
07 червня 2024 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» - Самохін Е.А. надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи у його відсутність, якою позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
10 червня 2024 року до канцелярії суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи без участі відповідача та про визнання позовних вимог.
Ухвалою суду від 10.06.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 .
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» - Самохін Євген Анатолійович у судовому засіданні, призначеному на 12.08.2024 року, позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.
Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_3 та третя особа - Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилися, просили здійснювати розгляд справи у їх відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 24 липня 2006 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 , було укладено Кредитний договір №014/0054/82/60978. В забезпечення зобов`язань за кредитом було укладено іпотечний договір, посвідчений 25.07.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А.В. за реєстровим №2209, за яким ОСОБА_3 передав в іпотеку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» нерухоме майно: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОКСІ БАНК» був укладений договір відступлення права вимоги №114/2-60 від 28.04.2023 року, та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 10.05.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. і зареєстрований у реєстрі під №142. Відповідно до зазначених договорів Первісний кредитор передав (відступив), а ПАТ «ОКСІ БАНК» прийняв всі права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором №014/0054/82/60978 від 24 липня 2006 року, та іпотечним договором від 25.07.2006 року, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А.В. за реєстровим №2209.
В подальшому, між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» був укладений договір відступлення права вимоги №114/2-60 від 28.04.2023 року, та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 10.05.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. і зареєстрований у реєстрі під №143. Відповідно до зазначених договорів кредитор передав (відступив), а ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» прийняв всі права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором №014/0054/82/60978 від 24 липня 2006 року, та іпотечним договором від 25.07.2006 року, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А.В. за реєстровим №2209.
В подальшому, між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» ТА ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» був укладений договір відступлення права вимоги № 9/23-Ц від 08.12.2023 року та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 08.12.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. і зареєстрований у реєстрі під №1450. Відповідно до зазначених договорів кредитор передав (відступив), а ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» прийняв всі права вимоги до ОСОБА_3 , за кредитним договором № 014/0054/82/60978 від 24 липня 2006 року, та іпотечним договором від 25.07.2006 року, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А.В. за реєстровим № 2209.
Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ТРУП» відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України, та згідно умов Договору відступлення права вимоги від 08 грудня 2023 р. набув статус Нового кредитора та отримав право грошової вимоги до ОСОБА_3 , за кредитним договором №014/0054/82/60978 від 24 липня 2006 року, та іпотечним договором від 25.07.2006 року, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А.В. за реєстровим №2209, які забезпечують основні зобов`язання та були укладені між Первісним кредитором та Боржниками.
Отже, Кредитором за кредитним договором №014/0054/82/60978 від 24 липня 2006 року, та іпотечним договором від 25.07.2006 року, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А.В. за реєстровим №2209, а також по виконанню зобов`язань Боржників за рішенням суду та виконавчому провадженню, відповідно до вищезазначених укладених договорів відступлення права вимоги, виступає позивач.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно умов договору відступлення права вимоги (пункти 1.1, 2.1-2.6) до заявника перейшли права вимоги до боржників в повному обсязі.
Таким чином, право вимоги кредитора за договором забезпечення та за всіма іншими документами щодо виконання зобов`язань позичальника перед Кредитором перейшли до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП».
Таким чином, право вимоги кредитора за Кредитним договором №014/0054/82/60978 від 24 липня 2006 року, іпотечним договором та за всіма іншими документами щодо виконання зобов`язань Позичальника перед Кредитором, у тому числі процесуальне правонаступництво перейшли до ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП», про що в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було внесені відповідні записи, які внесли зміни до попереднього запису про іпотеку, а саме додано нового іпотекодержателя: ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП».
Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статей 1, 3, 4 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності; обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Позичальник належним чином умови кредитного договору не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» звернулося до боржника - ОСОБА_3 з письмовою вимогу про усунення порушення грошових зобов`язань та погашення заборгованості за кредитним договором.
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов 'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону: у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Іпотечний договір від 25.07.2006 року містить застереження, згідно якого положення 4.5 цього Договору разом з іншими положеннями цього Договору, являють собою повний укладений договір між Сторонами про задоволення вимог Іпотекодержателя в якому Сторони визначили можливі способи звернення стягнення на Предмет Іпотеки.
Відповідно до умов п. 4.5. договору іпотеки, у разу порушення основного зобов`язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» надіслало на адресу ОСОБА_3 письмову вимогу за №4/1223 від 04 квітня 2024 року про усунення порушення основного зобов`язання в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та умов іпотечного договору, відносно сплати заборгованості за кредитом та відсотками.
Таким чином, у зв`язку з невиконанням боржником письмової вимоги Іпотекодержателя від 04 квітня 2024 року про усунення порушених зобов`язань за кредитним договором та погашення заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» задовольнило свої вимоги за рахунок іпотечного майна та зареєструвало право власності на вищезазначене нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом №374136178 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
12 квітня 2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» набуло право власності на об`єкт нерухомого майна: трьох кімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
В порядку ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.
Згідно із ч. 3 ст. 36 Закону України від 5 червня 2003 р. № 898-ІV «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст. 37 зазначеного Закону.
Вказана правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 30 березня 2016 року у справі за № 6-1851цс15.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).
Аналогічне застосування норм права, що закріплені статтями 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку» зазначено також у постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року № 6-1243цс1б, від 12 жовтня 2016 року № 6-504цс16, від 24 травня 2017 року №6-1388цс16, від 13 вересня 2017 року № 6-1446цс17, від 27 вересня 2017 року № 6-2853цс16, а також у постановах Верховного Суду від 27 вересня 2018 року № 61-10495св18, від 10 травня 2018 року №61-2288св18, 19 червня 2019 року № 61-21938св18 та інших.
Тобто для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля іпотекодержателя та вчинення ним дій, передбачених законом.
Зазначені правові висновки підтверджено Великою Палатою Верховного Суду та висловлено у постановах від 21 березня 2018 року № 14-38цс18 від 23 травня 2018 року №12-33зг18 та від 07 листопада 2018 року №14-343цс18.
Однак, згідно інформаційної довідки №374825127 від 18.04.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на зазначеному в позові об`єкті, який є власністю ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» існує обтяження, що перешкоджає користуванню та розпорядженню в повному обсязі зазначеним майном, а саме: реєстраційний номер обтяження: 32410755; підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна, серія та номер: ВП НОМЕР_2, виданий 16.07.2019 р., видавник: Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Головного територіального управління юстиції в Одеській області; вид обтяження: арешт нерухомого майна; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 .
У частині 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» викладені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини; у всіх в інших випадках, відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» - арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином суд вважає, що наявність арешту унеможливлює позивачу право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у зв`язку з чим вимоги позову підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Також ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно Позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності Не встановлена судом.
На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України)
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», зазначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору.
У зв`язку з тим, що відповідач визнав позов, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову та стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» 1514 гривні.
Виходячи вищевикладене та керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ :
Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_3 , треті особи - Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту третьої особи, - задовольнити.
Звільнити об`єкт нерухомого майна - трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 з-під арешту, накладеного постановою про арешт майна, серія та номер: ВП НОМЕР_2, виданою 16.07.2019 р., видавник: Другий Київський ВДВС м. Одеси, Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 ; вид обтяження: арешт нерухомого майна; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 .
Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923, адреса: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ: 40326297, 50 відсотків сплаченого судового збору, а саме 1514 гривень, який було сплачено на рахунок Київського районного суду м. Одеси згідно платіжної інструкції №634 від 26 квітня 2024 року (оригінал знаходиться в матеріалах справи).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ: 40326297, судовий збір у сумі 1514 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Куриленко О. М.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2024 |
Оприлюднено | 16.08.2024 |
Номер документу | 121019143 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Куриленко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні