Ухвала

від 15.08.2024 по справі 920/1024/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

15.08.2024м. СумиСправа № 920/1024/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши заяву від 14.08.2024 №55-4550 вих-24 (вх. № 3696 від 14.08.2024) Першого заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури про забезпечення позову в справі № 920/1024/24

за позовом: Першого заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Свободи, 65) в інтересах держави в особі позивача: Північно-східного офісу Державної аудиторської служби (61022, Харківська область, м. Харків, Майдан Свободи,5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, код 40478572)

до відповідача:

1) Управління освіти Шосткинської міської ради (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 9, код 22978663)

2) фізичної особи підприємця Якименка Дениса Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Шосткинської окружної прокуратури 14.08.2024 звернувся до суду в інтересах позивача з позовною заявою до відповідачів, в якій просить суд визнати недійсним Договір будівництва захисної споруди цивільного захисту в Шосткинській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 1 по вулиці Чернігівській, 10, в місті Шостка Сумської області № 03/24 від 04.06.2024, укладений між відповідачами - Управлінням освіти Шосткинської міської ради та фізичною особою-підприємцем Якименком Денисом Сергійовичем на суму 16 952 000,00 грн; Стягнути із відповідачів на користь Сумської обласної прокуратури (отримувач Сумська обласна прокуратура, код 03527891, UА5982017203431200001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.08.2024 справу № 920/1024/24 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою від 15.08.2024 відкрито провадження у справі № 920/1024/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.10.2024, 10:00.

14.08.2024 до суду також надійшла заява від 14.08.2024 №55-4550 вих-24 (вх. № 3696 від 14.08.2024) Першого заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури про забезпечення позову в справі № 920/1024/24, в якій просить:

- заборони Управлінню освіти Шосткинської міської ради вчиняти будь-які дії, пов`язані з виконанням договору підряду № 03/24 від 04.06.2024, укладеним із фізичною особою-підприємцем Якименком Денисом Сергійовичем, в тому числі здійснювати платежі за вказаним договором підряду;

- заборони фізичній особі-підприємцю Якименку Денису Сергійовичу вчиняти будь-які дії, пов`язані з виконанням договору підряду № 03/24 від 04.06.2024, укладеним із Управлінням освіти Шосткинської міської ради.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області відповідно до наказу від 03.06.2024 № 25-3, який розміщено на веб-порталі закупівель «Prozorro», проведено моніторинг зазначеної закупівлі на відповідність вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами моніторингу знайшли своє підтвердження порушення вимог законодавства з боку відповідачів. Держаудитслужбою зобов`язано відповідачів усунути виявлені недоліки шляхом розірвання Договору № 03/24 від 04.06.2024 протягом п`яти робочих днів з дня опублікування вказаного висновку та оприлюднити через електронну систему закупівель документи, що підтверджують усунення порушень. На час звернення прокурора до суду з позовною заявою відповідачами порушення не усунуті, зазначений Договір не розірвано. Детальне правове обґрунтування незаконності зазначеної закупівлі наведено Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області у позовній заяві.

Заявник вказує, що у відповідачів зберігаються наміри виконувати оспорюваний договір, незважаючи на виявлені Держаудитслужбою порушення під час його укладення. Описана поведінка сторін договору дає можливість стверджувати про наявність обґрунтованого ризику виконання останніми оспорюваного договору, що, в свою чергу, унеможливить здійснення ефективного захисту порушених інтересів держави, за захистом яких прокурор звертається до суду.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову відповідно до положень частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вищезазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду від 18 травня 2004 року у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

В силу положень частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Суд зазначає, що посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до потенційного порушення прав і охоронюваних законом інтересів, не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Посилання прокурора на необхідність вжиття заходів забезпечення позову з підстав незаконності проведення процедури закупівлі фактично тотожні зазначеним у позовній заяві обгрунтуванням необхідності задоволення позовних вимог, а тому встановлення наявності або відсутності таких обставин суд вважає передчасним при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки при цьому спір не вирішується по суті.

На даній стадії судового провадження доведенню заявником підлягає саме необхідність вжиття заходів забезпечення, а не обгрунтованість позовних вимог.

Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог і, при цьому, спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).

Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому суд звертає увагу сторін, що такими заходами не повинна необгрунтовано блокуватися господарська діяльність суб`єктів господарювання, порушуватися права інших осіб, що не є учасниками судового провадження, та застосовуватися обмеження, які хоча й пов`язані з предметом спору, але можуть спричинити негативні наслідки невизначеному колу осіб.

Забезпечення по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).

Відповідно до закріпленого у ст. 15 Господарського процесуального кодексу України принципу пропорційності суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, завдання господарського судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору тощо.

Вказаний принцип широкого застосовується Європейським судом з прав людини в такому контексті: органи влади не можуть накладати на осіб зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу, та повинні пересвідчитись, чи переслідувалася легітимна мета і що встановлене обмеження пропорційне цій меті.

Як на підставу забезпечення позову прокурор посилається на те, що безпідставна сплата коштів за оспорюваним договором призведе до незаконного, нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету.

У той же час, суд звертає увагу на предмет оспорюваного договору № 03/24 від 04.06.2024 - це будівництво захисної споруди цивільного захисту в Шосткинській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 1 по вулиці Чернігівській, 10, в місті Шостка Сумської області.

При цьому з 08.03.2024 територію Шосткинської міської територіальної громади Шосткинського району Сумської області віднесено до «Території можливих бойових дій», про що зазначено у постійно оновлюваному Наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Також через загострення ситуації на фронті збільшилася кількість звернень до Мінреінтеграції щодо переведення певних населених пунктів із категорії територій можливих бойових дій до категорії територій активних бойових дій, про що Мінреінтеграції повідомляє у своєму роз`ясненні від 29.05.2024.

За вказаних обставин, на думку суду, забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з виконанням договору підряду щодо будівництва захисної споруди цивільного захисту в школі у місті Шостка Сумської області, не відповідатиме розумному балансу між приватними й публічними інтересами, й застосовування таких обмежень, які хоча й пов`язані з предметом спору, можуть спричинити негативні наслідки невизначеному колу осіб.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Однак, зазначене не повинно порушувати інші зобов`язання держави.

Так, відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Крім того, у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову відсутні посилання на пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини шостої статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника у зв`язку із відмовою у її задоволенні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 136, 137, 138-140, 233, 234, 235 та статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви від 14.08.2024 №55-4550 вих-24 (вх. № 3696 від 14.08.2024) Першого заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури про забезпечення позову в справі № 920/1024/24.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 15.08.2024 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

3. Надіслати копію ухвали учасникам справи.

СуддяЮ.А. Джепа