Вирок

від 15.08.2024 по справі 676/2914/24

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/2914/24

Провадження № 1-кп/676/244/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2024 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

представника потерпілого - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

у відкритомусудовому засіданнів заліКам`янець-Подільськогоміськрайонного судурозглянув обвинувальнийакт покримінальному провадженню№12023242000001795 за обвинуваченням,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, пенсіонера - інваліда ІІ групи, одруженого, з середньою освітою, не судимого, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, суд, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 , у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 13.11.2023 року, усупереч вимогам ч.2 ст.20, ч.4 ст.21 Закону України «Про природно-заповідний фонду України», ч.1 ст.3 Закону України «Про природно-заповідний фонду України» прийняв рішення про незаконну порубку дерев для власних потреб, які росли на території Гуменецької сільської ради за межами с. Залісся Друге, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в межах полезахисної лісосмуги з точками координат 48,77657 ПН. 26,45083 СХ., що є територією природно-заповідного фонду України, яка згідно Указу Президента України «Про створення національного природного парку Подільські Товтри» №474/96 від 27 червня 1996 року, є територією природно-заповідного фонду України та по ліву сторону межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6822483100:04:002:0071, що належить на праві приватної власності його матері ОСОБА_8 .

З метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконну порубку дерев, діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69, 100 Лісового кодексу України, ст. ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 3, 10 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу (лісорубного квитка, ордера, тощо), виданим уповноваженим органом, уклав усний договір з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про здійснення за винагороду порубки дерев, на що останні, не будучи обізнаними з його дійсними злочинними намірами, погодилися.

Він, у невстановлені в ході досудового розслідування час, але не пізніше 30.10.2023 року, особисто на власному автомобілі «VOLKSWAGEN CADDY», державний номерний знак НОМЕР_2 , привіз ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до земельної ділянки з кадастровим номером 6822483100:04:002:0071, розташованої на території Гуменецької сільської ради за межами АДРЕСА_1 та вказав їм місце незаконної порубки дерев, а саме територію полезахисної лісосмуги з точками координат 48,77657 ПН. 26,45083 СХ., що є територією природно-заповідного фонду України, яка по ліву сторону межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6822483100:04:002:0071.

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким заздалегідь нічого не було відомо про його дійсні злочинні наміри, діючи згідно із попередньою домовленістю із ним, в період з 30.10.2023 року по 13.11.2023 року (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) та в період часу з 13:00 до 14:46 год 13.11.2023 року, перебуваючи на території полезахисної лісосмуги з точками координат 48,77657 ПН. 26,45083 СХ, що є територією природно-заповідного фонду України, яка по ліву сторону межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6822483100:04:002:0071, розташованої на території Гуменецької сільської ради за межами с. Залісся Друге, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, за допомогою заздалегідь заготовленої бензопили «Tatra garden», шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснили незаконну порубку 31 (тридцяти одного) сиро ростучого дерева, з яких 24 (двадцять чотири) сироростущих дерев породи «Черешня» з наступними діаметрами: 25х24 см., 13х18 см., 15,5х11см., 20х22 см., 28х29 см., 13х15 см., 13х13 см., 10х12 см., 18х19 см., 14х12 см., 10,5х11см., 10х9,5 см., 13х13 см., 13х15,5 см., 20,5х17 см., 31х31 см., 16х17см., 19х14 см., 13х12см., 14х15,5 см., 15х17см., 11х10 см., 11х12см., 11х12 см. та 7 (сім) сиро ростучого дерева породи «Горіх» з наступними діаметрами: 17х19 см., 20х21 см., 10х12см., 10х12 см., 13х10 см., 12х12 см., 13х11 см.

У результаті вказаних незаконних, протиправних та умисних дій, ОСОБА_6 спричинив майнову шкоду державі в особі Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в розмірі 453671,1 грн., що у 60 і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян, станом на листопад 2023 року.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, вчиненій на території природно - заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки ОСОБА_6 вчинив кримінального правопорушення, передбачене ч.4 ст.246 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 , свою вину в скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, визнав повністю в тому, що не мав документів на порубку дерев. Просив ОСОБА_9 розчистити ділянку дороги біля земельного паю. Просить суворо не карати.

Відповідно дост.91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Ст. 92 КПК Українипередбачено, що обов`язок доказування обставин, які підлягаю доказуванню у кримінальному провадженні, передбаченихст. 91 КПК Українипокладається на слідчого, прокурора.

Згідност. 25 КПК Українипрокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надатиїм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно дост.9 КПК України.

Згідно ч.ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Дослідивши безпосередньо в ході судового розгляду відповідно до ст. 23 КПК України докази сторони обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, зокрема:

Так, допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_5 показав, що йому відомо від працівників поліції, що біля земельної ділянки ОСОБА_8 було здійснено порубку лісосмуги. Обвинувачений не звертався до сільської ради про отримання дозволу на порубку дерев. Він особисто не бачив, щоб ОСОБА_6 різав дерева, відомо лише факт здійснення порубки, який зафіксовано працівниками земельного відділу за межами села, зрізані дерева породи горіх та черешня, які на балансі сільської ради не перебувають.

- свідок, працівник поліції ОСОБА_11 , в судовому засіданні показав, що о 08 год. 13.11.2023 року разом з ОСОБА_12 заступив на чергування, під час патрулювання помітили двох осіб, які здійснювали порубку дерев за межами села, поблизу с. Залісся Друге. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як вони встановили згодом, показали, що порубку здійснюють на прохання ОСОБА_13 . Візуально провели огляд смуги, побачили кілки, за межами яких здійснювали порубку дерев, тому повідомили на лінію 102. Скільки було зрізаних дерев не пам`ятає, обвинувачений ОСОБА_6 дерева не різав, згодом прибула слідчо-оперативна група.

- допитані в судовому засіданні свідки, працівники поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , надали аналогічні покази показам свідка ОСОБА_11 стосовно обставин незаконної порубки дерев. Також доповнили, що обвинувачений привіз документи на земельну ділянку своїх родичів, але дерев не різав.

- свідок ОСОБА_15 , працівник НП «Подільські Товтри», в судовому засіданні показав, що близько 16 год. 13.11.2023 року знаходився на робочому місці, зателефонували працівники поліції та повідомили, що поблизу с. Залісся Друге здійснюють незаконну вирубку дерев. Прибули на місце та зафіксували факт, склали акт про вирубку 24 дерева породи черешня та 7 дерев породи горіх, прибула слідчо-оперативна група, присутні були два чоловіки, що здійснювали порубку, один із них на прізвище ОСОБА_9 , іншого не пам`ятає, яких немає в залі судового засідання. Лісозахисна смуга відноситься до господарської зони, зрізані дерева, на його думку, були самосів, дана лісосмуга на обліку в НПЗ «Подільські Товтри» не перебуває. Обвинувачений ОСОБА_6 дерева не різав, дерева різав ОСОБА_9

- допитаний в судовому засіданні ОСОБА_16 , староста села, показав, що восени, точної дати не пам`ятає, зателефонував ОСОБА_6 і сказав, що розчищав свою земельну ділянку, приїхали працівники поліції. Разом з обвинуваченим приїхали на місце, де були працівники поліції і чоловік з пилою, ОСОБА_9 . За його дитинства на вказаному місці була дорога між лісосмугою та полем, зрізані були кущі, самосів різної породи дерев, скільки було зрізано не пам`ятає. Дерева різав ОСОБА_9 , а ОСОБА_10 йому допомагав. Не бачив, щоб ОСОБА_6 різав дерева, на місце події приїхали разом.

- допитаний в судовому засіданні працівник сільської ради ОСОБА_17 , показав, що на прохання слідчої ОСОБА_18 виїхав на місце події як спеціаліст для допомоги у фіксуванні самовільної порубки дерев, де уже знаходились працівники поліції, у нього поцікавились, чи входить в земельну ділянку ОСОБА_8 зрізані дерева, які візуально були за забитими «коликами». Не може сказати на якій відстані знаходились зрізані дерева від межі земельної ділянки.

- в судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_9 показав, що в жовтні 2023 року зустрівся зі ОСОБА_6 , який попросив його розчистити дорогу біля його паю, на що він погодився. До роботи приступав, коли мав вільний час, оскільки самому було не справитись, запросив свого знайомого ОСОБА_10 , без відому обвинуваченого. Декілька разів приїздив до земельної ділянки ОСОБА_6 розчищати дорогу, так як мав іншу роботу, коли саме точно не пам`ятає, можливо чотири-п`ять разів, також не пам`ятає скільки за кожний раз зрізав дерев. Близько 12 год.13.11.2023 року приїхав з ОСОБА_10 на місце, щоб продовжити розчищати дорогу, біля 15 год. прибули працівники поліції, повідомив телефоном про це ОСОБА_6 , який згодом приїхав на місце з документами на пай. Коли він приступив до порубки дерев, не цікавився у ОСОБА_6 чи є документи на вирубку. Дерева зрізав особисто бензопилою, яку позичив у товариша, для власних потреб. Мотоблок, яким приїхали на місце, належить його родичам, які не знали куди він поїхав. Зрізав самосів дерев черешні та горіха, зрізану деревину не забирав, її хтось викрав. Працівники поліції нарахували 31 пень, але ці всі дерева не були зрізані ним 13 листопада 2023 року в такій кількості, можливо ще хтось різав.

-14.11.2023року провчинення кримінальногоправопорушення (а.с.60),внесено відомостідо Єдиногореєстру досудовогорозслідування №12023242000001795 та зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст.246 КК України про те, що 13.11.2023 року на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що з 31 жовтня по 13 листопада неподалік с. Друге Залісся, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, невідомі особи здійснили незаконну порубку дерев на полезахисній смузі, що заподіяло істотну шкоду.

- протоколом огляду місця події від 13.11.2023 року та фототаблицею до нього, за межами АДРЕСА_1 , в межах полезахисної лісосмуги з точками координат 48,77657 ПН. 26,45083 СХ., з якого вбачається порубка 31 (тридцяти одного) сироростучого дерева, з яких 24 (двадцять чотири) сироростущих дерев породи «Черешня» з наступними діаметрами: 25х24 см., 13х18 см., 15,5х11см., 20х22 см., 28х29 см., 13х15 см., 13х13 см., 10х12 см., 18х19 см., 14х12 см., 10,5х11см., 10х9,5 см., 13х13 см., 13х15,5 см., 20,5х17 см., 31х31 см., 16х17см., 19х14 см., 13х12см., 14х15,5 см., 15х17см., 11х10 см., 11х12см., 11х12 см. та 7 (сім) сироростучого дерева породи «Горіх» з наступними діаметрами: 17х19 см., 20х21 см., 10х12см., 10х12 см., 13х10 см., 12х12 см., 13х11 см., вилучено бензопилу «Tatra garden», каністру з під мастила, мотоблок «Зубр», частини стовбурів дерев різних порід у загальній кількості 127 шт. (а.с. 62-78), які постановою слідчого СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 13.11.2023 року визнано речовими доказами у даній справі та ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 15.11.2023 року накладено арешт, протоколом додаткового огляду місця події від 01.02.2024 року та фото таблицею до нього (а.с.124-131), але доказів, що ОСОБА_6 незаконно здійснив порубку вказаних дерев, немає.

- протоколом огляду від 26.01.2023 року відео з нагрудної камери працівника поліції ОСОБА_12 під час виявлення ним кримінального правопорушення 13.11.2023 року та дисками з наявною відеоінформацією, який досліджений в судовому засіданні, що узгоджується з показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , які надали їх в судовому засіданні (а.с.105-117), однак не місять доказів незаконної порубки дерев у захисних лісових насадженнях, вчиненій на території природно-заповідного фонду ОСОБА_6

-постановою від20.03.2024року слідчийСВ Кам`янець-ПодільськогоРУП ГУНПв Хмельницькійобласті змінивкваліфікацію кримінальногодіяння у кримінальномупровадженні №12023242000001795 від 14.11.2023 року з ч.1 ст.246 на ч.4 ст.246 КК України, однак відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за ч.4 ст.246 КК України не внесено, про свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування (а.с.151).

- ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 05.04.2024 року накладено арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (а.с.154-155).

Суд, допитавши представника потерпілого, свідків, обвинуваченого, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, керуючисьст.129 Конституції України, ст.ст. 17, 22, 23 КПК Українищодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи, відповідно до вимогст.321 КПК України,здійснення сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимогст.337 КПК Українилише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, встановив наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20.10.2011 р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимогКПК України. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Кримінальний процесуальний закон (ст. 92 КПК України) покладає на сторону обвинувачення обов`язок доказування не лише обставин, передбаченихст. 91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.

Суд дослідив надані докази, однак дійшов висновку про їх невідповідність фактичним обставинам справи.

Зокрема, протоколом огляду місця події від 13.11.2023 року та фототаблицею до нього, за межами с. Залісся Друге, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в межах полезахисної лісосмуги з точками координат 48,77657 ПН. 26,45083 СХ., виявлено незаконну порубку 31 (тридцяти одного) сироростучого дерева, з яких 24 (двадцять чотири) сироростущих дерев породи «Черешня» з наступними діаметрами: 25х24 см., 13х18 см., 15,5х11см., 20х22 см., 28х29 см., 13х15 см., 13х13 см., 10х12 см., 18х19 см., 14х12 см., 10,5х11см., 10х9,5 см., 13х13 см., 13х15,5 см., 20,5х17 см., 31х31 см., 16х17см., 19х14 см., 13х12см., 14х15,5 см., 15х17см., 11х10 см., 11х12см., 11х12 см. та 7 (сім) сиро ростучого дерева породи «Горіх» з наступними діаметрами: 17х19 см., 20х21 см., 10х12см., 10х12 см., 13х10 см., 12х12 см., 13х11 см., вилучено бензопилу «Tatra garden», мотоблок, каністру з під мастила, мотоблок «Зубр», частини стовбурів дерев різних порід у загальній кількості 127 шт. (а.с. 62-78), однак орган досудового розслідування не встановив та не дослідив коли саме були зрізані вказані дерева. Допитаний в судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_9 показав, що інкриміновані ОСОБА_6 незаконно зрізані 31 дерево, зрізав він в декілька етапів, можливо за 4-5 раз, а не одночасно та не протягом 4-5 днів підряд, окрім цього не впевнений, що всі дерева зрізані саме ним. Проте, прокурор в судовому засіданні не спростував покази свідка ОСОБА_9 стосовно періоду та конкретного часу, коли він особисто зрізав дерев та їх кількість.

Відповідної експертизи щодо давності зрізів дерев на пеньках орган досудового розслідування не призначав і не намагався встановити істину по справі, хибно посилаючись на визнання вини обвинуваченим, відповідно і обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях.

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12023242000001795 від 14.11.2023 року за ч.4 ст.246 КК України відносно ОСОБА_6 складено 23.04.2024 року слідчим СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_19 , однак згідно внесених відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування №12023242000001795 від 14.11.2023 року за ч.1 ст.246 КК України (а.с. 60), відповідно відсутні відомості, що остання входить до групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12023242000001795 за ч.4 ст.246 КК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.40КПК України,слідчий органудосудового розслідування уповноважений: 1)починати досудоверозслідування занаявності підстав,передбачених цимКодексом; 2)проводити слідчі(розшукові)дії танегласні слідчі(розшукові)дії увипадках,встановлених цимКодексом; 3)доручати проведенняслідчих (розшукових)дій танегласних слідчих(розшукових)дій відповіднимоперативним підрозділам; 5)звертатися запогодженням ізпрокурором дослідчого суддіз клопотаннямипро застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження,проведення слідчих(розшукових)дій танегласних слідчих(розшукових)дій; 6)повідомляти запогодженням ізпрокурором особіпро підозру; 7)за результатамирозслідування складатиобвинувальний акт,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру таподавати їхпрокурору назатвердження; 8)приймати процесуальнірішення увипадках,передбачених цимКодексом,у томучислі щодозакриття кримінальногопровадження занаявності підстав,передбачених ст.284цьогоКодексу; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Судом встановлено, що з аналізу викладеної норми випливає, що слідчий наділений вичерпним колом повноважень, а тому до його компетенції не входить перекваліфікація кримінального правопорушення з ч.1 ст.246 КК України на ч.4 ст.246 КК України, без відповідного внесення до ЄРДР кримінального правопорушення за ч.4 ст.246 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, серед яких, зокрема, визначено верховенство права та законність. Так, принцип верховенства права у розрізі кримінального процесу розуміється як визнання людини, її прав та свобод найвищими цінностями, які визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В той же час, законність розкривається у КПК України як обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати КПК України.

Чинним КПК України відповідна норма, яка б передбачала перекваліфікацію діяння, відсутня або можливість винесення постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення. Слідчий чи прокурор мають право винести постанову, коли визнають це за необхідне, однак правових наслідків постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення не породжує.

У ч.1 ст.110 КПК України передбачений вичерпний перелік суб`єктів кримінального провадження, які мають право приймати процесуальні рішення. До них належать: а) органи розслідування, передбачені ч. 1 ст. 38 КПК України; б) прокурор (п. 15 ч. 1 ст. З, ст. 36 КПК України), який здійснює свої повноваження приймає процесуальні рішення в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення (крім передбачених у КПК України винятків); в) слідчий суддя (п. 18 ч. 1 ст. З КПК України), який приймає процесуальні рішення під час досудового розслідування з метою забезпечення судового контролю за дотриманням прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні; г) суд (п. 2023 ч. 1 ст. З, ст.ст. 30, 31 КПК України), якому надане виняткове право (а власне й обов`язок) здійснювати правосуддя в кримінальному провадженні та приймати для цього відповідні процесуальні рішення.

Так, у межах судового розгляду КПК України уповноважує прокурора змінити обвинувачення під час судового розгляду (п. 15 ч. 2 ст. 36, ч. 2 ст. 337, ч. 1 ст. 338), тобто змінити правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 КПК України прокурор, дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, зобов`язаний виконати вимоги ст. 341 КПК України, а саме погодити змінений обвинувальний акт із прокурором вищого рівня (під час розгляду провадження з керівником органу прокуратури, в якому він працює).

З метою ухвалення справедливого рішення суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення лише в частині зміни кваліфікації правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження. Відповідно до ч.?ч. 1, 3 ст. 337 КПК України судовий розгляд у суді першої інстанції проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Винесена слідчим СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_19 , постанова від 20.03.2024 року у кримінальному провадженні №12023242000001795 про перекваліфікацію кримінального діяння з ч.1 ст.246 на ч.4 ст.246 КК України є такою, що прямо суперечить кримінальному процесуальному законодавству, а зібрані після винесення такої постанови докази недопустимі.

У свою чергу, частиною другоюстатті 19Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межахзакону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж органом державної влади чи його посадовою особою дій або не вчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Названі конституційні приписи, перебуваючи у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до установленихКонституцією України та законами України цілей їх утворення, в межах повноважень та у визначений спосіб.

Згідно ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), в тому числі і розмір завданої шкоди, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в передбачених законодавством випадках на потерпілого.

Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Статтею 10 КПК України встановлено рівність всіх перед законом і судом.

Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України та аналогічна позиція держави закріплена у ч.2 ст.17 КПК України, - ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Таку позицію висловлює Пленум Верховного Суду України в Постанові №9 від 01 листопада 1996 року (з наступним змінами) «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» у п. 18, а відповідно до п. 19 цієї ж постанови, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

При цьому суд враховує, що однією із засад судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ст.129 Конституції України). Принцип змагальності конкретизовано і в ст.22 КПК України, якою також встановлено, що під час кримінального провадження суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Під час судового розгляду допитувались ряд свідків, досліджувались письмові докази, із чого суд прийшов до висновку про відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягали доказуванню по інкримінованих особі обвинуваченнях.

Дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Обвинувачення ОСОБА_6 за ч.4 ст.246 КК України, ґрунтується виключно на припущеннях і суперечливих доказах органу досудового розслідування і будь-якими письмовими чи іншими доказами не підтверджені. Згідно усталеної судової практики Верховного Судувизнання вини не єбеззаперечнимдоказомінезвільняє слідчого, прокурора, суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо та всієї доказової бази у сукупності.

Враховуючи викладене, принцип презумпції невинуватості, суд вважає, що при визначенні обставини щодо незаконної порубки дерев у захисних лісових насадженнях, вчиненій на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки в період з 30.10.2023 року по 13.11.2023 року (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) та в період часу з 13:00 до 14:46 год 13.11.2023 року на території полезахисної лісосмуги з точками координат 48,77657 ПН. 26,45083 СХ, яка є територією природно-заповідного фонду України, яка по ліву сторону межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6822483100:04:002:0071, розташованої на території Гуменецької сільської ради за межами с. Залісся Друге, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, за допомогою бензопили «Tatra garden», шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, 31 (тридцяти одного) сиро ростучого дерева, з яких 24 (двадцять чотири) сироростущих дерев породи «Черешня» з наступними діаметрами: 25х24 см., 13х18 см., 15,5х11см., 20х22 см., 28х29 см., 13х15 см., 13х13 см., 10х12 см., 18х19 см., 14х12 см., 10,5х11см., 10х9,5 см., 13х13 см., 13х15,5 см., 20,5х17 см., 31х31 см., 16х17см., 19х14 см., 13х12см., 14х15,5 см., 15х17см., 11х10 см., 11х12см., 11х12 см. та 7 (сім) сиро ростучого дерева породи «Горіх» з наступними діаметрами: 17х19 см., 20х21 см., 10х12см., 10х12 см., 13х10 см., 12х12 см., 13х11 см., неможливо покласти в основу обвинувачення, оскільки вони є суперечливими, не конкретними, не підтверджуються іншими доказами, а прокурором в судовому засіданні не доведено ту обставину, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи, є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Зважаючи на все вищезазначене, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні не було доведено вчинення злочину саме ОСОБА_6 .

В судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 хоча і визнає вину, однак фактично не здійснював інкриміновану йому незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, вчиненій на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки в період з 30.10.2023 року по 13.11.2023 року (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) та в період часу з 13:00 до 14:46 год 13.11.2023 року на території полезахисної лісосмуги з точками координат 48,77657 ПН. 26,45083 СХ, яка є територією природно-заповідного фонду України, яка по ліву сторону межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6822483100:04:002:0071, розташованої на території Гуменецької сільської ради за межами АДРЕСА_1 , не доведено його умисел на незаконну порубку дерев. Дані обставини підтвердив в судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_9 , який показав, що обвинувачений попросив його розчистити дорогу біля земельної ділянки його матері на території Гуменецької сільської ради за межами с. Залісся Друге, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, на що він погодився, за це обвинувачений пообіцяв виорати йому город, тобто обвинувачений не домовлявся з даним свідком на спільне вчинення кримінального правопорушення, також відсутні докази, що сторони діяли за попередньою змовою групою осіб, або організованою групою з розподілом ролей.

Стороною обвинувачення безпідставно інкриміновано ОСОБА_6 , що останній залучив до вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_10 , як зазначив свідок ОСОБА_9 , що саме він самостійно без відому обвинуваченого залучив ОСОБА_10 собі на допомогу.

Досудовим слідством достеменно не встановлено день, час, місяць, коли ОСОБА_9 здійснював поруку дерев, які інкриміновані ОСОБА_6 , окрім цього, даний свідок вказав, що він не впевнений в тому, що ту кількість, яку виявили працівники поліції, незаконно зрізаних дерев, зрізав саме він.

Державний обвинувач в судовому засіданні не скористався наданим йому правом, визначеним ст.ст. 338-340 КПК України, на яке суд неодноразово звертав увагу прокурора, однак той безпідставно орієнтував суд в судових дебатах на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за кримінальне діяння, якого він не вчиняв.

Відповідно до ч.3ст.62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому кримінальним процесуальним кодексом (ч.1 ст.86 КПК України).

Згідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…».

Відповідно п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконаннясудами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» №5 від 29.06.1990 року, виправдувальний вирок постановляється у випадках :… - за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно-небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.

Згідно п.23 зазначеної постанови, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Якщо висунуті обвинувачення у вчиненні кримінального, карного діяння, то тягар доведення цих звинувачень, тобто обов`язок щодо пошуку, збирання і надання суду доказів вини обвинуваченого, лежить на стороні обвинувачення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Так, у справі «Barbara Messequ and Javardo v. Spain» від 06.12.1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину: обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитись на користь підсудного.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в ч.2 п.19Постанови Пленуму Верховного Суду від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідност. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться лише на її користь.

Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, поєднуються з такими ж положеннями ч.2ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу ч.ч. 1, 3 ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; в діях обвинуваченого є склад злочину. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані сторонами в їх сукупності, враховуючи що всі можливості збирання додаткових доказів вичерпано, вважає, що ОСОБА_6 необхідно виправдати в зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.

Прокурором Кам`янець-Подільської окружної прокуратури 23.04.2024року за вих.52-2695-23 в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Гуменецької сільської радиКам`янець-Подільського району Хмельницької області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Національний природний парк «Подільські Товтри» заявлено цивільний позов до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 453671.1 грн.

Цивільний позов вмотивовано тим, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким заздалегідь нічого не було відомо про дійсні злочинні наміри ОСОБА_6 , в період з 30.10.2023 року по 13.11.2023 року (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) та в період часу з 13:00 до 14:46 год 13.11.2023 року, перебуваючи на території полезахисної лісосмуги з точками координат 48,77657 ПН. 26,45083 СХ, що є територією природно-заповідного фонду України, яка по ліву сторону межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6822483100:04:002:0071, розташованої на території Гуменецької сільської ради за межами с. Залісся Друге, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, за допомогою заздалегідь заготовленої бензопили «Tatra garden», шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснили незаконну порубку 31 (тридцяти одного) сиро ростучого дерева, з яких 24 (двадцять чотири) сироростущих дерев породи «Черешня» з наступними діаметрами: 25х24 см., 13х18 см., 15,5х11см., 20х22 см., 28х29 см., 13х15 см., 13х13 см., 10х12 см., 18х19 см., 14х12 см., 10,5х11см., 10х9,5 см., 13х13 см., 13х15,5 см., 20,5х17 см., 31х31 см., 16х17см., 19х14 см., 13х12см., 14х15,5 см., 15х17см., 11х10 см., 11х12см., 11х12 см. та 7 (сім) сиро ростучого дерева породи «Горіх» з наступними діаметрами: 17х19 см., 20х21 см., 10х12см., 10х12 см., 13х10 см., 12х12 см., 13х11 см.

У результаті вказаних незаконних, протиправних та умисних дій, ОСОБА_6 спричинив майнову шкоду державі в особі Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в розмірі 453671,1 грн., що у 60 і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян, станом на листопад 2023 року.

В судовому засіданні прокурор та представник цивільного позивача позовні вимоги підтримали та просять позов задоволити в повному обсязі.

Цивільний відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, однак не мотивував свою думку.

Заслухавши думку сторін, дослідивши цивільний позов, матеріали кримінального провадження, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Гуменецької сільської радиКам`янець-Подільського району Хмельницької області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Національний природний парк «Подільські Товтри» до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 453671.1 грн., слід відмовити.

Згідно ч.4 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Обов`язок доказування майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню за цивільним позовом, що є предметом цивільного позову (матеріально-правова вимога, вид шкоди та її розмір), покладається на прокурора.

Однак, прокурором, в порушення зазначених вимог кримінального процесуального, цивільного процесуального тацивільного законодавства, належним чином не підтверджено заподіяння шкоди навколишньому середовищу у розмірі 453671.1 грн., Гуменецькій сільській радіКам`янець-Подільського району Хмельницької області відповідачем ОСОБА_6 внаслідок незаконної порубки дерев.

Як вбачається з цивільного позову, прокурор суму заподіяння шкоди навколишньому середовищу у розмірі 453671.1 грн., жодним документом не обґрунтовує, посилаючись виключно на матеріали кримінального провадження. В матеріалах кримінального провадження наявна ксерокопія акту обстеження (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства на загальній, вилученій території НПП «Подільські Товтри» від 13.11.2023 року (місця вчинення правопорушення), складеного провідним інспектором з охорони природних екосистем НПП «Подільські Товтри» ОСОБА_15 , за участі свідка ОСОБА_9 , працівника поліції ОСОБА_14 , та розрахунком суми збитків за підписом провідного інспектора з охорони природних екосистем НПП «Подільські Товтри» ОСОБА_15 , без долучення відповідних підтверджуючих документів про наявність у даних осіб таких повноважень відповідно до вимог законодавства, що безсумнівно вказувало б на обґрунтований розрахунок суми збитку.

Окрім зазначеного, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 05.04.2024 року задоволено клопотання органу досудового розслідування та накладено арешт, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (а.с.154-155).

В дослідженому в судовому засіданні матеріалах справи клопотанні органу досудового розслідування про накладення арешту на майно (№676/7916/13; 1-кс/676/629/24) на а.с.20-31 наявний від 05.04.2024 року за вих.52-2695-23 аналогічний позов прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Гуменецької сільської радиКам`янець-Подільського району Хмельницької області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Національний природний парк «Подільські Товтри» заявлений до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 453671.1 грн.

Тобто, прокурором на стадії досудового розслідування було завлено цивільний позов до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 453671.1 грн., однак в матеріалах кримінального провадження даний позов відсутній, під час виконання вимог ст.290 КПК України, обвинуваченому та стороні захисту позов не вручено, не відкривався, відповідно порушено право на захист, згідно вимог ч.2, ч.3 ст. ст.61, 62, ст. 63 КПК України. Дані обставини свідчать про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження №12023242000001795.

За вказаних обставин, оскільки позивачем не доведено причетність ОСОБА_6 до заподіяння шкоди навколишньому середовищу, внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 453671.1 грн., в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Питання про речові докази, вирішити відповідно дост.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370-371,373-374,376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 - не обирався.

Речові докази:

- пластикову каністру із маркуванням «ZIC-x9 5W40», об`ємом 4 л.; бензопилу «Tatra garden»; мотоблок «ZUBR» з причіпом, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, після набрання вироком законної сили, повернути власнику.

-частини стовбурівдерев укількості 127штук різнихрозмірів тапорід,які переданона зберіганнядо НПП«Подільські Товтри», після набрання вироком законної сили, звернути в дохід держави.

- три DVD-R диски з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, де зафіксовано подію, що мала місце 13 листопада 2023 року неподалік с. Залісся Друге, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, зберігати при справі.

Судові витрати відсутні.

В задоволені цивільного позову прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Гуменецької сільської радиКам`янець-Подільського району Хмельницької області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Національний природний парк «Подільські Товтри» заявленого до ОСОБА_6 простягнення шкоди,заподіяної навколишньомусередовищу внаслідокнезаконної порубкидерев урозмірі 453671.1грн., відмовити

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 15.11.2023 року, а також від 05.04.2024 року, після набрання вироком законної сили, скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження, а обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду

ОСОБА_1