Ухвала

від 29.01.2025 по справі 676/2914/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 676/2914/24

Провадження № 11-кп/820/108/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №12023242000001795, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 листопада 2023 року, яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залісся Друге, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, громадянина України, пенсіонера - інваліда ІІ групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України, та

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2024 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 не обирався.

У порядку статті 100 КПК України вирішено питання речових доказів.

Відмовлено у задоволені цивільного позову прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Національний природний парк «Подільські Товтри», заявленого до ОСОБА_7 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідокнезаконної порубки дерев у розмірі 453 671.1 грн.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 15.11.2023 року, а також від 05.04.2024 року, після набрання вироком законної сили, скасовано.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_7 у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 13.11.2023 року, усупереч вимогам ч.2 ст.20, ч.4 ст.21 Закону України «Про природно-заповідний фонду України», ч.1 ст.3 Закону України «Про природно-заповідний фонду України» прийняв рішення про незаконну порубку дерев для власних потреб, які росли на території Гуменецької сільської ради за межами с. Залісся Друге, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в межах полезахисної лісосмуги з точками координат 48,77657 ПН. 26,45083 СХ., що є територією природно-заповідного фонду України, яка згідно Указу Президента України «Про створення національного природного парку Подільські Товтри» №474/96 від 27 червня 1996 року, є територією природно-заповідного фонду України та по ліву сторону межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6822483100:04:002:0071, що належить на праві приватної власності його матері ОСОБА_9 .

З метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконну порубку дерев, діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69, 100 Лісового кодексу України, ст.ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 3, 10 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу (лісорубного квитка, ордера, тощо), виданим уповноваженим органом, уклав усний договір з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про здійснення за винагороду порубки дерев, на що останні, не будучи обізнаними з його дійсними злочинними намірами, погодилися.

Він, у невстановлені в ході досудового розслідування час, але не пізніше 30.10.2023 року, особисто на власному автомобілі «VOLKSWAGEN CADDY», державний номерний знак НОМЕР_1 , привіз ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до земельної ділянки з кадастровим номером 6822483100:04:002:0071, розташованої на території Гуменецької сільської ради за межами с. Залісся Друге, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та вказав їм місце незаконної порубки дерев, а саме територію полезахисної лісосмуги з точками координат 48,77657 ПН. 26,45083 СХ., що є територією природно-заповідного фонду України, яка по ліву сторону межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6822483100:04:002:0071.

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яким заздалегідь нічого не було відомо про його дійсні злочинні наміри, діючи згідно із попередньою домовленістю із ним, в період з 30.10.2023 року по 13.11.2023 року (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) та в період часу з 13:00 до 14:46 год. 13.11.2023 року, перебуваючи на території полезахисної лісосмуги з точками координат 48,77657 ПН. 26,45083 СХ, що є територією природно-заповідного фонду України, яка по ліву сторону межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6822483100:04:002:0071, розташованої на території Гуменецької сільської ради за межами с. Залісся Друге, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, за допомогою заздалегідь заготовленої бензопили «Tatra garden», шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснили незаконну порубку 31 (тридцяти одного) сиро ростучого дерева, з яких 24 (двадцять чотири) сиро ростучих дерев породи «Черешня» з наступними діаметрами: 25х24 см., 13х18 см., 15,5х11см., 20х22 см., 28х29 см., 13х15 см., 13х13 см., 10х12 см., 18х19 см., 14х12 см., 10,5х11см., 10х9,5 см., 13х13 см., 13х15,5 см., 20,5х17 см., 31х31 см., 16х17см., 19х14 см., 13х12см., 14х15,5 см., 15х17см., 11х10 см., 11х12см., 11х12 см. та 7 (сім) сиро ростучого дерева породи «Горіх» з наступними діаметрами: 17х19 см., 20х21 см., 10х12см., 10х12 см., 13х10 см., 12х12 см., 13х11 см.

У результаті вказаних незаконних, протиправних та умисних дій, ОСОБА_7 спричинив майнову шкоду державі в особі Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в розмірі 453671,1 грн., що у 60 і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян, станом на листопад 2023 року.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України та призначити йому покарання за ч.4 ст. 246 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням на 1 рік.

Цивільний позов прокурора в інтересах Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 453671,1 грн. задовольнити.

На думку прокурора зазначений вирок суду є незаконним і необґрунтованим та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вважає, що обвинувачення ОСОБА_7 ґрунтується виключно на доказах, які є належними та допустимими, оскільки судом в рішенні вони жодним чином не спростовані.

Звертає увагу, що згідно обвинувального акту порубка відбулась в період з 30.10.2023 по 13.11.2023, що повністю узгоджується з показами свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив, що разом з ОСОБА_11 на прохання ОСОБА_7 зрізав дерева у лісовому насаджені поблизу паю останнього упродовж тривалого часу, не кожний день, приблизно на місці порубки був 4-5 разів з метою зрізання дерев, більш точного часу назвати не зміг, так як пройшов майже рік часу.

Вважає, що висновки суду про необхідність призначення в ході досудового розслідування експертизи щодо давності зрізів дерев на пеньках, є безпідставними, оскільки згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції №53/5 від 08.10.1998 зі змінами, проведення експертизи щодо давності зрізів дерев на пеньках не передбачено.

Стверджує, що слідча ОСОБА_12 , якою розпочате кримінальне провадження №12023242000001795 за ч.1 ст. 246 КК України та якій в подальшому доручено його розслідування, входить до групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Вважає, що висновки суду щодо відсутності у слідчого повноважень змінювати правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч.1 ст.246 КК України на ч.4 ст.246 КК України, без відповідного, додаткового внесення до ЄРДР кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України, є надуманими, необґрунтованими та не узгоджуються з вимогами кримінального процесуального закону.

Стверджує, що доводи суду щодо недопустимості доказів здобутих після перекваліфікації кримінального правопорушення є необґрунтованими, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_7 здійснювалось за ч.4 ст.246 КК України, а всі слідчі дії проводились в рамках єдиного кримінального провадження за фактом незаконної порубки ОСОБА_7 31 дерева. В ході досудового розслідування встановлено обставини, які стали підставами для кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 246 КК України, тому у слідчого альтернативи перекваліфікації кримінального правопорушення не було.

Позиції учасників судового провадження

Прокурори підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, з наведених у скарзі підстав. В ході апеляційного розгляду відмовились від клопотання про повторний допит свідків та дослідження доказів, просили апеляційну скаргу задовольнити, вирок скасувати та ухвалити новий вирок, вважали доведеною вину ОСОБА_7 в інкримінованому злочині зібраними у провадженні доказами.

Представник потерпілого - Гуменецької сільської ради в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, натомість надав заяву про проведення розгляду у їх відсутність, підтримують позицію прокурора у даній справі, що не перешкоджає проведенню розгляду.

Обвинувачений та його захисник визнали доводи апеляційної скарги прокурора, вважали їх обґрунтованими, а вирок суду незаконним та підлягаючим скасуванню.

Обвинувачений зазначив, що визнає вину у вчиненні інкримінованого злочину, згоден із розміром заподіяної шкоду, яку не відшкодовано.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Прокурор,не погоджуючисьіз висновкомсуду першоїінстанції пронедоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.246КК України,подав нацей виправдувальнийвирок апеляційнускаргу,мотивуючи своюпозицію невідповідністювисновків судупершої інстанціїфактичним обставинамкримінального провадження,внаслідок неповного,однобічного дослідженнядоказів,наявних вматеріалах кримінальногопровадження,і безналежного з`ясуваннядійсних обставинподії, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Прицьому,на думкупрокурора, обвинувачення ОСОБА_7 ґрунтується виключно на доказах, які є належними та допустимими, оскільки судом в рішенні вони жодним чином не спростовані. Вважає, що у суду були усі підстави для визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.246 КК України. Крім того, звертає увагу апеляційного суду на те, що судом першої інстанції всупереч вимогам ст.373 КПК України зазначено як підставу виправдувального вироку недоведеність вини обвинуваченого.

Згідно вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, але вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема і невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Згідно вимог статті 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо:

1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;

2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;

3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;

4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Вирок та ухвала підлягають скасуванню чи зміні із зазначених підстав лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання.

Відповідно до ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З положень ст. 374 КПК України вбачається, що у мотивувальній частині виправдувального вироку зазначається формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Отже, суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проаналізувати та дати їм відповідну оцінку.

Разомз тим,як вбачаєтьсяз вирокусуду першоїінстанції,у мотивувальнійчастині виправдувальноговироку судвиклав формулюванняобвинувачення іззазначенням місця,часу,способу вчиненнята наслідківкримінального правопорушення,форми виниі мотивівкримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого визнається обвинувачений винним, а саме що своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, вчиненій на території природно - заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки ОСОБА_7 вчинив кримінального правопорушення, передбачене ч.4 ст.246 КК України, тоді як в ході оцінки доказів суд зазначив про мотиви неврахування окремих доказів, дійшов висновку про їх невідповідність фактичним обставинам справи, що всі можливості збирання додаткових доказів вичерпано, що ОСОБА_7 необхідно виправдати в зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.

Також у вироку суду зазначено, що обвинувачений ОСОБА_7 хоча і визнає вину, однак фактично не здійснював інкриміновану йому незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, вчиненій на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, не доведено його умисел на незаконну порубку дерев, обвинувачений не домовлявся зі свідком ОСОБА_10 на спільне вчинення кримінального правопорушення, також відсутні докази, що сторони діяли за попередньою змовою групою осіб, або організованою групою з розподілом ролей. Стороною обвинувачення безпідставно інкриміновано ОСОБА_7 , що останній залучив до вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_11 , як зазначив свідок ОСОБА_10 , що саме він самостійно без відому обвинуваченого залучив ОСОБА_11 собі на допомогу.

Таким чином,суд порушиввимоги ст.337КПК Українита вийшовза межіпред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення,яке немістило посиланняна вчиненнязлочину запопередньою змовоюгрупою осіб,або організованоюгрупою зрозподілом ролей,висновки судуне відповідаютьфактичним обставинамкримінального провадження,оскільки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 284 цього Кодексу.

Підстави виправдувального вироку істотно відрізняються між собою і тому мають бути точно визначені та викладені при його постановленні. Наведення мотивів і підстав виправдання є дуже важливою вимогою і вимагає точності. Це перешкоджає виникненню різних сумнівів у тлумаченні вироку й є необхідним для його правильного виконання.

Якщо не доведена участь обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, виправдувальний вирок виноситься лише тоді, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлений, однак досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його саме обвинуваченим.

Колегія суддів звертає увагу, що вироком суду не встановлено факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 246 КК, відноситься до категорії злочинів проти довкілля. Диспозиція вказаної норми передбачає, що одним з обов`язкових елементів складу цього злочину є наявність істотної шкоди, завданої об`єкту злочинного посягання, тобто довкіллю, а за ч.4 ст.246 КК України - дії,передбачені частинамипершою,другою читретьою цієїстатті,якщо вониспричинили тяжкінаслідки, тобто такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Пунктом 6 ч.2 ст.242 КПК України визначена обов`язковість призначення експертизи щодо визначення шкоди довкіллю.

Колегія суддів враховує, що імперативність вимог п.6 ч.2 ст.242 КПК України щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, де предметом злочину є гроші або цінні папери, що мають визначений грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків (шкоди), заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, коли достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, що узгоджується з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18).

В цьому провадженні, де йдеться про встановлення шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, відсутні підстави для її встановлення відмінним від проведення експертизи шляхом.

Згідно усталеної судової практики у справах, де шкоду заподіяно довкіллю, зокрема, за обвинуваченням особи у вчиненні злочину, передбаченого ст.246 КК України (незаконна порубка дерев), з урахуванням положень п.6 ч.2 ст.242 КПК України проведення експертизи є обов`язковим. Розрахунок, складений Державною екологічною інспекцією, а тим паче лісовим підприємством, не може замінити висновок експерта, належним чином не підтверджує розмір шкоди, заподіяної довкіллю, і є недопустимим доказом в розумінні ст. 86 КПК України (постанови ВС від 22.01.2019 у справі №673/902/16-к, провадження № 51-3905км18; від 21.04.2021 у справі № 708/392/18, провадження № 51-5945км20; від 04.11.2021 у справі №148/427/18, провадження №51-3973км21 та інші).

На підставі вимог ч. 1ст. 405 КПК Україниапеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

Згідно ч. 1 та 2ст. 332 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбаченихст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбаченічастиною другою статті 509цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Такимчином,колегією суддівв ходіапеляційного розглядувстановлено,що висновкисуду першоїінстанції невідповідають фактичнимобставинам кримінальногопровадження,суд безпідставноне взявдо увагидокази,які моглиістотно вплинутина йоговисновки,також судомпершої інстанціїбуло допущеноістотне порушеннявимог процесуальногозаконодавства,яке моглоперешкодити судуухвалити законнеі обґрунтованерішення іпри цьомувідповідні порушенняне моглибути усуненісудом апеляційноїінстанції завідсутності апеляційнихпідстав,а самевідсутності клопотаньпро проведенняекспертизи длявизначення шкодизаподіяної довкіллю,розмір якоївпливає накваліфікацію дійобвинуваченого зач.4ст.246КК України,тобто судапеляційної інстанції позбавленийможливості занаведених обставинухвалити свійвирок,а томувирок судупершої інстанціїпідлягає скасуваннюіз призначеннямнового розглядув судіпершої інстанції,задовольнивши частково апеляційнівимоги прокурора.

Скасовуючи вирок із-за істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність, відповідно до вимог ч.2 ст. 415 КПК України, а тому доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора слід перевірити при новому розгляді кримінального провадження, виходячи з усіх обставин справи.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, провести розгляд відповідно до вимог КПК України і постановити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Вироком судузапобіжний західстосовно ОСОБА_7 не обирався, як і під час апеляційного розгляду. За відсутності клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 , колегією суддів не вирішувалось питання про обрання запобіжного заходу.

Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури задовольнити частково.

Вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2024 року стосовно ОСОБА_7 скасувати іпризначити новийрозгляд утому жсуді першоїінстанції.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 не обирався.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню вкасаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3