Рішення

від 14.08.2024 по справі 380/2671/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 рокусправа № 380/2671/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Все продакшн» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Все продакшн» до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №13958/13-01-07-01, №13962/13-01-07-01, прийняті на підставі акту перевірки від 18.11.2022 №15229/13-01-07-01/44474063 «Про результати документальної позапланової перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Все продакшн» (44474063) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень, лютий та березень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Все продакшн» (44474063) за січень 2022 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на незгоду із висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, зазначаючи, що підприємством не допущено порушень податкового законодавства під час господарських операцій за спірний період, які мали реальний характер та підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач проти позову заперечує повністю з тих підстав, що викладені в акті перевірки висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, відтак порушень прав позивача при проведенні перевірки та оформленні її результатів не допущено, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 16.02.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 02.03.2023 виправлено описку, допущену в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року в адміністративній справі №380/2671/23.

Ухвалою судді від 02.03.2023 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «Все продакшн» строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.03.2023 ухвалою судді відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою від 10.05.2023 постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 23.05.2024 відмовлено у передачі справи за підсудністю.

06.06.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, що аналогічні змісту позовної заяви. Просив позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів аналогічних, наведеним у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони подали клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження (вх. №47570 від 20.06.2024).

У судовому засіданні 20.06.2024 суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження у відповідності до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі наявних у суду матеріалів.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Головним управлінням ДПС у Львівській області в період з 04.11.2022 по 14.11.2022 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Все продакшн» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень, лютий, березень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що 18.11.2022 складений акт №15229/13-01-07-01/ НОМЕР_1 (т.3 а.с.24-43).

На підставі акта перевірки №15229/13-01-07-01/44474063 від 18.11.2022 відповідачем 09.12.2022 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В3» №13962/13-01-07-01 про відмову позивачеві у бюджетному відшкодуванні в сумі 1052551,4 грн та податкове повідомлення-рішення форми «В1» №13958/13-01-07-01 про завищення позивачем бюджетного відшкодування на суму 773488,10 із застосуванням штрафної (фінансової) санкції в сумі 193372,03 грн. (т.1 а.с.6-7).

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято на підставі висновків викладених у акті перевірки №15229/13-01-07-01/44474063 від 18.11.2022 про порушення позивачем:

- п.185.1 ст.185; п.187.1 ст.187; п.188.1 ст.188; п.200.1, п.200.4, ст.200 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку всього у сумі 773 488,1 грн., в тому числі за січень 2022 року у сумі 124 233,6 грн., за лютий 2022 року у сумі 428 806,4 грн. та за березень 2022 року у сумі 220 448,1 грн.;

- розділу V Порядку № 21; п.200.1, п.200.4, ст.200 ПК України, внаслідок чого підприємству відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2022 року у сумі 1 052 551,4 гривень.

Вважаючи, що спірні податкові повідомлення-рішення форми «В3» №13962/13-01-07-01 про відмову позивачеві у бюджетному відшкодуванні в сумі 1052551,4 грн та податкове повідомлення-рішення форми «В1» №13958/13-01-07-01 про завищення позивачем бюджетного відшкодування на суму 773488,10 із застосуванням штрафної (фінансової) санкції в сумі 193372,03 грн прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - ПК України).

Господарська діяльність згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для цілей оподаткування відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.185.1. ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів виходячи із звичайної ціни).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Судом встановлено укладення позивачем з ФОП ОСОБА_1 договору поставки № 25/01/22 від 25.01.2022 року, з ФОП ОСОБА_2 договору поставки № 15/02/22 від 15.02.2022 року, з ФОП ОСОБА_3 договору поставки № 25/03/22 від 25.03.2022 року, з ТОВ «Матадор-Л» договору поставки №2312-01 від 23.12.2021, з ТОВ «Електрон-лізинг» договору оренди № 244/2021-о від 17.11.2021, з ТОВ «Юргруп ресурс» договору оренди № ВП/02.с від 01.02.2022, з ТОВ «Львівське спеціалізоване підприємство по матеріально-технічному забезпеченню» договору оренди №33 від 01.10.2022, з Developinvest Spolska z Ograniczona Dpowiedzialnoscia контракту №1 від 11.01.2022, з компанією P.P.H.U. Delfin S.C. контракту №2.

За наслідками виконання вказаних договорів позивачем складено акти здачі - приймання робіт (надання послуг), акти по договору оренди, видаткові та товаро-транспортні накладні.

При проведенні перевірки відповідачем в акті перевірки зафіксовано обсяги операцій позивача з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за січень, лютий та березень 2022 року: - січень 2022 року 745 401,6 грн., в т.ч. ПДВ 124 233,6 грн.; - лютий 2022 року 2 572 838,4 грн., в т.ч. ПДВ 428 806,4 грн.; - березень 2022 року 1 322 688,5 грн., в т.ч. ПДВ 220 448,1 гривень.

Також відповідач при перевірці встановив, що ТзОВ «Все продакшн» виписано податкові накладні та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні накладні: 25.01.2022 №14, 27.01.2022 №18, 09.02.2022 №24, 10.02.2022 №34, 11.02.2022 №38, 14.02.2022 №41, 15.02.2022 №46, 25.03.2022 №18, 29.03.2022 №57, 28.03.2022 №40, 30.03.2022 №59.

Водночас суд з долучених позивачем Декларацій з податку на додану вартість встановив, що ТзОВ «Все продакшн» зазначені в накладних суми ПДВ за січень 2022 року 124 233,6 грн., за лютий 2022 року 428 806,4 грн. та за березень 2022 року 220 448,1 грн. не відображено у складі податкових зобов`язань Декларацій з податку на додану вартість, відповідно, за січень 2022 року у сумі 124 233,6 грн., за лютий 2022 року у сумі 428 806,4 грн. та за березень 2022 року у сумі 220 448,1 гривень.

Відповідно суд погоджується з висновками контролюючого органу що при перевірці суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларацій (рядок 9 (колонка Б) Декларацій) за січень, лютий та березень 2022 року, відбулося його заниження за січень 2022 року у сумі 124 233,6 грн., за лютий 2022 року у сумі 428 806,4 грн. та за березень 2022 року у сумі 220 448,1 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларацій з ПДВ за січень 2022 року у сумі 124 233,6 грн., за лютий 2022 року у сумі 428 806,4 грн. та за березень 2022 року у сумі 220 448,1 гривень.

Як наслідок є обґрунтованим висновок податкового органу, що ТзОВ «Все продакшн» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2022 по 31.03.2022, які підлягають відображенню у рядку 1.1 кол.Б ,,Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України: операції, що оподатковуються за основною ставкою Декларацій з податку на додану вартість всього у сумі 773 488,1 грн., в т.ч. за січень 2022 року у сумі 124 233,6 грн., за лютий 2022 року у сумі 428 806,4 грн. та за березень 2022 року у сумі 220 448,1 гривень.

Суд зазначає, що порядок визначення суми податку для відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), врегульовано статтею 200 ПК України.

Згідно з вимогами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями п. 200.2 ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Оскільки позивачем при розгляді справи належними та допустимими доказами не спростовано висновок про неправильність визначення ТзОВ «Все продакшн» сум від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларацій) та не спростовано встановлення відповідачем їх завищення у сумі 773 488,1 грн., в т.ч. за січень 2022 року у сумі 124 233,6 грн., за лютий 2022 року у сумі 428 806,4 грн. та за березень 2022 року у сумі 220 448,1 грн., то суд дійшов висновку про правомірність відмови позивачеві в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2022 року у сумі 1 052 551,4 гривень.

Також судом встановлено, що ТзОВ «Все продакшн» в Декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року у рядку 20.2.1 - відображено показник у сумі 1 176 785 гривень.

Відповідно до поданого ТзОВ «Все продакшн» Додатка 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» за січень 2022 року підприємством задекларовано від`ємне значення в сумі 651,31 грн., із зазначенням індивідуального податкового номера 224127713030, періодом виникнення від`ємного значення 02.2022 року та від`ємного значення у сумі 1 176 133,3 грн., із зазначенням індивідуального податкового номера 383707713252, та періодом виникнення від`ємного значення 02.2022 року.

Згідно з висновками акта перевірки, від`ємне значення у сумі 1 176 133,3 грн. виникло в результаті сплати підприємством постачальнику товарів ТзОВ «Матадор Л» по оформлених податкових накладних від 17.01.2022 № 5 на суму ПДВ 42 854,4 грн. (платіжне доручення від 25.01.2022 № 53), від 17.01.2022 № 6 на суму ПДВ 89 590 грн. (платіжне доручення від 25.01.2022 № 54), від 18.01.2022 № 8 на суму ПДВ 173 440,8 грн. (платіжне доручення від 26.01.2022 № 82), від 18.01.2022 № 9 на суму ПДВ 46 656 грн. (платіжне доручення від 26.01.2022 № 83), від 19.01.2022 № 10 на суму ПДВ 80 307,7 грн. (платіжне доручення від 26.01.2022 № 84), від 19.01.2022 № 11 на суму ПДВ 48 504 грн. (платіжне доручення від 27.01.2022 № 103), від 20.01.2022 № 13 на суму ПДВ 53 977,5 грн. (платіжне доручення від 27.01.2022 № 104), від 21.01.2022 № 14 на суму ПДВ 53 344,5 грн. (платіжне доручення від 27.01.2022 № 105), від 24.01.2022 № 16 на суму ПДВ 44 712 грн. (платіжне доручення від 28.01.2022 № 127).

Від`ємне значення у сумі 651,31 грн. виникло в результаті сплати підприємством постачальнику товарів Фінансово-лізингова компанія «Електрон Лізинг» Дочірнє підприємство ПРАТ «Концерн-Електрон» по оформлених податкових накладних від 16.12.2021 № 108 на суму ПДВ 324,36 грн. (відображено в Додатку № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року) (платіжне дорученням від 28.12.2021 № 112), від 31.01.2022 № 198 на суму ПДВ 326,95 грн. (платіжне дорученням від 31.01.2022 № 179).

ТзОВ «Все продакшн» у графі 3 таблиці 2 Додатка 3 необхідно було відобразити період виникнення від`ємного значення у сумі 1 176 133,3 грн. та у сумі 651,31 грн. 01.2022 року (по даті сплати постачальникам), а не 02.2022 року.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21.

Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку №21, визначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

У складі податкової декларації подаються передбачені Порядком №21 додатки (п. 9 розд. ІІІ Порядку №21).

Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, деталізується у додатку 2 до декларації «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» (Д2).

При заповненні таблиці 1 додатка 2 враховується значення рядка 21 декларації.

Графи таблиці 1 додатка 2 доцільно заповнювати у хронологічному порядку виникнення від`ємного значення, відображеного у графі 4 таблиці 1 додатка 2 починаючи із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Звітний (податковий період), у якому виникла сума від`ємного значення ПДВ вказується у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2.

При цьому значення рядка «Усього» графи 4 додатка 2 повинно відповідати сумарному значенню рядка 21 декларації та залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року, на яку було збільшено значення реєстраційної суми та суму від`ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року.

Тобто, помилка, допущена у сумі від`ємного значення та/або періоді його виникнення, призводить до надання платником податку недостовірної інформації.

Відповідно до пп. 54.3.2 ПК України у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать, зокрема, про заниження або завищення від`ємного значення суми ПДВ платника податків, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити зменшення (збільшення) від`ємного значення суми ПДВ, передбачених ПКУ або іншим законодавством.

Отже, якщо за результатами перевірки, контролюючий орган виявляє помилку, допущену платником податків при заповненні додатка 2 (Д2) до декларації з ПДВ, яка свідчать про заниження або завищення від`ємного значення суми ПДВ платника податків, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити зменшення (збільшення) від`ємного значення суми ПДВ

Суд зазначає, що позивачем в спростування виявлених відповідачем порушень не надано жодних належних та допустимих доказів, які б доводили обґрунтованість позовних вимог в цій частини.

Резюмуючи наведене вище суд констатує, що правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень немає

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТзОВ «Все продакшн» суд зазначає, що така позовна вимога є похідною вимогою від першої позовної вимоги, відтак також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст.76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

На думку суду, позивач не надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Все продакшн» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання до вчинення дій, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2024.

Суддя Сидор Н.Т.