ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2024 року Чернігів Справа № 620/3278/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Бородулі В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "КЛАДЬКІВКА"до Головного управління ДПС у Чернігівській областіпро за участю сторін: від позивача від відповідача визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ОСОБА_1 . Паншина І.В. У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» (далі також позивач, Товариство) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2024 №1344/ж10/25-01-07-00, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 4 032 858,60 грн за порушення валютного законодавства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Товариством не було допущено порушень валютного законодавства, оскільки зважаючи на неможливість, з незалежних від позивача підстав, виконання укладеного з фірмою Veles Agro sp.z.o.o., Польща контракту від 20.06.2022 №20-36/03 на продаж соняшнику в кількості 500 МТ по якому ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» отримано передплату коштів, між сторонами 08.09.2022 було укладено контракт №08/09/2022 на продаж ядра соняшнику, за яким і відбувалась реалізація продукції. Водночас, оплата за ядро соняшнику контрагентом була проведена помилково шляхом копіювання попереднього платіжного доручення по договору № 20-06/03 від 20.06.2022, хоча розрахунки мали відбуватись за контрактом з Veles Agro sp.z.o.o., Польща №08/09/2022 від 08.09.2022 на продаж ядра насіння соняшнику лущеного, сирого, не подрібненого, не обсмаженого в кількості 1000МТ урожаю 2022 року. Таким чином, на рахунок підприємства за контрактом №20-06/03 від 20.06.2022 надійшли кошти в сумі 213 906,00 Євро та за контрактом №08/09/2022 від 08.09.2022 в сумі 141 500,00 Євро. Вказані обставини стали підставою для звернення нерезидента Veles Agro sp.z.o.o., Польша з листами від 10.03.2023 та від 17.03.2023 до ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА», в яких просив кошти, які надійшли з серпня місяця 2022 року по березень 2023 року за контрактом №20-06/03 від 20.06.2022 вважати, як оплату за контрактом №08/09/2022 від 08.09.2022. Між ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» та «VELES AGRO» Sp.z.o.o , Польща було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період серпень 2022 - лютий 2023 за обома контрактами, а також складено та підписано Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.03.2023 та Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.03.2023. Спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Цивільним кодексом, не забороняється припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.
За таких обставин, позивач наполягає на хибності висновків Головного управління ДПС в Чернігівській області та протиправності нарахування відповідачем фінансових санкцій за порушення валютного законодавства Товариству.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач надіслав відзив, в якому позов не визнав та в його задоволенні просив відмовити, оскільки за даними бухгалтерського обліку за контрактом №08/09/2022 від 08.09.2022 станом на 31.08.2023 обліковувалась дебіторська заборгованість в сумі 364700,00 євро. Разом з тим, платник податків під час перевірки не надав жодного документу щодо звернення до судових органів про стягнення з нерезидента боргу по контракту, а також не надав підтверджуючого форс-мажорні обставини висновку, що могло бути підставою для зупинення перебігу строків розрахунків на час дії таких обставин. Зважаючи на вимоги чинного законодавства, Товариством порушені встановлені граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані докази.
Представник відповідача позов не визнала, в його задоволенні просила відмовити, зважаючи на відсутність правових підстав для скасування пені за порушення вимог валютного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Між ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» (як продавцем) та «VELES AGRO Sp.z.o.o» (як покупцем) укладено контракт №20-06/03 від 20.06.2022, на виконання якого в серпні 2022 року продавець отримав передоплату коштів.
Водночас, позивач вказує на те, що відвантаження продукції (насіння соняшнику) на виконання контракту не відбулося зважаючи на природні умови, оскільки під час збирання соняшнику йшли дощі, тому соняшник на стеблі почав чорніти та висипатись. Оскільки сушіння соняшнику несло великі витрати на паливо та електроенергію, сторонами контракту було прийнято рішення про продаж ядра насіння соняшнику, що мало наслідком укладення контракту №08/09/2022 від 08.09.2022.
На виконання контракту №08/09/2022 від 08.09.2022, Товариство реалізувало ядро насіння соняшнику без шкаралупи, лущене, сире, не подрібнене, не обсмажене, що підтверджується видатковими митними деклараціями, міжнародними товаро-транспортними накладними (CMR).
Водночас, як зазначає позивач, оплата за товар, поставлений при виконанні договору №08/09/2022 від 08.09.2022 контрагентом була проведена із помилковим зазначенням призначення платежу по договору № 20-06/03 від 20.06.2022, що призвело до того, що на рахунок підприємства за контрактом №20-06/03 від 20.06.2022 надійшли кошти в сумі 213906,00 євро та за №08/09/2022 від 08.09.2022 в сумі 141 500,00 євро.
Зважаючи на вказані обставини, між ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» та «VELES AGRO Sp.z.o.o» складено акт звірки взаємних розрахунків за період серпень 2022 року - лютий 2023 року, згідно з яким станом на 28.02.2023 заборгованість позивача перед «VELES AGRO Sp.z.o.o» за контрактом № 20-06/03 від 20.06.2022 становить 205 906,00 євро, а заборгованість «VELES AGRO Sp.z.o.o» перед позивачем за контрактом № 08/09/2022 від 08.09.2022 становить 460 200,00 євро.
10.03.2023 позивачу надійшов лист від «VELES AGRO Sp.z.o.o», в якому останній просив кошти, які надійшли з серпня 2022 року по березень 2023 року за контрактом № 20-06/03 від 20.06.2022 вважати як оплата в сумі 213 906,00 євро за контрактом № 08/09/2022 від 08.09.2022.
З огляду на матеріали справи 10.03.2023 між позивачем та «VELES AGRO Sp.z.o.o» складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що грошові зобов`язання позивача перед «VELES AGRO Sp.z.o.o» за контрактом № 20-06/03 від 20.06.2022 припиняються в сумі 205 906,00 євро, а грошові зобов`язання «VELES AGRO Sp.z.o.o» перед позивачем за контрактом № 08/09/2022 від 08.09.2022 припиняються в сумі 205 906,00 євро із залишком невиконаних грошових зобов`язань в сумі 254 294,00 євро.
Враховуючи вказане, позивач звернувся до АТ «ПУМБ» із листами № 34 від 02.06.2023 та № 37 від 13.07.2023, в яких просив кошти, що надійшли від «VELES AGRO Sp.z.o.o» згідно з контрактом № 20-06/03 від 20.06.2022 зарахувати на контракт № 08/09/2022 від 08.09.2022.
У відповіді № КНО-09.8.3/1039 від 11.10.2023 АТ «ПУМБ» зазначив, що банк, який обслуговує отримувача, не має ні права змінювати інформацію щодо «призначення платежу» за ініціативою отримувача і після зарахування коштів на рахунок отримувача, ні технічної можливості такої зміни.
ДПС України надіслала лист від 28.04.2023 до ГУ ДПС в Чернігівській області з витягом податкової інформації від Національного банку України про виявлені факти порушення валютного законодавства ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» при виконанні умов контракту № 08/09/2022 від 08.09.2022.
Зважаючи на вказане, Головним управлінням ДПС в Чернігівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» з питань дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої складено Акт №9086/Ж5/25-01-07-06-01 від 22.09.2023 (далі Акт).
Згідно з Актом перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Товариством частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» щодо порушення строків надходження валютної виручки за контрактом № 08/09/2022 від 08.09.2022.
За результатами розгляду встановлених Актом перевірки порушень та, з урахуванням рішення Державної податкової служби України від 18.01.2024, до Товариства застосовані санкції на загальну суму 4032858,60 грн, що визначені податковим повідомленням-рішенням від 24.01.2024 №1344/ж10/25-01-07-00.
Позивач із визначеними порушеннями та застосованими санкціями не погодився, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі Закон № 2473 - VIIІ).
Частина 3 ст. 13 Закону № 2473- VIIІ передбачає, що в разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473- VIIІ відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Валютні операції, згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 2473- VIIІ здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
Статтею 11 Закону № 2473- VIIІ встановлено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Уповноважені установи під час проведення ними валютних операцій, крім валютних операцій, пов`язаних з експортом та імпортом товару на суму, що є меншою за розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.
У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 2473- VIIІ Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту:
1) обов`язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті у межах, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України;
2) встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
3) встановлення особливостей здійснення операцій, пов`язаних із рухом капіталу;
4) запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій;
5) резервування коштів за валютними операціями;
6) заходи відповідно до статті 7-1 Закону України «Про Національний банк України», виключний перелік яких визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.
Частина 1 та частина 2 статті 13 Закону № 2473- VIIІ передбачає, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з частинами 5, 8 статті 13 Закону № 2473- VIIІ порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
З метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правлінням Національного банку України 24.02.2022 прийнято постанову «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» №18 (далі - Постанова №18), пунктами 14-2 та 14-3 якої граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Так, частина перша статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачає, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень).
Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів, відповідно до пункту 14-4 Постанови №18, здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Пункт 7, 8 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі Інструкція №7) передбачає, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності).
Водночас, згідно з пунктом 9 Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;
Підпункт 5 пункту 10 Інструкції №7 встановлює, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: 5) документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;
між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.
Водночас, слід зазначити, що пунктом 14-6 Постанови №18 встановлено, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Вимоги абзацу першого пункту 14-6 цієї постанови не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями:
1) операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка);
2) з оплати перестрахових премій (перестрахових платежів, перестрахових внесків) за договорами перестрахування (включаючи сертифікати, поліси, ковер-ноти, сліпи, бордеро премій, бордеро збитків), укладеними з перестраховиками-нерезидентами, зазначеними в підпунктах 16-19-1 пункту 14 цієї постанови.
Як встановлено судом, позивачем на виконання контракту № 08/09/2022 від 08.09.2022 в адресу нерезидента «VELES AGRO Sp.z.o.o здійснено поставку товару на загальну суму 460200,00 євро.
Своєю чергою, документально підтверджена оплата за поставлений товар по контракту № 08/09/2022 від 08.09.2022 за даними бухгалтерського обліку склала суму 95 500,00 євро.
За таких обставин, за встановленими перевіркою обставинами, станом на 31.08.2023 у позивача обліковувалась дебіторська заборгованість з виконання контракту № 08/09/2022 від 08.09.2022 на загальну суму 364700,00 євро.
Разом з тим, Товариство зазначає, що 20.06.2022 між ним та «VELES AGRO Sp.z.o.o було укладено контракт № 20-06/03, при виконанні якого не вдалось поставити товар зважаючи на несприятливі погодні умови, що стало підставою для прийняття рішення про укладення іншого контракту від 08.09.2022, проте контрагент при здійсненні оплати за товар, що поставлявся за контрактом № 08/09/2022 від 08.09.2022 на рахунок позивача здійснив оплату в загальному розмірі 213 906,00 євро, помилково вказавши в платіжних документах призначення платежу «CONTRACT NR. 20-06/03 OF JUNE 20, 2022», а саме: 25.08.2022 в сумі 10000,00 євро; 26.08.2022 в сумі 5000,00 євро; 30.08.2022 в сумі 25000,00 євро; 02.09.2022 в сумі 10000,00 євро; 08.09.2022 в сумі 5000,00 євро; 12.09.2022 в сумі 6.000,00 євро; 15.09.2022 в сумі 12.000,00 євро; 16.09.2022 в сумі 6.000,00 євро; 26.09.2022 в сумі 30.000,00 євро; 29.09.2022 в сумі 15.000,00 євро; 10.10.2022 в сумі 7.000,00 євро; 12.10.2022 в сумі 1.000,00 євро; 02.11.2022 в сумі 35.000,00 євро; 11.11.2022 в сумі 35.106,00 євро; 15.02.2023 в сумі 3.800,00 євро; 17.03.2023 в сумі 8.000,00 євро.
Провівши звірку взаємних розрахунків з контрагентом було встановлено вказана вище помилка в платежах, а тому 10.03.2023 між позивачем та «VELES AGRO Sp.z.o.o» складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що грошові зобов`язання позивача перед «VELES AGRO Sp.z.o.o» за контрактом № 20-06/03 від 20.06.2022 припиняються в сумі 205.906,00 євро, а грошові зобов`язання «VELES AGRO Sp.z.o.o» перед позивачем за контрактом № 08/09/2022 від 08.09.2022 припиняються в сумі 205.906,00 євро із залишком невиконаних грошових зобов`язань в сумі 254.294,00 євро.
Водночас, суд звертає увагу на запровадження 24.02.2022, в межах встановлених чинним законодавством повноважень, Правлінням Національного банку України особливостей роботи банківської системи в період воєнного стану, які визначені в постанові «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» №18, відповідно до вимог якої банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Щодо покликання позивача на форс-мажорні обставини, що виникли в зв`язку із блокуванням польського кордону та призвели до порушення виконання Товариством своїх зобов`язань за укладеними зовнішньоекономічними договорами, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» щодо підтвердження форс-мажорних обставин надало відповідне підтвердження від Польсько-української господарської палати від 12.03.2024, яке видане на заяву Товариства від 24.02.2024.
Тобто позивач звернувся із заявою лише у лютому 2024 року, що свідчить про відсутність таких доказів на момент проведення перевірки відповідачем, яким здійснювався в адресу платника відповідний запит.
Окрім того, суд критично ставиться до посилання позивача на форс-мажорні обставини, а саме блокування кордону польськими фермерами, що призвело до неможливості поставки товарів та порушення валютного законодавства, оскільки по перше сам позивач в позовній заяві вказує на те, що поставка товару по договору від 20.06.2022 не відбулась через погодні умови, а товар по договору від 08.09.2022, який був предметом перевірки, поставлений Товариством, а питання порушення законодавства пов`язані з проведенням розрахунків за цей товар з порушенням граничних строків.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими устатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконаннязакону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказуєзакон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття необґрунтованих рішень та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Аналіз положення Податкового кодексу України, Закону №2473 та постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», свідчить про те, що відповідач діяв в межах повноважень, встановлених Конституцією та податковим законодавством, що виключає правові підстави для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином суд констатує, що відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, в той час як позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» необхідно відмовити повністю.
Зважаючи на вимоги ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "КЛАДЬКІВКА" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "КЛАДЬКІВКА", вул. Польова, 3, Б, с. Вертіївка, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, 16624, код ЄДРПОУ 44076922. .
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.
Дата складення повного рішення суду - 15.08.2024.
Суддя Ю. О. Скалозуб
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2024 |
Оприлюднено | 19.08.2024 |
Номер документу | 121033976 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Скалозуб Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні