Постанова від 15.08.2024 по справі 240/31161/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/31161/23

Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

15 серпня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області", у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо відмови у виготовленні нової довідки для перерахунку пенсії з включенням у довідку щодо ОСОБА_1 в розмір грошового забезпечення 50 процентної доплати до посадового окладу відповідно до вимог постанови КМУ від 01.08.1992 №439;

- зобов`язати відповідача відповідно до вимог постанови КМУ від 30.08.2017 №704 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про грошове забезпечення щодо мене (позивача) ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення за посадою «заступник начальника ВПЧ-12 по охороні Рівненської АЕС» за прирівняною посадою на день мого звільнення зі служби з військовим званням «майор внутрішньої служби», що становить: посадовий оклад - 5060,0 грн.; оклад за спеціальним званням (майор внутрішньої служби ) - 1340,0грн; надбавка за стаж служби (40%)- 2560,0грн.; надбавка за особливості проходження військової служби (50%) - 4480,0грн; премія 40 % - 2024,0 грн., а також включити в дану довідку - надбавку в розмірі 50 процентів посадового окладу працівникам підрозділів воєнізованої пожежної охорони МВС по охороні атомних електростанцій (відповідно до Постанови КМУ від 01.08.1992р. №439) - 2530,0 грн.,- а всього 17 994,0 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, повернуто позивачу.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

11.12.2023 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду вказує, що 15 червня 2021 року отримав з ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Житомирській області» довідку №33/26/117-808 про грошове забезпечення встановлене з 05.03.2019, однак вона не містила додаткового виду грошового забезпечення, що мала постійний характер під час моєї служби (роботи), зокрема: надбавка в розмірі 50% посадового окладу. Вказує, що у жовтні 2023р. звернувся з заявою до відповідача про виготовлення нової довідки про розмір мого грошового забезпечення та включення в неї надбавки в розмірі 50% посадового окладу працівникам підрозділів воєнізованої пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ по охороні атомних електростанцій, передбачену Постановою КМУ від 01.08.1992 №439. Вказує, що у зв`язку із відрядженнями в період 2021 р. та військовим вторгненням 24.02.2022 країни - агресора росії в Україну, введенням військового стану, веденням активних бойових дій до червня-липня 2022р. на території Житомирської області та неодноразовим відрядженням в кінці 2022р. та відрядженням в 2023р. я не зміг в зазначений період особисто відвідати ДУ ТМО УМВС України в Житомирській області для отримання пояснень щодо невнесення в довідку всіх видів грошового забезпечення. Також в зазначені терміни , враховуючи мій вік та стан здоров`я - я неодноразово хворів, лікувався як амбулаторно так я стаціонарно, однак я не зберіг всіх підтверджуючих документів. Позивач вважає, що у разі порушення відповідачем законодавства про пенсійне забезпечення, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України не застосовується, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі. Просив поновити пропущений строк звернення до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою позивач звернувся з даним позовом до суду. 1" jбФ›ЉдѓQ/i uЂ- ГG ѓZь%#UAм г1Y>0‚ )

*†H†ч /1‚ 0‚ 0‚ 0‚ 0 *†$ И ф‰Vўк ЫCЊлЦgЯГ= -`0ЮЮvJ{

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем не наведено.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

Положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Водночас, до моменту отримання належної довідки із визначенням грошового забезпечення у відповідності до наведених законодавчих вимог у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Як свідчить зміст позовної заяви, така обґрунтована протиправністю дій відповідача щодо відмови у виготовленні нової довідки для перерахунку пенсії з включенням у довідку щодо ОСОБА_1 в розмір грошового забезпечення 50 процентної доплати до посадового окладу відповідно до вимог постанови КМУ від 01.08.1992 №439;

Приписами частини 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином, предмет спору стосується перерахунку пенсії позивача, що відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ не передбачає обмеження строку звернення до суду.

Відповідно до приписів пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року уповноважений на видачу довідок орган незалежно від волі позивача має обов`язок надіслати до Управління довідку про перерахунок пенсії у разі збільшення грошового забезпечення військовослужбовців.

Аалізу зазначених норм дозволяє дійти висновку про те, що одного з видів грошового забезпечення (в даному випадку наявна зміна посадового окладу і окладу за військове звання у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму на календарний рік) перерахунок пенсії непроведений з вини державного органу, який видає довідки (в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 ), провадиться з дати виникнення права на такий перерахунок та без обмеження строком.

Так, наведене вказує на непоширення строку звернення до суду щодо вимоги про зобов`язання виготовити довідку для перерахунку пенсії, оскільки мова йде про триваючу бездіяльність, яка не впливає (не звільняє) на виконання державою обов`язку стосовно сплати заборгованості з пенсії за минулий період (з дати виникнення права на перерахунок пенсії).

Приписами частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011р. №19-рп/2011 підкреслив значущість положень ст.55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій або ж бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

Як уже зазначалося вище, у КАС України конституційне право особи на звернення до суду конкретизоване в ч.1 ст.5, за змістом якої, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За змістом ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р., необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з п.1 ст.6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, п.п.50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п.29).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між «формалізмом» та «надмірним формалізмом». Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Однак, надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, п.25).

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Проте, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства, а також встановлені обставини неможливості повернення позовної заяви з підстав не усунення її недоліків через те, що визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки не узгоджувалися з приписами ст.ст.160-161 КАС України, дають підстави для висновку, що безпідставно постановлена оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановлянням нової постанови про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

При цьому, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23 дійшла висновку, що обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Положеннями частини 3 ст. 312 КАС України регламентовано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.