Рішення

від 26.10.2010 по справі 12/86-1423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2010 р.

Справа № 12/86-1423

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Френдій Н.А.             

Розглянув справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до приватного підприємства "Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Карнаух "МАГ", просп. Степана Бандери, 34-а, м. Тернопіль, 46002

За участю представників від:

позивача: ОСОБА_3 –представник (довіреність №1522 від 05.08.2010р.);

відповідача: Лущук У.Б. –директор (паспорт   № НОМЕР_3  від 11.04.2000р.)

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з приватного підприємства "Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Карнаух "МАГ" 67523грн.91коп. –заборгованості по договору оренди нежитлових приміщень №56/А від 24 квітня 2009 року, 321718грн.64коп. -  неустойки.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало не належне виконання ПП "Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Карнаух "МАГ" умов договору оренди нежитлових приміщень №56/А від 24.04.2009р., а саме неповна та несвоєчасна сплата орендної плати та користування спірними приміщеннями після закінчення строку дії вищезазначеного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі за квітень-травень 2010р. в сумі 67523грн.91коп. та нарахована неустойка в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення, яка станом на 18.08.2010р. становить 321718,64грн.

Відповідач у відзиві на позов від 05.10.2010 року позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що 03 червня 2010 року до господарського суду міста Києва було подано позовну заяву від ПП ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_1 до приватного підприємства "Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Карнаух "МАГ" про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення із відповідача 123429грн.07коп., рішенням господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволено повністю, про що видано наказ, однак відповідач не в змозі виконати рішення суду, оскільки позивачем здійснено заміну замків на вхідних дверях орендованого приміщення, що не дає можливості вивезти майно ПП "МАГ". Крім того, згідно кошторису на виконання ремонтно-будівельних робіт офісних приміщень за адресою вул. Почайненська, 28, загальною площею 500 кв.м. від 29.04.2009р., розрахунків відповідача станом на 18.05.2010р. та 20.08.2010р. боргу перед позивачем немає, а тому відповідач просить суд на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України припинити провадження у справі, оскільки на його думку є рішення господарського суду між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

Позивач надав суду пояснення по справі, в яких зазначив, що предметом розгляду господарським судом м. Києва у справі №3/248 було усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном та зобов'язання звільнити приміщення і інших рішень господарського суду у спорах між сторонами станом на сьогоднішній день немає, відтак вважає, що у відповідача немає підстав стверджувати, що справа №12/86-1423 підлягає припиненню у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 80 ГПК України. Зазначає, що позивачем було надано відповідачу дозвіл на здавання орендованого приміщення в суборенду, строк оренди закінчився 15.05.2010р., відповідач всупереч договору оренди та нормам чинного законодавства звільнив орендоване приміщення без підписання акту передачі приміщення, проте свого майна не вивіз. Позивачу, у зв’язку із існуванням між відповідачем та третіми особами правовідносин суборенди спірного приміщення було невідомо, кому саме належало майно залишене в приміщенні після закінчення строку оренди, у зв'язку з чим і були змінені замки на вхідних дверях. Також, позивач зазначає, що у відповідача немає підстав враховувати кошти витрачені на поточний ремонт орендованого приміщення в рахунок орендної плати, оскільки відповідно до п. 6.3.4. договору оренди орендар (відповідач) зобов'язаний самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний ремонт орендованого приміщення протягом строку оренди.

В судовому засіданні 26.10.2010р. представник відповідача зазначив, що між сторонами велись переговори щодо продовження терміну дії договору оренди приміщень, 16.06.2010р. було здійснено часткову сплату орендної плати, також в травні підприємство зверталось до позивача із проханням дати час на звільнення приміщення, оскільки немає вільних приміщень щоб перевезти майно, однак доказів проведення переговорів суду не надав. Також відповідачем не надано суду доказів про неможливість звільнення приміщення в зв'язку з створенням перешкод позивачем.

В даному судовому засіданні представник позивача зазначав, що відповідач дійсно здійснював оплату, однак дана оплата зараховувалась на погашення виниклої заборгованості і була врахована як орендна плата за березень 2010 року, повідомив, що відповідачу було відомо про те, що позивач не мав наміру продовжувати договір оренди, а також надав суду Акт від 18.08.2010р., яким встановлено фактичне перебування приватним підприємством "Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Карнаух "МАГ" в приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 28/58, після закінчення дії договору оренди №56/А від 24.04.2009р.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про намір подати зустрічний позов.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, усне клопотання представника відповідача про подання зустрічного позову, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні 05.10.2010р. суд перейшов до розгляду справи по суті, а відповідно до ч.5  ст.22 та ч. 1 ст. 60  Господарського процесуального кодексу України відповідач, має право подати зустрічний позов лише до початку розгляду господарським судом справи по суті, відтак суд клопотання відповідача відхилив.

Згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників  позивача та відповідача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

24 квітня 2009 року між сторонами укладено договір оренди нежитлових приміщень №56/А (надалі - договір), згідно п.п. 1.1., 2.1., 3.2., 3.4. якого орендодавець (позивач по справі), який діяв від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності від 07.04.2009р. за №1147, передав, а орендар (відповідач по справі) прийняв у тимчасове платне користування (оренду) приміщення загальною площею 522 кв.м., у будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 28/58 та на підставі Договору купівлі-продажу від 21.04.2000р. на праві власності належать ОСОБА_5. Дані приміщення надались для розміщення в них наукового методичного та реабілітаційного центрів і повинні були бути передані орендодавцем та прийняті орендарем не пізніше 15 травня 2009 року, вони вважались переданими в оренду з моменту підписання Акту приймання-передачі, який є невід’ємною частиною договору.

15 травня 2009 року сторони підписали акт приймання-передачі приміщень за договором оренди №56/А від 24 квітня 2009 року.

Пунктами 4.1., 4.3. договору сторони встановили, що строк оренди складає 1 рік з моменту прийняття приміщень за актом приймання-передачі; строк оренди може бути скорочений чи продовжений за письмовою згодою сторін.

У розділі 5 «Орендна плата та порядок розрахунків»сторони визначили, що розмір орендної плати за місяць оренди становить 50 000,00грн., яка сплачується в гривнях і податок на додану вартість не нараховується. Вартість оренди за перші два місяці, після прийняття приміщень за актом приймання-передачі складала 43 000,00грн. з повний місяць оренди.  Орендні платежі, вказані в п. 5.1. додатково збільшуються на суму витрат на відшкодування комунальних послуг, а саме: електроенергію, водопостачання та водовідведення, утримання охоронно-пожежної сигналізації, які визначаються за фактичними показниками лічильників та на підставі рахунків комунальних підприємств. Орендна плата сплачується готівковими або безготівковими коштами на розрахунковий рахунок орендодавця; сплата орендної плати здійснюється орендарем до 15 числа поточного місяця відповідних рахунків орендодавця згідно погодженого сторонами графіку платежів; у випадку, якщо фактичний термін оренди в місяці становить не менше 28 днів, орендна плата підлягає сплаті як за повний місяць; при меншому терміні оренди здійснюється перерахунок як результат ділення фактичної кількості днів на кількість днів у місяці, помножений на місячну ставку орендної плати. Сторони вправі письмово погодити строки сплати орендної плати, відмінні від тих, що передбачені частиною першою даного пункту. Перший орендний платіж у розмірі місячної орендної плати орендар сплачує протягом 3-х банківських днів після підписання цього договору; ця сума залишається у розпорядженні орендодавця до кінця терміну дії цього договору у  якості гарантійного платежу по виконанню орендарем своїх зобов'язань за цим договором; з цієї суми орендодавцем може бути утримана вартість збитків, завданих орендодавцю орендарем; зазначена сума повертається орендодавцем орендарю після завершення оренди приміщень та закінчення дії цього договору за умови виконання орендарем своїх зобов'язань, передбачених цим договором та/або за згодою сторін може бути зарахована, як орендна плата за останній місяць оренди.

Відповідно до п.п. 6.3.1.-6.3.4., 6.3.8. договору орендар зобов'язався використовувати приміщення за їх цільовим призначенням у відповідності до п. 2.1. договору, забезпечити збереження приміщень та майна, переданого в користування орендарю разом із приміщеннями; своєчасно здійснювати орендні платежі та платежі передбачені п. 5.1.1. Нести всі витрати з експлуатації орендних приміщень; самостійно і за власний рахунок здійснювати їх поточний ремонт протягом приміщення у строку оренди. У разі припинення дії цього договору, орендар зобов’язався передати орендодавцю такому ж стані, в якому він його отримав з урахуванням нормального зносу за Актом приймання-передачі приміщення.

 Пунктами 7.1.1., 7.5. договору сторони визначили, що договір, зокрема, припиняється у випадку закінчення строку та припинення дії договору не скасовує будь-які невиконані обов’язки жодної із сторін. Після закінчення строку оренди орендар зобов’язаний передати орендодавцю приміщення протягом двох календарних тижнів з моменту закінчення строку оренди.4 до останнього дня дії договору орендар зобов’язаний виїхати з приміщень та підготувати їх до передачі орендодавцю; при передачі приміщень складається акт приймання-передачі, який підписується працівниками сторін; приміщення вважаються фактично переданими орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі. Приміщення повинні бути передані орендодавцю у тому ж стані, в якому вони були передані в оренду з урахуванням нормального зносу; здійснені орендарем відокремлювані покращення приміщень є власністю орендаря. Вартість покращень, які були зроблені орендарем без згоди орендодавця та такі, які не можуть бути вилучені без пошкодження для приміщень, що орендуються, не підлягає компенсації (п.п. 8.1.-8.6. договору).

Згідно п. 9.5. договору у випадку звільнення орендарем приміщень без складання Акту приймання-передачі, орендар несе відповідальність за збереження орендованого майна та не звільняється від сплати орендної плати та інших обумовлених цим договором платежів. До дати повернення приміщень за актом приймання-передачі; у цьому випадку орендодавець має право із суми гарантійного платежу утримати з орендаря кошти для покриття збитків, пов’язаних із звільненням приміщень.

24 квітня 2009 року сторони підписали додаткову угоду №1 до договору №56/А оренди нежитлових приміщень від 24.04.2009р., згідно якої визначили порядок сплати першого орендного платежу (гарантійного) у розмірі 50 000,00грн., сплати орендної плати за травень 2009 року в сумі 21 500,00грн. та сплати наступних щомісячних платежів.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

В силу ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтями 509, 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов’язання згідно вищезазначеного договору щодо своєчасної та повної сплати орендної плати та платежів, зазначених в п. 5.1.1. по відшкодуванню комунальних послуг, не виконує, у зв’язку з чим  заборгованість останнього по сплаті орендної плати та вказаних витрат за період з 01.04.2010р. по 15.05.2010р. станом на 18.08.2010р. складає 67 523,91грн., з них 40 000,00грн. залишок заборгованості за квітень 2010р. та 27 523,91грн. борг за період оренди приміщень з 01.05.2010р. по 15.05.2010р., яку відповідач станом на день заявлення позову добровільно не сплатив.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі і про погашення заборгованості по сплаті орендної плати та вказаних витрат за період з 01.04.2010р. по 15.05.2010р. в сумі 67 523,91грн. згідно вищезазначеного договору не надав, а тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 67523,91грн.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що у відповідача немає підстав враховувати кошти витрачені на поточний ремонт орендованого приміщення в рахунок орендної плати, оскільки відповідно до п. 6.3.4. договору оренди орендар (відповідач) зобов'язаний самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний ремонт орендованого приміщення протягом строку оренди.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12 серпня 2010 року у справі №3/248 за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 (позивач 1) та фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (позивач 2) до приватного підприємства "Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Карнаух" МАГ" про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном та зобов’язання звільнити приміщення, встановлено, що:

Договір оренди нежитлових приміщень №56/А від 24 квітня 2009 року, укладений між Суб‘єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Каранаух «МАГ» (орендар), припинив свою дію 15 травня 2010 року, нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було, тому, відповідач безпідставно займав спірне нежитлове приміщення, чим заважав позивачу 1 (власнику) здійснювати господарську діяльність в зазначеному приміщенні.

Вищезазначеним рішенням позов задоволено повністю та зобов’язано Приватне підприємство «Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Каранаух «МАГ»(46002, Тернопільська обл. м. Тернопіль, проспект ст. Бандери, 34, код ЄДРПОУ 30165289) усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні належним на праві приватної власності Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) приміщенням по вул. Почанинська 28/58 літ. А  в м. Києві шляхом виселення з вказаного приміщення та стягнуто з відповідача на користь позивачів 170,00грн. державного мита та 472,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видані відповідні накази.

У зв'язку із невиконанням приватним підприємством "Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Карнаух "МАГ" свого обов'язку щодо повернення орендованого майна після 15.05.2010р. та продовженням без належних правових підстав користуванням орендованим раніше майном, позивач на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача неустойку за період з 16.05.2010р. по 18.08.2010р. в розмірі 321 718,64грн., тобто згідно розрахунку позивача орендна плата за травень 2010р. (період з 16.05.2010р. про 31.05.2010р.) становить 26773,82грн., за червень 2010р. –52683,22грн., за липень 2010р. –51 862,77грн. та серпень 2010р. (період з 01.08.2010р. по 18.08.2010р.) –29539,51грн., що в підсумку становить 160 859,32грн. і відповідно до закону подвоєння складає 321 718,64грн.

Згідно ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

        Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Приймаючи до уваги, що в порушення вимог ст.33 ГПК України відповідачем не надано суду доказів його тверджень щодо створення позивачем перешкод в звільненні спірного приміщення після закінчення дії договору оренди до 18.08.2010р. (по дану дату нараховано неустойку), беручи до уваги, що рішенням господарського суду міста Києва від 12 серпня 2010 року у справі №3/248 встановлено факт безпідставного зайняття відповідачем спірного приміщення після закінчення дії договору оренди, при цьому відповідачем не надано належних і допустимих доказів повернення об’єкту оренди позивачу станом на 18.08.2010р., суд вважає підставними позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки відповідно до приписів ст. 785 ЦК України. Разом з тим, перевіривши обґрунтованість поданого позивачем розрахунку позовних вимог про стягнення неустойки, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 306452,12грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15266,52грн неустойки заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до приписів ст.. 785 ЦК України розмір неустойки визначається, виходячи із розміру плати за користування річчю за час прострочення, тобто обраховується від розміру орендної плати, а позивачем здійснено нарахування неустойки в тому числі і на вартість витрат по відшкодуванню комунальних послуг.

Відповідачем не надано суду доказів його тверджень щодо існування рішення господарського суду між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

За таких обставин справи, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не спростовані належними доказами відповідачем у справі та підтверджені матеріалами справи, підлягають до задоволення частково, в розмірі 373 976,03грн., в тому числі 67523,91грн. заборгованості по договору оренди нежитлових приміщень №56/А від 24 квітня 2009 року та  306 452,12грн. неустойки.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд   

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Карнаух" МАГ", просп. Степана Бандери, 34-а, м. Тернопіль, код 30165289, на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2, - 67523грн.91коп. боргу, 306452,12грн. неустойки, 3739грн.76коп. державного мита та 226грн.74коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову - відмовити

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 01 листопада 2010р. через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.А. Френдій