Постанова

від 14.08.2024 по справі 420/20281/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 420/20281/21

адміністративне провадження № К/990/23081/22

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 420/20281/21

за позовом Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу до Лиманської селищної ради Розділянського району Одеської області, за участю Роздільнянської окружної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року (суд у складі головуючої судді Катаєвої Е.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.) в адміністративній справі № 420/20281/21

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2021 року виконувач обов`язків керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лиманської селищної ради Розділянського району Одеської області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті заходів в частині виконання вимог законодавства про відходи на території Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області;

- зобов`язати відповідача:

- організувати систематичне збирання і видалення побутових відходів (у тому числі відходів дрібних виробників) у всіх населених пунктах Лиманської селищної ради Роздільнянського району крім смт. Лиманське та с. Кучурган;

- розробити та погодити санітарні схеми та графіки вивезення побутових відходів населених пунктів Лиманської селищної ради Роздільнянського району (окрім смт Лиманське) та забезпечити збирання побутових відходів за окремими компонентами, включаючи сортування побутових відходів, з метою подальшого їх перероблення та утилізації. «Схема санітарної очистки смт Лиманське» погодити відповідно до «Порядку розроблення, погодження та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів»;

- скласти «Технологічні схеми роздільного збирання побутових відходів» на території Лиманської селищної ради Роздільнянського району;

- скласти та затвердити місцеву програму поводження з відходами з урахуванням «Технологічних схем роздільного збирання побутових відходів» та здійснювати відповідний контроль за їх виконанням;

- здійснити перегляд і оновлення даних наявних паспортів MBB на території Лиманської селищної ради Роздільнянського району з погодженням в Департаменті екології та природних ресурсів Одеської ОДА;

- здійснити спостереження (моніторинг) за якістю ґрунтів MBB, дослідження проб повітря на межі санітарно-захисних зон (СЗЗ) MBB;

- організувати видалення, захоронення відходів на MBB відповідно до технологій, визначених в паспортах MBB. Встановити інформаційні знаки місця розташування MBB із зазначенням порядку видалення відходів;

- здійснити заходи по роз`ясненню законодавства про відходи серед населення, довести належним чином до мешканців сіл про наявність MBB, його місця розташування, про порядок видалення відходів. Створити необхідні умови для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (папір, полімери, скло), до передачі таких небезпечних відходів, як люмінесцентні лампи різних видів, пошкоджені медичні термометри;

- вжити заходи по складенню паспортів MBB с. Кучурган, смт Лиманське. У разі встановлення відсутності у необхідності використання MBB здійснити ліквідацію MBB з рекультивацією земельних ділянок;

- вжити вичерпні заходи по ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, рекультивацій засмічених територій, а саме: сміттєзвалище, розташоване на території Кучурганського старостинського округу у колишньому кар`єрі за координатами - 46°43'23.2"N 29°59'37.4"Е; сміттєзвалище розташованого на території Кучурганського старостинського округу біля кладовища с. Кучурган за координатами - 46°42'34.6"N 29°59'14.3"Е; сміттєзвалище розташованого на території Кучурганського старостинського округу (біля виїзду з вул. Гагаріна с. Кучурган) за координатами - 46°43'27.5"N 29°59'01.2"Е.

- створити постійно діючу комісію по поводженню з безхазяйними відходами; здійснити обстеження території селищної ради та додатково провести інвентаризацію засмічених земель; визначити засмічені площі, види та об`єми відходів; скласти реєстр засмічених земель з визначенням власників (користувачів), категорій та цільового використання земельних ділянок, находження відносно меж населених пунктів; скласти детальні картографічні матеріали з метричними параметрами смітників з координатами та прив`язкою їх до місцевості.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ДЕІ Південно-Західного округу проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства здійснення делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища (у частині поводження з відходами) Лиманською селищною радою, за результатами якої виявлені стихійні, не контрольовані місця розташування відходів побутового характеру, що є порушенням пунктів «и», «м» частини першої статті 21 Закону України «Про відходи», мають місце непаспортизовані місця видалення відходів (МВВ).

Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду з даним позовом виконувач обов`язків керівника Роздільнянської окружної прокуратури Котелевський О. зазначив, що ДЕІ Південно-західного округу як органом контролю не вжито дієвих заходів щодо захисту інтересів держави в частині звернення до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності Лиманської селищної ради щодо поводження з відходами та зобов`язання вчинити певні дії.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка ДЕІ Південно-Західного округу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач не допускав протиправної бездіяльності. Зокрема після направлення до суду позову відповідач продовжував роботу по здійсненню заходів у сфері поводження з відходами, виклав обставини щодо прийняття Лиманською селищною радою рішень, зокрема з метою виділення території для розміщення полігону твердих побутових відходів прийнято рішення № 392-VIII від 02 листопада 2021 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель».

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме способом звернення до суду із таким позовом, оскільки до компетенції позивача не входить звернення до суду із позовом щодо зобов`язання органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб виконати вимоги припису.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року в адміністративній справі № 420/20281/21 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з даною касаційною скаргою скаржник зазначає, що оскаржувані рішення прийняті в результаті неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постановах Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 120/11369/21-а, від 30 березня 2021 року у справі № 816/1815/16, № 816/1349/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 560/1370/19, від 23 червня 2022 року у справі № 420/6689/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 462/3830/17.

Скаржник наголошує, що процедура реорганізації територіальної громади завершилась 25 березня 2021 року, тобто з цієї дати Лиманська селищна рада стала правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади, тому доказів про наявність будь-яких перепон на шляху до виконання органом місцевого самоврядування своїх функцій у сфері поводження з відходами відповідачем не надано.

Водночас, у період з 25 березня 2021 року по 25 жовтня 2021 року (дата подання позовної заяви) Лиманською селищною радою не забезпечено належне виконання передбачених законом повноважень у сфері поводження з відходами. Лише після звернення прокурора до суду відповідачем створено постійно діючу комісію по поводженню з безхазяйними відходами на території громади та прийнято рішення «Про затвердження програми поводження з твердими побутовими відходами на 2022-2025 року», яким заплановано проведення ряду заходів у вказаній сфері.

Бездіяльність Лиманської селищної ради у вигляді невжиття заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері поводження з відходами негативно впливає на навколишнє природнє середовище та здоров`я жителів відповідної територіальної громади. Функції та повноваження у сфері поводження з відходами повинні реалізовуватись належним чином та безперебійно.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачук А.І., Стеценка С.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року в адміністративній справі № 420/20281/21.

5. Верховний суд ухвалою від 29 липня 2024 року призначив справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 30 липня 2024 року .

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. ДЕІ Південно-Західного округу на підставі наказу №513 від 30 квітня 2021 року та направлення від 30 квітня 2021 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства здійснення делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища (у частині поводження з відходами) Лиманською селищною радою у період з 06 травня 2021 року по 20 травня 2021 року, за результатами якої складений акт №21 від 20 травня 2021 року. В направленні на перевірку як підстава здійснення перевірки зазначений лист Роздільнянської окружної прокуратури від 12 квітня 2021 року №62-390ВИХ-21.

В акті перевірки зазначено, що Лиманська селищна рада починаючи з 10 грудня 2020 року фактично є територіальною громадою у складі 4-х старостинських округів. Під час перевірки встановлено, що Лиманська селищна рада як орган місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами відповідно до вимог в розрізі статті 21 Закону України «Про відходи» лише частково забезпечила виконання вимог законодавства про відходи.

Зокрема, відсутні рішення по затвердженню Програми поводження з ТПВ, частково вирішено питання про розміщення на території об`єктів поводження з відходами. Відповідно до представлених паспортів МВВ та території Лиманської селищної ради мають місце 6 МВВ, з яких складені та погоджені 4 паспорти МВВ, перегляд та оновлення яких не здійснювався; недостатньо здійснюються заходи по вирішенню питання ліквідації несанкціонованих і непідконтрольних звалищ відходів, зокрема, не створено постійно діючу комісію по поводженню з безхазяйними відходами, адміністративну комісію стосовно розгляду порушень, пов`язаних з несанкціонованими розміщеннями відходів в населених пунктах.

Голові Лиманської селищної ради виданий припис №209 від 25 травня 2021 року.

Також складений протокол про адміністративне правопорушення та притягнуто голову Лиманської селищної ради ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 82 КУпАП.

Листом від 14 червня 2021 року прокуратуру повідомлено про здійснення перевірки та видання припису.

Виконувач обов`язків керівника Роздільнянської окружної прокуратури Котелевський О. 31 серпня 2021 року направив голові Лиманської селищної ради ОСОБА_2 запит щодо надання в прокуратуру інформації про ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ зазначених в Акті перевірки ДЕІ №21 від 20 травня 2021 року, на який отримано відповідь про опрацювання даного питання з керівниками комунальних підприємств та старостів.

ДЕІ здійснило позаплановий захід державного контролю щодо виконання вимог Припису, за результатами якого складено акт №59 від 10 вересня 2021 року. Згідно з актом перевірки вимоги припису виконані частково. За невиконання вимог припису голову Лиманської селищної ради ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 188-5 КУпАП.

Про проведення вказаної перевірки повідомлено Роздільнянську окружну прокуратуру листом від 15 вересня 2021 року.

21 вересня 2021 року Роздільнянська окружна прокуратура направила запит на адресу ДЕІ про отримання копій документів та надання інформації щодо звернення ДЕІ з відповідним позовом про усунення порушень до суду.

ДЕІ листом від 27 вересня 2021 року № 5728/1.0 повідомила прокуратуру, що звернення до суду про усунення порушень не здійснювалось. Фінансування на сплату судового збору є обмеженим.

Виконувач обов`язків керівника Роздільнянської окружної прокуратури Котелевський О. звернувся до суду з даним позовом в інтересах ДЕІ Південно-Західного округу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8. Колегія суддів Верховного Суду, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: а) виконання вимог законодавства про відходи; б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; д) вжиття заходів для стимулювання суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами; є) координацію діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; і) сприяння роз`ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України; й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об`єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю; м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об`єктів поводження з відходами.

Згідно зі статтею 37 Закону «Про відходи» контроль у сфері поводження з відходами здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, громадські інспектори з благоустрою населених пунктів.

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) відповідно до Положення, затвердженого постанови КМУ від 19 квітня 2017 року №275 є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Положенням визначені основні завдання Держекоінспекції, права, повноваження, у тому числі визначені сфери щодо здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до пункту 7 Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи, якім є, зокрема, ДЕІ Південно-Західного округу.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07 квітня 2020 року № 230, ДЕІ відповідного округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території. Інспекція має право здійснювати перевірки.

Підпунктом 16 пункту 2 розділу ІІ Положення №230 встановлені повноваження Інспекції щодо здійснення державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства з питань поводження з відходами.

Згідно з пунктом 5 Положення №230, Інспекція надає територіальним органам центральних органів виконавчої влади, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписи щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об`єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища; вносить до відповідного органу ліцензування подання про позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності.

9. Колегія суддів КАС ВС зазначає, що ключовим питанням у межах спірних правовідносин є наявність або відсутність бездіяльності з боку органу місцевого самоврядування та можливість звернення прокурора в інтересах ДЕІ до суду із відповідним позовом.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій про відсутність обставин, які можуть слугувати підставами для звернення прокурора в інтересах ДЕІ із позовом до суду слід зазначити про таке.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року по справі №120/11496/21-а сформовано такі висновки щодо права прокурора на подання позову у подібних правовідносинах:

«саме Державна екологічна інспекція уповноважена звертатися до суду з позовом, зокрема, про визнання протиправними дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування їх посадових осіб.

Відтак, реалізація прокурором права на звернення до суду з позовом у справі, що розглядається, невід`ємно пов`язана із необхідністю доведення невиконання або неналежного виконання уповноваженим органом своїх повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року по справі №240/3382/19 та від 12 травня 2021 року по справі №806/2361/18».

Таким чином, Державна екологічна інспекція є органом, уповноваженим на звернення до суду із позовом у цій справі.

Виконувач обов`язків керівника Роздільнянської окружної прокуратури звернувся до суду з даним позовом в інтересах ДЕІ Південно-Західного округу, у зв`язку з отриманням повідомлення від ДЕІ, що звернення до суду про усунення порушень не здійснювалось з огляду на обмеження фінансування на сплату судового збору.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Правовий висновок про право прокурора звертатися до суду для захисту інтересів держави в суді саме в особі Держекоінспекції у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням цим органом своїх повноважень, у тому числі, з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору, міститься також у постановах Верховного Суду від 30 березня 2021 року по справі № 920/266/19 та від 10 січня 2024 року по справі № 120/1829/23.

10. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для звернення прокурора в інтересах ДЕІ із даним позовом.

11. Колегія суддів звертає увагу на те, що визначальним для вирішення спору у цій справі є встановлення факту виконання відповідачем законодавства у сфері поводження з відходами.

Протиправну бездіяльність суб`єкта слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Як встановлено вище, за результатами перевірки на адресу відповідача ДЕІ направила припис № 209 від 25 травня 2021 року, в якому вказано на здійснення повноважень відповідачем, визначених законодавством у сфері поводження з відходами.

Станом на 10 вересня 2021 року, вимоги припису виконані частково, про що зазначено в акті перевірки, за результатами здійснення позапланового заходу державного контролю щодо виконання вимог припису.

У цій справі позивач просить зобов`язати відповідача вжити перелік заходів щодо виконання вимог законодавства про відходи на території Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області.

12. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач не допускав протиправної бездіяльності, оскільки після направлення до суду позову, відповідачем з метою виділення території для розміщення полігону твердих побутових відходів прийнято рішення №392-VIII від 02 листопада 2021 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель».

03 грудня 2021 року відповідач створив постійно діючу комісію по поводженню з безхазяйними відходами на території громади.

23 грудня 2021 року Лиманською селищною радою також прийнято рішення № 452-VIII «Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами Лиманської селищної територіальної громади на 2022-2025 роки», якою передбачено виділення коштів на ряд заходів.

При цьому, відповідач не заперечував, що повинен виконати вимоги законодавства про відходи, однак зазначив, що в силу об`єктивних причин вимоги припису не виконані в повному обсязі у встановлений строк, що пов`язано з утворенням територіальної громади.

13. Разом з тим, суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали належної оцінки обставинам дотримання Лиманською селищною радою вимог законодавства у сфері поводження з відходами та здійснення відповідних заходів з метою усунення порушень, встановлених за результатами позапланової перевірки щодо виконання вимог припису №209 від 25 травня 2021 року.

Тобто суди мали встановити які саме заходи вжито відповідачем по кожному пункту встановлених порушень.

14. Колегія суддів КАС ВС вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що Лиманська селищна рада не допускала зі свого боку протиправної бездіяльності в частині вжиття заходів щодо виконання вимог законодавства у сфері поводження з відходами.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що під час розгляду справи судами не встановлено всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Встановлення вказаних обставин має вирішальне значення для правильного вирішення спору по суті.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин не можна ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Отже доводи скаржника щодо порушення судами норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень.

Частиною другою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

15. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року в адміністративній справі № 420/20281/21 скасувати.

Справу № 420/20281/21 за позовом Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу до Лиманської селищної ради Розділянського району Одеської області, за участю Роздільнянської окружної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Рибачук А.І.

Стеценко С.Г.