Постанова

від 26.10.2010 по справі 4/59-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

26.10.10                                                                                           Справа  № 4/59-38

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів          -  Кравчук Н.М.

          -  Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу  приватного підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк від 12.08.2010р.

на рішення господарського суду Волинської області від 29.06.2010р.  

у справі   № 4/59-38

за позовом Приватної фірми «Скорпіон-сервіс»», м.Луцьк

до відповідача приватного підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк

про стягнення 28140,00грн.

за участю представників сторін:

від   позивача:   не з‘явився

від відповідача: ОСОБА_3 - адвокат

Відповідачу роз‘яснено його права та обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Встановив :

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.06.2010р. у справі №4/59-38 (суддя Слободян П.Р.) позов задоволено частково та стягнено з  підприємця ОСОБА_2 на користь приватної фірми «Скорпіон-Сервіс»19488,70грн. неустойки, 281,40грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2814,00грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності  до п.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати  за користуванні річчю за час прострочення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, приватний підприємець ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального  права, так як  місцевим господарським судом, на думку скаржника, не враховано строків позовної давності, а тому просить рішення місцевого господарського суду скасувати  і в позові відмовити.

У запереченні на апеляційну скаргу №244 від 07.09.2010р.  (вх. №9480 від 13.09.2010р.) позивач спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв‘язку з чим просить апеляційну скаргу  залишити без задоволення, а  оскаржуване рішення залишити без змін. Просить також справу розглядати за відсутності його представника

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника відповідача,  колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 29.06.2010р. у справі №4/59-38 слід  скасувати, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між приватною фірмою «Скорпіон-Сервіс»та підприємцем ОСОБА_2 01.06.2008р.  укладено угоду , відповідно до до пункту 1.1 розділу 1 якого адміністрацією надано, а підприємцем прийнято в платне строкове користування торгову площу 17,5 м на Торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ "Скорпіон сервіс" між вул. Кравчука та вул. Карпенка-Карого, місце №78, для встановлення тимчасової споруди здійснення торгівельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового або продовольчого товару.

Пунктом 6.2 розділу 6 угоди передбачено, що кожна зі сторін може відмовитися від угоди про надання в користування торгових площ в будь який час, письмово попередивши другу сторону за один місяць.

Пунктом 3.16 розділу 3 угоди передбачено, що підприємець зобов'язаний в належному стані передати площі, вказані в пункті 1.1 цієї угоди адміністрації на протязі 2 днів після припинення дії угоди.

Згідно наказу директора Приватної фірми "Скорпіон-сервіс" "Про відмову від угод надання в користування торгових площ" №15 від 03.10.2008р., в зв'язку з виробничою необхідністю, будівництвом 2-ї черги ТЦ "Ювант", наказано ПФ "Скорпіон-сервіс" відмовитися від угод надання в користування торгових площ з суб'єктами господарської діяльності, в т.ч. з ОСОБА_2.

Повторним   повідомленням   (роз'ясненням)   № 168   від 19.11.2008р., яке було вручено 20.11.2008р. та надіслано підприємцю 24.11.2008р. (а.с.15,32), Приватна фірма «Скорпіон-сервіс» підтвердила рішення адміністрації про розірвання угоди шляхом  відмови  з   15.11.2008р.  та надала   1   календарний  місяць  з  дати  вручення  цього письмового повторного   повідомлення   (роз'яснення)   для   вивезення   товарно-матеріальних цінностей та звільнення торгової площі (демонтажу та вивезення металевої конструкції).

Однак, відповідач своєчасно займаного приміщення не звільнив.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Згідно частини 2 статті 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У зв’язку з цим позивачем нараховано відповідачу неустойку за період з 12.04.2009р. по 12.04.2010р. в подвійному розмірі плати за користування торговою площею, яка склала 28140,00 грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, відповідача було повідомлено про розірвання угоди надання в користування торгових площ 20.11.2008р. і надано місячний термін для звільнення торгової площі №78, 6-ти місячний термін з якого слід нараховувати відповідачу неустойку розпочався 21.12.2008р. і закінчився 21.06.2009р. Згідно розрахунку неустойки позивачем нараховано неустойку за період з 12.04.2009р. по 12.04.2010р., яка складає 28 140,00 грн. (а.с.4). Тобто, не враховано положення частини 6 статті 232 ГК України.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки були-б підставні тільки в частині, за період з 21.12.2008р. по 21.06.2009р., тобто в межах 6-ти місяців. За період з 21.06.2009р. по 29.03.2010р. безпідставні.

Однак, відповідно до частини 2 статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Пунктом 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки, позивачем 20.11.2008р. було надано місячний термін відповідачу для звільнення торгового місця, то в даному випадку перебіг позовної давності починається з 21.12.2008р., а позивач звернувся до суду 21.04.2010р. (а.с.2), тобто пропустив термін позовної давності і на цьому наполягає відповідач (а.с.37). Отже, позивачем пропущено термін позовної давності, що є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому, у відповідності до ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися  іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що місцевим господарським судом помилково задоволено позовні вимоги щодо стягнення пені, так як позивачем пропущено строк позовної давності щодо її стягнення, а тому, рішення слід скасувати і в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1.          Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2  задоволити.

2.          Рішення господарського суду  Волинської  області від 29.06.2010 року у справі №4/59-38  скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

3.          На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4.          Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

5.          Матеріали справи повернути в господарський суд  Волинської  області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

          Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.